cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.01.2013 р. справа №21/67б/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби на ухвалу господарського судуЛуганської області від 14.08.2012р. у справі№ 21/67б/2011 (суддя Кривохижа Т.Г.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» м. Донецьк до боржникаприватного підприємства «Ремус-топ» м. Луганськ пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. за заявою ТОВ «Дженерал Фрейт Карго» порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Ремус-топ» з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду від 25.10.2011р. ПП «Ремус-топ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шемеляка Р.В.
Ухвалою від 14.12.2011р. Донецький апеляційний господарський суд припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 25.10.2011р.
Ухвалою від 14.08.2012р. господарський суд Луганської області достроково припинив ліквідаційну процедуру, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська звернулось з апеляційною скаргою, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. була повернута заявнику.
Ухвалою від 15.10.2012р. апеляційний суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2012р. За результатами касаційного розгляду постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012р. ухвалу апеляційного суду від 15.10.2012р. скасовано та справу № 21/67б/2011 направлено до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 02.01.2013р. Донецький апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2012р.
В апеляційній скарзі ДПІ просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі.
В обґрунтування доводів ДПІ посилається на ненадання ліквідатором господарському суду оригіналів первинних документів. Також скаржник вважає, що ліквідація підприємства сприяє ухиленню від проведення податковим органом перевірки; вказує про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів відсутності керівних органів боржника. Крім того, в скарзі зазначено, що боржник останній раз звітував перед ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 13.10.2011р., тому на думку скаржника, боржник не відсутній за місцезнаходженням.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:
Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Дженерал Фрейт Карго», підставами порушення справи на підставі ст. 52 Закону є те, що боржник в рахунок погашення заборгованості передав ініціюючому кредитору простий вексель серія АА №1945297 від 10.03.2010р. на суму 290 000грн. Актом пред'явлення до платежу від 01.09.2010р. цей вексель був пред'явлений боржнику до сплати, але останній не виконав свої зобов'язання. Тому за векселем нотаріусом був здійснений протест про неоплату від 01.03.2011р. № 497. Безспірність вимог підтверджена постановою ВДВС Жовтневого районного управління юстиції Луганського МУЮ від 04.03.2011р. про відкриття виконавчого провадження. Актом державного виконавця від 14.04.2011р. встановлено, що за адресою: м. Луганськ, вул.Фрунзе, 117, боржник не знаходиться, майна, належного боржнику, не має.
Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього , то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В матеріалах справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.2011р. № 10808492, в якому міститься інформація про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності та дату реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи - 21.10.2010р.
Також у справі є Довідка з ЄДР станом на 15.08.2011р. № 10808561, в якому є запис №4 про внесення 21.10.2010р. інформації щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (а.с.28-30 т.1).
Отже, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, запис в ЄДР про припинення підприємницької діяльності за рішенням засновника є належним доказом інших ознак відсутності підприємницької діяльності за ст.52 Закону.
Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ «Дженерал Фрейт Карго» про порушення справи про банкрутство у відношенні ПП "Ремус-топ" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ПП "Ремус-топ", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі - припинено, що підтверджується ухвалою суду від 14.08.2012р.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута ; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту ; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).
У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору - фонду соціального захисту інвалідів в Луганській області письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута - ПП "Ремус-топ" перед цим фондом.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що листом від 01.08.2012р. №8393/10 податковий орган повідомив господарський суд Луганської області, що у додатку № 1 до цього листа наведені контрагенти по дебіторській заборгованості та у додатку № 2 щодо кредиторської заборгованості (а.с.85-101 т.2).
Але ліквідатор не використав надану до господарського суду інформацію від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська та не виконав вимог ст. 25 Закону, а саме: не вжив заходи про повернення дебіторської заборгованості банкрута з метою включення її до ліквідаційної маси, та не направив повідомлення вищевказаним кредиторам про винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто порушено їх законне право на звернення з кредиторськими вимогами до боржника в порядку, встановленому ст. 52 Закону.
Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Луганської області звіт та ліквідаційний баланс станом на 13.08.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 14.08.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі така справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Луганської області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2012р. у справі № 21/67б/2011 - задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 14.08.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 21/67б/2011 про банкрутство - скасувати.
Справу № 21/67б/2011 направити для розгляду до господарського суду Луганської області на стадію ліквідаційної процедури.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства "Ремус-топ" м. Луганськ для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.І. Склярук
Л.В. Ушенко
Надруковано: 8 прим.
1. боржнику
1. кредитору
1. скаржнику
1.ліквідатору
1. у справу
1. ДАГС
1.ГСЛО
1. дер.реєстратору
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2013 |
Оприлюднено | 21.01.2013 |
Номер документу | 28686126 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Богатир К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні