Постанова

від 28.03.2013 по справі 26/5005/511/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 26/5005/511/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індепендент" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року у справі господарського суду за заявою до№26/5005/511/2012 Дніпропетровської області Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент" Приватного підприємства "РБУ Компані" про визнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились:

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі № 26/5005/511/2012 (Суддя - Камша Н.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора приватного підприємства "РБУ Компані". Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року (Головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Стрелець Т.Г., Широбокова Л.П.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська - залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі №26/5005/511/2012 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012 року у справі №26/5005/511/2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року у справі №26/5005/511/2012 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В результаті нового розгляду, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року у справі №26/5005/511/2012 (Головуючий суддя - Швець В.В., судді: Павловський П.П., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року у справі № 26/5005/511/2012 скасовано. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індіпендент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року у справі №26/5005/511/2012 та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, 6, 7, 11, 25, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 16-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що апеляційний розгляд було здійснено за апеляційною скаргою особи яка не мала на це права. Також, заявник вважає, що апеляційним господарським судом не надано належної оцінки Довідці з ЄДР від 10.01.2012 року, яка на думку ТОВ "БК Індепендент" є доказом, який свідчить про відсутність боржника за місцезнаходженням. Крім того, на думку заявника касаційної скарги, апеляційним господарським судом було позбавлено останнього можливості надання додаткових доказів у справі, оскільки відмовлено у відкладенні розгляду справи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (в редакції Закону України №2756-V1 від 02.12.2010 року), місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно з частинами 1, 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Отже, допустимими доказами, що можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг з ЄДРПОУ про відомості, що містяться в Реєстрі, чи довідка з ЄДРПОУ про наявність або відсутність в Реєстрі інформації, яка запитується, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Розглядаючи питання законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 13.07.2012 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові встановив наступне.

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 року за № 12664798 вбачається, що державним реєстратором зроблено запис за № 5 від 13.04.2011 року про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Приватного підприємства "РБУ Компані".

Після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення Приватного підприємства "РБУ Компані" та створення ліквідаційної комісії від імені цієї особи мав діяти голова ліквідаційної комісії (ліквідатор).

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 р. за № 12664798 вбачається, що державним реєстратором зроблено запис за № 6 від 19.04.2011 року про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

При цьому запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи не було скасовано.

Апеляційний господарський суд встановив, що у постанові про визнання боржника банкрутом від 31.01.2012 року, місцевий господарський суд надав наведеній Довідці правовий аналіз, як кваліфікуючій ознаці особливості процедури банкрутства за правилами ст. 52 Закону, зазначивши, що кредитором подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 10.01.2012 року, згідно з яким до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З урахуванням наведеного, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що із заявою про порушення справи ініціюючим кредитором не було надано належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, у зв'язку з чим у господарського суду Дніпропетровської області були відсутні достатні підстави для порушення провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "РБУ Компані" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а зроблений реєстратором запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, не є доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "РБУ Компані" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено безпідставно, здійснювалось за спрощеною процедурою за відсутності ознак відсутнього боржника, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним господарським судом було позбавлено ТОВ "БК Індепендент" можливості надання додаткових доказів у справі, оскільки відмовлено у відкладенні розгляду справи, спростовуються тим, що судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариством надавалось клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його представника для участі в судовому засіданні.

Щодо посилань оскаржувача на те, апеляційний розгляд було здійснено за апеляційною скаргою особи яка не мала на це права, а саме податкового органу, грошові вимоги якого до боржника не було визнано у судовому порядку, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на ст. 210 Господарського Кодексу України, в якій зокрема зазначено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційному порядку, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом було всебічно, повно і об'єктивно досліджено подані докази в їх сукупності, висновки якого відповідають обставинам справи, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Індепендент" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року у справі №26/5005/511/2012 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук