Рішення

від 20.01.2009 по справі 37/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/234

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.01.09 р.                                                                                                       Справа № 37/234                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Зовнішньоекономічної асоціації „Новосвіт, м. Вінниця, ідентифікаційний код 30594406

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні технології металообробки”, м. Краматорськ, ідентифікаційний номер 33529130

про: стягнення попередньої плати в сумі 27 900,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Янковий М.В. (за довіреністю №728 від 31.12.2008р.);

від Відповідача – Кірєєв М.В. (за довіреністю №б/н від 05.01.2009р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 06.01.2009р. на 20.01.2009р.             

СУТЬ СПРАВИ:

Зовнішньоекономічна асоціація „Новосвіт, м. Вінниця  (далі – Позивач)  звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні технології металообробки”, м. Краматорськ (далі – Відповідач) про стягнення попередньої плати в сумі 27 900,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №1-10/08/31/08-16 від 31.08.2008р., внаслідок чого, на його думку, з'явилися підстави для примусового повернення попередньої плати.   

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір №1-10/08/31/08-16 від 31.08.2008р., претензію №624 від 11.11.2008р., рахунок №Д00000031 від 01.09.2008р.,  платіжне доручення №1288 від 02.09.2008р. про перерахування попередньої плати.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 22, 837, ч.2 ст. 852 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 35, 49, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судове засідання від 06.01.2009р. не з'явився, через канцелярію суд 06.01.2009р. надійшло клопотання №726 від 30.12.2008р. про відкладення розгляду справи, а 20.01.2009р. представником Позивача через канцелярію суду та у судовому засіданні були надані документи для залучення до матеріалів справи, у тому числі – витребувані судом (а.с.а.с.45-70)

Відповідач через канцелярію суду 19.01.2009р. надав відзив від 12.01.2009р. з додатками (а.с.а.с.40-43), в якому проти позову заперечив, посилаючись на виготовлення, хоча із порушенням строків виконання, продукції та її підготовки до завантаження, і прострочення Позивача у прийнятті зазначеної продукції.   Крім того, у судовому засіданні 20.01.2009р. представником Відповідача були надані додаткові пояснення (а.с.71) на обґрунтування заявленого через канцелярію суду 16.01.2009р. клопотання (а.с.23) про витребування документів.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем  докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2008р. між Відповідачем (Продавець) та Позивачем (Покупець) укладено договір №1-10/08/31/08-16 (а.с.а.с.9,10), згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, виготовити та передати у власність Покупця наступну продукцію: шестерня ч.нов СВ0100.001 (2шт.), колесо зубчате ч.нов СВ0100.002 (2шт.), а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію.

Згідно п. 2.3 договору №1-10/08/31/08-16 від 31.08.2008р. – плата за продукцію, що постачається за цим договором, проводиться на умовах часткової передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, на наступних умовах:

- п. 2.3.1 – авансовий платіж для запуску Продукції у виробництво, на підставі виставленого Продавцем рахунку, у розмірі 50% від загальної суми договору, що складає 27 900, 00грн., у т. ч. ПДВ;

- п. 2.3.2. – кінцевий розрахунок виконується по факту отримання Покупцем повідомлення про готовність Продукції на підставі підписаного Сторонами Акту прийому-передачі Продукції та виставленого Продавцем рахунку, в розмірі 50% від загальної суми договору, що складає 27 900, 00грн.

На підставі викладеного, Відповідачем був виставлений рахунок №Д00000031 від 01.09.2008р. (а.с.12) на суму 27 900, 00грн., який був сплачений Позивачем що підтверджується платіжним дорученням №1288 від 02.09.2008р. (а.с.13)

Відповідно до приписів п.3.1 Договору, Сторони домовились про те, що продукція повинна бути виготовлена Продавцем та підготовлена до відвантаженні протягом 60 днів з моменту здійснення Покупцем передплати.

У зв'язку з не виконанням Продавцем п.3.1 Договору, Покупцем була направлена претензія №624 від 11.11.2008р. (а.с.11) з метою врегулювання питання щодо негайного виконання зобов'язань з виготовлення продукції.

Крім того, виходячи із наданого до матеріалів справи листування (а.с.а.с.47-50) 08.12.2008р. Позивач надсилав фізичній особі – директору Відповідача Слабоспицькому І.А. пропозицію про розірвання спірного договору з проектом угоди про розірвання та претензію № 685 про повернення здійсненою попередньої оплати, які ані Слабоспицьким І.А., ані Відповідачем не отримувалися, що вбачається із наданого до матеріалів справи конверту з довідкою поштового відділення (а.с.69) та пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні.

Згідно наданих Позивачем документів (а.с.а.с.65-67) навіть після закінчення передбачених договором №1-10/08/31/08-16 його представником були здійснені спроби отримати продукцію у Відповідача у період з 12.11.2008р. по 19.11.2008р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, надіславши його поштою 10.12.2008р.

Відповідач, визнаючи факт порушення зі свого боку строків виконання зобов'язань за договором №1-10/08/31/08-16 від 31.08.2008р., проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 12.01.2009р. (а.с.40). При цьому, як вбачається із доданої до відзиву відповіді № 1288 від 12.12.2008р. (а.с.42) на претензію Позивача № 624 від 11.11.2008р., вона визнана частково – в частині строків виготовлення продукції, а про готовність відвантажити продукції Відповідач вказує лише лист №1287, датований 18.12.2008р. (а.с.43).  

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення попередньої оплати за договором №1-10/08/31/08-16 від 31.08.2008р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.  

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом  з урахуванням приписів  законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Оскільки норми законодавства, що безпосередньо регулюють постачання, не передбачають особливих умов стосовно повернення попередньої оплати, остільки до таких правовідносин в силу положень  ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, із змісту вказаної статті вбачається, що право покупця вимагати повернення оплаченого товару або суми попередньої оплати покладено у залежність від прострочення продавця у передачі зазначеного товару.

В п. 3.1. договору постачання сторонами встановлено, що продукція має бути виготовлена Продавцем та підготовлена до відвантаження протягом 60 днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати. Згідно п. 3.3. договору Продавець зобов'язаний за 3 дні до моменту відвантаження продукції письмово повідомити Покупця.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1288 від 02.09.2008р. (а.с.13)  Позивачем обов'язок із здійснення попередньої оплати відповідно до п. 2.3.1. спірного договору виконаний належним чином 02.09.2008р. – отже,  дотримання  згаданих вище умов щодо виготовлення продукції та повідомлення про відвантаження є обов'язковими для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, зазначений обов'язок за договором постачання Відповідачем у встановлені договором строки не виконаний, що, зокрема, визнається останнім у відзиві від 12.01.2009р. (а.с.40) та відповіді на претензію (а.с.42). Ці обставини дають суду підстави для висновку про прострочення Відповідачем зобов'язання з передачі продукції у розумінні ст. 612 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, у Позивача у розумінні ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від Відповідача повернення попередньої оплати. Однак, доказів висування такої вимоги до матеріалів справи Позивачем не надано. Більш того, зміст наявної претензії №624 від 11.11.2008р. (а.с.11) безпосередньо вказує на те, що Позивач під загрозою висування вимог щодо шкоди вказував на необхідність виконання зобов'язань з виготовлення продукції, що, за змістом ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України,  є альтернативою повернення попередньої оплати.

В свою чергу, претензія № 685 від 08.12.2008р. не може бути кваліфікована як вимога про повернення попередньої оплати, оскільки, по-перше, не надсилалась  Відповідачу як юридичній особі, по-друге, не була отримана останнім у жодний спосіб до дати подання позову (10.12.2008р.).

При цьому, суд також звертає увагу Позивача та те, що позовна заява була надіслана до суду раніше, ніж навіть сплинув визначений у претензії № 685 строк для повернення попередньої оплати (15.12.2008р.), що за будь-яких обставин унеможливлює існування порушення відповідного права у Позивача на дату ініціації ним судового захисту такого права.

Приймаючи до уваги, що, на відміну від зобов'язання здійснити постачання продукції згідно умов договору, зобов'язання із повернення попередньої оплати виникає не лише в силу укладання договору постачання і здіснення попередньої оплати, а  і на підставі вимоги про таке повернення, заявленої після прострочення виконання постачання (сукупність юридичних фактів), суд дійшов висновку, що за відсутністю такої вимоги у Відповідача не виникає обов'язку з повернення попередньої оплати, а у Позивача - відповідного кореспондуючого права. Зазначений висновок у повній мірі узгоджується із закріпленої в ст. 173 Господарського процесуального кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України обов'язкової взаємообумовленості  (кореспонденції) між  правами та обов'язками учасників правовідносин.

Суд звертає увагу Позивача на те, що згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок  в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Позивачем не доведено звернення до Відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати і невиконання такої вимоги протягом встановленого строку до подання позовної заяви, остільки її (попередньої плати) неповернення не може вважатися порушенням, що зумовлює відсутність обов'язкової у розумінні ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підстави для застосування засобів судового захисту від неіснуючого порушення.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Позивача через їх передчасність та викликану цим юридичну неспроможність.

Суд також відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про витребування документів (а.с.23), оскільки, враховуючи пояснення  (а.с.71) відносно обставин, які ці документи можуть підтвердити, відсутні підстави для кваліфікації останніх у якості доказів у розумінні ст. 32 Господарського кодексу України – зміст витребуваних документів не має відношення до предмету судового дослідження в контексті визначених Позивачем підстав позову. Дійсно, питання постачання продукції або неможливості його здійснення Відповідачем за межами встановленого за умовами договору строку не вливає на визнаний ним  і встановлений судом факт прострочення відповідних зобов'язань, внаслідок чого і виник розглядуваний спір.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволені позовних вимог Зовнішньоекономічної асоціації „Новосвіт”, м. Вінниця (ідентифікаційний код 30594406) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні технології металообробки”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 33529130)  про стягнення попередньо оплати в сумі 27900грн. у повному обсягу.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засідання 20.01.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення  підписано 20.01.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.