Рішення

від 09.12.2013 по справі 120/1514/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1444/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В. "09" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В. СуддівМоісеєнко Т.І., Романової Л.В., При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье - КС» на додаткове рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати у справі за позовом прокурора м. Судака, що діє в інтересах держави в особі ТОВ «Чорноморьє - КС» до ОСОБА_6 про визнання права власності на майно, визнання рішення та свідоцтва про право власності недійсними, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» до ОСОБА_6, виконавчого комітету Судацької міської ради, третя особа ТОВ «Фірма» «Віра» про визнання права власності, вилучення майна з чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним рішення, визнання свідоцтв про право власності недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Чорноморье-КС», Судацької міської ради, ліквідатора ТОВ «Фірма» «Віра» Дербіна В.Л., треті особи: виконавчий комітет Судацької міської ради АР Крим, Кримське республіканське підприємство БТІ м. Судак про визнання права власності та скасування рішення, посилаючись, що судом першої інстанції у відповідності до статті 88 ЦПК України не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье - КС» на користь держави судові витрати у розмірі 1792,70 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье - КС» на користь ОСОБА_6 судові витрати, які пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу в розмірі 34500, 00 грн. та витрати, що пов'язані з явкою представника до суду в розмірі 3600, 00 грн., а всього 38100, 00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням ТОВ «Чорноморье - КС» подало апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року - скасувати, ухвалити нове, яким в задоволені заяви відмовити.

Апелянт вважає, що судом невірно було застосовано ч.1 ст. 88 ЦПК України, тому судовий збір у розмірі 1792 грн. 70 коп. на користь держави з апелянта був стягнутий помилково.

Апелянт посилається на невірний арифметичний розрахунок правової допомоги, яка була надана ОСОБА_6 , що потягло до його помилкового нарахування.

Апелянт посилається, що судом не було враховано положення ч.1 ст.85 ЦПК України, відповідно до якої витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, несуть сторони.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого додаткового рішення, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, у відповідності до статті 88 ЦПК України, врахувавши, що у задоволенні майнового позову з яким звернулось до суду ТОВ «Чорноморье-КС» було відмолено, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье - КС» на користь держави судові витрати у розмірі 1792,70 грн., оскільки при зверненні до суду з цим позовом ТОВ «Чорноморье-КС» сплатило судові витрати лише у розмірі 51 грн.

Такий висновок суду є вірним, оскільки статтею 88 ЦПК визначено правила розподілу судових витрат між сторонами. Зокрема, у частині першій цієї статті передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Чорноморье-КС» до ОСОБА_6, виконавчого комітету Судацької міської ради, третя особа ТОВ «Фірма» «Віра» про визнання права власності, вилучення майна з чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним рішення, визнання свідоцтв про право власності недійсними відмовлено. (а.с.191-196). В цій частині рішення суду залишено без змін рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 10 квітня 2013 року. Том 6 (а.с.29-32).

При подачі цього позову ТОВ «Чорноморье-КС» сплатило судовий збір у розмірі 51 грн. (а.с.1 т.3) та на час ухвалення рішення товариством не був повністю сплачений судовий збір по майновому позову (ціна позову 184370,44 грн.), тому у відповідності до Закону України « Про судовий збір», судом першої інстанції вірно із врахуванням суми сплаченого судового збору була достягнута недоплачена сума у розмірі 1792,70 грн.

В цій частині доводи апелянта є безпідставними.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_6 судові витрати , які пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу в розмірі 34500, 00 грн. та витрати, що пов'язані з явкою представника до суду в розмірі 3600, 00 грн., а всього 38100, 00 грн., суд першої інстанцій дійшов висновку, вказані суми не суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 « Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Проте погодитися з такими висновками суду повністю не можна, оскільки судом не було у повній мірі досліджена фактична зайнятість працівника у судових засіданнях.

У відповідності до статей 79,84,88 ЦПК України витрати на правову допомогу є судовими витратами, що присуджуються стороні на користь якої ухвалено рішення.

Разом з тим, граничний розмір компенсації таких витрат, згідно з ч.2 ст.84 ЦПК України встановлюється законом.

Зазначене питання регулюється Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 р., який набув чинності з 1 січня 2012 року. Цим нормативним актом встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тому більш справедливим, є застосування граничного розміру компенсації правової допомоги залежно від обсягу такої допомоги у справі. Для цього можна використовувати погодинну ставку адвоката або звичайну погодинну ставку на такі послуги у цій місцевості

(наприклад, за даними міської колегії адвокатів). Такий принцип визначення компенсації не залежить від категорії справ (майнові чи немайнові) і, як наслідок, ціни позову, враховує реально виконану роботу у справі, яку суддя бачить.

На зазначені обставини місцевий суд уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення суми у розмірі 34500 грн., оскільки вказана сума була порахована за 15 судових діб за весь день, без врахування дійсного часу перебування у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 10 квітня 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволена частково. Рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 січня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6 про скасування рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1323\26 « Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про привласнення адрес та видачу свідоцтв про право власності» скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким вказану вимогу ОСОБА_6 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про привласнення адрес та видачу свідоцтв про право власності». Том 6 (а.с.29-32).

Між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було укладено 06 лютого 2012 року договір про надання правової допомоги, згідно якого ОСОБА_8 надає правову допомогу ОСОБА_6 Том 5 (а.с.62).

10 квітня 2013 року було складено акт виконаних робіт за вказаним договором, згідно якого ОСОБА_6 сплатила за надання правової допомоги 34500,00 грн. та за явку до суду представника в розмірі 3600 грн. Том 6 (а.с.41).

З матеріалів справи також вбачається, що згідно журналів судових засідань на яких перебувала ОСОБА_8, ОСОБА_8 перебувала у судових засіданнях лише 24 години 30 хвилини, а саме: 06.02.2012 року Том 3 (а.с.105-108), 23.03.2012 року Том 3 (а.с.197-199), 17.04.2012 року Том 3(а.с.207-208), 27.04.2012 року Том 3 (а.с.225-227), 25.07.2012 року Том 3 (а.с.268-270), 15.08.2012 року Том 4(а.с.52-55), 22.08.2012 року Том 4 (а.с.84-87), 29.08.20112 року Том 4 (а.с.115-118), 11.09.2012 року Том 4 (а.с.146-149), 19.09.2012 року Том4 (а.с.174-178), 16.10.2012 року Том 4 (а.с.204-265), 05.12.2012 року Том 5 (а.с.66-68), 25.12.2012 року Том 5 (а.с.105-106), 10.01.2013 року Том 5 (а.с.123-127), 13.01.2013 року Том 5 (а.с.141-143).

Таким чином, з арифметичного розрахунку 442 грн. Х 24 години 30 хвилин вбачається сума 10 829 грн.

Отже, доводи апелянта про невірний арифметичний розрахунок правової допомоги, яка була надана ОСОБА_6 заслуговують на увагу.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягнутих судових витрат, які пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув судові витрати , що пов'язані з явкою до суду, оскільки статтею 85 ЦПК України , витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла несуть сторони.

В цій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_6 не ставилось питання та матеріали справи не містять відомостей про відшкодування добових ( у разі переїзду до іншого населеного пункту) чи компенсації за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять, як передбаченоч.2 ст.85 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье - КС» - задовольнити частково.

Додаткове рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року в частині стягнення судових витрат на правову допомогу - змінити , зменшивши суму , яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморьє -КС» на користь ОСОБА_6 до 10892 грн.

Додаткове рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року в частині стягнення витрат, пов'язаних з явкою представника до суду скасувати, ухвалити в цій частині

нове рішення про відмову у задоволенні вимог про відшкодування витрат, пов'язаних з явкою представника до суду.

В іншій частині додаткове рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Редько Г.В. Моісеєнко Т.І. Романова Л.В.