Рішення

від 02.02.2009 по справі 8/195/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/195/31

02.02.09  

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                                                   тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                                                      тел.678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

          29 січня 2009 року                                                  Справа № 8/195/31

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Автокард”, бульвар Дружби Народів, 9, м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртранском” (Ukrtranskom), вул. Інструментальна 7, м. Чернігів

Про  стягнення  62373грн.21коп.

                                                                                                   Суддя   Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Від позивача: Прокопенко О.В. –представник, довіреність №257/1 від 08.12.08р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні за згодою сторони проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 61996грн.82коп. боргу за послуги, надані на підставі договору №АК 2754 від 07.07.04р., 376грн.39коп. пені за прострочення виконання зобов'язання, нарахованої  за період з 06.10.08р. по 03.12.08р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за №1150672.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку перебуванням директора товариства у терміновому відрядженні та відсутністю можливості направити інших представників. Крім того, в вищезазначеному клопотанні відповідач заперечує проти позову та вказує на факт здійснення ним платежів на користь позивача.

Враховуючи, що відповідач не надав доказів поважності причин неможливості направлення в судове засідання, яке  було призначено на 15.01.09р. та на 29.01.09р. уповноваженого представника, а також не надав письмового відзиву на позову, суд розцінює дії відповідача як навмисне затягування судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем без поважних причин не надано письмового відзиву на позов, справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Крім того, суд вважає за можливе  розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалася.

В судовому засіданні позивачем подано клопотання про сплату відповідачем 100грн. в рахунок суми основної заборгованості.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

07 липня 2004р між Закритим акціонерним товариство „Автокард” (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртрансоком ” (Ukrtranskom) (відповідач у справі) укладено договір № АК 2754 (далі –договір), за умовами якого позивач від свого імені за дорученням і за рахунок відповідача, за винагороду, придбаває в торгових точках нафтопродукти, інші товари та послуги дорожнього сервісу для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача як на території України, так і за межами митної території України, а відповідач зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених сторонами в Додатку № 2 до цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором комісії, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Главою 69 Цивільного кодексу України, за змістом якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Факт виконання позивачем зобов'язання підтверджується актами прийому-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків за нафтопродукти та послуги від 09.06.08р., 30.06.08р., 31.07.08р., 31.08.08р. 30.09.08р., 07.11.08р., 03.12.08р., по яким відповідачу були передані нафтопродукти та надані автопослуги на загальну суму 384813грн. Про отримання відповідачем товару та підтвердження факту наявності заборгованості у відповідача свідчать підписи особи та відтиски печатки підприємства на вищезазначених актах. Крім того, факт надання відповідачеві передбачених договором від 07.07.04р. послуг, придбання нафтопродуктів підтверджується наявними  у справі звітами комісіонера, в яких міститься інформація щодо кількості придбаної та переданої продукції і наданих послуг, а також інформація щодо платежів, які поступали від комітента на придбання товарів, послуг (а.с.33-52).

Відповідно до п.2.6. договору сторони щомісячно здійснюють передачу товарів та послуг, а також звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. При відсутності протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту письмової заяви Клієнта із вказівкою причин неможливості підписання акту, товари та послуги за Договором вважаються прийнятими Клієнтом в повному обсязі і без зауважень.

Відповідач зобов'язання виконав частково в розмірі 322816грн.18коп., про що свідчать виписки по рахунку позивача, а тому на момент подачі позову заборгованість за отриманий товар становить 61996грн.82коп.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до строку, вказаного в останній виданій (додатково отриманій чи заміненій) картці, а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору (п.8.1. договору).

За загальними нормами, які регулюють  правові відносини комісії, що виникли між сторонами, комісіонер діє від свого імені, але за рахунок комісіонера. Отже, виходячи з вказаних норм та умов договору, викладених в Угоді про персоналізацію карток та умов платежів, яка є додатком  Додатку №2 до договору №АК 2754 від 07.07.04р., відповідач зобов'язаний був оплачувати товари, послуги, які придбавалися позивачем.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Оскільки  відповідачем  підписані всі без виключення акти приймання-передачі товарів та послуг та звірки розрахунків за нафтопродукти та послуги, в яких станом на кінець кожного із звітних періодів визначена сума заборгованості відповідача, в актах відсутні будь-які заперечення щодо правильності визначення сум заборгованості, суд приходить до висновку, що  відповідач погодився з наявною заборгованістю станом на 01.12.08р. в сумі 61996грн.82коп.  В зв'язку з чим судом не приймається до уваги заперечення відповідача, викладене у клопотанні від 27.01.09р.

              Відповідно до п.5.2. договору у разі виникнення заборгованості перед позивачем  відповідач зобов'язувався    погасити заборгованість в п'ятиденний строк.     Враховуючи, що  заборгованість визначалася сторонами  під час підписання актів приймання-передачі товарів, останній акт складено та підписано сторонами 03.12.08р.,  суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість в строк до 08.12.08р.

               Позивачем в судовому засіданні, яке відбулося 29.01.09р., надано суду банківську виписку, з якої вбачається що відповідачем 26.01.09р.  в оплату нафтопродуктів за договором №2754 сплачено 100грн. Отже, спір між сторонами в цій частині врегульований, предмет спору відсутній, а тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 100грн. боргу.

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем в повному обсязі зобов'язань по оплаті отриманого товару та наданих послуг, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідач суду не представив, суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню 61896грн.82коп. боргу.

          Відповідно до п.5.2 Договору у випадку виникнення заборгованості перед Компанією, Клієнт гарантує погашення заборгованості, що виникла,  у 5-ти денний строк та виплату Компанії пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка визначається на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості, яка виникла за кожний день прострочення платежу. Моментом виникнення заборгованості вважається перше число місяця, наступного за звітним періодом, протягом якого виникла заборгованість.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національною банку України, за увесь час  користування чужими коштами.

Аналогічну норму містить ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яка встановлює, що розмір пені обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вказаної умови договору та норми чинного законодавства позивач просив стягнути з відповідача 376грн.39коп. пені за прострочення платежу, нарахованої за період з 06.10.08р. по 03.12.08р. Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної сплати боргу, розрахунок пені складений позивачем з врахуванням діючої на період прострочення облікової ставки Національного банку України та розміру фактичної заборгованості, яка існувала на момент здійснення розрахунку,  тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 376грн.39коп. пені за прострочення платежу, нарахованої за період з 06.10.08р. по 03.12.08р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

           За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

          Враховуючи, що спір виник внаслідок  неправильних дій відповідача, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми боргу, сплаченої після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.193,231 Господарського кодексу України, ст.231,526,530,1011-1028 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,80,п.4,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

              Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранском” (Ukrtranskom), м.Чернігів, вул.Інструментальна 7 (ідентифікаційний код 32480922, р/р 26004009914 в ЗАТ “Полікомбанк” м.Чернігова, МФО 353100) на користь Закритого акціонерного товариства „Автокард”, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 9 (ідентифікаційний код 30056733, р/р 26009012730032 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333) 61896грн.82коп. боргу, 376грн.39коп. пені, 623грн.73коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 100грн. боргу припинити.

       Суддя                                                             Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 02 лютого 2009 року.

Суддя                                                             Т.Г.Оленич