Ухвала

від 12.12.2012 по справі 6/438

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2012 р. № 6/438

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М. суддів:Заріцької А.О. Мирошниченка С.В. Панової І.Ю. Плюшка І.А.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.07.2012 у справі№ 6/438 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" доПублічного акціонерного товариства "Оболонь" простягнення 340 566,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрпластик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Оболонь" 785 981,11 грн. основної заборгованості, 91 025,77 грн. пені, 39 299,06 грн. штрафу, 2 493,86 грн. 3% річних із простроченої суми, 12 009,85 грн. збитків у вигляді сплачених відсотків за користування банківськими кредитами понад запланованих обсягів.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Оболонь" 267 771,76 грн. основного боргу, 20 886,20 грн. пені, 32 299,06 грн. штрафу, 572,22 грн. 3% річних, 12 009,85 грн. збитків у вигляді сплачених відсотків за користування банківськими кредитами понад запланованих обсягів, 27,12 грн. збитків у вигляді витрат, пов'язаних з одержанням виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 у справі № 6/438, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012, позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Оболонь" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" 31 743,01 грн. боргу, 339,17 грн. пені, 67,83 грн. 3% річних, 37 362,65 грн. штрафу та вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 у справі № 6/438 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012, прийнято нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Оболонь" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпластик" 20 886,20 грн. пені, 572,22 грн. 3% річних; в іншій частині позову відмовлено.

Публічним акціонерним товариством "Укрпластик" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2012 у справі № 6/438, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2011 у справі № 12/191-10/109, від 01.06.2010 у справі № 11/3, від 25.03.2011 у справі № 46/283 мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 534 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи № 6/438 до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 09.07.2012 у справі № 6/438, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 13.01.2011 у справі № 12/191-10/109, від 01.06.2010 у справі № 11/3, від 25.03.2011 у справі № 46/283, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Постановою від 09.07.2012 у справі № 6/438, про перегляд якої просить заявник, Вищим господарським судом України задоволено позов в частині стягнення з відповідача 20 886,20 грн. пені та 572,22 грн. 3% річних та відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 267 771,76 грн. основного боргу, 32 299,06 грн. штрафу, 12 009,85 грн. збитків у вигляді сплачених відсотків за користування банківськими кредитами понад запланованих обсягів та 27,12 грн. збитків у вигляді витрат, пов'язаних з одержанням виконання зобов'язання. Виходячи з встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи про те, що після порушення провадження у даній справі відповідач платіжними дорученнями № 6417 від 07.10.2011 та № 6891 від 28.10.2011 із зазначенням призначення платежу "за етикетку поліпропіленову… у тому числі ПДВ. Дог. № 175 від 12.04.11р." сплатив позивачу заборгованість за договором поставки у розмірі 747 252,93 грн., суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновку судів попередніх інстанцій про існування на момент розгляду справи суми заборгованості відповідача за вказаним договором поставки у розмірі 31 743,01 грн. та безпідставність застосування судами попередніх інстанцій положень статті 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями при недостатності суми проведеного платежу, у зв'язку з чим, вийшовши за межі позовних вимог, суди помилково на вказану суму заборгованості нарахували 339,17 грн. пені, 67,83 грн. 3% річних та 37 362,65 грн. штрафу.

У постанові від 13.01.2011 у справі № 12/191-10/109, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову про стягнення з відповідача сум основної заборгованості, пені та 3% річних у розмірах, заявлених позивачем. З огляду на встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами обставини справи про ухилення відповідача від виконання обов'язку з оплати залишку вартості наданих позивачем послуг, передбачених відповідним договором, та про те, що відповідно до умов договору у разі порушення терміну виплати винагороди замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення платежу пеню, яка нараховується із суми несплаченої своєчасно винагороди у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну прострочення оплати, суд касаційної інстанції зазначив про правомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості проведення позивачем зарахування частини перерахованих відповідачем грошових коштів в рахунок оплати 3 % річних і пені, нарахованих внаслідок прострочення платежів у період з 16.12.2008 по 15.01.2009 за договором про надання послуг.

З постанови від 01.06.2010 у справі № 11/3, на яку заявник також посилається, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо правомірності (відповідності приписам частини другої статті 534 ЦК України) першочергового погашення позивачем (кредитором) вимог щодо нарахованої пені за рахунок коштів, сплачених відповідачем за надані послуги, оскільки такі дії позивача повністю відповідають умовам укладеного сторонами договору про надання послуг, згідно якого у разі неповної оплати боргу в першу чергу погашається сума пені . Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи про те, що відповідачем не спростовано факт існування заборгованості останнього за надані позивачем послуги, та обумовлене цим правомірне нарахування кредитором сум інфляційних втрат, пені та 3% річних з простроченої суми боргу.

В постанові від 25.03.2011 у справі № 46/283 Вищий господарський суд України погодився з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції та 3% річних з огляду на встановлені обставини справи, відповідно до яких: судовим рішенням в іншій господарській справі відповідачу було присуджено до сплати на користь позивача суми неоплаченої вартості поставленого за укладеним сторонами договором поставки товару, інфляційних втрат, 3% річних, пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; отримані від відповідача на погашення боргу кошти позивач, відповідно до стаття 534 ЦК України, зарахував спочатку у рахунок часткового погашення державного мита, у рахунок погашення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у рахунок погашення 3 % річних та у рахунок часткового погашення пені, внаслідок чого не погашеною залишилися суми основного боргу, втрат від інфляції та частина суми пені, які відповідачем, на час вирішення спору у даній справі, сплачені не були.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Укрпластик" у допуску справи № 6/438 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Демидова Судді:А.Заріцька С.Мирошниченко І.Панова І.Плюшко KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)