Постанова

від 11.01.2013 по справі 2а/0270/5691/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

11 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5691/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представників позивача: Щетніцького М.В., Кравець А.М.

представників відповідача: Ткачук А.А., Кісь С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський Елеватор"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вапнярський елеватор» (ТОВ «Вапнярський елеватор», товариство, позивач) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Крижопільська МДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301 та № 0000062301 від 26.11.2012 р.

Позов мотивований тим, що за результатом проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки складено акт та в подальшому винесені податкові повідомлення рішення, якими зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 356250 грн. та збільшено суму податку на прибуток на суму 59062 грн. і нараховано штрафні санкції на суму 14765,50 грн.

Підставою для прийняття вказаних рішень стало порушення платником податків пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.5, п.139.1, ст.139, п.144.1 ст. 144 ПК України, а саме, до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, (рядок 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих (робіт, послуг)»), включено витрати по демонтажу основних засобів на загальну суму 637500 грн. Однак, відповідно до протоколу позачергових загальних зборів засновників ТОВ «Вапнярський елеватор» № 27 від 30.05.2012 року, засновники надали згоду на ліквідацію та демонтаж основних засобів Товариства, у зв'язку із реконструкцією елеватора. Отже, у разі реконструкції елеватора витрати пов'язані зі звільненнями території будівництва від наявних на ній будівель (демонтаж приміщень) мають включатись до вартості об'єкта основних засобів групи 3, а не відноситись до валових витрат. Таким чином, на думку податкового органу, товариством завищено витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, в зв'язку з чим приходить до висновку про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на 356250 грн. та заниженням податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 59062 грн.

На думку позивача, такі висновки податкового органу є помилковими, оскільки товариством правомірно відображено в податковому обліку витрати по демонтажу будівель і споруд. Вказує, що фактично, згідно протоколу, наказу, договору на виконання робіт, інших документів, товариство демонтувало (ліквідувало) наступні основні засоби: «верхнее соед.галереи (комбікорм.цэх), вишку норийную, отпускное устройство, силоса дозаторные, склад сырья, СОБ -25, приемное устройство з ж/ вагона в силкорпус; 6, здание комбикормого цеха», витрати на що і відображені у відповідному обліку. Разом з тим, реконструкції підлягають інші основні засоби - виробничі потужності силосного корпусу № 6, що тягне за собою інші обрахунки.

За таких обставин, на думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додатково надані докази, просили його задовільнити.

В свою чергу, представник податкового органу позов не визнав, просив відмовити в його задоволені, посилаючись на обґрунтованість висновків перевірки та правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

На підставі наказу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Вінницькі області від 8.11.2012 р. податковим інспектором проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Вапнярський елеватор» з питань достовірності нарахування податку на прибуток за період з 1.01.2012 р. по 30.06.2012 р., за наслідком якої складено акт № 1733/2201/32386477 від 12.11.2012 р. (акт перевірки), в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

Зокрема зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 1.01.2012 року по 30.06.2012 р. в сумі 5377076 грн. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих (робіт, послуг)» на загальну суму 637500 грн. за ІІ-й квартал 2012 року.

Вказано, що на порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.5, п.139.1, ст.139, п.144.1 ст. 144 ПК України встановлено, що підприємством до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, а саме рядок 05.1 Декларацій «Собівартіть придбаних (виготовлених) та реалізованих (робіт, послуг)» включено витрати по демонтажу основних засобів на загальну суму 637500 грн. Однак, згідно протоколу позачергових загальних зборів засновників товариства № 27 від 30.05.2012 року засновники вирішили «надати згоду на ліквідацію та демонтаж основних засобів Товариства, у зв'язку із реконструкцією елеватора». Запропоновано основні засоби ліквідувати, шляхом їх знесення, з метою звільнення території для проведення реконструкції елеватора. Таким чином, враховуючи, що товариством проводиться саме реконструкція елеватора в межах якої здійснено демонтаж основних засобів, витрати пов'язані з реконструкцією ( в тому рахунку на демонтаж будівель та переробки будівельного бою у вторинний щебінь) не можуть бути віднесені до складу валових витрат, оскільки відповідно до пп. 139.1.5 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів.

Також, з посиланням на Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), вказано, що витрати з підготовки території будівництва є складовою вартості об'єкта будівництва і до них, зокрема, включаються кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. До цих робіт і витрат належить звільнення території будівництва від наявних на ній будівель.

З урахуванням викладеного, на думку відповідача, витрати платника податку, пов'язані з будівництвом об'єктів нерухомості, зокрема, витрати на звільнення території будівництва від наявних на ній будівель, включаються до вартості об'єкта основних засобів групи 3. Отже, товариством завищено витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 р. на загальну суму 637500 грн. В результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на 356250 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 59062 грн.

Наслідком проведеної перевірки та складеного акта стало прийняття податкових повідомлень-рішень: № 0000062301 від 26.11.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 356250 грн. та № 0000052301 від 26.11.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем -59062 грн., за штрафними санкціями -14765,5 грн.

Не погоджуючись з цими рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішені даного спору суд керується та виходить з наступного.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Водночас, згідно підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 ПК України до витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

На думку податкового органу, здійснюється реконструкція елеватора, що підтверджується протоколом позачергових загальних зборів № 27 від 30.05.2012 р., відтак, витрати по демонтажу, що відбулися в рамках реконструкції елеватора, не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

З такою позицією суд не погоджується виходячи з наступного.

Встановлено, що 30 травня 2012 року відбулись позачергові збори учасників ТОВ «Вапнярський елеватор» та складено протокол № 27 (далі протокол № 27), в якому зафіксовані прийняті зборами рішення. Зокрема, розглядались питання: «про надання згоди на ліквідацію основних засобів Товариства, зв'язку із реконструкцією елеватора», «про надання згоди на укладення товариством договору на демонтаж основних засобів», «про уповноваження Генерального директора Товариства на укладання і підписання від імені Товариства договору на демонтаж основних засобів». За наслідком розгляду вказаних питань прийняті рішення:

- про надання згоди на ліквідацію Компанією, шляхом знесення , з метою звільнення території для проведення реконструкції елеватора, наступних основних засобів товариства: «верхнее соединен. галлереи (комбікорм. цэх), вышка норийная (для выгрузки с ж/д вагонов), здание комбікормового цеха, отпускное устройство (на ж/д), силоса дозаторне (комбікорм.цэх), склад сырья, СОБ-25 (прийомное устройство с ж/д вагона в с/к), приемное устройство с ж/д вагона в силкорпус №6» (далі - основні засоби);

- про надання згоди на укладання Товариством договору про демонтаж будівель та споруд, щодо яких прийнято рішення про знесення;

- про надання генеральному директору Товариства повноважень на підписання від імені Товариства договору про демонтаж будівель і споруд, щодо яких прийнято рішення, а також вчинення всіх необхідних дій, пов'язаних з підписанням та виконанням вищевказаного договору.

З наведеного вбачається, що незважаючи на те, що у першому питанні зазначено про ліквідацію основних засобів, шляхом знесення для проведення реконструкції елеватора, фактично у наступних вказано лише про конкретні основні засоби які підлягають знищенню та не йдеться про основні засоби, які підлягають реконструкції.

Поряд з цим, забігаючи наперед, слід зазначити, що реконструкції підлягають виробничі потужності силосного корпусу № 6 ТОВ «Вапнярський елеватор», що є окремим від демонтованих, основним засобом.

Те, що перелічені основні засоби є абсолютно окремими, незалежними один від одного та обліковуються на різних рахунках підтверджується: витягами з оборотно-сальдової відомості по рахункам: 103.1.2, 103.1.4 та 103.1.6; генеральним планом, експлікаціями, оцінювальним актом про будинок від 26.04.2005 р.

Повертаючись до протоколу № 27, суд зазначає, що наслідком прийнятих та зафіксованих у ньому рішень стало прийняття наказу № 76 а від 1.06.2012 року «Про ліквідацію основних засобів» і їх списання та укладання договору № 30/05 від 1.06.2012 р. між ТОВ «Вапнярський елеватор» та ТОВ «Орга-Атлас» (а.с. 53-56) на виконання комплексу робіт по демонтажу будівель та переробки будівного бою у вторинний щебінь. Перелік будівель, демонтаж яких здійснено, визначений у додатку № 1 до договору (а.с. 220) та відповідає переліку зазначеному у протоколі №27.

Наказ та умови зазначеного договору виконані, що підтверджується:

- актами на списання основних засобів: № 310 від 12.06.2012 р., №311 від 21.06.2012 р., №312 від 12.06.12 р.; № 313 від 12.06.2012 р.; № 316 від 21.06.2012 р.; № 317 від 26.06.2012 р.; № 318 від 26.06.2012 р.; № 342 від 21.06.2012 р.,

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №22 від 12.06.2012 року, №23 від 21.06.2012 року, №24 від 26.06.2012 року.

Витрати за роботи по демонтажу і віднесені до валових та відображені у відповідному рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Як зазначено у акті та пояснено представниками податкового органу в судовому засіданні, єдиною підставою вважати, що відбувається реконструкція елеватора в рамках якої здійснено демонтаж окремих основних засобів, є протокол № 27, в якому про це вказано і який, на думку відповідача, є первинним бухгалтерським документом та визначальним при вирішені даного спору. Однак, дослідивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про помилковість таких тверджень, оскільки вони спростовуються наведеним вище, а також тим, що «реконструкція», в розумінні ДБН А.2.2-3-2004, затверджених Наказом Державним комітетом України з будівництва та архітектури № 8 від 20.01.2004 (чинних до 1.07.2012 р.) - це перебудова існуючих та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що вказані норми були чинні до 1.07.2012 р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення, як вказує податковий орган, саме про реконструкцію елеватора). Слід зазначити, що у цих нормах мова про демонтаж, навіть у випадку реконструкції, взагалі не йде.

Окремо слід вказати, що згідно визначення наведеного у цих же нормах, «об'єкт будівництва» - це окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис.

Тобто, виходячи з наведеного, у випадку, якщо товариство мало намір здійснювати реконструкцію, то у такому випадку, повинні були б складатись окремо проект і кошторис, в які включались би основні засоби, які підлягали б демонтажу (ліквідації) в рамках такої реконструкції.

Однак, як вже зазначалось, судом встановлено, що ліквідовані (демонтовані) основні засоби, які товариство не мало намір реконструювати.

Обґрунтовуючи свою позицію податковий орган посилається на Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 р., в яких, як вказує інспектор, зазначено, що витрати з підготовки території будівництва є складовою вартості об'єкта будівництва і до них, зокрема, включаються кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. До цих робіт і витрат належить звільнення території будівництва від наявних на ній будівель, включаються до вартості об'єкта основних засобів групи 3.

Посилання податкового органу на вказані ДБН Д.1.1-1-2000 є безпідставним, оскільки, ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення саме вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування* і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється виключно із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Відповідачем не доведено, що позивачем здійснюється реконструкція із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності та, відповідно, що спірні відносини можуть регулюватись ДБН Д.1.1-1-2000. Отже, у такому випадку помилковим є посилання податкового органу на Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.

Судом також встановлено, що 17 серпня 2012 року між ТОВ «Вапнярський елеватор» та ТОВ «Євростройсервіс» укладено договір на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) та отримання вихідних даних реалізації ПКД по проекту «реконструкція виробничих потужностей силосного корпусу № ТОВ «Вапрянський елеватор». При цьому, згідно умов пункту 2.2 Договору, виконавець розробляє ПКД згідно завдання на проектування, у складі та обсязі, що визначені Договором, ДБН А.2.2-3-2012р.

В розумінні пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012, затверджених Наказом Мінрегіону № 98 від 3.03.2012 р. (чинні з 1.07.12 р.), реконструкцією є перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розмірі, тощо).

Згідно пункту 3.1 цих же норм, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об"єктів будівництва.

Водночас, склад та зміст проектної документації на реконструкцію встановлюється ДБН 2.2-3-2012, Додатком Е, яких передбачено, що проектна документація має містити розділ «Основні креслення», в який входять ситуаційний план розташування підприємства, будинку або споруди з зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій, мереж (існуючих та проектованих) і території, призначеної під забудову в одому з масштабів 1:2000, 1:5000, 1:10000, а також, генеральний план, на який наносяться будинки і споруди (існуючі та проектовані, ті, що реконструюються і підлягають знесенню), об'єкти охорони навколишнього природного середовища і благоустрою, озеленення та спеціальні рішення про розміщення внутрішньо майданчикових інженерних мереж і транспортних комунікацій, планувальні відмітки території та мережі, які входять до пускових комплексів у масштабі 1:500, 1:1000.

Цим же Додатком передбачено, що проектна документація має містити розділ «Організація будівництва». Склад, обсяг та зміст цього розділу встановлюється відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5-2009. Аналогічна норма міститься й в ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва». Абзацом другим підпунктів 3.1.1 пункту 3.1, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 яких визначено, що згідно із ДБН А.2.2-3 проект організації будівництва розробляється у складі проекту (затверджуваної частини робочого проекту) як розділ «організація будівництва»; проекти виконання робіт розробляються на основі робочої документації. Склад проекту організації будівництва та форми основних документів у його складі приймаються відповідно до додатків Д та Е. Додатком Д «Склад та зміст проекту організації будівництва (ПОБ) ДБН А.3.1-5-2009 передбачено, що до складу ПОБ включаються будівельні генеральні плани будови для підготовчого і основного періодів будівництва з урахуванням зведення підземних і надземних часин об'єктів будівництва з розташуванням існуючих будівель та тих, що підлягають знесенню .

Отже, з наведених Державних будівельних норм випливає, що при здійснені будівництва, реконструкції будівель та споруд, будівлі, які підлягають знесенню в рамках підготовчого періоду будівництва (реконструкції) зазначаються у проекті організації будівництва, який в свою чергу є частиною (розділом) проектної документації на будівництво. Будівлі та споруди, які реконструюються і ті, що підлягають знесенню зазначаються також у генеральному плані , який має міститись у розділі «Основні креслення» проектної документації. Територія, яка призначена під забудову визначаються ситуаційним планом, який також є частиною проектної документації.

З системного аналізу норм чинного законодавства, що регулює питання будівництва та/або реконструкції вбачається, що у будь - якому випадку у разі реконструкції будівлі в рамках якої має відбуватись демонтаж/знесення основних засобів, останнє має бути відображено у проектно-технічній документації, підготовка якої є першою дією, що передує вчиненню фактичних робіт.

Однак у даному випадку, як вже зазначалось, демонтовані одні основні засобі, а реконструкція відбувається щодо зовсім іншого. При цьому, ні на момент проведення перевірки, ні на час розгляду даної справи проект технічної документації ще не виготовлено, відтак, податковий орган фактично зробив висновки на майбутнє передбачаючи, що у проектно-технічній документації можливо буде відображено реконструкцію виробничих потужностей силосного корпусу № 6 в ході якої необхідно буде демонтувати (ліквідувати, знести) інші приміщення/будівлі (основні засоби).

Суд в черговий раз акцентує увагу на тому, що здійснена ліквідація основних засобів не входить у роботи щодо реконструкції виробничих потужностей силосного корпусу №6.

За сукупністю наведених вище обставин, суд дійшов висновку про помилковість висновку податкового органу про те, що роботи по демонтажу будівель за договором № 30/05 від 1.06.2012 р. це роботи з будівництва (реконструкції) виробничих потужностей силосного корпусу № 6. При цьому, слід зазначити, що не може бути єдиною підставою для таких висновків лише протокол зборів учасників товариства, адже згідно статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Отже мають досліджуватись всі первинні документи, пов'язані з відповідною господарською операцією, а не надаватись перевага лише одному.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для віднесення до складу валових витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування витрати по демонтажу (ліквідації) основних засобів та відповідного їх відображення у бухгалтерському обліку, оскільки таке (віднесення) передбачено у підпункті 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 ПК України.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити й про наявність протоколу позачергових зборів учасників товариства № 30 від 11.01.2013 року, яким внесено зміни до протоколу № 27 від 30.05.2012 року (з метою недопущення невірного тлумачення та невірного застосування попереднього рішення) та яким підтверджені дійсні наміри засновників товариства саме щодо ліквідації, шляхом знесення відповідних основних засобів.

При вирішені даного спору суд враховує положення частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, оскаржувані рішення прийняті без урахування всіх зазначених вище критеріїв.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували б доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 26.11.2012 р. № 0000052301 та № 0000062301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Вапнярський елеватор " (вул. Гагаріна, 6, смт Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32386477) 2268 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім грн.) судового збору, сплаченого згідно квитанції №3494942 від 06.12.2012 року, шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою з рахунків Крижопільської міжрайонної державної податкової служби Вінницької області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна