Постанова

від 19.01.2009 по справі 26/344-42/259-29/79

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/344-42/259-29/79

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.01.2009                                                                                           № 26/344-42/259-29/79

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 За участю представників:

 від позивача: Панасюк В.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Власенкова О.О. - представник за довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оцінка Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.09.2008

 у справі № 26/344-42/259-29/79 (Усатенко І.В.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Оцінка Плюс"

 до                                                   Міністерства юстиції України

 про                                                   стягнення 42730,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

 В липні 2006 року Приватне підприємство „Оцінка Плюс” звернулось з позовом про стягнення з Міністерства юстиції України 42 730, 56 грн. боргу як збитків у розумінні ст.224 ГК України та судових витрат.       

             У процесі розгляду даної справи позивач доповнив позовні вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення та пені.

           Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.06.2007 р. у справі №26/344-42/259 у позові ПП „Оцінка Плюс” відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р.  рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2007 р. у даній справі  залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2008р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. та рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2007р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

         За наслідками нового розгляду рішенням Господарського суду м. Києва  від 25.09.2008р.  в позові відмовлено повністю.  

         Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 25.09.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.  

  На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом неправильно застосовані норми матеріального права у даному спорі, що призвело до неправомірного рішення.

    Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу.

         Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, колегія суддів вважає висновок місцевого суду щодо необґрунтованості позовних вимог позивача таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи, з огляду на наступне.

Колегією встановлено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2005р. по справі №14/3101, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції на користь ПП "Оцінка Плюс" 42190,65 грн. - основного боргу, 421,91 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Даним судом було встановлено, що між позивачем та відділом ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції були укладені договори про проведення незалежної експертної оцінки майна, на виконання умов яких позивачем були надані послуги, про що підписані відповідні акти виконаних робіт між позивачем та відділом ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції, внаслідок чого заборгованість відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції перед позивачем по взятим на себе зобов'язанням склала 42 190,65 грн.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. № 1482/к "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції" відділ Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції було ліквідовано.

Позивач звернувся з Наказом господарського суду Хмельницької області  від 24.06.2005р. №14/3103 до ліквідаційної комісії відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції.

Листом №28 від 22.02.2006р. ліквідаційна комісія відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції на підставі ст.61 ГК України та ст.ст. 111,112 ЦК України повернула заяву позивача щодо задоволення боргу, а Наказ господарського суду Хмельницької області від 24.06.2005 № 14/3103 - без задоволення через відсутність коштів і майна боржника (Т.1, а.с. 17).

              Згідно з ч. 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За приписами ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже,  вищевикладені обставини свідчать про те, що заборгованість відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції перед позивачем в розмірі 42190,65 грн. є господарським зобов'язанням відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції. Позивач звернувся з вимогою про стягнення збитків з Міністерства юстиції України, тобто з особи, яка не перебувала в господарсько-правових відносинах з ПП "Оцінка Плюс" та немає зобов”язань перед ПП „Оцінка Плюс”.

Окрім того, Наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. № 1482/к "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції" при ліквідації відділу  не передбачено  його правонаступництво.

        Частиною 3 ст.39 Закону України „Про власність” в редакції, чинній на момент виникнення спору, передбачено, що державна установа (організація) відповідає за своїми зобов”язаннями коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності у державної установи (організації) коштів відповідальність за їх зобов”язаннями несе власник.

        За змістом даної норми можливе покладання відповідальності державної установи за своїми зобов”язаннями на власника в частині недостатніх коштів у разі фактичного існування зобов”язань.

        За приписами ст. 609 ЦК України зобов”язання припиняється ліквідацією юридичної особи ( боржника або кредитора ), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов”язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов”язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров”я або смертю.

Окрім того, місцевий суд обґрунтовано послався на те, що позивач відповідно до положень ст.ст.1, 15 ГПК України не довів того, що його права та законні інтереси порушені саме незаконними діями відповідача у справі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення збитків з Міністерства юстиції України  є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

        Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.               

        Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог.

       Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

       Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Оцінка Плюс” на рішенняГосподарського суду м. Києва  від 25.09.2008 року  залишити без задовлення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 25.09.2008 року у справі  №26/344-42/259-29/79  залишити без змін.

3.          Матеріали справи  № 26/344-42/259-29/79 направити до Господарського суду  м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.

 24.01.09 (відправлено)