Постанова

від 16.01.2013 по справі 5011-55/8773-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа№ 5011-55/8773-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача -представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 5011-55/8773-2012 (суддя Морозов С.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат" до Фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Геон" про стягнення 425 213 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Донецький булочно-кондитерський комбінат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни про стягнення заборгованості в сумі 425 213 грн. 19 коп. за договором від 04.01.2011 року №14.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2012 по справі № 5011-55/8773-2012 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача ? 327 194 грн. грн. 95 коп., в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого йому товару за договором від 04.01.2011 року №14 на суму 342 340 грн. 25 коп. В решті позовних вимог було відмовлено через недоведеність факту поставки товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 по справі № 5011-55/8773-2012 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що надані позивачем товарно - транспортні накладні не можуть бути доказом отримання відповідачем товару, оскільки підписи на цих накладних в графі "продукцію прийняв" вчинені невідомою особою.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни у справі № 5011-55/8773-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №_5011-55/8773-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 по справі №5011-55/8773-2012 апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.01.2013 року.

Сторони та третя особа не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином: ухвали суду направлялися за адресами, які є їх офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від сторін та третьої особи не надійшло.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між відкритим акціонерним товариством "Донецький булочно-кондитерський комбінат" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Донецький булочно-кондитерський комбінат"), як продавцем та фізичною особою - підприємцем Горбуновою Галиною Василівною, як покупцем, 04.01.2011 року укладено договір №14.

Згідно предмету даного договору продавець зобов'язався виготовляти та передавати, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати бараночно-сухарні та інші вироби (вівсяне печиво, соломка, пряничні вироби) згідно здійснених замовлень (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість замовленої продукції протягом 14 календарних днів з моменту її отримання, оплата здійснюється на поточний рахунок продавця.

Продавець виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме, Покупцю було поставлено товар на загальну суму 342 340 грн. 25 коп.

Факт поставки товару відповідачу на зазначену суму підтверджується наступними накладними: №1154 від 15.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №828 від 15.04.2011р. на суму 20 285,18 грн., №1285 від 29.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №1514 від 30.04.2011р. на суму 23 746,58 грн., №1398 від 13.05.2011р. на суму 13 488,52 грн., №1010 від 13.05.2011р. на суму 4 328,78 грн., №1481 від 20.05.2011р. на суму 25 413,83 грн., №1640 від 04.06.2011р. на суму 18 488,25 грн., №1708 від 10.06.2011р. на суму 6 162,75 грн., №1925 від 10.06.2011р. на суму 16 651,50 грн., №1221 від 10.06.2011р. на суму 9 517,88 грн., №1792 від 18.06.2011р. на суму 10 251,73 грн., №2001 від 18.06.2011р. на суму 8 325,75 грн., №1355 від 28.06.2011р. на суму 9 198,60 грн., №1897 від 2906.2011р. на суму 13 333,10 грн., №2127 від 29.06.2011р. на суму 12 488,64 грн., №2605 від 09.09.2011р. на суму 21 998,88 грн., №2903 від 11.09.2011р. на суму 17 416,85 грн., №2716 від 21.09.2011р. на суму 27 498,60 грн., №1920 від 21.09.2011р. на суму 26 804,16 грн., №2746 від 23.09.2011р. на суму 10 311,98 грн., №3027 від 23.09.2011р. на суму 21 977,69 грн.

Відповідачем було повернуто позивачу частину товару на загальну суму 2 881 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними №ГО-0000007 від 31.10.2011 на суму 138 грн. 97 коп. та №ГО-0000008 від 01.11.2011 на суму 2 742 грн. 04 коп.

Крім цього, відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 12 264 грн. 29 коп.

Оскільки, відповідачем оплата за поставлену продукцію була здійснена не в повному обсязі, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 24.05.2012 № 427 з вимогою про погашення існуючої заборгованості за поставлений товар.

Дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Враховуючи вищенаведені обставини позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість замовленої продукції протягом 14 календарних днів з моменту її отримання, оплата здійснюється на поточний рахунок продавця.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції настав, проте зобов'язання виконано не було.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи товарно-транспортних накладних №2859 від 04.10.2011р. на суму 10 311,98 грн., №2030 від 04.10.2011р. на суму 24 976,34 грн., №2894 від 07.10.2011р. на суму 17 186,63 грн., №3168 від 07.10.2011р. на суму 22 448,00 грн. вбачається, що товар за даними накладними отримано товариством з обмеженою відповідальністю "Геон".

Оскільки, судом досліджується факт існування та виконання зобов'язань за договором №14 від 04.01.2011р., укладеним між ПАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" та ФОП Горбуновою Г.В., в якому ТОВ "Геон" не є стороною, то товарно-транспортні накладні: №2859 від 04.10.2011р., №2030 від 04.10.2011р., №2894 від 07.10.2011р., №3168 від 07.10.2011р. не можуть бути належним доказом отримання саме відповідачем поставленої позивачем продукції.

Крім цього, у товарно-транспортних накладних №2992 від 18.10.2011р. на суму 13 749,30 грн. та №3267 від 18.10.2011р. на суму 9 345,99 грн. відсутні підписи відповідача про отримання товару.

Тому, наведені накладні не приймаються як належні докази поставки товару відповідачу.

Отже, позивачем, підтверджено отримання відповідачем товару на загальну суму 342 340 грн. 25 коп. лише за товарно-транспортними накладними: №1154 від 15.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №828 від 15.04.2011р. на суму 20 285,18 грн., №1285 від 29.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №1514 від 30.04.2011р. на суму 23 746,58 грн., №1398 від 13.05.2011р. на суму 13 488,52 грн., №1010 від 13.05.2011р. на суму 4 328,78 грн., №1481 від 20.05.2011р. на суму 25 413,83 грн., №1640 від 04.06.2011р. на суму 18 488,25 грн., №1708 від 10.06.2011р. на суму 6 162,75 грн., №1925 від 10.06.2011р. на суму 16 651,50 грн., №1221 від 10.06.2011р. на суму 9 517,88 грн., №1792 від 18.06.2011р. на суму 10 251,73 грн., №2001 від 18.06.2011р. на суму 8 325,75 грн., №1355 від 28.06.2011р. на суму 9 198,60 грн., №1897 від 2906.2011р. на суму 13 333,10 грн., №2127 від 29.06.2011р. на суму 12 488,64 грн., №2605 від 09.09.2011р. на суму 21 998,88 грн., №2903 від 11.09.2011р. на суму 17 416,85 грн., №2716 від 21.09.2011р. на суму 27 498,60 грн., №1920 від 21.09.2011р. на суму 26 804,16 грн., №2746 від 23.09.2011р. на суму 10 311,98 грн., №3027 від 23.09.2011р. на суму 21 977,69 грн. від 20.06.2012 р., від 21.06.2012 р., від 27.06.2012 р., які оформлені належним чином.

Враховуючи підтвердження позивачем поставки товару відповідачу за вищезазначеними накладними на суму 342 340 грн. 25 коп., а також повернення позивачу відповідачем поставленої продукції на суму 2 881 грн. 01 коп. та часткової сплати заборгованості в сумі 12 264 грн. 29 коп., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в сумі 327 194 грн. 95 коп. (342 340 грн. 25 коп. - 2 881 грн. 01 коп. - 12 264 грн. 29 коп.)

Доводи апелянта про те, що надані позивачем товарно - транспортні накладні на загальну суму 342 340 грн. 25 коп. не можуть бути доказом отримання відповідачем товару, оскільки підписи на цих накладних в графі "продукцію прийняв" вчинені невідомою особою, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, позивачем, підтверджено отримання відповідачем товару лише за товарно-транспортними накладними: №1154 від 15.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №828 від 15.04.2011р. на суму 20 285,18 грн., №1285 від 29.04.2011р. на суму 12 325,50 грн., №1514 від 30.04.2011р. на суму 23 746,58 грн., №1398 від 13.05.2011р. на суму 13 488,52 грн., №1010 від 13.05.2011р. на суму 4 328,78 грн., №1481 від 20.05.2011р. на суму 25 413,83 грн., №1640 від 04.06.2011р. на суму 18 488,25 грн., №1708 від 10.06.2011р. на суму 6 162,75 грн., №1925 від 10.06.2011р. на суму 16 651,50 грн., №1221 від 10.06.2011р. на суму 9 517,88 грн., №1792 від 18.06.2011р. на суму 10 251,73 грн., №2001 від 18.06.2011р. на суму 8 325,75 грн., №1355 від 28.06.2011р. на суму 9 198,60 грн., №1897 від 2906.2011р. на суму 13 333,10 грн., №2127 від 29.06.2011р. на суму 12 488,64 грн., №2605 від 09.09.2011р. на суму 21 998,88 грн., №2903 від 11.09.2011р. на суму 17 416,85 грн., №2716 від 21.09.2011р. на суму 27 498,60 грн., №1920 від 21.09.2011р. на суму 26 804,16 грн., №2746 від 23.09.2011р. на суму 10 311,98 грн., №3027 від 23.09.2011р. на суму 21 977,69 грн. від 20.06.2012 р., від 21.06.2012 р., від 27.06.2012 р.

Дані накладні підписані з боку вантажоотримувача, а накладні № 1355 від 28.07.2011, № 1897 від 29.06.2011 та №2127 від 29.06.2011 містять відбиток штампу відповідача.

Слід також зазначити, що видаткові накладні №ГО-0000007 від 31.10.2011 на суму 138 грн. 97 коп. та №ГО-0000008 від 01.11.2011 на суму 2 742 грн. 04 коп., відповідно до яких відповідачем було повернуто частину поставленої позивачем продукції містять аналогічний відбиток штампу, що і товарно - транспортні накладні № 1355 від 28.07.2011, № 1897 від 29.06.2011 та №2127 від 29.06.2011.

Повернення відповідачем частини товару за вищезазначеними видатковими накладними апелянтом не заперечується.

Отже, вищезазначені товарно - транспортні накладні є належними доказами отримання відповідачем товару.

Крім цього, відповідач своїми діями, що, зокрема, полягали в частковій оплаті поставленого йому позивачем товару підтвердив прийняття виконання зобов'язання з оплати поставленого товару.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горбунової Галини Василівни залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 5011-55/8773-2012- без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 5011-55/8773-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.