Рішення

від 14.01.2013 по справі 120/1514/12

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 120/1514/12року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Копаньова О.В.,

прокурора прокуратури м. Судака Завацької Є.В.,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

представника Судацької міської ради Сільчука М.Ю.,

представника виконавчого комітету Судацької міської ради Біжко К.О.,

представника ТОВ «Чорноморье-КС» Бережного М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності на майно, визнання рішення та свідоцтва про право власності недійсними, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра», про визнання права власності, вилучення майна з чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним рішення, визнання свідоцтв на право власності недійсними, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС», Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи - виконавчий комітет Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака звернувся в січні 2008 року до суду з позовом в інтересах держави в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради, треті особи - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» (далі - КРП «БРТІ м. Судака»), в якому, після неодноразової зміни позовних вимог, остаточно просив: визнати недійсним п. 2 рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачу свідоцтв про право власності» в частині видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на будівлю складу реконструйованого літер «А-2» з верандою літер «а», відкритою верандою літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 936817 від 21 серпня 2003 року на будівлю складу реконструйованого літер «А-2» з верандою літер «а», відкритою верандою літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1; визнати за Судацькою міською радою право власності на будівлю гуртожитку літер «А-2» з верандою літер «а», відкритою верандою літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року будинкам, які були включені до складу торгівельної бази по

АДРЕСА_2, надано юридичні адреси та вирішено видати свідоцтва про власності на ці споруди. Проте надане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки останній фактично передано у власність будівлю гуртожитку, що перебувала у комунальній власності, чим порушені права мешканців гуртожитку й територіальної громади.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» (далі - ТОВ «Чорноморье-КС») звернулося в жовтні 2011 року до суду з власним позовом до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра» (далі - ТОВ «Фірма «Віра»), в якому, змінюючи неодноразово позовні вимоги, остаточно просило: поновити строк позовної давності; визнати за ТОВ «Чорноморье-КС» право власності на будівлі контори літер «А-2» з цокольним поверхом літер «під А-2», прибудовою літер «а», котельні літер «а1», тамбуром літер «а2» у цілому в АДРЕСА_4, на будинок складу літер «А» з цокольним поверхом «під А», прибудовами літер «а», літер «а1», літер «а2», літер «а3» у цілому в АДРЕСА_3, будівлю складу реконструйованого літер «А-2» з верандою літер «а», відкритою верандою літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 зазначені об'єкти нерухомості; частково визнати недійсним рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачу свідоцтв про право власності» у частині майна, що перейшло ОСОБА_2, а саме будівлі контори літер «А-2» з цокольним поверхом літер «під А-2», прибудовою літер «а», котельні літер «а1», тамбуром літер «а2» у цілому в АДРЕСА_4, на будинок складу літер «А» з цокольним поверхом «під А», прибудовами літер «а», літер «а1», літер «а2», літер «а3» у цілому в АДРЕСА_3, будівлю складу реконструйованого літер «А-2» з верандою літер «а», відкритою верандою літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 936816, серії САА № 936817, серії САА № 936818 від 21 серпня 2003 року, видані ОСОБА_2, недійсними; визнати недійсним п. 2 свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 березня 2003 року, що видане ОСОБА_2, яка складається з частки у статутному фонді ТОВ «Санвлад» в розмірі 74,24 %, що складає 170185,29 грн. згідно довідки, наданої ТОВ «Санвлад» 24 березня 2003 року та на підставі уставного договору ТОВ «Санвлад», затвердженого 22 квітня 1999 року.

Позовні вимоги ТОВ «Чорноморье-КС» мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року затверджено мирову угоду, за умовами якої до ТОВ «Чорноморье-КС» перейшли права боржника - ТОВ «Фірма «Віра», в тому числі все майно, зокрема, і спірні об'єкти, розташовані по АДРЕСА_2. Вважаючи, що ОСОБА_2 неправомірно заволоділа спірним майном, ТОВ «Чорноморье-КС» звернулося до суду із вищевказаними позовними вимогами.

ОСОБА_2 в свою чергу звернулася із зустрічним позовом до ТОВ «Чорноморье-КС», Судацької міської ради, треті особи - виконавчий комітет Судацької міської ради, КРП «БРТІ м. Судака», в якому, уточнивши позовні вимоги, остаточно просила: визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, яке нею отримано від ТОВ «Санвлад» за актом прийому-передачі від 30 липня 2003 року та зареєстроване 21 серпня 2003 року згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії САА № 936816, серії САА № 936817, серії САА № 936818; визнати незаконним та скасувати рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1328/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачі свідоцтв про право власності»; стягнути з ТОВ «Чорноморье-КС» судові витрати.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки, як органом місцевого самоврядування, так і ТОВ «Чорноморье-КС» ставиться під сумнів правомірність набуття нею права власності на спірні об'єкти, зокрема, рішенням Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1328/26 задоволено протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року, ОСОБА_2 вправі ставити питання про визнання за нею права власності на вказане майно та скасування рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року, як такого, що прийнято всупереч наданих органу місцевого самоврядування повноважень.

Прокурор прокуратури м. Судака Завацька Є.В. в судовому засіданні власні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ «Чорноморье-КС» та зустрічного позову ОСОБА_2

Представник Судацької міської ради Сільчук М.Ю., представник виконавчого комітету Судацької міської ради Біжко К.О. в судовому засіданні підтримали позовну заяву прокурора, висловили свої заперечення щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Чорноморье-КС» та ОСОБА_2

Представник ТОВ «Чорноморье-КС» Бережной М.О. в судовому засіданні позовні вимоги прокурора визнав частково, просив задовольнити власний позов в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог прокурора та ТОВ «Чорноморье-КС», просили застосувати до них наслідки пропуску строку позовної давності, зустрічний позов підтримали в повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані до справи докази, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги прокуратури м. Судака, ТОВ «Чорноморье-КС», а також зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Стаття 57 ЦПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів і т.д.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради №266 від 22 липня 1980 року дозволено Судацькому курортторгу на другому поверсі реконструйованого приміщення по АДРЕСА_2 площею 400 м2 використовувати під гуртожиток з дотриманням положення про гуртожиток (т. 1 арк. справи 7).

Згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, посвідченого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори Шевченко О.Н. 18 червня 1997 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1-28, укладеного між Фондом майна Автономної Республіки Крим та організацією орендарів Судацького міськторгу, остання набула право власності, зокрема, на головну торгівельну базу, розташовану в АДРЕСА_2 (т. 1 арк. справи 25-29).

Учасники ТОВ «Фірма «Віра» перейшли разом зі своїми майновими частками до ТОВ «Санвлад», зокрема, частка ОСОБА_9 дорівнювала 20,41 % (172181,00 грн.), що підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ «Фірма «Віра» від 21 липня 1998 року (т. 1 арк. справи 31).

Як вбачається з акту прийому-передачі майна від 05 серпня 1998 року, з ТОВ «Фірма «Віра» до ТОВ «Санвлад» перейшли на баланс контора з обладнанням, склад реконструйований (т. 1 арк. справи 35).

Згідно змін та доповнень до Статуту ТОВ «Санвлад» від 23 квітня 1999 року частка ОСОБА_9 у вказаному товаристві дорівнювала 74,24 %, або 170185,29 грн. (т. 1 арк.справи 42-43).

З акту прийому-передачі майна від 27 квітня 1999 року здійснено передачу нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Санвлад», зокрема, контори з обладнанням, складу

реконструйованого, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 арк. справи 41).

Рішенням 34 сесії 23 скликання Судацької міської ради від 07 лютого 2001 року, розглянувши заяви жителів будинку, прийнято гуртожиток по АДРЕСА_2 в комунальну власність та доручено КРП «БРТІ м. Судака» зареєструвати вказану будівлю за міською радою (т. 1 арк. справи 8).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2001 року визнано за ТОВ «Санвлад» право власності, зокрема, на будівлі контори, складу реконструйованого, складів № 1-3, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 арк. справи 113-114). Вказане рішення в подальшому було скасовано (т. 3 арк. справи 23), а провадження було закрито (т. 3 арк. справи 31).

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого КРП «БРТІ м. Судака» 19 липня 2002 року, будівля головної торгівельної бази, розташованої в АДРЕСА_2, зареєстрована за ТОВ «Санвлад» (т. 1 арк. справи 30).

ОСОБА_2 набула право власності, зокрема, на частку в статутному фонді ТОВ «Санвлад» в розмірі 74,24 %, або 170185,29 грн. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори Шевченко О.Н. 28 березня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № 835, виданого після смерті чоловіка ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року (т. 1 арк. справи 76, спадкова справа т. 4 арк.справи 135-139, 191-223).

Згідно акту прийому-передачі від 30 червня 2003 року здійснено зняття з балансу та передано з статутного фонду ТОВ «Санвлад» ОСОБА_2 будівлі контори, складу реконструйованого, складів № 1-3, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 арк. справи 77).

Рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачу свідоцтв про право власності», зокрема, привласнено домоволодінням, що належать ОСОБА_2, адреси № АДРЕСА_4, № АДРЕСА_3, № АДРЕСА_1, та видано свідоцтва про право власності на вказані об'єкти нерухомого майна (т. 1 арк. справи 6).

ОСОБА_2 видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 936816, серії САА № 936817, серії САА № 936818 від 21 серпня 2003 року на вказані об'єкти, розташовані в АДРЕСА_2 (т. 1 арк. справи 4, т. 3 арк. справи 132-137).

Рішенням 26 сесії 5 скликання Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1328/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачі свідоцтв про право власності» задоволено протест прокурора та скасовано п. 2 рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року (т. 1 арк. справи 115).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на час набуття ОСОБА_2 права власності на спірні будівлі, громадянин набуває право власності на майно, отримане в результаті спадщини або здійснення інших угод, не заборонених законом.

Приписами ст. 49 зазначеного Закону встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Судом встановлено, що спірні будівлі перейшли до ОСОБА_2 в порядку спадкування на підставі акту прийому-передачі від 30 червня 2003 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 524 цього Кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналіз цивільного законодавства в контексті права на спадкування свідчить, що успадковуються виключно ті права і обов'язки, які виникли та належали спадкодавцеві, а не третій особі, ще за життя; до складу спадщини входять права та обов'язки, які не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

З урахуванням встановлених обставин, спадкодавець ОСОБА_9 на час смерті мав частку в статутному фонді ТОВ «Санвлад» в розмірі 74,24 %, або 170185,29 грн., при такому положенні позовні вимоги ТОВ «Чорноморье-КС» в частині визнання недійсним п. 2 свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 березня 2003 року, що видане ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, при наявності правомірності набуття майнових прав на спірну частину активів у вказаному товаристві спадкодавцем.

Не можна, також, погодитися з позовними вимогами та доводами прокуратури м.Судака та ТОВ «Чорноморье-КС» щодо часткового скасування рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачі свідоцтв про право власності», оскільки відповідно до вимог ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення, що останнім і було зроблено.

Суд не може не враховувати, що ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, ратифікованих Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності (права власності) інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» визнання недійсним правового акту органу влади згідно якого особа набула права власності на майно та подальше позбавлення її цього майна на підставі того, що орган влади порушив закон є неприпустимим.

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулював спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що набуття права власності на спірні об'єкти, що належать ОСОБА_2, відбулось в межах повноважень, порядку та спосіб, що передбачений законом, а тому позовні вимоги прокуратури м. Судака та ТОВ «Чорноморье-КС» про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року та свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії САА № 936816, серії САА № 936817, серії САА № 936818 від 21 серпня 2003 року з підстав, зазначених у позовних заявах, задоволенню не підлягають.

Суд не може не враховувати при вирішенні вказаних позовних вимог наявність не скасованого рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1328/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про присвоєння адрес та видачі свідоцтв про право власності».

Посилання ОСОБА_2 на ті обставини, що місцева рада не наділена повноваженнями щодо скасування раніше прийнятих рішень виконавчого комітету, суд вважає необґрунтованими, так як у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» відсутня така заборона щодо раніше прийнятого хибного рішення.

При вирішенні справи суд не може не враховувати, положення рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів

місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, на які ОСОБА_2 посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до даного рішення закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

При такому положенні, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання незаконним та скасування рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1328/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року задоволенню не підлягають.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, звернутися з позовом про захист права власності шляхом його визнання може саме власник цього майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і це право повинно підтверджуватися відповідними правовстановлювальними документами, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності. може саме власник цього майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і це право повинно підтверджуватися відповідними правовстановлювальними документами, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності.

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини, позовні вимоги прокуратури м. Судака, ТОВ «Чорноморье-КС» та ОСОБА_2 про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомого майна задоволенню не підлягають.

Посилання прокуратури м. Судака про те, що склад реконструйований літер «А-2» з верандою літер «а», відкрита веранда літер «а1» у цілому в АДРЕСА_1 відносяться до житлового фонду, спростовуються матеріалами справи, зокрема, встановленими рішенням Судацького міського суду від 21 лютого 2012 року та ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 12 червня 2012 року обставинами щодо нежитлового статусу спірного майна (т. 3 арк спарви 265-267).

Даних про те, що органами БТІ будівля складу реконструйованого реєструвалася як гуртожиток по дійсній справі не здобуто.

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Чорноморье-КС» домагалось повернення йому майна на підставі ст. 387 ЦК України, спірні приміщення набуто ОСОБА_2 із підстав, передбачених законом, при цьому товариство не було учасником правочинів на підставі яких придбалось вказане майно, то між ним та учасниками цих правочинів не виникло зобов'язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, шляхом визнання його недійсним із застосуванням реституції.

Про наведені обставини також свідчить постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2012 року прийнята у справі про визнання банкрутом ТОВ «Фірма «Віра», правонаступником якого вважає себе ТОВ «Чорноморье- КС», якою

скасовано ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року щодо затвердження мирової угоди, за умовами якої до ТОВ «Чорноморье-КС» перейшли права боржника - ТОВ «Фірма «Віра», в якій зазначено, що останнє не є ані кредитором, ані боржником ТОВ «Фірма «Віра». При цьому будь-яких угод між боржником - ТОВ «Фірма «Віра» та ОСОБА_2 не існує (т. 5 арк. справи 29-33).

За таких підстав вимоги позивача ТОВ «Чорноморье-КС» щодо витребування спірних об'єктів з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 незаконні та не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Відповідачкою заявлено про застосування строку позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У даному випадку суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті, у зв'язку з чим немає правових підстав для застосування наслідків пропущення строку позовної давності.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи всі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки їх права не є порушеними, а тому не підлягають захисту.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності на майно, визнання рішення та свідоцтва про право власності недійсними - відмовити.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» до ОСОБА_2, виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Віра», про визнання права власності, вилучення майна з чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним рішення, визнання свідоцтв на право власності недійсними - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС», Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, треті особи - виконавчий комітет Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності, скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя М. Сич