Постанова

від 16.01.2013 по справі 5023/2148/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 14» січня 2013 р. Справа №5023/2148/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Фоміна В.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін

позивача - ОСОБА_1 - особисто; його представник за довіреністю ОСОБА_2 за довіреністю від 28.03.2012 року,

1-го відповідача- представник Тітов І.Б. за довіреністю б/н від 23.05.2012 р.,

2-го відповідача - не з'явився,

3-го відповідача -представник ОСОБА_4 за довіреністю від 04.07.2012 року,

від Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - представник Водолазький О.М. за довіреністю № 03/10-12 від 02.01.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків, (вх.3420Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2012 р. у справі №5023/2148/12,

за позовом - фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІВАРІУС-ХХІ», м. Харків,

2) фізичної особи ОСОБА_7, м. Чугуїв,

3) фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків,

про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав та визнання недійсним рішення загальних зборів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2012р. у справі №5023/2148/12 (суддя Денисюк Т.С.) позов ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «АРХІВАРІУС-ХХІ», ФО ОСОБА_7 та ФО ОСОБА_6 задоволено повністю; визнано недійсним з моменту укладення договір дарування корпоративних прав ТОВ «АРХІВАРІУС-XXI» від 24.12.2011 p., укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та зареєстрованого за №4029; визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «АРХІВАРІУС-XXI», оформлене протоколом загальних зборів № 2/12 від 28 березня 2012 р. в частині: 1) виведення зі складу учасників Товариства ОСОБА_7 на підставі договору дарування корпоративних прав Товариства від 24.12.2011 p., укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та зареєстрованого за № 4029; 2) виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства на підставі ч.1,2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», ч.З ст.144 Цивільного Кодексу України та п.5.3. Статуту Товариства; 3) визначення частки у статутному капіталі Товариства наступним чином: - ОСОБА_6 - майновий внесок 11 055,00 грн., частка у статутному капіталі - 100%; 4) затвердити нову редакцію статуту Товариства у зв'язку зі зміною місцезнаходження Товариства, зміною складу засновників та внесенням змін до статутних документів Товариства у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про господарські товариства»; стягнуто з ТОВ "АРХІВАРІУС-ХХІ" на користь ФОП ОСОБА_1 1073,00грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_1 536,50грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ФОП ОСОБА_1 536,50грн судового збору.

Фізична особа - ОСОБА_6, не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2012 р. у справі №5023/2148/12; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТОВ «АРХІВАРІУС-ХХІ».

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що позивачем не виконано свої обов'язки як засновника та учасника товариства по формуванню статутного капіталу товариства. Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що позивач надав копію форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу, датовану 04.08.2005 року за підписом директора ОСОБА_6, де зазначено, що повністю сформовано статутний капітал товариства усіма учасниками, в тому числі і ОСОБА_1 в розмірі - 5445,00 грн, на думку апелянта, не може слугувати належним доказом, оскільки позивач не надав актів, які підтверджували б передання останнім майна до статутного капіталу товариства. Позивач та його представник надали лише письмові пояснення, в яких вказали, що даних актів у позивача не існує, оскільки вони були викрадені у нього одним із відповідачів, долучивши до позовної заяви постанову про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства не встановленими особами. Окрім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не досліджувався оригінал договору дарування, який судом було визнано недійсним, при тому, що копія, яка міститься в матеріалах справи, неналежної якості. Не перевірялась і достовірність даних, які містяться в реєстраційній формі № 6, на яку посилався позивач і суд у своєму рішенні.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити ОСОБА_6 у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2012 року та залишити його в силі.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що ним у повному обсязі був зроблений внесок до статутного капіталу товариства, в його діях не вбачається не виконання або неналежне виконання обов'язків учасника товариства. На підтвердження цього позивач посилається дані, які відображені в річних балансах товариства. На його думку, державна реєстрація товариства як юридичної особи не могла би відбутися у разі, якщо б державному реєстратору не були надані акти приймання - передачі, підтверджуючі внесення усіма засновниками не менше ніж 30% їх вкладів. Окрім того, позивач вважає, що спірний договір дарування був укладений із порушенням приписів статті 5.4 статуту товариства та діючого законодавства України, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року по справі № 5023/2577/12, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

11.01.2013 року через канцелярію апеляційного суду від 1-го відповідача - ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», надійшло клопотання, в якому останній просить долучити до матеріалів справи копію статуту товариства в редакції від 25.12.2006 року; копію установчого договору про створення товариства; копію протоколу № 1 засновників товариства від 10.01.2012 року; копію протоколу загальних зборів засновників товариства від 28.03.2012 року; копії актів приймання - передачі майна від ОСОБА_6 та від ОСОБА_7 до ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» від 15.01.2003 року, 14.01.2004 року; витяг з ЄДРЮО та ФОП, копію довідки з Головного управління статистики у Харківській області.

11.01.2013 року від 1-го відповідача - ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», надійшло клопотання, в якому останній просить надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та зняти фотокопії; відкласти розгляд справи № 5023/2148/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на іншу дату. Своє клопотання 1-ий відповідач обґрунтовує ухвалою апеляційного суду від 10.12.2012 року, якою начеб то у нього витребувано нові докази по справі та копії документів з реєстраційної справи, яка зберігається у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області. Окрім того, заявник вказує, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції, письмові докази, витребувані судом апеляційної інстанції, не досліджувались. Представник 1-го відповідача не був знайомий зі змістом даних письмових доказів, з огляду на це в нього виникає необхідність в ознайомленні з новими матеріалами справи за для того, щоб мати можливість надати суду письмові та усні пояснення. Також, заявник просить відкласти розгляд даної справи на інший день тому, що його представник не має можливості з'явитись у судове засідання, оскільки повинен прийняти участь в іншому судовому засіданні в Валківському районному суді Харківської області, яке призначено на 14.01.2013 року.

У судовому засіданні колегія суддів оглянула надані позивачем оригінали документів, копії яких додані до позову; представником ОСОБА_6 - нотаріально-посвідчену копію спірного договору дарування; надану державним реєстратором реєстраційну справу ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ». Внаслідок огляду документів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виготовлення копій договору дарування корпоративних прав, укладеного 24.12.2011 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю «АРХІВАРІУС ХХІ» від 04.08.2005 р. (форма № 6) та доручення їх до матеріалів справи.

Колегія суддів зазначає, що на вимогу суду ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» не надано оригіналів актів прийому-передачі майна від 15.01.2003 року, № 2 від 14.01.2004 року та № 3 від 14.01.2004 року, у судовому засіданні представник пояснив, що у товаристві оригінали таких документів відсутні, оскільки вони були зіпсовані, але доказів цього не надав.

Розглянувши клопотання 1-го відповідача, враховуючи його присутність у даному судовому засіданні та думку інших учасників судового процесу щодо відкладення розгляду даної справи на інший день, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи із наступного.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року позивача зобов'язано надати для огляду суду оригінали актів прийому-передачі майна та інших документів, які були перелічені в додатку до позову; першого відповідача зобов'язано надати суду для огляду і належним чином завірені копії статуту, установчого договору, оригінали протоколів загальних зборів № 1 від 10.01.2003 року та № 2/12 від 28.03.2012 року, оригінали актів приймання - передачі майна б/н від 15.01.2003 року, № 2 від 14.01.2004 року та № 3 від 14.01.2004 року, від виконкому Харківської міської ради та від державного реєстратора судом витребувано реєстраційну справу ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» для огляду суду або копію - до справи. Тобто, колегія суддів зазначає, що нових доказів апеляційний суд в учасників процесу та інших осіб не витребував.

Відповідно до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, 15.01.2003 року у виконавчому комітеті Харківської міської ради була зареєстрована юридична особа ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ». Засновниками товариства є: фізична особа ОСОБА_1 ( позивач у справі) з долею 33% у статутному капі даті, фізична особа ОСОБА_6 (відповідач -2 у справі) з долею 34% у статутному капіталі та фізична особа ОСОБА_7 ( відповідач -3 у справі) з долею 33 у статутному капіталі.

Відповідно до установчого договору про створення ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» суми внесків і розмір частин у статутному капіталі товариства розподілені наступним чином: ОСОБА_6 - майновий внесок на суму 5610,00 грн, а саме: р/телефон CDMA вартістю 4000,00 грн, принтер лазерний вартістю 1610,00 грн; ОСОБА_1 - майновий внесок на суму 5445,00 грн, а саме: комп'ютер вартістю 3000,00 грн, р/телефон PANASONIC вартістю 1000,00 грн, факс PANASONIC вартістю 1445,00 грн; ОСОБА_7 - майновий внесок на суму 5445,00 грн, а саме: набір офісних меблів вартістю 5445,00 грн.

28.03.2012 року відбулися загальні збори ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» . На загальних зборах були присутніми всі засновники товариства, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_6, та представник ОСОБА_7 - ОСОБА_11

На вирішення загальних зборів поставлені окрім іншого наступні питання:

1. Про вихід зі складу учасників товариства.

2. Про виключення зі складу учасників товариства.

3. Про визначення часток у статутному капіталі товариства.

4. Про затвердження змін до статутних документів товариства (нової редакції

статуту).

За результатами голосування прийняті наступні рішення:

1. Вивести зі складу учасників товариства - ОСОБА_7 на підставі договору

дарування корпоративних прав товариства від 24.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та зареєстрованого за № 4029.

2. Виключити ОСОБА_1 зі складу учасників товариства на підставі ч.1,2

ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», ч.3 ст. 144 Цивільного кодексу України та п.5.3 статуту товариства.

3. Визначити частки у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_6 - майновий внесок 11 055,00 грн, частка у статутному капіталі -100%.

4. Затвердити нову редакцію статуту товариства у зв'язку зі зміною

місцезнаходження товариства, зміною складу засновників та внесенням змін до статутних документів товариства у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про господарські товариства».

Рішення загальних зборів оформлено протоколом загальних зборів № 2/12 від 28.03.2012 року ( том 1-ий, арк. спр.31-38).

Щодо виключення позивача - ОСОБА_1, зі складу засновників ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», колегія суддів встановила таке.

Позивач зазначає, що ним було в повному обсязі сформовано статутний капітал ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ»; у 2003 році ним передано до статутного фонд товариства комп'ютер вартістю 3 000,00 грн; в 2004 році - р/телефон PANASONIC вартістю 1000,00 грн, факс PANASONIC вартістю 1 445,00 грн.

Перший відповідач вважає, що підставою для виключення позивача є те, що ним не виконаний обов'язок по формуванню статутного капіталу товариства. Як доказ останнім наведений звіт аудитора щодо підтвердження формування статутного капіталу ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ». Відповідно до висновків аудитора, перевіркою не встановлено первинних документів, які підтверджували б внесення ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, внесення позивачем вкладу до статутного капіталу ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» підтверджується даними, відображеними в річних балансах товариства (а.с.43-45 т.1); реєстраційною справою виконавчого комітету Харківської міської ради - формою № 6, датовану 04.08.2005 року про підтвердження відомостей про юридичну особу, за підписом директора ОСОБА_6, в якій у графі «засновники», зокрема, зазначено, що розмір сплаченого ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу становить 5 445 грн, та повністю ним сформований (а.с. 39-40 т.1). Неподання аудитору під час перевірки актів - приймання передачі позивачем майна до статутного капіталу товариства не означає не виконання останнім свого обов'язку з формування статутного капіталу товариства.

Відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такім відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що відомості про сформованість ОСОБА_1 свого вкладу до статутного капіталу, внесені директором ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» до Єдиного державного реєстру на підставі форми № 6 ще у 2005 році, є достовірними та можуть бути використані в даному спорі.

За приписами статті 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на момент створення ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ») до моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недонесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Відповідно до приписів статей 63,64 Закону України «Про господарські товариства» контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що імперативна вимога внесення частки 30% до реєстрації товариства і повного внесення вкладу на протязі року мала бути виконана учасником і підтверджена належними документами під загрозою не реєстрації товариства, не затвердження кожного з наступних річних балансів та виключення зі складу учасників, однак, першим відповідачем не надано жодного доказу настання будь-якої з перелічених подій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по внесенню вкладу.

Відповідно до частини 3 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» від 25.05.1998 року № 740, яка діяла на час державної реєстрації ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою (рекомендованим листом) подають до органу державної реєстрації: установчі документи в повному обсязі для створюваної організаційно - правової форми суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках передбачених законом; статут , якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно - правової форми суб'єкта підприємницької діяльності; реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію; документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію; документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом.

Отже, з наведеного вбачається, що державна реєстрація ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» як юридичної особи не могла би відбутися у разі, якщо б до реєструючого органу не були надані акти приймання - передачі, підтверджуючи внесення усіма засновниками не менше ніж 30 % їх вкладів.

Окрім того, слід зазначити, що у відповідності до приписів частини 3 статті 144 Цивільного кодексу України до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Проте, як свідчать матеріали справи, з 2004 року ( через рік після утворення товариства) до 28.03.2012 р. жодний учасник не ставив питання на зборах про те, що статутний капітал товариства не сформований і має бути зменшеним тощо.

Відповідно до пункту 5.2 статуту товариства учасники товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими чинним законодавством та статутом товариства.

Відповідно до приписів статті 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш ніж як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому, цей учасник ( його представник) у голосуванні участі не бере.

Згідно до постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 року при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем в повному обсязі був зроблений внесок до статутного капіталу товариства, тому в його діях не вбачається не виконання або неналежне виконання обов'язків учасника товариства.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виключення позивача зі складу засновників товариства є незаконним і рішення загальних зборів в цій частині також є незаконним.

Щодо визнання недійсним договору дарування корпоративних прав ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» від 24.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 , відповідно до умов якого ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_6 прийняла в дарунок частку в статутному капіталі ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» розміром 33%.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно приписів статті 30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частики кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Статті 11 Закону України «Про господарські товариства» та частина 3 статті 88 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарського товариства зобов'язані додержуватись вимог установчих документів товариства.

У відповідності до пункту 5.4 статуту ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку у статутному капіталі одному чи кільком учасникам товариства або третій особі.

Отже, перед тим, як подарувати свою частку в статутному капіталі, відповідачі не врахували положення установчих документів товариства. Договір дарування укладений без відповідної згоди третього учасника товариства, а саме, позивача.

Системний аналіз положень статуту та наведеного законодавства свідчить про те, що ОСОБА_7 не міг без згоди решти учасників товариства подарувати свою долю в статутному капіталі будь-кому, в тому числі і іншому засновнику. Тобто, договір дарування укладений із порушенням приписів ст. 5.4 статуту товариства та діючого законодавства, чим порушено корпоративне право позивача.

Слід зазначити, що така позиція підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року у справі № 5023/2577/12 за позовом ФОП ОСОБА_6 до ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» про визнання недійсним п.5.4 статуту ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» в частині заборони відчуження частки учасника у статутному капіталі товариства на користь іншого учасника без згоди решти учасників, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року. У зазначених рішеннях суди першої та апеляційної інстанці, зокрема, зазначили, що пунктом 5.4 статуту ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ» визначені загальні положення відступлення частки учасника товариства, які не суперечать законодавству. Зазначені вище рішення судів першої та апеляційної інстанції залишені в силі постановою Вищого господарського суду України по справі № 5023/2577/12 від 07.11.2012 року. При цьому, у своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що зміст пункту 5.4 статуту ТОВ «АРХІВАРІУС ХХІ», яким визначені загальні положення відступлення частки учасника товариства, не суперечать нормам чинного законодавства, а тому обґрунтовано відмовили у позові.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, посилання апелянта на невідповідність п. 5.4 статуту приписам діючого законодавства є неправомірним.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що, зважаючи на недійсність договору дарування, рішення загальних зборів в частині виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_7 на підставі договору дарування корпоративних прав товариства від 24.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та зареєстрованого за № 4029, є також недійсним.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського спору не є обов'язковим.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу місцевого господарського суду на те, що у вступних, описових, мотивувальних та резолютивних частинах ухвал та рішення суду у даній справі, останній помилково зазначає позивача - ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем, замість фізичної особи, що витребує виправлення помилки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2012 р. у справі №5023/2148/12 відповідає нормам чинного законодавства та правові підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2012 р. у справі № 5023/2148/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.01.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя В.О.Фоміна

суддя В.С.Хачатрян