Постанова

від 09.07.2009 по справі 8/195/31

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/195/31

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 липня 2009 р.                                                                                    № 8/195/31  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р.

та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р.

у справі№8/195/31

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Автокард"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском"

простягнення 62373,21грн.,

За участю представників:

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача: не з'явились.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.07.2009р. №02.02-10/288 у зв'язку з відпусткою судді  Демидової А.М. змінено склад колегії суддів та призначено колегією суддів у складі: Кот О.В.- головуючий, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №8/195/31.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008р. Закрите акціонерне товариство "Автокард" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском" про стягнення основного боргу на суму 61996,82грн., пені за прострочення платежу за період з 06.10.2008р. по 03.12.2008р. на суму 376,39грн., внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №АК2754 від 07.07.2004р.

Під час розгляду справи позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог внаслідок сплати відповідачем основної заборгованості на суму 100грн., з вимогою стягнути з відповідача основну заборгованість на суму 61896,82грн. та пеню на суму 376,39грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р. у справі №8/195/31 (суддя Оленич Т.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском" (Ukrtranskom) на користь Закритого акціонерного товариства "Автокард" 61896,82грн. боргу, 376,39грн. пені, 623,73грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 100грн. боргу припинено на підставі п.4. ст.80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. у справі №8/195/31 (колегія суддів у складі головуючого судді Гарник Л.Л., суддів Іваненко Я.Л., Панталієнка В.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р. у справі №8/195/31 –без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р. у справі №8/195/31 та прийняти нове рішення по суті, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представники сторін не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників сторін.

Позивач не скористався правом, наданим статтею 1112 ГПК України, та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає перегляду в касаційному порядку оскаржених судових актів.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 07.07.2004р. між Закритим акціонерним товариством "Автокард" (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранском" (клієнт) був укладений договір №АК2754, за умовами якого позивач від свого імені за дорученням і за рахунок відповідача, за винагороду, придбає в торгових точках нафтопродукти, інші товари та послуги дорожнього сервісу для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача як на території України, так і за межами митної території України, а відповідач зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених сторонами в Додатку № 2 до цього договору.

Водночас судами попередніх інстанцій правильно з'ясовано, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором комісії, із зазначенням, що спірні правовідносини сторін регулюються главою 69 Цивільного кодексу України, за змістом якої одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пунктом 2.6 вказаного договору визначено, що сторони щомісячно здійснюють передачу товарів та послуг, а також звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. При відсутності протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту письмової заяви Клієнта із вказівкою причин неможливості підписання акту, товари та послуги за Договором вважаються прийнятими Клієнтом в повному обсязі і без зауважень.

Місцевим та апеляційним господарськими судами вірно встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним договором щодо передачі відповідачу нафтопродуктів та надані автопослуги на загальну суму 384813грн., що підтверджується актами прийому-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків за нафтопродукти та послуги від 09.06.2008р., 30.06.2008р., 31.07.2008р., 31.08.2008р. 30.09.2008р., 07.11.2008р., 03.12.2008р., підписані сторонами та скріпленими печатками підприємств, а також звітами комісіонера, в яких міститься інформація щодо кількості придбаної та переданої продукції і наданих послуг, а також інформація щодо платежів, які поступали від комітента на придбання товарів, послуг.

Проте відповідач всупереч положень ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530 ЦК України свої зобов'язання за даним договором виконав частково на суму 322816,18грн., про що свідчать виписки по рахунку позивача, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на момент звернення з даним позовом до суду становила 61996,82грн.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій вказано, що за умовами п.5.2 зазначеного договору у разі виникнення заборгованості перед позивачем відповідач зобов'язувався погасити заборгованість в п'ятиденний строк.

З'ясувавши, що заборгованість визначалася сторонами під час підписання актів приймання-передачі товарів, останній акт складено та підписано сторонами 03.12.2008р., суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що відповідач був зобов'язаний погасити заборгованість в строк до 08.12.2008р., проте основну заборгованість відповідач сплатив лише 26.01.2009р. на суму 100грн., згідно поданої позивачем банківської виписки, внаслідок чого місцевий господарський суд підставно припинив провадження у справі в частині стягнення 100грн. боргу на підставі п.4 ст.80 ГПК України та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 61896,82грн. боргу, з чим правильно погодився суд апеляційної інстанції, переглядаючи дану справу в апеляційному порядку.

За умовами пункту 5.2 договору у випадку виникнення заборгованості перед Компанією, Клієнт гарантує погашення заборгованості, що виникла, у 5-ти денний строк та виплату Компанії пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка визначається на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості, яка виникла за кожний день прострочення платежу. Моментом виникнення заборгованості вважається перше число місяця, наступного за звітним періодом, протягом якого виникла заборгованість.

Врахувавши наведені умови договору, ч.6 ст.231 ГК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, підставно стягнув з відповідача 376,39грн. пені за прострочення платежу, нарахованої за період з 06.10.2008р. по 03.12.2008р.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранском" доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та/або матеріального права Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранском" суду касаційної інстанції не вказано.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р. у справі №8/195/31 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранском" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.01.2009р. у справі №8/195/31 залишити без змін.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук