Постанова

від 10.01.2013 по справі 5006/47/26/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 5006/47/26/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуЖданівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3) на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.11.12 у справі№ 5006/47/26/2012 господарського суду Донецької області за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства "Енергетичне управління" - Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" доЖданівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проДержавне підприємство "Регіональні електричні мережі" стягнення 74 875 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство "Енергетичне управління" - Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" звернулося з позовом до Жданівської виправної колонії № 3 про стягнення 74 875 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 21.11.08 в частині оплати наданих послуг за період з січня до травня 2012 року. При цьому, позивач посилався на приписи статті 526 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.08.12, ухваленим суддею Фурсовою С.М., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд виходив з доведеності матеріалами справи неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати наданих позивачем послуг за договором про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 21.11.08. Водночас, укладений 26.01.12 між відповідачем та третьою особою договір № 06-24/3-01к про постачання електричної енергії судом не визнано таким, що звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором про спільне використання технологічних мереж. При цьому, суд керувався приписами статей 525, 526, 530, 598 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючого, Марченко О.А., Татенка В.М., постановою від 14.11.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Жданівська виправна колонія № 3 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на помилковий висновок судів про наявність підстав для стягнення плати за спільне використання відповідачем технологічних електричних мереж позивача. На думку скаржника, договір про спільне використання технологічних електричних мереж позивача має бути укладений між останнім та третьою особою у справі - Державним підприємством "Регіональні електричні мережі", оскільки технологічні електричні мережі позивача перебувають на території здійснення ліцензованої діяльності третьої особи. Зазначає також і про хибний висновок судів щодо чинності договору про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 21.11.08. При цьому, скаржник посилався на порушення судами приписів статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.11.08 між Державним відкритим акціонерним товариством "Енергетичне управління" - Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" (власник мереж) та Жданівською виправною колонією № 3 (користувач) було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 09/09, відповідно до умов якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачі електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач своєчасно сплачує вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору. Додатковою угодою № 2 від 01.02.11 сторонами змінено пункт 4.1. договору та викладено його в наступній редакції: "Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж власника за розрахунковий період, яка встановлюється у розмірі 15 005 грн. за перший місяць. За кожний наступний місяць розмір оплати розраховується шляхом корегування плати за попередній місяць на індекс інфляції. Плата за використання електричних мереж власника мереж вноситься користувачем на підставі рахунку, одержаного від власника мереж. Встановити термін оплати отриманого рахунку до 25-го числа поточного місяця. За час, протягом якого власником мереж припинялась передача електричної енергії з вини або на вимогу користувача, плата за використання електричних мереж власника мереж стягується у повному обсязі". Додатковою угодою від 02.01.12, сторони узгодили внести зміни та доповнення до розділу 10 договору (інші умови), а саме: "Строк дії договору продовжити до проведення торгів та укладання нового договору за результатами торгів". Пунктом 7.4. договору визначено, що розрахунки за використання електропостачальником технологічних мереж власника мереж проводяться кожний місяць. До 20 числа кожного місяця власник мереж направляє користувачу рахунок, а користувач сплачує зазначену у рахунку вартість витрат. Тривалість періоду оплати отриманого рахунку становить 5 днів (пункти 7.5., 7.6. договору). Судами установлено, що позивач вимоги пункту 7.5. договору виконав належним чином та направляв відповідачу рахунки для здійснення оплати за використання електричних мереж і відповідні акти з надання послуг, а саме: № 1 від 16.01.12 на суму 15 005 грн. (акт № 11 від 16.01.12), № 55 від 17.02.12 на суму 15 005 грн. (акт № 11 від 17.02.12), № 78 від 16.03.12 на суму 15 005 грн. (акт № 11 від 16.03.12), № 114 від 17.04.12 на суму 15 005 грн. (акт № 11 від 17.04.12), № 173 від 31.05.12 на суму 15 005 грн. (акт № 11 від 31.05.12). Факт відправлення відповідачу вказаних рахунків та актів установлений судами на підставі наявного в матеріалах справи журналу реєстрації рахунків, квитанцій поштового відділення, списку поштових відправлень. Установлено судами і те, що за надані позивачем послуги за договором у період з січня до травня 2012 року відповідач, згідно з платіжним дорученням № 27 від 20.02.12., розрахувався частково у сумі 150 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога Державного відкритого акціонерного товариства "Енергетичне управління" - Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" до Жданівської виправної колонії № 3 про стягнення 74 875 грн. боргу. Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Установивши факт порушення відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за вищевказаним договором, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, колегією суддів враховується, що судами правомірно відхилено посилання відповідача, як на підставу для припинення дії договору № 09/09 від 21.11.08, укладений 26.01.12 між ним та третьою особою договір № 06-24/3-01к про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти. Так, судами установлено, що предметом договору № 06-24/3-01к від 26.01.12 є постачання відповідачу електричної енергії, а не спільне використання технологічних мереж позивача, що є предметом договору № 09/09 від 21.11.08. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Жданівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3) залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.12 у справі Господарського суду Донецької області № 5006/47/26/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець