Постанова

від 10.01.2013 по справі 5015/1057/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа № 5015/1057/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» (надалі ПАТ «МЕГАБАНК») за № 80-01-243 від 07.11.2012р. (вх.№2152 від 19.11.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р.

у справі № 5015/1057/12

за позовом: ПАТ «МЕГАБАНК»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології комфорту» (надалі ТзОВ «Технології комфорту»)

до відповідача-2: Приватного підприємства «Львівдах» (надалі ПП «Львівдах»)

до відповідача-3: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (надалі ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»)

за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (надалі ТзОВ «Мальви-Маркет»)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень та зобов'язання ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" скасувати державну реєстрацію права власності,

за участю:

від позивача : не з'явився;

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : Решота В.В. - представник (довіреність б/н від 09.12.2012р.);

від відповідача-3 : не з'явився;

від третьої особи: Лопушанський Т.В. - представник (довіреність б/н від 09.01.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12 (головуючий-суддя Фартушок Т.Б., судді: Сухович Ю.О., Мазовіта А.Б.) в позові відмовлено повністю. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 20.03.2012р. у справі № 5015/1057/12.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є стороною оспорюваного договору та не є іншою особою, право якої порушено укладенням даного договору. Позивач не довів порушення його права чи охоронюваного законом інтересу та наявності права вимоги щодо визнання договору недійсним. Встановлена для третьої особи іпотека на поширювалась на переданий за спірним договором об'єкт нерухомості. Станом на час укладення оспорюваного договору у відповідача-1 наявне право власності на об'єкт нерухомості. В матеріалах справи відсутні, учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази, які б вказували на інші порушення вимог закону при укладенні спірного договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що продавець за оскаржуваним договором (відповідач-1) не мав права відчужувати майно, відтак домовленість між відповідачами - сторонами оскаржуваного правочину, досягнута без дотримання вимог, встановлених законом. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12, прийняти нове рішення, яким позов ПАТ «МЕГАБАНК» задоволити в повному обсязі.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи. Вказує, що ПАТ «МЕГАБАНК» не має жодного відношення до оспорюваного ним договору купівлі-продажу приміщень, а тому не може вимагати визнання цього договору недійсним. Звертає увагу суду на те, що сам будинок по вул. Литвиненка, 3 у м. Львові в іпотеку не передавався, а передавались лише окремі приміщення цього будинку. Зазначає, що право власності на об'єкт нерухомості, що є об'єктом продажу за оспорюваним договором, виникло саме у відповідача-1 на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі № 5015/3648/11 про затвердження мирової угоди. Подальше відчуження об'єкта нерухомості особою, що набула його у власність та здійснила державну реєстрацію такої власності у встановленому законом порядку, не може бути визнане незаконним, а договір купівлі-продажу недійсним. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12, а апеляційну скаргу ПАТ «МЕГАБАНК» - без задоволення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга ПАТ «МЕГАБАНК» не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним. Вказує, що четвертий та мансардний поверх, а також сходові клітки в будівлі під літ. А-4 за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3 ніколи не передавались Банку в іпотеку, являються окремими об'єктами нерухомого майна, набутого ТзОВ «Мальви-Маркет» в результаті законної реконструкції, передані відповідачу-1 відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі № 5015/3648/11, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. Звертає увагу суду на те, що на момент передання в іпотеку банку нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.С.Литвиненка, 3, окремих приміщень четвертого та мансардного поверхів із сходовими клітками не існувало, що виключає можливість передання їх в іпотеку банку. Зазначає, що ПАТ «МЕГАБАНК» не є заінтересованою особою в розумінні ст. 215 ЦК України, права та законні інтереси якої порушено вчиненням оскаржуваного правочину. Просить апеляційну скаргу ПАТ «МЕГАБАНК» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12 - без змін.

Відповідачі-1,3 не надали витребуваних судом письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційну скаргу.

Позивач, відповідач-1, відповідач-3 не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.12.2012р. та реєстр вихідної кореспонденції ЛАГС від 21.12.2012р.

09.01.2013р. позивач подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 10.01.2013р. на іншу дату, у зв'язку з зайнятістю представників ПАТ «МЕГАБАНК» в інших судових засіданнях.

Колегія суддів, порадившись, вирішила клопотання відхилити з огляду на те, що таке є немотивованим. Як вбачається із вищезазначеного клопотання, позивачу було відомо про те, що розгляд апеляційної скарги призначено на 10.01.2013р. і він міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, ухвалою суду від 20.12.2012р. явка уповноважених представників обов'язковою не визнавалася.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників відповідача-2 та третьої особи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2006р. між ТзОВ «Мальви-Маркет» (іпотекодавець) та ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ «МЕГАБАНК», (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 3895 з наступними змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., який забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006р. та за будь-якими додатковими угодами до нього (надалі основне зобов'язання), укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано іпотекодавцю кредит у наступних розмірах: 2 410 000,00 грн. строком з 25.07.2006р. по 24.07.2011р. зі сплатою 20% річних, та 1 274 400,00 доларів США строком з 25.07.2006р. по 24.07.2011р., зі сплатою 13,5% річних (а.с.22-27, т.1).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.5 договору предметом іпотеки є: побутові приміщення площею 508,35 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; нежитлові приміщення площею 322,3 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678, нежитлове приміщення площею 47,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв.м., приміщення першого поверху площею 464,6 кв.м. загальною площею 723,5 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; нежитлові приміщення площею 286,7кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117 (надалі предмет іпотеки), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. С. Литвиненка, 3; предмет іпотеки передається в іпотеку з усіма його приналежностями; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності.

На підставі іпотечного договору № 3894 від 25.07.2006р. до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, де об'єктом обтяження є передане в іпотеку нерухоме майно (а.с.28-33).

06.05.5011р. головним державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ Кобілєвою І.О. при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області № 53/321-10 від 13.04.2011р. про стягнення з ТзОВ «Мальви-Маркет» на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості за іпотечним договором № 3833 від 02.08.2007р. у розмірі 1 029 689,25 грн., накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ «Мальви-Маркет» (адреса: м. Львів, вул. Литвиненка, 3) у межах суми звернення стягнення - 2 500 000,00 грн., про що винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.34-35, т.1).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі №5015/3648/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012р., затверджено Мирову угоду від 08 серпня 2011 р. підписану сторонами у даній справі (стягувач - ТзОВ «Технології комфорту», боржник - ТзОВ «Мальви-Маркет»), згідно умов якої Відповідач (Божник: ТзОВ "Мальви-Маркет" (м. Львів, вул. Литвиненка, 3, код ЄДРПОУ 13835841) зобов'язується, протягом 15 днів з моменту затвердження судом даної Мирової угоди, в рахунок погашення заборгованості передати у власність Позивачу (Стягувачу: ТзОВ "Технології комфорту"(м. Львів, вул. Литвиненка, буд. 3, код ЄДРПОУ 31897272) четвертий та мансардний поверх, а також сходові клітки об'єкту нерухомості, що відображені в технічному паспорті ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" на будівлю під літ. А-4 від 25.11.2009 р., за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3.

В затвердженій судом Мировій угоді сторони вказали конкретні приміщення з відповідною площею та нумерацією, які передаються боржником у власність стягувачу.

Загальна площа приміщень (кімнат), що передаються Позивачу /Стягувачу/ на підставі даної Мирової угоди складає 1007,6 кв. м.

Вищевказаний об'єкт нерухомості передається Відповідачем (Боржником) Позивачу (Стягувачу) як одна ціла частина (а.с.17-19, т.1).

На підставі ухвали господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. про затвердження мирової угоди, 16 вересня 2011 року в ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" за реєстраційним номером 34641527 зареєстровано за ТзОВ «Технології комфорту» (відповідач-1) право власності на приміщення загальною площею 1007,6 кв.м., а саме: площа 4-го поверху - 475,4 кв.м.; площа мансарди - 478,1 кв.м.; площа сходових кліток - 54,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 31334653 (а.с.72, т.3).

11 січня 2012 року між ТзОВ «Технології комфорту» (продавець) та ПП «Львівдах» (покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщень, за умовами якого в строки та на умовах, вказаних у цьому договорі продавець зобов'язується передати покупцеві приміщення загальною площею 1007,6 кв.м., які складаються з приміщень (кімнат) 4-го поверху загальною площею 475,4 кв. м., а саме: № 106 (кабінет) загальною площею - 15,5 кв. м.; № 107 (виставковий зал) - загальною площею 137,0 кв. м.; № 108 (вбиральня) загальною площею - 1,8 кв. м.; № 109 (кладова) загальною площею - 2,9 кв. м.; № 110 (кабінет) загальна площа - 5,4 кв. м.; № 111 (кабінет) загальною площею - 14,4 кв. м.; № 112 (кабінет) загальною площею - 9,2 кв. м.; № 113 (кабінет) загальною площею - 11,0 кв. м.; № 114 (кабінет) загальною площею - 23,2 кв. м.; № 115 (кабінет) загальною площею - 11,1 кв. м.; № 116 (кабінет) загальною площею - 12.2 кв. м.; № 117 (кабінет) загальною площею - 11,6 кв. м.; №118 (кабінет) загальною площею - 10,8 кв. м.; № 119 (умив) загальною площею - 2,6 кв. м.; № 120 (вбиральня) загальною площею - 1,6 кв. м.; № 121 (вбиральня) загальною площею - 1,6 кв. м.; № 122 (підсобне приміщення) загальною площею - 4,0 кв. м.; № 123 (кабінет) загальною площею - 11,4 кв. м.; № 124 (кабінет) загальною площею - 8,0 кв. м.; № 125 (кабінет) загальною площею - 7,6 кв. м.; № 126 (кабінет) загальною площею - 45,2 кв. м.; № 127 (підсобне приміщення) загальною площею - 9,0 кв. м.; № 128 (кабінет) загальною площею - 36,8 кв .м.; № 129 (кабінет) загальною площею - 17,6 кв. м.; № 130 (коридор) загальною площею - 4,6 кв. м.; № 132 (коридор) загальною площею - 22,3 кв. м.; № І (сходова) загальною площею - 18,7 кв. м.; № II (сходова) загальною площею - 18,3 кв. м.; приміщень (кімнат) мансарди загальною площею 478,1 кв.м., а саме: № 133 (кабінет) загальною площею - 15,9 кв. м.; № 134 (коридор) загальною площею - 55,5 кв. м.; № 135 (вбиральня) загальною площею - 1,6 кв. м.; № 136 (підсобне приміщення) загальною площею - 3,5 кв. м.; № 137 (кабінет) загальною площею - 40.6 кв. м.; № 138 (кабінет) загальною площею - 11,7 кв. м.; № 139 (кабінет) загальною площею - 36,1 кв. м.; № 140 (кабінет) загальною площею - 16,2 кв. м.; № 141 (кабінет) загальною площею 9,2 кв. м.; № 142 (умив) загальною площею - 2,3 кв. м.; № 143 (вбиральня) загальною площею - 1,3 кв. м.; № 144 (вбиральня) загальною площею - 1,3 кв. м.; № 145 (підсобне приміщення) загальною площею - 4,0 кв. м.; № 146 (підсобне приміщення) загальною площею - 12,6 кв. м.; № 147 (кабінет) загальною площею - загальною площею 15,6 кв. м.; № 148 (кабінет) загальною площею - 36,1 кв. м.; № 149 (коридор) загальною площею - 13,2 кв. м.; № 150 (кабінет) загальною площею - 11,8 кв. м.; № 151 (кабінет) загальною площею - 27,8 кв. м.; № 152 (кабінет) загальною площею - 17,8 кв. м.; № 153 (кабінет) загальною площею - 17,8 кв. м.; № 154 (кабінет) загальною площею - 36,4 кв. м.; № 155 з(кабінет) загальною площею - 53,2 кв. м.; № І загальною площею - 18,4 кв. м.; № II загальною площею - 18,2 кв. м.; сходових кліток загальною площею 54,1 кв.м., а саме: 1 (перший) поверх - № II загальною площею 17,9 кв. м.; 2 (другий) поверх - № II загальною площею 17,9 кв. м.; 3 (третій) поверх - № II загальною площею 18,3 кв. м., що розташовані в будинку, позначеному за планом земельної ділянки літерою А-4 за адресою: м.Львів, вул. Литвиненка, будинок 3 (далі - об'єкт продажу), а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт продажу у власність і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та зареєструвати право власності на об'єкт продажу у передбаченому законом порядку (а.с.12-16, т.1).

Відповідно до п.1.2 договору об'єкт продажу належить продавцеві на праві власності на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. про затвердження мирової угоди від 08.08.2011р. у справі №5015/3648/11; право власності зареєстроване в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 16.09.2011р. за реєстраційним номером в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 34641527, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав, виданий ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 16.09.2011р. за №31334653.

Договір купівлі продажу приміщень від 11.01.2012р. підписаний та скріплений печатками його сторін, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лойком О.І., зареєстрований в Реєстрі за № 32.

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу приміщень, 20 лютого 2012 року в ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" за реєстраційним номером 34641527 зареєстровано за ПП «Львівдах» (відповідач-2) право власності на приміщення загальною площею 1007,6 кв.м., а саме: площа 4-го поверху - 475,4 кв.м.; площа мансарди - 478,1 кв.м.; площа сходових кліток - 54,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 31334653 (а.с.73, т.3).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що, на його думку, при укладенні між відповідачами-1, 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2012р. порушено вимоги діючого законодавства, оскільки нежитлові приміщення належали відповідачу-1 на підставі скасованої ухвали господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі №5015/3448/11, а відтак, відповідач-1 не був власником майна та не міг його відчужувати.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до матеріалів справи предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 11.01.2012р., укладеного між ТзОВ «Технології комфорту» і ПП «Львівдах», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лойком О.І.

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами першою - п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Провівши аналіз вищенаведених норм чинного законодавства України та матеріалів даної справи, колегія судів констатує, що оспорюваний договір відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову є обґрунтованим та правомірним з огляду на наступне:

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу приміщень від 11.01.2012р. відповідач-1 передав відповідачу-2 об'єкт нерухомості, право власності на який у ТзОВ «Технології комфорту» виникло на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі № 5015/3648/11, яка набрала законної сили, в тому числі на момент укладення оспорюваного договору.

Вищевказаним підтверджується висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач-1 був власником предмета договору купівлі-продажу станом на час укладення оспорюваного договору, а відтак міг його відчужити.

Покликання апелянта на те, що третя особа не мала правовстановлюючих документів на об'єкт продажу в даному спорі не має вирішального значення, так як факт правомірності передачі спірних об'єктів нерухомості третьою особою відповідачу 1 у даній справі встановлений судовим рішенням у справі № 5015/3648/11, яке набрало законної сили.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, розпорядження голови Сихівської адміністрації за № 644 від 28.07.2005р. ("Про надання дозволу ТзОВ "Мальви-Маркет" на реконструкцію з надбудовою нежитлового будинку на вул. Литвиненка, 3" зі змінами), дозволу №1/613-09 на виконання будівельних робіт від 16.07.2009р., акта готовності об'єкта до експлуатації від 22.10.2010р. (рішення виконавчого комітету від 22.10.2010р. №1439), будівництво об'єкту нерухомості здійснено третьою особою.

Проте, згідно ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Натомість, право власності на об'єкт нерухомості, що є об'єктом продажу за оспорюваним договором, виникло саме у відповідача-1 на підставі вказаної вище ухвали господарського суду Львівської області від 11.08.2011р. у справі № 5015/3648/11 про затвердження мирової угоди.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності на об'єкт нерухомості виникло у відповідача-1 виключно після реєстрації такого права на підставі затвердженої 11.08.2011р. судом мирової угоди у справі № 5015/3648/11.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що іпотека, встановлена договором від 25.07.2006р. (з наступними змінами та доповненнями), укладеним між позивачем та третьою особою, не поширювалась на предмет договору купівлі-продажу приміщень від 11.01.2012р., оскільки:

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за договором іпотеки від 25.07.2006р. третя особа передала позивачу в іпотеку окремі приміщення будинку № 3, розташованого на вул. С.Литвиненка у м. Львові, зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №№ 3464641; 2055678; 15301717; 3464938; 3465117.

За спірним договором купівлі-продажу відповідач-1 передав відповідачу-2 інший об'єкт нерухомості за реєстраційним номером в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно - 34641527.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Враховуючи вищенаведене, виділення в натурі об'єкта нерухомості як окремої цілої частини, реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості як окремий об'єкт, колегія суддів констатує, що іпотека, встановлена для третьої особи, на переданий за оспорюваним договором об'єкт нерухомості не поширювалась.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

З аналізу вищевказаного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи висновок місцевого господарського суду про відсутність доводів та доказів порушення права позивача укладенням договору купівлі-продажу від 11.01.2012р.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази порушення права чи охоронюваного законом інтересу позивача, а відтак наявності права вимоги щодо визнання оспорюваного договору недійсним.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 20.03.2012р. у даній справі, правомірно скасовані судом, враховуючи результати розгляду спору по суті, а саме, відмову в задоволенні позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2012р. у справі № 5015/1057/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.