Постанова

від 12.01.2009 по справі 15/394-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 12 січня 2009 р.                                                                                   

№ 15/394-08 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Гарантія", Донецька обл.,

на

рішення господарського суду

Херсонської області від 02.10.2008р.

у справі

№15/394-08

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Гарантія"

до

Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, Херсонська обл.,

про

стягнення 80 032,57грн.

за участю представників сторін:

від позивача  - не з'явилися;

від відповідача -не з'явилися. 

У С Т А Н О В

И В:

          11.04.2006р. між ТОВ

"Гарантія" (продавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1

(покупець) укладено договір №11/04/06 купівлі -продажу, відповідно до умов

якого продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар

(вугілля), ціна, кількість та якість 

якого визначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Термін дії договору до 31.12.2006р.

          03.01.2007р. між цими сторонами укладено

договір консигнації, за умовами якого консигнат 

(ТОВ "Гарантія") передав консигнатору (ОСОБА_1) товар

(вугілля) відповідно до специфікації для зберігання на консигнаційному складі,

демонстрації та продажу третім особам. Консигнатор зобов'язувався реалізовувати  товар від свого імені та на протязі трьох

днів після його реалізації перераховувати 

консигнату одержані кошти. Термін дії договору закінчувався виконанням

сторонами своїх зобов'язань.  

          13.08.2008р. ТОВ "Гарантія"

звернулися до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 71 603,55грн. боргу за поставлений по

вищезазначеним договорам товар та 6 974,19грн. пені. В обґрунтування своїх

вимог зазначали, що 19.07.2007р. під час перевірки складу, на якому зберігалось

поставлене позивачем для реалізації вугілля, виявилось його відсутність, все

було  продано, але відповідач не повністю

розрахувався з позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим і було заявлено

відповідний позов. 

        02.10.2008р. рішенням

господарського суду Херсонської області (суддя Клепай З.В.) в позові

відмовлено.

          У касаційній скарзі  ТОВ "Гарантія" просили скасувати

зазначене рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог,

правомірність яких   в повному обсязі

підтверджено наданими заявником доказами, на що не було звернуто увагу  місцевим судом.

          Проаналізувавши касаційну скаргу на

предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія

суддів  приходить до висновку про

часткове задоволення вимог скарг 

виходячи з наступного.

Згідно постанови Пленуму Верховного

Суду України „Про судове рішення” від 29.12.76 № 11 рішення є законним тоді,

коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності 

з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних

правовідносин, а при їх відчутності  - на

підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад

і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно

відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду

стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому

засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним

вимогам не відповідає,  оскільки при його

ухваленні місцевим судом не було належним чином досліджено та надано правову

оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема актам  здачі -приймання виконаних робіт (послуг),

підписаних обома сторонами, платіжним дорученням та іншим, які за твердженням

позивача в повному обсязі підтверджували факт належного виконання останнім

своїх договірних зобов'язань  та

порушення відповідачем свого зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати

отриманого товару. При цьому, суд не позбавлений був права витребувати від

підприємств документи та матеріали, необхідні для вирішення спору.

Крім того, у рішенні суду чітко не

визначено підстави для відмови в задоволенні позову: за недоведеністю його

вимог чи у зв'язку з відсутністю доказів звернення до відповідача з вимогою про

виконання зобов'язань,  що відповідно до

чинного законодавства не може бути підставою для відмови в позові.

Зважаючи на викладене  та вимоги ч. 2 ст. 1117

Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна

інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,

рішення місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи для нового

розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111, Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю "Гарантія" задоволити частково.

Рішення господарського суду

Херсонської області від 02.10.2008р. у справі №15/394-08 скасувати, а справу

направити для нового розгляду.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

СуддяЛ.В. Ковтонюк

СуддяВ.В. Чабан