Постанова

від 10.01.2013 по справі 26/5005/511/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 року Справа № 26/5005/511/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Вечірко І.О. (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду Тупицького О.М. від 10.01.2013 р.)

при секретарі: Литвин А.П.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 р. у справі № 26/5005/511/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "РБУ Компані", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі № 26/5005/511/2012 (суддя Камша Н.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора приватного підприємства "РБУ Компані". Ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство «РБУ Компані». Провадження у справі припинено.

Приймаючи згадану ухвалу, господарський суд виходив з того, що ліквідатором у ході здійснення ліквідаційної процедури здійснено всі заходи для виявлення кредиторів, майна банкрута як передбачено ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, що є підставою для прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута та припинення провадження у справі на підставі п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з цією ухвалою, Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить ухвалу господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі №26/5005/511/2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012 р. згадана постанова апеляційної інстанції скасована, справа направлена на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що апеляційним господарським судом у оскаржуваній постанові при перегляді ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, в порушення ст. 43 ГПК України, не проаналізовано та не надано оцінки наявності у боржника ознак його відсутності за місцем знаходженням, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за умови, що постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не була предметом судового розгляду судів вищих інстанцій. На момент порушення справи про банкрутство доказом відсутності боржника за місцем знаходження була Довідка з Єдиного державного реєстру від 10.01.2012 р., в якій вказано про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Вказана довідка була додана кредитором до заяви про порушення справи, проте відомостей про відсутність боржника за його місцезнаходженням вона не містить.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент" надало клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його представника для участі в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що згадане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України спливає 11.01.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент" порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "РБУ Компані", за процедурою передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - ТОВ "БК Індіпендент".

З метою виявлення кредиторів банкрута ліквідатором опубліковано оголошення в газеті "Голос України" від 07.02.2012 року №23 (5273).

02.07.2012 року на затвердження до господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі № 26/5005/511/2012 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора приватного підприємства "РБУ Компані". Ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство «РБУ Компані». Провадження у справі припинено.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесення судом першої інстанції ухвали від 13.07.2012 р., суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до норми статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів) висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури -дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Однак, такий висновок суду не можна вважати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 р. за № 12664798 вбачається, що державним реєстратором зроблено запис за № 5 від 13.04.2011 р. про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Приватного підприємства "РБУ Компані".

Частиною 1 статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Згідно вимог статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Таким чином, після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення Приватного підприємства "РБУ Компані" та створення ліквідаційної комісії від імені цієї особи мав діяти голова ліквідаційної комісії (ліквідатор).

Частиною1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 цього Закону, в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Статтею 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Пунктом 6 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 р. за № 12664798 вбачається, що державним реєстратором зроблено запис за № 6 від 19.04.2011 р. про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

При цьому запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи не було скасовано.

В постанові про визнання боржника банкрутом від 31.01.2012 р., місцевий господарський суд надав Довідці правовий аналіз, як кваліфікуючій ознаці особливості процедури банкрутства за правилами ст. 52 Закону, зазначивши, що кредитором подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 р., згідно з яким до держреєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Проте, вказаний висновок суду першої інстанції є передчасним, з огляду на наступне.

Частиною 11 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Частиною 12 статті 19 наведеного Закону встановлено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч.14 ст.10 Закону).

З урахуванням наведеного, зроблений реєстратором запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, не є доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

На вказану обставину звернув увагу Вищий господарській суд України в постанові від 29.11.2012 р. у даній справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що із заявою про порушення справи ініціюючим кредитором не було надано належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, у зв'язку з чим у господарського суду Дніпропетровської області були відсутні достатні підстави для порушення провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "РБУ Компані" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі № 26/5005/511/2012 підлягає припиненню.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, покласти на ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент", м.Дніпропетровськ.

Керуючись п.1ч.1ст.80, ст.ст.99, 101-103,105,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 р. у справі № 26/5005/511/2012 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент", м.Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Чернишевського, 15/51) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Державному реєстратору Дніпропетровської міської ради.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

І.О.Вечірко

постанова складена в повному обсязі 15.01.2013 р.