Ухвала

від 13.01.2013 по справі 2020/332/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/2090/ 5642 /2012 Головуючий 1 інстанції Чайка І.В.

Справа № 2/2020/749/2012 Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: -Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Рудь А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Повного товариства «Ломбард «Корал Подус і компанія», ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору недійсним та стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Повного товариства «Ломбард «Корал»Подус і компанія», ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення за депозитним договором 178333 грн.

Представник позивача неодноразово уточняв позовні вимоги і остаточно просив стягнути солідарно з відповідачів 160000 грн., збитки в сумі 37625 грн. та понесені судові витрати.

Позивачка посилалася на те, що 07.03.2011 року уклала з Ломбардом в особі директора ОСОБА_8 договір № 2011-1 депозитного вкладу. У відповідності з договором позивачка передала Ломбарду грошові кошти в сумі 160000 грн., що становило 20000 доларів США. Ломбард прийняв вклад і зобов'язався виплачувати позивачі суму вкладу та 24% річних.

Договором також була передбачена видача вкладу на вимогу вкладника, якщо вкладник попередив про свій намір Ломбард за два місяці.

25.03.2011 року позивачка, у відповідності до вимог п.12 Договору, попередила директора ломбарду ОСОБА_8 про необхідність повернення суми вкладу по Договору до 07.5.2011 року, про що була складена розписка.

Позивачка стверджувала, що ніякого розрахунку відповідачі з нею не провели і вона звернулася до суду з позовом на захист своїх прав.

07.07.2011 року позивачкою та відповідачем ОСОБА_8, як директором Ломбарду підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 07.07.2011 року сума заборгованості за нарахованими та невиплаченими процентами за вкладом склала 1100 доларів США, що по курсу НБУ становить 8768 грн.65 коп.

Позивачка стверджувала, що договір укладала з юридичною особою -Ломбардом, а не особисто з ОСОБА_8 і стороною в договорі зазначено саме ПТ «Ломбард «Корал»Подус і компанія»в особі директора ОСОБА_8 Договір скріплено печатками юридичної особи і укладався він у приміщенні Ломбарду. Прибутковий касовий обдер ОСОБА_8 не видав пояснив, що це є документ підприємства. Акт звірки підтверджує, що заборгованість за депозитним договором виникла перед позивачкою саме у Ломбарду.

Позивачка вважала, що ОСОБА_8 ввів її в оману, оскільки Ломбард не мав права укладати депозитні договори. Позивачка вважала, що договір необхідно визнати недійсним, застосувати наслідки недійсного правочину і стягнути з відповідачів солідарно спричинені збитки, тобто, упущену вигоду. Вона не мала наміру давати гроші у борг, а мала мету отримати 24% річних за користування юридичною особою грошовими коштами.

Станом на червень 2012 року розмір збитків склав 37625 грн.

Представник відповідача ОСОБА_7 пояснила, що справами Ломбарду не займалася і про договір, який уклали ОСОБА_8 та ОСОБА_5 їй не відомо. Не заперечувала проти визнання договору недійсним, оскільки Ломбард не мав права на укладення такого договору і 160000 грн. до каси ломбарду не надходило.

ОСОБА_8 не заперечував проти одержання на власні потреби 160000 грн. від позивачки, але стверджував, що повернув цю суму її чоловіку ОСОБА_10

Відповідач ОСОБА_8 стверджував, що 07.07.2011 року передав ОСОБА_5 суму боргу частково у гривнях, частково у доларах США, а всього 108 00 грн.

Після чого вони нарахували проценти в сумі 1080 доларів США. Письмових доказів на підтвердження цих обставин не надав.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

Суд визнав недійсним договір депозитного вкладу № 2011-1 від 07.03.2011 року, який укладено між Повним товариством «Ломбард «Корал»Подус і компанія»та ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 160 000 грн. та судові витрати в сумі 1921 грн.90 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду змінити, задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Вона вважає, що усі відповідачі повинні солідарно відшкодувати їй усі збитки. Вона посилається на те, що передала ломбарду грошову суму -160000 грн. в день підписання договору. Ломбард, в особі ОСОБА_8, прийняв вклад і зобов'язався виплачувати проценту по вкладу. Позивачка вважає, що договір укладався саме з Ломбардом, як юридичною особою, а не особисто з ОСОБА_8

Це підтверджується відповідними печатками на договорі. ОСОБА_8 діяв від імені юридичної особи як директор ломбарду.

Відповідач ОСОБА_7 в письмових поясненнях проти апеляційної скарги заперечувала, вважала, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, просила залишити його без змін.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши письмові пояснення сторін, яки надійшли до апеляційного суду, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 березня 20007 року між ОСОБА_5 та Ломбардом в особі директора ОСОБА_8 було укладено договір №2011-1 депозитного вкладу.

Згідно договору позивачка передала Ломбарду, грошову суму - 160000 грн., що становило на той час 20000 доларів США. Ломбард прийняв вклад і зобов'язався виплачувати позивачці сумі вкладу і 24% річних договором передбачена видача вкладу на вимогу вкладника, якщо вкладник попередить про це за два місяці. Сторони підписали договір і його посвідчили печаткою ломбарду (а.с.4-6).

Згідно Положення «Про порядок надання фінансових послуг ломбардами»- ломбард -це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений сирок і під процент, та надання супутніх послуг ломбарду. Залучені кошти ломбарду -це кошти, отримані на зворотній основі від фізичних осіб - учасників ломбарду, юридичних осіб та кошти, отримані від кредитних установ за кредитними договорами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що банківські та інші фінансові послуги може надавати банк. До банківських послуг належать залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола фізичних та юридичних осіб. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Як вбачається з п. 4.2 засновницького договору при створенні та діяльності ПТ «Ломбард «Корал»Подус і Компанія»основним видами діяльності Товариства є надання наступних фінансових послуг: надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Ломбарду «Корал»Подус і Компанія»Міністерством Фінансів України видавалася ліцензія на здійснення торгівлі прийнятими під заставу ювелірними та побутовими виробам з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. В межах господарчої діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення напівдорогоціннного каміння.

Судом встановлено, що ПТ «Ломбард «Корал»Подус і Компанія»не є фінансовою установою, яка, відповідно до вимог закону, мала право на укладення депозитних договорів взагалі і договорів депозитного вкладу №2011-1 від 07.03.2011 року з ОСОБА_5 зокрема.

При укладенні зазначеного договору ніяких фінансових документів про отримання ломбардом від ОСОБА_5 160000 грн. позивачці не видавалося. ОСОБА_5 такого документу суду не надала. При таких обставинах суд першої інстанції обґрунтовано визнав договір депозитного вкладу недійсним.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що суму 160000 грн. одержав безпосередньо ОСОБА_8

Доводи ОСОБА_8, про те, що він повернув позивачці одержану суму 160000 грн., суд обґрунтовано не прийняв до уваги. Доказів на підтвердження цього він не надав як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Підстав до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 37625 грн. колегія не вбачає. Підстав до застосування правил передбачених ст. 22,611,612,623 ЦК України не вбачається.

Безпідставні вимоги позивачки про стягнення суми боргу солідарно з ОСОБА_8, членів товариства, та юридичної особи -ломбарду.

Посилання апелянта на необхідність застосування ст.119 ЦК України помилкові. Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями. Судом першої інстанції не встановлено зобов'язання ломбарду перед позивачкою. Сама ОСОБА_5 не заперечувала того, що ломбард не мав права на укладення такого договору.

Суд першої інстанції не встановив підстав для стягнення боргу з ломбарду, як повного товариства, а відповідно немає підстав до стягнення боргу з учасників цього товариства солідарно. Оскільки судом встановлено, що саме відповідач ОСОБА_8, у порушення діючого законодавства, одержав від позивачки на власні потреби 160000 грн., то суд обґрунтовано стягнув ці кошти саме з ОСОБА_8

Згідно ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Письмові пояснення ОСОБА_8, в яких він заперечує проти апеляційної скарги і просить скасувати рішення та прийняти нове рішення і визнати правочин з укладення депозитного вкладу не вчиненим, апеляційний суд розцінює як заперечення проти апеляційної скарги і думку відповідача стосовно обґрунтованості рішення і апеляційної скарги.

Вважати ці пояснення, які надійшли до апеляційного суду під час судових дебатів, як апеляційну скаргу немає підстав. На протязі строку на апеляційне оскарження і усього часу розгляду справи в апеляційному суду ОСОБА_8 висловлював лише незгоду з позовними вимогами, а рішення суду у встановленому порядку не оскаржив і положеннями ст. 292,294,295 ЦПК не скористався.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -