Рішення

від 20.01.2009 по справі 31/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/148

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.01.09 р.                                                                                                       Справа № 31/148                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Гревцовой Н.С.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Державного підприємства „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” м.Вугледар

до відповідача Малого приватного підприємства „Трудовик” м.Дзержинськ   

про стягнення заборгованості у сумі 16641,69грнгрн

В присутності представників сторін:

від позивача: Ігнатов С.Є.   – довіреність

від відповідача: Строілов В.С. – довіреність

від відповідача Грунтовський Е.М. – довіреність

від відповідача Строілов В.В. - директор

                                                                         В судовому засіданні 25.12.2008р оголошувалась

                                                                                перерва на 20.01.2009р на 09-30год.

                                                      ВСТАНОВИВ:

         Державне підприємство „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” м.Вугледар звернулось із позовом до Малого приватного підприємства „Трудовик” про стягнення заборгованості за поставлене вугілля на загальну суму 10948,48грн, інфляційних у сумі 4981,56грн та 3% річних у сумі 711,65грн.

          В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідач згідно договору поставки №422 від 03.05.2006р отримав два вагони вугілля, однак в порушення умов договору не здійснив повну оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим утворилась заборгованість та були нараховані інфляційні та 3%річних.

          Відповідач надав відзив, якому проти позову заперечує, зважаючи на те, що в порушення умов договору йому був поставлене вугілля за якістю нижчою ніж було передбачено договором поставки, а також до супровідних документів вантажу були надані документи, які посвідчували одну якість поставленого вугілля, а пізніше підприємству були направлені документи, в яких була проставлені інша якість вугілля і на вимогу підприємства позивач відмовився створити спільну комісію для визначення якості вугілля.

          Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.05.2006р між Державним підприємством „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” (постачальник) та Малим приватним підприємством „Трудовик” (покупець) був укладений договір постачання вугільної продукції.

Пунктом 1 Договору передбачено, що постачальник на умовах, передбаченим договором здійснює поставку вугільної продукції відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Якість вугілля повинно відповідати посвідченням на якість вугілля, якісним характеристикам, передбаченим у специфікаціях до зазначеного договору, а також технічним умовам шахти (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.2.4 фактичні показники якості приймаються відповідно до посвідчень про якість, виданих вантажовідправником.

Постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи при постачанні вугілля: копії залізничних квитанцій, оригінали посвідчень якості, листи про власність, рахунок фактуру, податкову накладну, акт приймання передачі вугільної продукції (п.4.1 Договору).

Оплата за поставлений товар відповідно до п.4.1 здійснюється шляхом попередньої оплати вугілля. Фактична кількість поставленого вугілля і сума сплачених за нього грошових коштів узгоджується сторонами щомісячно в актах звірки, які складаються не пізніше десяти днів після закінчення місяця поставки.

За невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства (п.5.1 Договору).

До договору сторонами була підписана специфікація, згідно якої повинно було постачатись вугілля ДГР (0-200) із зольністю 27,2 (попередні норми -35%), вологістю 8,9 (попередні норми 9%)  у кількості 1000т за ціною 276грн. В п.2 Специфікації  зазначено, що у разі, якщо фактичний зміст золи та вологості не відповідає якісним показникам, зазначеним в специфікації, то до ціни застосовуються знижки. Строк поставки визначений травень – грудень 2006р.

МПП „Трудовик” відповідно до умов договору здійснило передоплату за вугілля у сумі 31000грн.

Позивачу було поставлений товар - два вагона вугілля. При отриманні вантажу відповідач отримав копії залізничних накладних №48478116 від 19.06.2006, в якій зазначено, що згідно попереднього аналізу №542 від 19.06.2006р вологість отриманого вугілля склала – 7,2% та зола – 43,5%, №48478117 від 19.06.2006р, в якій зазначена вологість вугілля – 7% та зольність – 44%. З метою встановлення фактичних даних щодо якості вугілля відповідач звернувся в лабораторію ДП „Укрвуглеякість”, яка відбирала проби і видавала посвідчення про якість і 07.07.2006р отримав посвідчення, згідно якого вологість вугілля – 7,6%, а зольність – 28,3%. Дане посвідчення було видане завідуючим лабораторією Хмель Г.А.

27.07.2006р були направлені рахунок фактура №177 від 19.06.2006р на суму 42143,57грн, податкова накладна №49 від 19.06.2006р та посвідчення про якість вугілля №542 від 19.06.2006р, в якому були вже зазначені інші показники поставленого вугілля, а саме: вологість вугілля – 7,6%, зольність – 18,3% і дане посвідчення підписане завідуючим лабораторією Хмель Г.А.

Відповідач стверджує, що фактично йому було поставлено вугілля за якістю нижчою, ніж передбачалось договором поставки та специфікацію до нього, тому вартість такого вугілля є меншою і позивач неправомірно у виставленому рахунку – фактурі зазначив суму заборгованості за поставлене вугілля.

При розгляді справи сторонами була здійснена звірка розрахунків, згідно якої позивач визнав позов на суму 3561,07, з якої основний борг складає – 2447,47грн, 3%річних – 159,09грн та інфляційні – 954,51грн. Дана заборгованість була розрахована відповідачем виходячи з того, що йому був поставлене вугілля за наступними показниками: зольність – 28,3%, вологість – 7,6%, при  попередній оплаті такого вугілля у сумі 31000грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.4 Договору постачальник, тобто позивач повинен був при постачанні вугілля надати покупцю наступні документи: копію залізничної квитанції, оригінал посвідчення якості, лист про власність, рахунок – фактура, податкова накладна, акт приймання – передачі вугільної продукції. Відповідачу при постачанні вугілля були надані залізничні накладні, а інші документи були направлені підприємству 26.07.2006р, що є порушенням умов договору.

Якість вугілля повинна відповідати посвідченню якості на вугілля, якісним характеристикам зазначеним у Специфікації до договору. Як убачається із матеріалів справи, між сторонами був укладений договір поставки вугільної продукції, за яким було передбачено постачання вугілля із показниками зольності в межах від 27,2% до 35%. При отримані вугілля відповідачу не було надане посвідчення про якість вугілля №542 від 19.06.2006р. В подальшому позивачем були надані відповідачу рахунок – фактура, податкові накладні, посвідчення про якість №542 від 19.06.2006р, в якому заначена зольність вугілля – 18,3, а вологість – 7,6%.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідачу було поставлене вугілля із зольністю – 18,3%, вологістю – 7,6% і в підтвердження цього посилається на посвідчення якості вугілля №542 від 19.06.2006р, яке було направлене МПП „Трудовик” пізніше (26.07.2006р) разом з іншими документами. Щодо наявності посвідчення якості вугілля за тим же номером та від тієї ж дати наданого відповідачу хімічною лабораторією „Укрвуглеякість”, однак з іншими показниками якості вугілля, то позивач зазначив, що при складанні посвідчення про якість вугілля завідуючим лабораторією Хмель Г.А. була допущена помилка і невірно зазначена зольність вугілля -28,3%. Крім того, позивач пояснив, що при оформленні залізничних накладних також була допущена помилка і замість попередніх даних аналізу зольність вугілля була проставлена 43,5%, а не 20%.

При встановлені зазначених розбіжностей відповідачем на адресу позивача були направлені листи щодо необхідності створення спільної комісії для визначення якості вугілля, однак позивач дана пропозиція була проігнорована.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 268 ГК України передбачено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належними товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Договором передбачено, що при постачанні товару, постачальник зобов'язаний, зокрема надати посвідчення якості вугілля. Позивачем при поставці вугілля не було надано відповідачу посвідчення на якість вугілля №542 від 19.06.2006р.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач не довів правомірність визначення вартості вугілля у виставленому рахунку – фактурі №177 від 19.06.2006р з показниками вологості – 7,6% та зольності вугілля – 18,3%, з урахуванням яких була визначена в рахунку фактурі загальна вартість вугілля. Суд погоджується із розрахунком основної заборгованості, річних та інфляційних наданого відповідачем і нарахованих на суму заборгованості у загальній сумі 3561,07грн, яка складається із суми основного боргу 2447,47грн (33642,47-31195), річних у сумі 159,09грн, та інфляційних у сумі 954,51грн. З даною сумою боргу відповідач згоден, про що надав відповідну заяву.

 Щодо посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на рішення господарського суду у справі 15/308пн від 01.11.2006р за позовом МПП „Трудовик” до ДП „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” про визнання рахунку на оплату вугілля в розмірі 42143,57грн незаконним, яким МПП „Трудовик” було відмовлено в задоволенні позову, то воно не приймається судом до уваги, оскільки обставини, які є предметом спору в даній справі не аналізувались рішенням суду у справі 15/308пн і МПП „Трудовик” було відмовлено в задоволені позову за тих підстав, що він невірно обрав спосіб захисту своїх порушених прав.

  З огляду на вищевикладене,  позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2447,47грн, 3% річних у сумі 159,09грн та інфляційних у сумі 954,51грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених вимог.

На підставі статей 526, 530,625 Цивільного кодексу України , ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” м.Вугледар до Малого приватного підприємства „Трудовик” про стягнення заборгованості за поставлене вугілля на загальну суму 10948,48грн, інфляційних у сумі 4981,56грн та 3% річних у сумі 711,65грн- задовольнити частково.

Стягнути з  Малого приватного підприємства „Трудовик” (85200 м.Дзержинськ, вул.Калініна,3, р/р 26007275032110 в Горлівській філії УСБ, МФО 334088, ЗКПО 22029381) на користь Державного підприємства „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” (85670 м.Вугледар, р/р 26003301786784 в філії ДУ „Промінвестбанк”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 34032208) суму боргу за поставлене вугілля в розмірі 2447,47грн, інфляційні у сумі 954,51грн, та 3%річних у сумі 159,09грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

        Стягнути з Малого приватного підприємства „Трудовик” (85200 м.Дзержинськ, вул.Калініна,3, р/р 26007275032110 в Горлівській філії УСБ, МФО 334088, ЗКПО 22029381) на користь Державного підприємства „Шахтоуправління Південнодонбаське №1” (85670 м.Вугледар, р/р 26003301786784 в філії ДУ „Промінвестбанк”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 34032208) витрати по сплаті державного мита в сумі 35,61 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 25,17грн.

           В іншій частині судові витрати покласти на позивача.

           Видати накази після набрання рішенням чинності.

           Вступну та резолютивну частину рішення оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                            Ушенко Л.В.                               

Рішення підписане 23.01.2009р