Рішення

від 28.02.2008 по справі 18/004-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/004-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" лютого 2008 р.                                                                    Справа № 18/004-08

 Розглянувши матеріали справи

за позовом Виробничого підприємства "Будсервіс", м. Біла Церква

до  1)  Закритого акціонерного товариства "Хоуммейкерс-99", м. Біла Церква

  2) Комунального підприємства Київської обласної ради Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації, м. Біла Церква

треті особи: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації власності

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Кравчук О.В., Овчаренко Д.К.    

від відповідача1: не з”явився

від відповідача 2: Катюк Р.М.

треті особи: Кудлацька-Тишко В.В., Степаненко Л.М.

Суть спору:

 До господарського суду Київської області звернулось Виробниче підприємство “Будсервіс”(позивач) з позовом до Закритого акціонерного товариства “Хоуммейкерс-99”(відповідач-1), Комунального підприємства Київської обласної ради Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації (відповідач-2), треті особи: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя №19, скасування реєстрації права власності ЗАТ “Хоуммейкерс-99” на цю нежитлову будівлю та витребування її із чужого незаконного володіння ЗАТ “Хоуммейкерс-99”, шляхом виселення ЗАТ “Хоуммейкерс-99” з нежитлової будівлі та вселення ВП “Будсервіс”.          

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21.01.2008 року та призначено справу до розгляду на  05.02.2008 року.

В судове засідання 05.02.2008 року відповідачі та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду Київської області  від 21.01.2008 року,  без поважних причин не з'явились.  У зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.02.2008 року, про що сторони були повідомлені ухвалами суду, надісланими на їх адреси.

Позивач 28.02.2008 року  подав клопотання про уточнення позовних вимог по п. 2 позовної заяви, в якому просив скасувати реєстрацію права власності ЗАТ „Хоуммейкерс-99” на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя № 19 разом із свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю від 10.03.2000 р., видане Білоцерківським міським управління житлово-комунального господарства.

В судовому засіданні 28.02.2008 року  позивач позовні вимоги підтримав, в обґрунтування позову зазначив, що спірне майно отримане ним від ВАТ “Білоцерківмеблі” в рахунок добровільного виконання судового рішення, після чого було надане відповідачу в оренду. Однак, позивачу стало відомо, що  відповідач оформив право власності на орендоване майно на підставі  протоколу ВАТ “Білоцерківмеблі” про  передачу такого майна до його статутного фонду та інших документів. Про зазначені обставини позивачу стало відомо після порушення провадження у справі господарського суду Київської області № 597/10-06 про зобов'язання щодо передачі у власність відповідача-1 земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно. Таким чином, позивач просив розглянути спір,  визнати за ним право власності на спірне майно та вважати причини пропуску  строку позовної давності поважними, якщо суд дійде висновку про його пропуск.

Позивач надав в судовому засіданні 28.02.2008 року оригінали документів доданих до позовної заяви, на які посилається  в обґрунтування  своїх вимог, які були оглянуті судом  в присутності учасників провадження. Позивач, як власник нежитлової будівлі (згідно угоди від 27.07.1999 року про добровільне виконання рішення) на  підставі ст.ст. 387, 392 ЦК України просить визнати право власності на нежитлову будівлю та витребувати її від набувача (відповідача-1), який без відповідної правової підстави володіє нею.

Відповідач 1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи  вдруге без поважних причин у судове засідання 28.02.2008 року не з'явився, вимог суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідач 2  підтвердив викладені позивачем обставини спору,  по суті позову заперечень не надав,  пояснив, що реєстрація за відповідачем 1 права власності на спірну нерухомість  проведена на підставі наданих ним документів, які відповідають чинному законодавству. Як вбачається з його відзиву, за заявою відповідача-1, виписки із протоколу №2 від 19.07.1999 року, акту передачі будівлі, статутів ВАТ “Білоцерківмеблі”та відповідача-1 прийнято рішення Білоцерківського виконавчого комітету № 68 від 29.02.2000 року про оформлення права власності на нежитлове приміщення площею 6091,8 кв.м. за відповідачем-1. В березні 2000 року згідно листа ВАТ “Білоцерківмеблі” від 30.03.2000 року проводилося уточнення площі переданого приміщення з 6091,8 кв.м. на 5905,7 кв.м. та оформлялось свідоцтво про право власності від 10.03.2000 року на нежитлове приміщення площею 5905,7 кв.м. за відповідачем-1, а про укладену угоду від 27.07.1999 року про добровільне виконання рішення ні ВАТ “Білоцерківмеблі”, ні ЗАТ “Хоуммейкерс-99”не повідомляли.

Треті особи проти заявленого позову не заперечували, про наявність угоди від 27.07.1999 року про добровільне виконання рішення також не знали, а тому відповідачу-1 було видано свідоцтво про право власності від 10.03.2000 року на спірну нежитлову будівлю.

Розглянувши матеріали  справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, суд встановив.

Відповідно до рішення арбітражного суду Київської області  від 10.06.1998 року у справі № 125/3-98  було стягнуто  з ВАТ “Білоцерківмеблі” на користь позивача  78237,23 грн. шкоди та 3911 грн. арбітражних витрат,  всього 82148,23 грн.

У зв'язку з неможливістю виконання даного рішення 18.09.1998 року арбітражний суд Київської області своєю ухвалою змінив порядок та спосіб виконання рішення, звернувши стягнення на майно, яке належить на праві власності ВАТ “Білоцерківмеблі” на суму 82148,23 грн. На виконання зазначеної ухвали 23.09.1998 року арбітражний суд Київської області видав відповідний наказ, який не пред'являвся до примусового виконання, оскільки був виконаний боржником добровільно.

Згідно виписки від 11.11.1998 року № 269 з протоколу № 1 на засіданні спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” від 28.09.1998 року було вирішено на добровільне виконання у справі № 125/3-98 рішення арбітражного суду Київської області від 10.06.1998 року, ухвали арбітражного суду Київської області від 18.09.1998 року та наказу арбітражного суду Київської області від 23.09.1998 року в межах суми позову, що становить 82 148,23 грн., погодити укладення ВАТ “Білоцерківмеблі” в особі представника Мороза І.Р. угоди про передачу позивачу нежитлової будівлі, і запропоновано  директорові ВАТ “Білоцерківмеблі” Пащенко Л.В. видати генеральну довіреність для Мороза І.Р. та скріпити угоду круглою печаткою товариства.

27.07.1999 року між ВАТ “Білоцерківмеблі” (Боржником) в особі представника Мороза І.Р., що діяв на підставі довіреності № 7 від 01.10.1998 року та позивачем (Кредитором) в особі директора Залізняка Ю.О. була укладена угода про добровільне виконання рішення від 10.06.1998 року, ухвали від 18.09.1998 року та наказу від 23.09.1998  року арбітражного суду Київської області по справі № 125/3-98.

Як вбачається з п. 1.1. зазначеної угоди, на добровільне виконання рішення від 10.06.1998 року, ухвали від 18.09.1998 року та наказу від 23.09.1998 року арбітражного суду Київської області у справі № 125/3-98 Боржник передав, а Кредитор прийняв нежитлову будівлю, загальною площею 6091,8 кв.м., розташовану в м. Біла Церква по вул. Гоголя, 19, що належала Боржникові на праві власності, згідно свідоцтва про право власності від 19.07.1999 року.

Відповідно до п.1.2. угоди сторони за взаємною згодою визначили, що орієнтовна вартість спірного приміщення співрозмірна відповідній сумі стягнення 82148,23  грн. за судовим рішенням,  тому рішення суду про звернення стягнення на майно Боржника на суму  82148,23  грн. вважається виконаним  шляхом передачі   на користь Кредитора нежитлової будівлі, загальною площею 6091,8 кв.м., розташованої в м. Біла Церква по вул. Гоголя, 19.

У п.1.3. та 1.4. угоди  сторони визначили, що передача Приміщення відбувається одночасно з підписанням угоди, факт передачі Приміщення підтверджується підписанням Сторонами цієї угоди, і що право власності на Приміщення переходить від Боржника до Кредитора у день підписання угоди  у простій письмовій формі.

Сторони також визначили, що одночасно з передачею Приміщення до Кредитора переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Приміщення у розмірі не менш як 0,4463 га. (п. 1.5 Угоди).

Таким чином, у відповідності до умов  укладеної 27.07.1999 року угоди,  право власності на приміщення перейшло до позивача, що повністю відповідає положенням чинного на той час Цивільного кодексу УРСР від 1963 року, зокрема, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі (ст. 47 ЦК УРСР 1963р.).;  угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою (ст. 44 ЦК УРСР 1963 р. ) повинні укладатися  у письмовій формі.

Враховуючи  норму  ст. 128 ЦК УРСР 1963 р., яка діяла  в період  відповідних правовідносин, що  право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, позивач  набув право власності на спірне майно в момент підписання угоди про добровільне виконання рішення суду від 10.06.1998 року, що відповідало чинному на той час законодавству.

У відповідності до ст. 4 Закону України “Про власність” ВП “Будсервіс” в особі директора Залізняка Ю.О., здійснюючи своє право власності, 20.09.1999 року  передало  ЗАТ “Хоуммейкерс-99”спірне майно в оренду.

Оскільки ВП “Будсервіс” на той час ще не оформило право на користування земельною ділянкою згідно п. 1.5. Угоди від 27.07.1999 року, і землекористувачем залишалося ВАТ “Білоцерківмеблі”, сторони залучили останнього до Договору з метою сприяння у оформлені  також права користування орендарем  ЗАТ “Хоуммейкерс-99”земельною ділянкою, на якій розташоване спірне майно,  на час дії Договору за орендарем.

Таким чином, було укладено трьохсторонній договір  оренди приміщення та використання земельної ділянки між ВАТ “Білоцерківмеблі”(Сторона-1), ЗАТ “Хоуммейкерс-99”(Сторона-2)  та  ВП “Будсервіс”(Сторона-3).

Як вбачається з умов зазначеного договору, за п.1.1. ст.1. Сторона-3 передала, а Сторона-2 прийняла в користування за плату на строк дії Договору нежитлову будівлю, загальною площею 6091,8 кв.м., розташовану в м. Б.Церква по вул. Гоголя, 19, що належить Стороні-3 на праві власності, згідно Угоди від 27.07.1999 року, з правом отримання за сприянням Сторони-1 в тимчасове користування на строк дії Договору земельної ділянки,  на  якій  розташоване  приміщення у розмірі 0,4463 га. Згідно п. 1.3. ст.1. Договору передача приміщення відбувається одночасно з підписанням цього Договору. Факт передачі приміщення підтверджується підписанням Сторонами даного Договору у простій письмовій формі.

Зазначений  Договір був укладений строком з 20.09.1999 року по 10.07.2007 року. В ході дії зазначеного договору 17.03.2006 року, у зв'язку з ліквідацією, державну реєстрацію ВАТ “Білоцерківмеблі”(Сторони-1) було припинено, про що державним реєстратором зроблено відповідний напис у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи.

Як стало відомо  позивачу в ході розгляду справи господарського суду Київської області № 597/10-06  про зобов'язання щодо передачі у власність відповідача-1 земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 6091,8 кв.м., що розташована в м. Біла Церква по вул. Гоголя, 19,  належить  відповідачу 1 на праві власності, а не на праві користування згідно Договору оренди приміщення та використання земельної ділянки.

З метою з'ясування фактичних обставин щодо спірного майна, позивач у квітні 2007 року звернувся до Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради з запитом про надання інформації. На зазначений запит  28.04.2007 року за № 238  була надана відповідь, що за ЗАТ “Хоуммейкерс-99” (Відповідачем-1) було оформлено право власності на нежитлову будівлю площею 6091,8 кв.м. по вул. Гоголя № 19, згідно рішення  Білоцерківської міськради № 68 від 29.02.2000 року і на підставі цього рішення 10.03.2000 року ЗАТ “Хоуммейкерс-99”було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю літ “А” площею 5905,7 кв.м., розташовану у м. Біла Церква по вул. Гоголя, 19.

Крім того, на запит представника  позивача від 26.06.2007 року Білоцерківське міжміське БТІ (Відповідач-2) 19.07.2007 року повідомило, що в свідоцтві від 19.07.1999 року про право власності за ВАТ “Білоцерківмеблі” на нежитлову будівлю, розташовану по вул. Гоголя, 19 у м. Біла Церква вказано площу цієї будівлі 6091,8 кв.м замість 5905,7 кв.м., оскільки площа цієї будівлі у розмірі 186,1 м2 на той час уже належала іншій юридичній особі на підставі договору купівлі-продажу № 17 від 05.05.1999 року. Тому, при оформленні права власності на нежитлову будівлю за ЗАТ “Хоуммейкерс-99”вказана помилка була виправлена і свідоцтво про право власності 10.03.2000 р. було видано ЗАТ “Хоуммейкерс-99”на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м.

На запит позивача № 210 від 10.08.2007 р. колишній директор ВАТ “Білоцерківмеблі” Пащенко Л.В. у листі від 15.08.2007 року підтвердила, що у зв'язку із виникненням у 1998 році заборгованості ВАТ “Білоцерківмеблі” перед позивачем на підставі рішення арбітражного суду Київської області на засіданні спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі”28.09.1998 року, було погоджено укладання головою спостережної ради Морозом І.Р. від імені ВАТ “Білоцерківмеблі” угоди про передачу позивачу в рахунок погашення боргу у власність спірної нежитлової будівлі та було видано Морозу І.Р. довіреність № 7 від 01.10.1998 р. на вчинення цих дій.

Щодо внесення спірного приміщення до статутного фонду відповідача-1, то Пащенко Л.В. у відповіді від 15.08.2007 року, пояснила що не знала про укладені Морозом І.Р. від імені ВАТ “Білоцерківмеблі” угоду від 27.07.1999 року про добровільне виконання рішення та договір оренди приміщення та використання земельної ділянки від 20.09.1999 року  тому, на підставі виписки із протоколу спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” №2 від 19.07.1999 року, підписала від імені ВАТ “Білоцерківмеблі” протокол установчих зборів акціонерів, установчий договір, статут відповідача-1 та акт прийому-передачі.

Як пояснила Пащенко Л.В. 16.07.2001 року згідно акту ВАТ “Білоцерківмеблі”, який підписали усі члени спостережної ради попереднього скликання (Мороз І.Р., Овчаренко В.Д., Кривенда Ю.П., Марков М.І., Михайловська Н.О.), було засвідчено факт, що питання створення відповідача-1 і передачі йому в статутний фонд нерухомого майна та інших активів на засіданні правлінні, спостережної ради, ревізійної комісії, загальних зборах акціонерів ВАТ “Білоцерківмеблі” не розглядалось; за поясненнями членів спостережної ради попереднього скликання, протоколу № 2 засідання спостережної ради від 19.07.1999 року не відбувалось; на засіданнях спостережної ради розглядалось питання про можливість організації спільної діяльності з однією з голландських фірм без передачі їй права власності на основні засоби.

Із відповідей колишніх членів спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” Овчаренка В.Д. та Кривенди Ю.П. від 20.08.2007 року вбачається, що вони разом з іншими членами на засіданні спостережної ради приймали рішення про передачу спірного приміщення позивачу в рахунок погашення заборгованості  по рішення арбітражного суду, в той час, як участі в засіданні спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” від 19.07.1999 року по питанню надання згоди та підтвердження повноважень директора Пащенко Л.В. на підписання установчого договору відповідача-1 і передачі спірного приміщення до статутного фонду відповідача-1 вони не приймали.

Михайлівська Н.О. –колишній секретар спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” у відповіді на запит 14.09.2007 року пояснила, що як секретар спостережної ради ВАТ “Білоцерківмеблі” виписки із протоколу № 2 спостережної ради від 19.07.1999 року вона не підписувала.

Відповідно до п. 4 та 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що цивільні відносини з приводу спірного приміщення виникли у сторін до набрання чинності ЦК України, однак права і обов'язки, зокрема право позивача на визнання його права власності та обов'язок відповідача-1 по поверненню приміщення з незаконного володіння продовжують існувати після набрання ним чинності, а тому суд застосовує наступні положення ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону,  право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач вважає, що оформлення ЗАТ “Хоуммейкерс-99”(відповідачем-1) права власності на приміщення відбулося з порушенням  законодавства, оскільки на час передачі  спірного майна до статутного фонду, право власності на таке майно належало  позивачу відповідно до угоди від 27.07.1999 року, таким чином, у ВАТ “Білоцерківмеблі”було відсутнє право розпоряджатись  таким майном.

Враховуючи викладене, ВАТ “Білоцерківмеблі” не мало право повторно розпоряджатися нежитловою будівлею, передаючи її до статутного фонду ЗАТ “Хоуммейкерс-99”, а останнє не мало право укладати документи про її прийняття до статутного фонду, так як єдиним законним власником будівлі, згідно укладеної 27.07.1999 р угоди, є ВП “Будсервіс”.

У відповідності до п.2.4. ст.2. зазначеного Договору ЗАТ “Хоуммейкерс-99” (відповідач-1) зобов'язаний у трьохденний строк з дати (тобто з 10.07.2007 року) закінчення дії цього Договору повернути ВП “Будсервіс” (позивачу) за актом прийому-передачі приміщення у відмінному стані, припинити чинність всіх угод, взаємовідносин, що стосуються приміщення або території і відмовитися на користь Сторони-3 від права користування територією.

19.07.2007 року ВП “Будсервіс” (позивач) звернулося з листом  до ЗАТ “Хоуммейкерс-99”з вимогою про повернення приміщення з незаконного володіння, яка залишена відповідачем-1 без реагування, що порушує та заперечує право власності позивача на спірне приміщення.

Стаття 321 Цивільного кодексу України  передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа  має право на захист  свого цивільного права  у разі його  порушення,  невизнання або оспорення. Відповідно до ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутись до суду за захистом  свого особистого  немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання права та витребування мана з чужого незаконного володіння.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про визнання права власності, витребування майна з  чужого незаконного володіння відповідача-1, відповідають способам захисту порушеного права, встановленими ст. 387, 392 ЦК України, згідно яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним та пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 388 ЦК України визначає, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Оскільки, нежитлова будівля, розташована по вул. Гоголя, 19 у м. Біла Церква, вибула з володіння позивача поза його волею  внаслідок  неправомірних дій відповідача-1 по оформленню на неї права власності,  власником нежитлової будівлі (згідно угоди від 27.07.1999 року) є ВП “Будсервіс”, тому при розгляді вимоги про визнання права власності рішення виконкому Білоцерківської міської ради  № 68 від 29.02.2000 року та видане на підставі нього свідоцтво про право власності від 10.03.2000 року, не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для їх прийняття були подані ЗАТ “Хоуммейкерс-99” (відповідачем-1) документи, які порушують право власності ВП “Будсервіс”.

Відповідно  до пункту  розділу  V  Прикінцеві положення Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  останні  можуть  бути  відповідачами   у справах про визнання права власності  на  об'єкт нерухомого  майна (п.18 інформаційного листа N 01-8/98 від 31.01.2001 Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом).

Згідно ст. 10 закону України “Про місцеве самоврядування” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п.п.5 п.б ч.1. ст. 30 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

За таких обставин, реєстрація права власності відповідача-1 на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя № 19 підлягає скасуванню, разом із свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю, яке видане Білоцерківським міським управління житлово-комунального господарства від 10.03.2000 року.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  правомірні та обґрунтовані, відповідачами не  спростовані, тому підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір  виник внаслідок  неправильних  дій сторони, господарський суд має право покласти на неї  судові витрати незалежно від  результатів вирішення спору.  Оскільки,   спір виник  внаслідок неправомірних дій відповідача 1,  суд  вважає, що  судові витрати, сплачені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1,  в діях якого наявні ознаки порушення.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати за Виробничим підприємством “Будсервіс” (код ЄДРПОУ 20580761; поштова адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 24; юридична адреса: 09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 17) право власності на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя №19.

3.          Скасувати реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства “Хоуммейкерс-99” (код ЄДРПОУ 30537086; юридична адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19) на нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя № 19, разом із свідоцтвом про право власності на нежитлову будівлю від 10.03.2000 р., видане Білоцерківським міським управління житлово-комунального господарства.

4.          Витребувати нежитлову будівлю площею 5905,7 кв.м., що знаходиться у м. Біла Церква по вул. Гоголя № 19 із чужого незаконного володіння Закритого акціонерного товариства “Хоуммейкерс-99”(код ЄДРПОУ 30537086; юридична адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19), шляхом виселення Закритого акціонерне товариство “Хоуммейкерс-99”з нежитлової будівлі, загальною площею 5905,7 кв.м., яка розташована в м. Біла Церква по вул. Гоголя, 19 та вселення Виробничого підприємства “Будсервіс”.

5.  Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Хоуммейкерс-99” (код ЄДРПОУ 30537086; юридична адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19) на користь Виробничого підприємства “Будсервіс”(код ЄДРПОУ 20580761; поштова адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 24; юридична адреса: 09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Городище, вул. Жовтнева, 17) 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Кошик А. Ю.