Рішення

від 14.01.2009 по справі 7/68-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 січня 2009 р.                                                                                                      

Справа 7/68-08

за позовом: Фізичної особи підприємця

ОСОБА_1, м. Калинівка, Вінницької області.  

до:

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина", с.

Глинськ,Калинівський район, Вінницької області. 

про стягнення 236 842,71 грн.

Головуючий суддя         

Cекретар судового засідання 

Представники

          позивача :    ОСОБА_2 - представник, довіреність № 673

від 25.11.2008 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СВК

"Родина" на користь ФОП ОСОБА_1 боргу за договором поставки у розмірі

236 842,71 грн.,  у тому рахунку 163

345,74 грн. основного боргу, 16 071,94 грн. пені, 7 231,90 грн. 3% річних та 50

193,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву та доказів, які

витребовувались від нього ухвалами суду від 18.11.2008 року та 22.12.2008 року

не надав. В судові засідання, які призначались на 22.12.2008 року та 14.01.2009

року не з'явився, хоча про час та місце їх повідомлявся вищезазначеними

ухвалами, які надсилались йому за адресою вказаною у позовній заяві

рекомендованими листами. Зокрема ухвалу про порушення провадження у справі

відповідач отримав 21.11.2008 року, що вбачається з повідомлення про вручення

поштового відправлення № 1549787.

Крім того, як вбачається із довідки

Головного управління статистики у Вінницькій області від 08.12.2008 року №

13/4/2562 адреса відповідача співпадає із адресою, яка вказана у позовній заяві

- АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене суд вважає, що

вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином

про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове

засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин справу розглянуто

за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням

представника позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації

(звукозапису) судового процесу.

Розглянувши подані документи і

матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні

обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.04.2007 року між сторонами було

укладено договір № 3 про купівлю продаж засобів захисту рослин.

Згідно п. 1.1. даного договору

позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача товар, а

саме: засоби захисту рослин, в асортименті та по ціні згідно до даного

договору, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах

даного Договору.

У п.4.2 Договору сторони погодили,

що оплата за поставлений Товар має бути здійснена позивачу не пізніше

10.07.2007 року. Згідно п.4.3 Договору сторони передбачили, що оплата за

отриманий товар може бути здійснена шляхом безготівкового розрахунку, а за

домовленістю сторін можливий розрахунок готівкою та шляхом заліку.

На протязі квітня 2007 року -травня

2007 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 341 432,62 грн.,

що підтверджується накладними № 48 від 25.04.2007 року на суму 127 921,98 грн.,

№ 65 від 14.05.2007 року на суму 76 982,72 грн., № 72 від 20.05.2007 року на

суму 93 880,45 грн., № 77 від 29.05.2007 року на суму 18 659,71 грн., № 79 від

30.05.2007 року на суму 23 987,76 грн. та довіреністю на отримання цінностей

серія ЯОЛ      № 461600.

При дослідженні вказаних накладних

судом встановлено, що в усіх без винятку є посилання на договір від 15.04.2007

року № 3.

Відповідач шляхом зарахування

зустрічних вимог з поставки товару в рахунок погашення боргу за договором від

15.04.2007 року № 3 передав позивачу сільськогосподарську продукцію згідно

накладних № 620/а від 23.07.2007 року на суму       116 477,88 грн., № 695 від 01.08.2007

року на суму 12 581,00 грн., № 747 від 22.08.2007 року на суму 14 028,00 грн..

Крім того, відповідач провів оплату товару шляхом перерахування коштів на

рахунок позивача відповідно до платіжного доручення № 455 від 29.08.2008 року

на суму 25 000 грн. та відповідно до платіжного доручення № 469 від 05.09.2008

року на суму 10 000 грн.. Також слід відмітити, що при перерахуванні коштів

відповідач в платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" робив

посилання на договір від 15.04.2007 року № 3.

Таким чином відповідач частково

розрахувався за поставлений товар на загальну суму 178 086 грн..

З огляду на вказане сума боргу

відповідача перед позивачем становить 163 345,74 грн. (341 432,62 -(116

477,88+12 581,00+14 028,00)). Суму боргу в розмірі 163 345,74 грн. сторони

зафіксували і в акті звірки розрахунків від 01.12.2008 року № 27.

Враховуючи викладене суд вважає, що

поставка продукції відповідачу відбулась на виконання умов договору від

15.04.2007 року № 3, а сума боргу відповідача в розмірі          163 345,74 грн. є доведеною

позивачем.

За таких обставин суд приходить до

висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК

України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. За приписом ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав,

встановлених ст. 11 цього кодексу.

Відповідно до ст. 11  ЦК України цивільні права  та обов'язки виникають із дій осіб, що  передбачені 

актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  цими актами, але  за аналогією 

породжують цивільні права та обов'язки, зокрема із договорів та інших

правочинів.

Стаття 525 ЦК України встановлює,

що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При

цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. При цьому згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у

зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

Відповідач на день розгляду справи

доказів погашення  суми боргу і

спростування  позовних вимог позивача в

частині стягнення  163 345,74 грн. боргу

всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал суду  від 18.11.2008 року та від 22.12.2008 року не

надав.

Враховуючи те, що позовні вимоги

щодо стягнення боргу в сумі 163 345,74 грн. 

доведені позивачем, 

підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, позов в

частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем вимоги

про стягнення з відповідача пені судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549, 550

ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, крім іншого,

неустойкою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

зобов'язання. У п.8.2 договору сторони встановили відповідальність за

прострочення оплати отриманого товару у вигляді пені в розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки. При цьому, в

п.8.6 Договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій по даному

Договору здійснюється за весь період прострочки сплати вартості отриманого

товару. Таким чином заявлена до стягнення сума 

пені є обґрунтованою, оскільки відповідає чинному законодавству та

умовам укладеного сторонами договору.

Як вбачається із наданого

розрахунку позивач заявив до стягнення пеню за період з 11.07.2007 року по

31.12.2007 року (заборгованість -198 345,74 грн. - 198345,74 / 100% * (16% /

365) * 174 = 15 116,32 грн.) та за період з 01.01.2008 року по 11.01.2008 року

(заборгованість -198 345,74 грн. - 198345,74 / 100% * (20% * 365) * 11 = 955,62

грн. - всього 16071,94 грн.). Перевіркою розрахунку суми пені за вказані

періоди із визначеною позивачем сумою заборгованості судом виявлено арифметичні

помилки допущені позивачем. Так, за період з 11.07.2007 року по 31.12.2007 року

вірною є сума пені -              15

128,62 грн., а за період з 01.01.2008 року по 11.01.2008 року -1 192,24 грн..

Крім того, суд вважає, що в

проведеному позивачем розрахунку пені невірно відображено суму заборгованості,

яка взята для обрахунку, оскільки станом на 11.07.2007 року заборгованість

відповідача складала 341 432,62 грн.. Також позивачем не враховано, що вказана

заборгованість протягом 2007 року зменшувалась внаслідок проведення

відповідачем розрахунків -23.07.2007 року -116 477,88 грн., 01.08.2007 року -12

581,00 грн., 22.08.2007 року -14 028,00 грн..   

Проведений судом перерахунок пені

привів до отримання суми пені в розмірі -         17 314,07 грн..

Статтею 625 ЦК України встановлено,

що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку

розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за результатами чого встановлено

помилковість в їх нарахуванні з урахуванням наступного.

Перевіркою правильності розрахунку

3 % річних судом встановлено допущену позивачем помилку, яка аналогічна

вказаній вище -невірне зазначення суми боргу станом на 11.07.20707 року та

неврахування проведення відповідачем часткових розрахунків в 2007 році. Крім

того, позивач невірно зазначив кількість днів прострочення за які проводив

нарахування 3 % річних. Так, за період з 11.07.2007 року по 28.08.2008 року

позивач провів розрахунок 3 % річних вказавши кількість днів прострочення -387,

тоді як правильним є -415 днів, за період з 05.09.2008 року по 14.11.2008 року

вказано 70 днів прострочення, правильним є -71 день.

Проведений судом перерахунок 3 %

річних з врахуванням дійсної суми заборгованості та періодів за які проводив

розрахунок позивач привів до отримання суми     

3 % річних в розмірі -8 393,78 грн..

Також судом здійснено перевірку

правильності розрахунку інфляційних втрат, які провів позивач із врахуванням

поданого ним 14.01.2009 року пояснення в якому останній вказав, що розрахунок

інфляційних втрат здійснювався на суму заборгованості 198 345,74 грн. за період

з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно, а на суму заборгованості 163

345,74 грн. -з вересня 2008 року по жовтень 2008 року.

Перевіркою встановлено  тотожну допущеним раніше помилку -невірне

зазначення суми боргу станом на 11.07.20707 року та неврахування проведення

відповідачем часткових розрахунків в 2007 році. Крім того, позивач допустив

помилку в обрахунку інфляційних втрат за період з вересня 2007 року по серпень

2008 року, оскільки правильною за вказаний період буде сума, яка рівна 51

569,89 грн., а не 47 602,92 як визначив позивач.

Як вбачається із викладеного судом

при перевірці було встановлено неправильність обрахунку позивачем пені, 3 %

річних та інфляційних втрат, але суд задовольняє заявлені позивачем до

стягнення суми пені (16 071,94 грн.), 3 % річних (7 231,90 грн.) та   інфляційних втрат (50 193,13 грн.) в межах

вимог позивача, оскільки вони є меншими від тих сум, які отримав суд в результаті

перевірки правильності їх обрахунку.

Витрати на держмито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача

відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, ч.1

ст. 530, ст.ст.546, 549, 550, 625  ЦК

України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46,

ч.ч. 1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути

з Сільськогосподарського виробничого товариства "Родина", с. Глинськ,

Калинівського району, Вінницької області, 22400 - (інформація про реквізити -

ідентифікаційний код - 03732181, р/р № 260053965 в "Райффайзенбанк

Аваль",м. Вінниця, МФО - 302247) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1, р/р

НОМЕР_2 в ВФ Приватбанк, м. Вінниця, МФО-302689) - 163 345 грн. 74 коп. -

основного боргу, 16 071 грн. 94 коп. -пені,  7 231 грн. 90 коп. - 3 % річних, 50

193 грн. 13 коп. - інфляційних втрат, 2 368 грн. 43 коп. -

відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00

коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3. Видати

наказ в день набрання рішенням законної сили. 

4. Рішення

надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             

          Повний

текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України

 19 січня 2009 р.

віддрук.3

прим.:

1

- до справи.

2

- позивачу - ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

3

- відповідачу - СВК "Родина", с. Глинськ, Калинівський район,

Вінницька область, 22400.