Постанова

від 14.01.2009 по справі 14/621-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 14 січня 2009 р.                                                                                   

№ 14/621-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

                               Кравчука Г.А.

суддів:

                               Мачульського

Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

Харківського апеляційного

господарського суду

від

09.10.2008р.

у справі

№14/621-07

Господарського суду

Сумської області

за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич"

треті особи на стороні

відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору      1). Державний реєстратор

виконавчого комітету Сумської міської ради 2). ОСОБА_2 3). ОСОБА_3

4). ОСОБА_4 5). ОСОБА_5 6). ОСОБА_6 7). ОСОБА_7 8).

ОСОБА_8

провизнання

недійсним статуту в частині та скасування його державної реєстрації

за участю представників

- позивача:

не з'явився

- відповідача: не з'явився

- третіх осіб:      1). не з'явився  2). ОСОБА_9 (довіреність ВКІ 957045

від 04.04.2008р.)  3). не

з'явився  4). не з'явився  5). не з'явився  6). ОСОБА_9 (довіреність ВКІ 957066

від 08.04.2008р.)  7). не

з'явився  8). не з'явився, -

В С Т А Н О В

И В:

Рішенням Господарського суду

Сумської області від 07.02.2008р. (колегія суддів у складі: суддя Соп'яненко

О.Ю. -головуючий, судді Коваленко О.В., Лиховид Б.І.) вказаний позов задоволено

частково, постановлено: визнати недійсною ч.3 п.6.1 Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич" в новій редакції, затвердженій рішенням зборів учасників

товариства від 23.02.2006р., зареєстрованого державним реєстратором виконкому

Сумської міської ради 10.03.2006р. за №1 632 105 0003 000066; в частині

визнання недійсними пунктів 4.4, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5, 4.6.8 Статуту Товариства

з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич" в новій редакції, затвердженій рішенням зборів учасників

товариства від 31.05.2004р., зареєстрованого державним реєстратором виконкому

Сумської міської ради 11.08.2004р. за №1 632 105 0001 000066 та визнання недійсними

пунктів 4.4, 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.7 Статуту Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в

новій редакції, затвердженій рішенням зборів учасників товариства від

23.12.2005р., зареєстрованого державним реєстратором виконкому Сумської міської

ради 29.12.2005р. за №1 632 105 0002 000066 провадження у справі припинено; в

іншій частині в задоволенні позову постановлено відмовити.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 09.10.2008р. (колегія суддів у склад:

головуючого -судді Токар М.В., суддів Івакіної В.О., Фоміної В.О.) пункт 4

резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від  07.02.2008р. в частині припинення провадження

у справі про визнання недійсними пунктів 4.4, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5, 4.6.8

Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма

"Магазин "Славутич" в новій редакції, затвердженого рішенням

зборів учасників товариства від 31.05.2004р., зареєстрованого державним

реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради 11.08.2004р. за

№16321050001000066 та визнання недійсними пунктів 4.4, 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4,

4.6.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма

"Магазин "Славутич" в новій редакції, затвердженого рішенням

зборів учасників товариства від 23.12.2005 р., зареєстрованого державним

реєстратором виконавчого  комітету

Сумської міської ради 29.12.2005р. за №16321050002000066 скасовано;

постановлено прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині визнання

недійсним п.4.6.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в редакції,

затвердженій рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговельна фірма "Магазин "Славутич" від 31.05.2004 р.,

зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської

ради 11.08.2004р. за №16321050001000066; п.4.6.2 Статуту в редакції,

затвердженої рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" від 23.12.2005 р.,

зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської

ради 29.12.2005 р. за №16321050002000066; ч.3 пункту 6.1 Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич" в редакції, затвердженій рішенням зборів учасників

товариства від 23.02.2006р., зареєстрованого державним реєстратором виконавчого

комітету Сумської міської ради 10.03.2006р. за № 16321050003000066

задовольнити; визнати недійсним: п.4.6.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в редакції,

затвердженій рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" від 31.05.2004 р.,

зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської

ради 11.08.2004р. за №16321050001000066; п.4.6.3 Статуту в редакції

затвердженій рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" від 23.12.2005 р.,

зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської

ради 29.12.2005 р. за №16321050002000066; ч.3 пункту 6.1 Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич" в редакції, затвердженій рішенням зборів учасників

товариства від 23.02.2006р., зареєстрованого державним реєстратором виконавчого

комітету Сумської міської ради 10.03.2006р. за №16321050003000066. В частині

визнання недійсними пунктів 4.4, 4.6.4, 4.6.5, 4.6.8 Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Магазин

"Славутич" в новій редакції, затвердженого рішенням зборів учасників

товариства від 31.05.2004р., зареєстрованого державним реєстратором виконавчого

комітету Сумської міської ради 11.08.2004р. за №16321050001000066 та визнання

недійсними пунктів 4.4, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.7 Статуту Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в

новій редакції, затвердженого рішенням зборів учасників товариства від

23.12.2005р., зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету

Сумської міської ради 29.12.2005р. за №1632 105 0002 000066 постановлено в

позові відмовити. В іншій частині рішення постановлено залишити без змін.

В касаційній скарзі позивач просить

вказані судові рішення змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог,

задовольнивши позивні вимоги, посилаючись на порушення господарськими судами

попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.11

Закону України "Про судоустрій України", ст.31 Закону України

"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців", п.4.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду

України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства

при розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", ч.ч.2, 4 ст.35

Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не

надійшло.

Сторони та треті особи-1, 3, 4, 5,

7, 8 не використали наданого законом права на участь своїх представників у

судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку

судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до

уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами

попередніх інстанцій, учасниками відповідача згідно зі Статутом, затвердженим

зборами учасників від 31.05.2004 року, є ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_4,

ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (п.1.3 Статуту).

Пунктом 4.4. даного Статуту

передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків

учасників товариства створено статутний капітал (статутний фонд) у розмірі 163

600 грн., який сформовано за рахунок внесків учасників.

Статутом передбачено, що ОСОБА_1

належить частка в статутному капіталі (статутному фонді) товариства в розмірі

0, 03 %, що складає 50 грн. (пункт 4.6.3. статуту), ОСОБА_4 -0, 12 %, що

складає 200 грн. (пункт  4.6.4. статуту),

ОСОБА_7 належить 0, 06 %, що складає 100 грн. (пункт 4.6.5 статуту), ОСОБА_2

-74, 24 %, що складає 121 460 грн. (пункт 4.6.8.).

Згідно зі статутом товариства,

затвердженим зборами учасників від 23.12.2005 р., учасниками товариства є ті

самі учасники, що і за попередньою редакцією статуту, окрім того, що замість

учасника ОСОБА_10 до складу учасників включено ОСОБА_8 (п. 1.3 Статуту).

Пунктом 4.4. даної редакції Статуту

передбачені ті самі умови, що і пунктом 4.4. попередньої редакції Статуту.

Пунктами 4.6.2., 4.6.3., 4.6.4.,

4.6.5. цього Статуту передбачені відповідно частки учасників ОСОБА_1, ОСОБА_4,

ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в розмірі що і у відповідних пунктах попередньої редакції

статуту ТОВ "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич".

Згідно з Протоколом загальних

зборів учасників Товариства №1 від 23.02.2006 року Статут ТОВ "Торгівельна

фірма "Магазин "Славутич" був викладений у новій редакції, яка

зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради

10.03.2006 року за №16321050002000066.

Пунктом 6.1. нової реакції Статуту

затвердженого рішенням зборів учасників від 23.02.2006р., визначено, що для

забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків утворюється статутний

капітал товариства, який становить 163 600 грн. та складається з таких внесків

засновників: ОСОБА_5 -0, 73 % статутного капіталу, що складає 1 200 грн., ОСОБА_1

-0, 03 % статутного капіталу, що складає 50 грн., ОСОБА_4 -0, 12 % статутного

капіталу, що складає 200 грн., ОСОБА_7 -0, 06 % статутного капіталу, що складає

100,00 грн., ОСОБА_3 -2, 10 % статутного капіталу, що складає 3 440 грн.,

ОСОБА_6 -1, 22 % статутного капіталу, що складає 2 000 грн.,ОСОБА_2 -74, 24 %

статутного капіталу, що складає 121 460 грн. та ОСОБА_8 -21, 5 % статутного

капіталу, що складає 35 150 грн.

Рішенням Зарічного районного суду

від 23.11.2006 р. по справі №2-1282/2006р., залишеним без змін постановою

Вищого господарського суду України від 15.08.2007 р., позов ОСОБА_1, ОСОБА_11,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи -ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6,ОСОБА_2 до Товариства

з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич"

про визнання рішень загальних зборів частково недійсними, внесення змін до

статутних документів, було задоволено частково, визнано незаконним рішення

загальних зборів ТОВ "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич"

від 05.11.2003 р. в частині зменшення часток учасників товариства: ОСОБА_1 з 0,

06% статутного капіталу товариства до 0, 04% статутного капіталу товариства,

ОСОБА_11 з 0,23% статутного капіталу товариства до 0, 17% статутного капіталу

товариства, ОСОБА_7 з 0, 12% статутного капіталу товариства до 0, 08% статутного

капіталу товариства. Також визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" від 31.05.2004 р. в

частині звільнення учасника товаристваОСОБА_2 від обов'язку внесення вкладу до

статутного капіталу в розмірі 24600 грн. та заліком заборгованості товариства

перед ОСОБА_2 по договорам позики в розмірі 24600 грн., а також в частині

зменшення часток учасників товариства: ОСОБА_1 з 0, 04% статутного капіталу

товариства до 0, 03% статутного капіталу товариства, ОСОБА_11 з 0, 17%

статутного капіталу товариства до 0, 12% статутного капіталу товариства,

ОСОБА_7 з 0, 08% статутного капіталу товариства до 0, 06% статутного капіталу

товариства.

Місцевий господарський суд частково

задовольняючи позов у справі №14/621-07 виходив з того, що вимоги позивача

визнати недійсною ч.3 п.6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в редакції від

23.02.2006р., є правомірними оскільки ч.3 п.6.1 Статуту порушуються права

позивача. Припиняючи провадження у справі в частині спору суд виходив із того,

що на час звернення позивача з позовом вже були внесені зміни до положень

статуту, попередні зміни втратили чинність, то відповідно, як вважає суд,

предмет спору на час звернення з позовом щодо попередніх змін був відсутній.

Відмовляючи в іншій частині позову суд виходив із того, що права позивача

оспореними в частині пунктами Статуту порушені не були.

Суд апеляційної інстанції частково

скасовуючи рішення місцевого господарського суду виходив з того, що припинення

провадження у справі в частині не ґрунтується на нормах матеріального та

процесуального права і на фактичних обставинах справи. Задовольняючи позов в

частині суд виходив із наявності порушених прав позивача, відмовляючи ж в іншій

частині позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспореними в цій

частині положеннями статуту права позивача не порушуються, а позов в цій

частині фактично направлений на захист прав інших учасників товариства і

поданий без відповідних повноважень, вказавши при цьому що інші учасники не

позбавлені права звертатись до суду з відповідним позовом у разі наявності до

того волевиявлення. Залишаючи без змін в іншій частині рішення місцевого

господарського суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що в цій частині

спору права позивача не порушено.

Перевіривши у касаційному порядку

доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції виходить з

наступного.

Відповідно до приписів ст.1 ГПК

України до господарського суду, мають право звертатися згідно з встановленою

підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних

прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства

та організації) (ч.1). У випадках, передбачених законодавчими актами України,

до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи,

фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ч.2).

Право на звернення до

господарського суду з позовом учасника товариства передбачено ст.12 цього

кодексу.

Статтею 15 ЦК України закріплено

право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або

оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним

засадам цивільного законодавства.

Із вказаних приписів норм права, а

також із приписів Закону України "Про господарські товариства"

вбачається, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду

за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та

самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої

вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

Таким чином при вирішенні

корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи,

яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного

інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність

чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому не можна

задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у

майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

Аналогічні приписи містяться і в

постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про

практику розгляду судами корпоративних спорів".

За вказаних обставин суд касаційної

інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що

позивач не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших

учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами

представництва.

Про те судові рішення в частині

вирішення позову про визнання недійсними положень Статуту Товариства є незаконними

та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Згідно приписів ст.98 ЦК України

загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань

діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до

компетенції виконавчого органу (ч.1). Рішення загальних зборів може бути

оскаржене учасником товариства до суду (ч.5).

Таким чином вказана норма права

передбачає що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства

до суду.

Відповідно до приписів ст.143 ЦК

України "Статут товариства з обмеженою відповідальністю", статут

товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами

зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є

відкритим для ознайомлення (ч.2).

У 2003 році прийнято Закон України

"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців", який набирав чинності з 1 липня 2004 року.

Згідно ст.31 цього Закону у разі

постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників)

юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих

документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними

змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили

судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про

судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих

документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення

вноситься до журналу обліку реєстраційних дій (ч.1). Державний реєстратор у

строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення

щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної

особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації

змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим

рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової

служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення

такого запису (ч.2).

Із наведених норм права вбачається

що питання внесення змін до статутних документів віднесено до компетенції

державного реєстратора, у якого згідно ст.143 ЦК України і зберігається статут

товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами.

Також із викладеного вбачається, що

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич", до якого і пред'явлений даний позов, позбавлене

можливості виконати рішення суду про визнання недійсними положень Статуту

Товариства.

Таким чином положеннями ст.98

Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість оскарження рішення

загальних зборів учасником товариства до суду, ст.143 цього кодексу, яка

визначає, що статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними

змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є

відкритим для ознайомлення (ч.2), та приписами ст.31 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців",

визначено спосіб захисту порушених прав, а за встановлених судами обставин

справи і спосіб відновлення правового становища позивача що існувало до

прийняття рішень загальними зборами відповідача, на підставі яких і були

внесені в Статут оспорені позивачем положення.

За вказаних обставин звернення

позивача до суду з таким позовом не призведе до поновлення його прав оскільки

останнім не вірно обрано спосіб їх захисту чи відновлення.

Крім того, за встановлених судами

обставин справи, судами не враховано приписи ст.ст.98, 116, 143 ЦК України,

ст.51 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до

яких загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх

питань діяльності товариства, втому числі і щодо змін до статуту, які оскаржує

позивач.

Таким чином судами залишилось не

дослідженим обставини справи стосовно того, чи приймались загальними зборами

учасників товариства рішення про внесення змін щодо всіх спірних положень

статуту, не дано правової оцінки чи всі такі рішення судом визнані недійсними,

а відтак залишилось не дослідженим чи були порушені вимоги чинного

законодавства при прийнятті спірних рішень, а відповідно і при внесенні змін в

статут спірними положеннями.

Визнання ж недійсними положень

статуту без дослідження правомірності прийняття загальними зборами учасників

товариства рішень з цих питань є необ'єктивним, та не ґрунтується на вказаних

нормах права.

Крім того, вирішуючи даний спір ні

суд першої, ні апеляційної інстанції, не перевірили чи були у порядку,

визначеному ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб -підприємців", державним реєстратором внесені зміни до

Статуту Товариства на виконання рішення Зарічного районного суду від 23.11.2006

р. по справі №2-1282/2006р. яким було визнано незаконними рішення загальних зборів

ТОВ "Торгівельна фірма "Магазин "Славутич" в частині

зменшення часток учасників товариства.

Таким чином оскільки судові рішення

в частині вирішення позову про визнання недійсними положень Статуту Товариства

прийняті з порушенням вказаних норм права, вони підлягають скасуванню.

Крім того, суд касаційної інстанції

зазначає, що судами правильно вирішено спір за позовом про скасування державної

реєстрації Статуту Товариства, судові рішення в цій частині є законними і

обґрунтованими виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень ст.145

ч.4, ст.159 ч.2 ЦК України, а також ст.41 чч.5, 6, ст.ст.59, 65 Закону України

"Про господарські товариства", ст.31 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"

скасування державної реєстрації змін до статуту є наслідком визнаної судом

недійсності рішення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до

Статуту і виконання такого рішення має здійснюватись у порядку, визначеному

ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб -підприємців", а звернення з позовом про скасування державної

реєстрації змін до статуту чинним законодавством не передбачено оскільки існує

встановлений законом порядок скасування такої реєстрації.

При вирішенні даного спору судами

правильно застосовано положення ст.31 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якою, як вже

зазначалось, визначено порядок скасування державної реєстрації змін до

установчих документів юридичної особи.

Таким чином суд касаційної

інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що

скасування державної реєстрації змін до статуту має здійснюватись у порядку,

визначеному вказаною нормою права.

Наведені порушення судами

попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права як такі, що

призвели до прийняття неправильних судових рішень в частині вирішення спору за

позовом про визнання недійсними положень 

Статуту Товариства та не можуть бути усунені касаційною інстанцією в

силу положень ч.2 ст.111-5 та ст.111-7 ГПК України, є підставою для їх

скасування в цій частині з направленням справи в цій частині на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи в

скасованій частині слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно,

повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до

вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 п. 1, 3 11110 ч.1, 11111,

11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський

суд України, -

П О С Т А Н О

В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1

задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 09.10.2008р., та рішення Господарського суду Сумської

області від 07.02.2008р у справі №14/621-07 в частині розгляду спору за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма

"Магазин "Славутич" про визнання недійсними положень Статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Магазин

"Славутич" скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд

до суду першої інстанції.

В іншій частині вказані судові

рішення залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                

Г.А. Кравчук

С у д д і                                                                                    

Г.М. Мачульський

                                                                                   В.І. Шаргало