Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-10655/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10655/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю. Т. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левша-К»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012 р. №0003892280, №0003902280.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у контрагентів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності внесення підприємством до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками взаємовідносин даного підприємства з ТОВ «Постпринт», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Сібер», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Аларі Груп та ТОВ «АВК»за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено Акт від 24.05.2012 року, яким встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 79768,00 грн., та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього на суму 99710,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 р. №0003892280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 124638,00 грн., з яких 99710 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24928,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 р. №0003902280 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 99710,00 грн., з яких 79768,00 грн. - за основним платежем та 19942,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку відповідача, правочини, укладені позивачем з його контрагентами фактично не відбувались, а суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.

Крім того, відповідач посилається на вирок від 07.06.2012 р. винесений Печерським районним судом м. Києва по кримінальній справі №1-333/12 по обвинуваченню директора та засновника контрагента позивача, - ТОВ «Постпринт»у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, яким його визнано винним в скоєнні зазначених злочинів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Постпринт»укладено договір №07/04 від 07.04.2010 р. з додатками № № 1 та 2, у відповідності до яких, ТОВ «Постпринт»зобов'язувався виготовити, зробити монтаж та демонтаж демонстраційних матеріалів для участі позивача у виставці «ІнтерТул-2010».

Виконання робіт (послуг) згідно договору підтверджується актом виконаних робіт від 13.05.2010 р. б/н на суму 60410,00 грн., фотографіями матеріалів виставки «ІнтерТул-2010», зокрема, виставкової площі позивача, окремих етапів монтажу (демонтажу).

На виконання вказаного договору ТОВ «Постпринт»надано позивачу податкову накладну від 13.05.2010 р. №163 на загальну суму 60410,00 грн., в тому числі ПДВ 10068,33 грн.

Згідно укладеного 02.07.2010 року між позивачем (як замовник) та ТОВ «Постпринт»договором №59ПР, з додатками № № 1 та 2, ТОВ «Постпринт»(за договором - виконавець) зобов'язувалось надати позивачу послуги по розробці оригінал-макету (брошура на 8 сторінках) та друку у кількості 50000 екземплярів; поширенню надрукованих брошур, згідно адресної програми, серед покупців спеціалізованих магазинів на території України.

Виконання робіт (послуг) згідно із вказаним договором підтверджується актом приймання-передачі робіт від 30.09.2010 р., оригіналом вказаної брошури, на останній сторінці якої (внизу праворуч) зазначено, що її друк було здійснено ТОВ «Постпринт»для позивача в кількості 50000 екз.

На виконання вказаного договору ТОВ «Постпринт»було надано позивачу податкову накладну від 30.09.2010 №502 на загальну суму 264853,56 грн., в тому числі ПДВ 43959,10 грн.

Оплата послуг згідно з вищевказаними договорами робіт (послуг) підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи

Вказані послуги придбані позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме, для підвищення обізнаності потенційних покупців щодо асортименту товару, що сприяє отриманню доходів.

ТОВ «Постпринт»на час спірних правовідносин було зареєстровано як юридична особа, як платник податку на додану вартість, мав свідоцтво платника податку та право виписувати податкові накладні.

Крім того, позивач уклав із ТОВ «Альфасервіс»договір №24/11 від 24.11.2009, у відповідності до якого ТОВ «Альфасервіс»поставив Позивачу інструмент на загальну суму 1976043,10 грн., що підтверджується накладними від 24.11.2009 № 66 на суму 709097,04 грн., від 27.11.2009 №71 на суму 824349,36 грн., від 18.02.2010 № 1802-4 на суму 442596,71 грн.

Позивач, згідно накладних на повернення повернув частину товару на загальну суму 1821598,74 грн.

Згідно рахунку-фактури позивач постачав ТОВ «Альфасервіс»інструмент на загальну суму 1976042,78 грн., що підтверджується накладними №6708 від 28.07.2010 на суму 1003396,44 грн. та №7202 від 01.08.2010 на суму 972646,34 грн.

Копії довіреностей на одержання цінностей наявні в матеріалах справи.

Позивач поставив ТОВ «Альфасервіс»товар та отриманий дохід відобразив у відповідних деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Позивачем було надано ТОВ «Альфасервіс»податкові накладні на загальну суму ПДВ 329340,46 грн., складені в зв'язку із поставкою товару: від 28.07.2010 №17832 на суму ПДВ 167232,74 грн., від 01.08.2010 №18269 на суму ПДВ 162107,72 грн. Суми податкових зобов'язань включені у відповідні податкові декларації з податку на додану вартість.

ТОВ «Альфасервіс»поставило позивачу товару на суму 154444,37 грн. (з урахуванням вище вказаного повернення товару), позивач поставив ТОВ «Аларі Груп»товар на суму 1976042,70 грн., заборгованість ТОВ «Альфасервіс»перед позивачем в розмірі 1821598,74 грн. погашена в рахунок договору відступлення права вимоги №78Р від 01.10.2009 р., доданого до матеріалів справи.

Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем надано податкові накладні, оформлені належним чином, а також, платіжні доручення, акти виконаних робіт, фотографії матеріалів виставки «ІнтерТул-2010».

Колегія суддів зазначає, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як встановлено, вирок суду по кримінальній справі №1-333/12 по обвинуваченню директора та засновника контрагента позивача, - ТОВ «Постпринт»у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, набрав чинності 21.08.2012 року, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012 р. №0003892280, №0003902280, що суперечить порядку прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левша-К»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22.01.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2013 року

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.