Постанова

від 18.12.2008 по справі 10/444пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

          18.12.2008  року                                                           

Справа № 10/444пн

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі

:

головуючого

судді                     Якушенко

Р.Є.

суддів                                       

Бородіної Л.І.

          Іноземцевої Л.В.                                       

Склад судової колегії призначено розпорядженнями голови

Луганського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 та 27.11.2008.

при секретарі                   

судового засідання                    Яковлевій І.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом          ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від

09.06.1998 -директор ТОВ „Крамниця №44 „Урожай”;

Федоренко О.А., дов. №105 від 10.07.2008

від відповідача за первісним позовом          Паращук В.І., дов. №281/1 від

25.11.2008

треті особи у справі та їх представники у судове засідання не

прибули

Розглянувши

апеляційні скарги                    Товариства з обмеженою

відповідальністю „Крамниця №44 „Урожай”, м. Луганськ

та

Дочірнього підприємства „Центральний ринок

міста Луганська” Луганської обласної спілки

споживчих товариств, м. Луганськ

на

рішення

господарського

суду           Луганської області

від                                         13.11.2008

у

справі                               №

10/444пн (головуючий суддя  - Мінська

Т.М.,

судді

-Москаленко М.О., Пономаренко Є.Ю.)

за первісним позовом           Товариства з обмеженою

відповідальністю

„Крамниця №44 „Урожай”, м. Луганськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача, фізичні особи-підприємці:

ОСОБА_2,           м.

Луганськ

ОСОБА_3,                    

м. Луганськ

ОСОБА_4,                    

м. Луганськ

ОСОБА_5,                     м. Луганськ

ОСОБА_6,                    

м. Луганськ

ОСОБА_7,           м.

Луганськ

до відповідача                   

Дочірнього підприємства „Центральний ринок міста Луганська”

Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Луганськ

про                             

усунення перешкод в користуванні та стягнення шкоди

за зустрічним позовом           Дочірнього підприємства „Центральний

ринок

міста Луганська” Луганської обласної спілки

споживчих товариств, м. Луганськ

до відповідача                    Товариства з обмеженою

відповідальністю

„Крамниця №44 „Урожай”, м. Луганськ

про                                        усунення

перешкод в землекористуванні

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.08 у

справі №10/444пн (головуючий суддя Мінська Т.М., судді Пономаренко Є.Ю.,

Москаленко М.О.) відмовлено у задоволенні вимог первісного позову Товариства з

обмеженою відповідальністю „Крамниця №44 „Урожай” (далі ТОВ „Крамниця №44 „Урожай”)

до Дочірнього підприємства „Центральний ринок міста Луганська” Луганської

обласної спілки споживчих товариств (далі ДП „Центральний ринок”) за участю

третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача -фізичних осіб-підприємців:

ОСОБА_2,           ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з урахуванням заяви про зміну предмету

позову від 13.11.08.:

- зобов'язати Дочірнє підприємство „Центральний ринок міста

Луганська” Лу ганської обласної спілки споживчих товариств та власників

металевих кіосків - малих архітектурних форм (далі - МАФ), розташованих по

периметру будівлі магазину № 44 (крім прибудови) за адресою: АДРЕСА_1 в тому

числі МАФ за номерами 1,2,3,4,5,6,6-а,28,328,328-а,18,19 усунути перешкоду в

здійсненні обслуговування будівлі магазину № 44 шляхом переносу всіх металевих

кіосків, втому числі і за номерами 1,2,3,4,5,6, 6 „а”, 28, 328,328-а, 18,19 на

відстань 3 ме три від зовнішніх стін будівлі магазину № 44 (крім стини

прибудови) по всьому периметру.

- вважати поновленим договір від 01.08.2004р. № 816 про надання

торгової площі, укладений між позивачем і відповідачем, до 30.06.2007р.

та задоволено  вимоги за

зустрічним позовом Дочірнього підприємства „Центральний ринок міста Луганська”

Луганської обласної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою

відповідальністю „Крамниця №44 „Урожай” зобов'язано відповідача за зустрічним

позовом усунути перешкоди в користуван ні ДП „Центральний ринок” земельною

ділянкою, шляхом демонтажу самовільно збудованих споруд та павільйону, які

знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (позначені на схемі літ. А-1, літ. (1)-1, літ.

А(3)-1, та вивезти їх за межі земельної ділянки, що належить підприємству.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий

господарський суд дійшов висновку, що вимога про перенос кіосків пред'явлена до

неналежного відповідача.

Щодо вимоги - вважати поновленим договір від 01.08.2004р. № 816

про надання торгової площі, укладений між позивачем і відповідачем, до

30.06.2007р., місцевий господарський суд дійшов висновку, що позива чем обраний

спосіб захисту, що не відповідає встановленим законодавством способам захисту

(тобто позивач просить встановити певний факт), відтак дана вимога не під лягає

задоволенню.

Задовольняючи частково зустрічний позов, місцевий господарський

суд з посиланням на норми статті 376 Цивільного кодексу України, дійшов

висновку, що вимоги в частині демонтажу прибудови (літ А(3)-1) самочинно

збудованої позивачем на земельній ділянці, що надана в оренду відповідачу за

первісним позовом є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Позивач у справі, ТОВ „Крамниця №44 „Урожай”, не погодився з

прийнятим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати його як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та

процесуального права та постановити нове, яким задовольнити вимоги за первісним

позовом та залишити без розгляду зустрічний позов.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд виходив з того, що

ані позивач, ані відповідач не є належними. Але, задовольняючи зустрічний

позов, який повинен бути пов'язаний з первісним, суд зробив висновок, що всі

сторони у справі є належними.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 123 Цивільного

процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного

розгляду з первісним позовом, якщо ці позови є взаємопов'язаними і спільний їх

розгляд є доцільним. Враховуючи те, що ухвала про порушення цієї судової справи

датована 04.09.2007, прийняття зустрічного позову через один рік (07.10.2008)

не може вважатися доцільним.

Крім того, вимоги первісного та зустрічного позову не можуть

зараховуватися, що також свідчить про відсутність підстав для прийняття

зустрічного позову.

Також суд безпідставно не задовольнив клопотання про залишення

позову без розгляду на підставі пункту 1 статті 81 Господарського

процесуального кодексу України, оскільки зустрічна позовна заява підписана

особою, яка не має права підписувати  її

(зустрічний позов  підписано не

директором ДП „Центральний ринок”).

Вимога відсунення кіосків від будівлі магазину не пов'язана з

контрольними функціями відповідних державних установ.

Нормативним обґрунтуванням відстані, на яку слід відсунути

торгівельні кіоски, є норми передбачені Законом України „Про пожежну безпеку”

№3745 від 17.12.1993, наказами Міністерства України з питань надзвичайних

ситуацій „Про затвердження правил пожежної безпеки на ринках України” №30 від

17.01.2005 та „Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” №126 від

19.10.2004 (далі - наказ №126), наказу державного комітету України у справах

містобудування і архітектури „Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень ДБН 360-92” №44 від 17.04.1992.

Так, відповідно до статті 2 Закону України „Про пожежну безпеку”

забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої

діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та

підприємців.

У пункті 4.1.4 наказу №126 зазначено, що до всіх будівель і споруд

підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між

будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів,

устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не

дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів,

устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових

будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, індивідуальних

гаражів тощо.

Позивач вважає, що ДП „Центральний ринок” є належним відповідачем

у справі, оскільки без нього як орендаря земельної ділянки, на якій розташовані

торгівельні кіоски не можливо відсунути ці кіоски, крім того, ДП „Центральний

ринок” є власником, якщо не всіх, то частини кіосків, розташованих навколо

будівлі магазину позивача, що підтверджується поясненнями торгівців і

відповідними листами державного органу пожежного нагляду.

Що стосується другої вимоги за первісним позовом, то судом взагалі

не досліджувалося це питання і у мотивувальній частині рішення зазначено про те,

що обраний спосіб захисту не відповідає встановленим законодавством способам

захисту, при цьому суд не послався на відповідну правову норму.

Практика розгляду аналогічних справ Вищім господарським судом

України свідчить про відсутність підстав відмовляти у задоволенні позову з

посиланням на невірно обраний спосіб захисту прав та інтересів.

До початку розгляду апеляційної скарги позивачем подано клопотання

з вимогами:

- витребувати від відповідача копій нових договорів 2008 року з

власниками кіосків, які розташовані навколо будівлі магазину № 44;

- витребувати від відповідача перелік основних засобів на 01.01.07

та на 01.01.08 і на 01.11.08 підписаний керівником та головним бухгалтером і

завірені печаткою відповідача;

- викликати осіб можливих власників торгівельних кіосків за

адресами вказаними в реєстрі договорів (додаток до апеляційної скарги) та

витребувати у них документальні підтвердження права власності на кіоски (у разі

його  наявності). Дане клопотання відхиляється

судовою колегією за відсутністю підстав для його задоволення.

Також не погодився з прийнятим господарським судом рішенням і

відповідач у справі,  Дочірнє

підприємство „Центральний ринок міста Луганська” Луганської обласної спілки

споживчих товариств, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його

в частині часткової відмови в задоволенні зустрічного позову, як таке що

суперечить нормам матеріального права та постановити в цій частині нове

рішення, яким задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

В рішенні не зазначено жодних підстав, з яких відмовлено у

задоволенні зустрічного позову в частині усунення перешкод в землекористуванні

шляхом демонтажу самовільно збудованих споруд (павільйону та прибудови), які

знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, буд. 1-р (позначено на

схемі літ. А-1, літ. А(1)-1). Суд неповно з'ясував всі обставини та неповно

дослідив матеріали справи в частині, що стосується зустрічного позову, тому

рішення в цій частині є необґрунтованим.

Про неповноту з'ясування обставин справи свідчить те, що судом,

без зазначення підстав, відхилено клопотання про призначення судової

будівельно-технічної експертизи на предмет встановлення факту відповідності

(невідповідності) самовільно збудованих прибудов та самочинно реконструйованої

будівлі (павільйону) магазину №44, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул.

Челюскінців, буд. 1-р, вимогам будівельних норм та правил; встановленню факту

визначення споруди як капітальної, чи не капітальної, визначення технічного

стану самочинно збудованих прибудов та павільйону, щодо придатності до

експлуатації як капітальної споруди поруч вже з існуючими об'єктами.

Судом не надано оцінки недотриманню відповідачем за зустрічним

позовом вимог статті 331 Цивільного кодексу України, згідно якої право

власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. В

даному випадку, самочинно збудована споруда в експлуатацію не приймалась.

Фактично судом прийнято рішення, яким надано дозвіл на розміщення

самовільно збудованих об'єктів, які знаходяться в межах орендованої ДП

„Центральний ринок” земельної ділянки.

Судова колегія приймає до уваги Роз'яснення Президії Вищого

господарського суду України від 28.03.02 № 04-5/366 „Про деякі питання практики

застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” (п. 3)

та розглядає апеляційні скарги  сторін в

одному апеляційному провадженні.

Відповідач у справі подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в

якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що подання позову

позивачем є діями направленими на легалізацію самочинного будівництва.

Позивач у справі подав письмові заперечення на апеляційну скаргу

відповідача у справі, в яких з доводами апеляційної скарги не погодився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія апеляційної інстанції

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженої відповідальністю „Крамниця № 44 „Урожай”

(позивач у справі) є правонаступником Дочірнього підприємства „Магазин № 44”

ВАТ „Урожай”. Згідно з договором купівлі-продажу від 09.12.1996 (а.с. 2, т.2),

засвідченого приватним нотаріусом Луганського нотаріального округа Любинецькою

В.Р. реєстраційний номер 2541, і заре єстрованого в міському комунальному підприємстві

Бюро технічної інвентаризації ре єстраційний № 2368, ДП „Магазин № 44” ВАТ

„Урожай” придбало основну споруду магазину з прибудовою, загальною площею 215,3

кв.м. (на плані літ. А-1, літ. А(1)-1), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

(технічний план - а.с. 110-113, т. 3).

Згідно реєстраційного посвідчення державного комунального

підприємства „Бюро технічної інвентаризації" від 10.12.1996 року загальна

площа будівлі магазину № 44 складає 215,3 кв.м. (а.с. 3, т.2)

Право власності позивача на будівлю магазину площею 83,3 кв.м.

(ЛІТ А(2)-1) вста новлено рішенням господарського суду Луганської області від

15.04.2004 по справі № 5/85пн, що набрало законної сили (а.с. 20, т.2).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.03.07 у

справі №10/74пн за позивачем визнано право власності на об'єкти нерухомості, що

складається із основної будівлі магазину літ А-1, А(2)-1 прибудов літ А(1)-1,

літ А(3)-1 загальною площею 319,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1

(а.с. 21, т. 2), здійснено державну реєстрацію права власності (а.с. 22-26, т.

2).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.08 у

справі №10/74пн вказане рішення скасовано, справу передано на новий розгляд

(а.с. 115-118, т. 3).

За результатами нового розгляду справи №10/74пн рішенням господарського

суду Луганської області від 03.06.08 у справі № 2/13пн(10/74пн) позов

задоволено частково, визнано право власності на об'єкти нерухомості, які

складаються з основної будівлі магазину літ. А-1, А (2)-1 із прибудовами

загальною площею 298,6 кв.м. за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців 1-р, у

задоволенні вимог щодо визнання права власності на приміщення прибудови літ.

А(3)-1 -відмовлено.

Луганський апеляційний господарський суд, переглядаючи вказане

рішення за апеляційними скаргами сторін, погодився з висновками суду першої

інстанції по цій справі, в частині відмови позивачу у визнанні за ним права

власності на приміщення при будови (на плані літ. А(3)-1) з огляду на вимоги

ст. п. З ст. 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності

на само чинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за

особою, яка здійс нила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була

їй відведена для цієї мети, тільки за умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудова не нерухоме майно. Позивачем не

доведено суду що земельна ділянка, на якій розташова на прибудова А(3)-1, була

орендована ним або надана йому у встановленому законом по рядку, не надано

доказів введення її в експлуатацію (а.с. 70-73, т.4).

Вказана постанова Луганського апеляційного господарського суду

залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008.

03.08.07 позивач звернувся до господарського суду Луганської

області з вимогами:

1. Усунути перешкоди в здійсненні обслуговування будівлі магазину

ТОВ «Магазин № 44 «Урожай»шляхом переносу модулів -кіосків №№

1,2,3,4,5,6,7,18,19,28,6, 2 «а»,324,325,326,327, а також № № 1 і 2 з боку

вулиці Гоголя на відстань 3 метри від стіни будівлі по всьому периметру.

2. Визнати договір оренди землі між ТОВ «Магазин № 44 «Урожай»і

ДП«Центральний ринок»на 2007 рік укладеним.

3. Зобов'язати відповідача відшкодувати ТОВ «Магазин № 44

«Урожай»матеріальну шкоду натурою, шляхом передачі аналогічних модулів -

кіосків в кількості 6 штук і установки їх в місцях на території відповідача, на

яких раніше стояли кіоски ТОВ «Магазин № 44 «Урожай».

4. Стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 327 грн. за

обладнання, яке було знищено в кіоску № 113, а також неотриманий доход від

передачі в оренду кіосків приватним підприємцям в сумі 8700 грн., всього 9027

грн.

Позивачем було змінено предмет позову уточненням від 25.10.2007,

він просив:

1. Усунути перешкоди в здійсненні обслуговування будівлі магазину

шляхом переносу кіосків №№ 1,2,3,4,5,6,6 „а”,7,18,19,28,324,325,326,327, і №1

та 2 з боку вулиці Гоголя на відстань 3 метри від стіни будівлі по всьому

периметру.

2. Визнати договір на компенсацію загальноринкових витрат від

01.01.2006 пролонгованим на 2007 рік.

3. Компенсувати матеріальну шкоду в натурі шляхом встановлення

кіосків у кількості 6 штук на території 400 м.кв. , яка закріплена за позивачем

згідно договору від 01.01.2006 на компенсацію загальноринкових витрат.

4. Стягнути з відповідача:

327 грн. -матеріальної шкоди за МБП, знищені в кіоску №113,

9143 грн. 72 коп. -матеріальної шкоди у вигляді залишкової

вартості знищених кіосків,

8700 грн. -неодержаного доходу ( впущеної вигоди) від передання

кіосків  в оренду приватним підприємцям

всього 18170 грн. 72 коп. (а.с. 145, т.1).

Уточненням від 31.10.2007. позивач знову змінив предмет позову і

просить:

1.Усунути перешкоди в здійсненні обслуговування будівлі магазину

шляхом переносу кіосків №№1,2,3,4,5,6, 6»а», 7,18,19,28, 324,325,326,327, і №№

1 і 2 з боку вулиці Гоголя на відстань 3 метри від стіни будівлі   по всьому периметру.

2. Визнати договір на відшкодування загально ринкових витрат від

01.01.2006.пролонгованим на   2007 рік.

3. Відшкодувати матеріальну шкоду в натурі шляхом встановлення

кіосків в кількості 6 штук на місцях, де вони були розташовані до їх знищення.

4. Стягнути з підприємства відповідача:

327 грн. матеріальної шкоди за малоцінні швидко зношувані

предмети, знищені в кіоску № 113,

8700 грн. недоотриманого доходу (впущеної вигоди) від передання

кіосків в оренду приватним підприємцям, 

всього - 9027 грн.

5. Поновити договір від 01.08.2004.  №816 на 2005, 2006, 2007 роки (а.с. 12, т.2)

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.07

провадження у справі зупинено, у зв'язку з оскарженням  в апеляційному порядку позивачем у справі

ухвали від 01.11.07 про відкладення розгляду справи в частині відмови у

задоволенні клопотання про витребування доказів (а.с. 82, т. 2).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від

20.11.07 позивачу відмовлено у прийнятті апеляційної скарги (а.с. 86-88, т. 2).

Заявою № 96 від 26.09.2008р. позивач   змінив предмет позову і просить:

1. Зобов'язати відповідача та власників металевих кіосків № №

1,2,3,4,5,6,6-а, 28,328,328-а,18,19 усунути перешкоду в здійсненні обслуговування

будівлі магазину № 44 шляхом переносу кіосків №№1,2,3,4,5,6, 6»а», 28,

328,328-а, 18,19 на відстань 3 ме три від стіни будівлі по всьому периметру.

2. Вважати поновленим договір про надання торгової площі від

01.08.2004. № 816 до 30.06.2007 (а.с. 137, т.3).

Заявою №142 від  13.11.2008

позивач знову змінив предмет позову та просить:

- зобов'язати Дочірнє підприємство „Центральний ринок міста

Луганська” Лу ганської обласної спілки споживчих товариств та власників

металевих кіосків - малих архітектурних форм (далі - МАФ), розташованих по

периметру будівлі магазину № 44 (крім прибудови) за адресою: АДРЕСА_1 в тому

числі МАФ за номерами 1,2,3,4,5,6,6-а,28,328,328-а,18,19 усунути перешкоду в

здійсненні обслуговування будівлі магазину № 44 шляхом переносу всіх металевих

кіосків, втому числі і за номерами 1,2,3,4,5,6, 6»а», 28, 328,328-а, 18,19 на

відстань 3 ме три від зовнішніх стін будівлі магазину № 44 (крім стини

прибудови) по всьому периметру.

- вважати поновленим договір від 01.08.2004р. № 816 про надання торгової

площі, укладений між позивачем і відповідачем, до 30.06.2007р.

Позивач на обґрунтування своїх вимог зазначає, що:

- навколо будівлі магазину № 44 розташовані кіоски (схема

розташування, ви конана позивачем (а.с. 138, т. 3) і позивач немає можливості

проведення ремонту бу дівлі, користування під'їзними шляхами, відповідачем

порушуються права позивача на пожежну безпеку, оскільки не дотримуються

протипожежні розриви між будівлею мага зину № 44 і кіосками, розташованими по

периметру магазину та подав листи головного управління МНС України в Луганській

області від 03.11.06 № 13/21/1936 та від 23.05.07 № 06-12/1439-2 (а.с. 6, 7, т.

2), в яких зазначається про порушення ДП «Центральний ринок міста

Луганська»правил пожежної безпеки та не додержання  протипожежних відстаней. Також позивач

зазначає, що в силу ст. 120 Земельного кодексу України до нього перейшло право

користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля магазину № 44 та

частина земельної ділянки необхідна для обслуговування будівлі.

Договір від 01.08.2004. № 816 (а.с. 5, т. 2) позивач вважає

поновленим до 30.06.2007р., з огляду на те, що ним фактично здійснювалось

перерахування грошо вих коштів на відшкодування загальноринкових витрат.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, вважає їх

необґрунтованими.

Малі архітектурні форми (кіоски) до номерами  № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6а, 28, 328, 328а, 18, 19

розташовані на підставі договорів укладених з приватними підприємцями, за

умовами яких підприємцям надано торгові місця для встановлення металевих споруд

для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами (а.с. 117-129, т. 2).

До матеріалів справи залучений план-схема ДП «Центральний ринок

міста Луганська»(а.с. 124, т. 3) узгоджений у січні 2007 року з управлінням

архітектури та містобудування Луганської міської ради, головним санітарним

лікарем Ленінського та Кам'янобрідського районів ЛМУГУ МНОС України в

Луганській області, управлінням Луганської міської ради по регулюванню

земельних відносин.

При розгляді даної справи встановлено, що будівля позивача

знаходиться на зе мельній ділянці, яка надана відповідачу в оренду згідно

договору оренди земельної ділянки від 06.02.2003р. (із змінами і доповненнями)

(а.с. 90-96, т. 1). Земельна ділянка, на якій розташована будівля магазину №

44, в установленому порядку не вилучалась у ДП «Центральний ринок».

01.08.2004р. між позивачем і відповідачем укладений договір №816

(а.с. 5, т. 2) згідно якого відповідач надає позивачу торгову площу в кількості

30 торгових місць (59 кв. м.) кіоски №117, 122, 113, 155 (сектор 5), №13

(сектор 6), №140 (сектор 1) АДРЕСА_1 з метою здійснення торгівлі, а позивач у

свою чергу відшкодовує відповідачу частину загальноринкових витрат. Строк дії

договору, вказаний в п. 5.1. договору - по 31.12.2004р (а.с. 5, т.2).

01.01.2006 між сторонами за позовом укладено договір про

відшкодування загальноринкових витрат, за яким відповідач надав позивачу у

користування площу 400 кв.м. розташовану під магазином №44 у платне

користування. Строк дії договору встановлено до 31.12.2006. (а.с. 24, т.1).

06.10.08 відповідач у справі подав зустрічний позов з вимогами:

- зобов'язати ТОВ «Магазин № 44 «Урожай»усунути перешкоди в

користуван ні ДП «Центральний ринок м. Луганська»земельною ділянкою, шляхом

демонтажу самовільно збудованих споруд та павільйону, які знаходяться за

адресою: АДРЕСА_1 (позначені на схемі літ. А-1, літ. (1)-1, літ. А(3)-1, та

вивезти їх за межі земельної ділянки, що належить підприємству.

Зустрічним позивачем також заявлено клопотання про призначення

будівельно-технічної експертизи, яке відхилено судом за необґрунтованістю.

За зустрічним позовом позивач обґрунтовує свої вимоги нормами

статті 376 Цивільного кодексу України та вказує, що будівлі збудовані,

перебудовані позивачем без відповідних до зволів, згоди користувача земельної ділянки,

тобто самочинно, крім того, дані споруди не є капітальними спорудами.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.08 у

задоволені первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково з

підстав зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та

застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального

права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги сторін не підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених

наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,

Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації

України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України

від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105, зареєстрованого в Міністерстві юстиції

України 22 березня 2002 р. за №288/6576 (далі Правила торгівлі) ринок - це

суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої

влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в

установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та

створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу

товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Як свідчать матеріали справи Статут ДП „Центральний ринок міста

Луганська” Луганської обласної спілки споживчих товариств, відповідача у

справі, зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського

реєстру Луганської міської ради 16.05.2001 за №25370169700021343 (а.с. 14, т.

1).

Метою діяльності підприємства є створення необхідних умов для

повного задоволення потреб населення у продуктах харчування,

сільськогосподарської продукції, сировини та продуктах її переробки,

непродовольчих товарах та іншої продукції (п. 2.2 Статуту).

На підставі рішення виконавчого комітету  Луганської міської Ради від 23.01.08 за

№38/25 зі змінами, внесеннями до нього рішеннями Луганської міської ради № 391

від 23.12.02, № 18/195 від 02.03.04 № 37/303 від 13.12.05 відповідачу надана в

оренду земельна ділянка площею 3,0025 га за адресою: АДРЕСА_1, договір оренди

земельної ділянки від 06.02.03 із змінами від 

14.03.06 (а.с. 90-94, т.1).

Матеріалами справи доведено, що позивач у справі є власником

будівлі магазину №44 загальною площею 215,3 кв.м. на плані літ. А-1, літ А(1)-1

на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1946р. та будівлі магазину

площею 83,3 кв.м. літ А(2)-1, на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.99,

що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 15.04.04 у

справі №5/85пн.

Право власності позивача на приміщення прибудови до магазину № 44

- на плані літ. А(3)-1 не підтверджено в установленому законом порядку.

Зазначені приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на території

„Центрального ринку м. Луганська”.

Вказані обставини встановлені господарськими судами при розгляді

справи №2/13пн(10/74пн) за позовом позивача до Луганської міської ради, за

участю 3-ої особи ДП «Центральний ринок м. Луганська»Луганськоблспоживспілки

про визнання права власності на об'єкт нерухомості, що складається із основної

будівлі магазину літ. А-1, А(2)-1 із прибудовами літ. А(1)-1, А(3)-1, загальною

площею 319,3 кв.м. розташований адресою АДРЕСА_1 (Постанова Луганського

апеляційного господарського суду від 12.08.2008, залишена без змін постановою

Вищого господарського суду України від 05.11.2008 (а.с. 70-77, т.4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом

послався на статті 319-321 Цивільного кодексу України, відповідно до яких

власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд

(ч. 1 ст. 319) власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків встановлених законом (ч. 1 ст. 320).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321).

Позивач вважає, що розташовані по периметру будівлі магазину № 44

малі архітектурні форми - кіоски за номерами: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6а, 28, 328,

328а, 18, 19 обмежують його у здійсненні права власності на будівлю магазину №

44, а саме: він позбавлений можливості здійснювати ремонт будівлі,

користуватися під'їзними шляхами, порушується його право на пожежну безпеку.

Позивач також вважає, що в силу статті 120 Земельного кодексу

України до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій

розташовані будівля магазину №44 та частиною земельної ділянки необхідної для

обслуговування будівлі.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу

України,  якщо будівля або споруда

розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження

до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на

якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За правилами ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до

використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості)

та одержання документа, що посвідчує право на неї, забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутні документи,

що посвідчують його право користування земельною ділянкою, за адресою:

АДРЕСА_1, на якій розташована будівля магазину № 44.

Сторони за первісним позовом не укладали договір суборенди на

право зайняття позивачем земельної ділянки на території землі, наданої

відповідачу в оренду.

Земельна ділянка, на якій розташована будівля магазину № 44, в

установленому порядку у ДП „Центральний ринок міста Луганська”  не вилучалась.

Відповідач за договором № 816 від 01.08.04 надавав позивачу у

користування торгову площу 59 кв.м. у кількості 30 торгових місць. Строк дії

цього договору закінчився 31.12.04.

За договором відшкодування загальноринкових витрат від 01.01.06

відповідач надавав позивачу у користування площу 400 кв.м., на якій

розташований магазин № 44 на території центрального ринку АДРЕСА_1. Строк дії

цього договору закінчився 31.12.06.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про

продовження дії вказаних договорів.

Подані позивачем платіжні документи (а.с. 52-68, т. 1) свідчать

про перерахування відповідачу грошових коштів підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_9,

а не позивачем у справі, а тому не можуть підтверджувати факт продовження дії

вказаних вище договорів.

Позивачем подано копію платіжного доручення (а.с. 33, т.1) яке

свідчить про перерахування відповідачу грошових коштів на відшкодування

загальноринкових витрат за договором б/н від 03.01.2006 за період

січень-червень 2007 року.

Відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти перераховані за

договором від 03.01.2006, про що свідчать платіжні документи залучені до

матеріалів справи (а.с. 135-140, т.2)

Судовою колегією встановлено, що у січні 2007 року відповідачем

узгоджено з управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради,

головним санітарним лікарем Ленінського та Кам”янобрідського районів, ЛМУГУ МНС

України в Луганській області, управлінням Луганської міськради по регулюванню

земельних відносин план-схему торгівельних місць (а.с. 124, т.3).

Торгівельне місце -це площа, яка відведена для розміщення

необхідного для торгівлі інвентарю (вагонів, лотків, тощо) та здійснення

продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків

(у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п. 1.13 Правил

торгівлі).

Відповідно до п. 1.20 Правил торгівлі адміністрація ринку при

наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними

письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент

(вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди

торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг,

які надає ринок, та їх вартість.

Відповідач, дотримуючись п. 1.20 Правил торгівлі, з урахуванням

плану-схеми на підставі договорів (а.с.117-128, т.2) надав приватним

підприємцям у тимчасове користування торгівельні місця за номерами 1, 2, 3, 5,

6, 7, 286а, 324-328, 328а під розміщення малих архітектурних форм для

здійснення торгівлі.

Договори на користування торгівельними місцями №6а, 18, 19, 28

позивачем не надані.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відповідач діяв в

межах своїх повноважень, не порушуючи прав позивача, надав у користування

підприємцям вищенаведені торгівельні місця, розташовані на земельній ділянці,

що йому належить на праві оренди за договором від 06.02.2003 із змінами та

доповненнями, а тому вимоги позивача щодо переносу вказаних кіосків є

необґрунтованими.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського

суду про відмову у задоволенні вимоги позивача вважати поновленим договір від

21.08.04 №816 до 30.06.07 з огляду на приписи статті 16 Цивільного кодексу

України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що

способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової

шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної

влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що

встановлений договором або законом.

При дослідженні договору №816 від 01.08.04 судовою колегією

встановлено, що за умовами цього договору відповідач надає позивачу у

користування торгову площу в кількості 30 торгових місць (59 кв. м.) кіоски

№117, 122, 113, 155 (сектор 5), №13 (сектор 6), №140 (сектор 1) АДРЕСА_1 з метою

здійснення торгівлі, а позивач у свою чергу відшкодовує відповідачу частину

загальноринкових витрат (а.с. 5, т.2).

Строк дії договору визначений сторонами до 31.12.2004р.

Можливість поновлення цього договору умовами договору не

встановлено і законом не визначено.

Крім того, позивач не довів яким чином відповідач за вимогою щодо

поновлення договору № 816 від 01.08.04 порушив його права та законні інтереси.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на практику Вищого

господарського суду України  з розгляду

справ щодо поновлення договорів, судовою колегією не приймаються до уваги,

оскільки надані позивачем копії постанов стосуються договорів оренди землі,

можливість поновлення яких встановлена Законом України „Про оренду землі”.

Безпідставне користування позивачем земельною ділянкою, на якій

розташовані будівлі магазину №44 та торгівельною площею, позбавляє його

можливості заявляти вимоги до відповідача, якому належить право

землекористування, щодо  усунення

перешкод у користуванні нерухомим майном, в тому числі і на підставі порушень

правил пожежної безпеки. Отже, місцевий господарський суд правомірно відхилив

доводи позивача, обгрунтовані порушення відповідачем правил пожежної безпеки.

Також судова колегія погоджується з висновками місцевого

господарського суду щодо часткового задоволення вимог за зустрічним позовом та

відхилення  клопотання  про призначення  судової будівельно-технічної експертизи.

Матеріалами справи доведено право власності позивача на будівлю

магазину № 44 загальною площею 215,3 кв.м. літ. А-1, літ. А(1)-1 та площею 83,3

кв.м. літ. А(2)-1 за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано БТІ, що свідчить про

те, що вказана будівля є об'єктом нерухомості.

Прибудова до магазину № 44 на плані літ А(3)-1, як зазначалося

вище, є самочинним будівництвом, право власності на цю будівлю за позивачем не

визнано, а тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги

зустрічного позову в частині демонтажу цієї прибудови А(3)-1.

Доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом  щодо залишення без розгляду зустрічного

возову на підставі п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України

судовою колегією відхиляються, оскільки 

під час розгляду справи  місцевим

господарським судом позивач за зустрічним позовом до прийняття судом рішення

надав докази повноважень особи, що підписала зустрічний позов, які залучені до

матеріалів справи (а.с. 106-111, т. 4).

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги безпідставно

посилався на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційних скарг сторін не спростовують висновків

місцевого господарського суду як за первісним позовом так і за зустрічним.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції дійшла

висновку, що господарським судом Луганської області по даній справі прийнято рішення

від 13.11.08, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а

тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України витрати зі сплати державного мита за подання апеляційних скарг

покладаються на їх заявників.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального

кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна

частини постанови.

Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Крамниця №44 „Урожай” на рішення господарського суду Луганської області від

13.11.2008 у справі №10/444пн залишити без задоволення.

2.  Апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства „Центральний ринок міста Луганська” Луганської обласної

спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Луганської області

від 13.11.2008 у справі №10/444пн залишити без задоволення.

3.Рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2008 у

справі №10/444пн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.         

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський

суд.

Головуючий суддя                                                           

Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                

Л.І. Бородіна

Суддя                                                                               

Л.В. Іноземцева