Постанова

від 14.01.2013 по справі 5002-27/3423-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Справа № 5002-27/3423-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

прокуроратури, Алісов О.В., старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя відповідача, Демко О.І., Сакська районна державна адміністрація

відповідача, Черноконь В.Д.,Шендрік В.А., товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом";

розглянувши апеляційну скаргу заступника Сакського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Янюк О.С.) від 22.11.2012 у справі № 5002-27/3423-2012

за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим

до Сакської районної державної адміністрації,

товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом"

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

Сакський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, та до товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути останню площею 10 га вартістю 2 073 000,13 грн. (кадастровий номер 01:243:852:00:09:001:1485), яка розташована на відстані 150 метрів від урізу води Чорного моря та на відстані 0,4 км. південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів Оріхівської сільської ради Сакського району, за актом прийому-передачі Сакській РДА.

Позовні вимоги обґрунтовуються статтями 16, 203, 215-216, 227 Цивільного кодексу України, статтями 17, 210 Земельного кодексу України, статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", зокрема заявник вказує на те, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений без волевиявлення Сакської РДА на підставі рішення суду від 05.07.2010 у справі № 5002-19/2956-2010, яке було скасоване постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2012.

Разом з тим позивач зазначає, що спірний договір оренди всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави в особі органу, уповноваженого здійснювати контрольні повноваження у спірних відносинах - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2012 року у справі № 5002-27/3423-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доводів про порушення прав або інтересів Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, а також тим , що ця обставина не доведена ні прокурором, ні позивачем.

Не погодившись з рішенням суду, заступник Сакського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у справі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив із того, що у Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим відсутні цивільні права та інтереси які стосуються права розпорядження спірною земельною ділянкою, внаслідок чого прокурором та позивачем не доведено факт порушених прав або інтересів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2012 року, апеляційна скарга заступника Сакського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим прийнята до провадження у складі колегії суддів, головуючого-судді Фенько Т.П., суддів Антонова І.В., Заплава Л.М., та призначена до розгляду на 14 січня 2013 року.

До початку судового засідання на електронну адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим надійшов відзив на апеляційну скаргу. Разом з тим, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" подало нарочно до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на апеляційну скаргу та листа Сакської райдержадміністрації.

У судовому засіданні, призначеному на 14 січня 2013 року, прокурор та відповідач Сакська районна державна адміністрація підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити по мотивам, викладеним у ній, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника позивача Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, оскільки матеріали справи у повній мірі характеризують спірні правовідносини і підстав для відкладення розгляду справи немає.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

10.09.2010 Сакська районна державна адміністрація (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" (Орендар) уклали договір оренди землі від 10 вересня 2010 року, який зареєстрований у Сакському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 жовтня 2010 за № 041002500009 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 10,0000 га., для розміщення пансіонату, яка знаходиться на відстані 150 метрів від урізу води Чорного моря, та на відстані 0,4 км. південно-західніше смт. Новофедорівка за межами населених пунктів Оріхівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим, кадастровий номер 01:243:852:00:09:001:1485. Відповідно до пункту 8 Договір укладено на 49 років.

Відповідно до п. 18 Договору підставою передачі в оренду земельної ділянки визначено рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 у справі № 5002-19/2956-2010.

Вказаним рішенням суд вирішив спонукати Сакську районну державну адміністрацію укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" договір оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 20 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у місячний термін після державної реєстрації Договору за актом її приймання-передачі.

13 жовтня 2010 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку в оренду для використання її за цільовим призначенням (для розміщення пансіонату), що підтверджується відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки (т.1,а.с.25).

Судовою колегією встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 у справі № 5002-19/2956-2010 рішення суду від 05.07.2010 було скасоване, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" про спонукання Сакської районної державної адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки відмовлено.

Вважаючи, що Договір був укладений з порушенням вимог ст.ст. 116, 124 ЗК України, положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прокурор звернувся з даним позовом до суду, та зазначає, що Договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України у зв'язку з недодержанням положень ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні докази, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу укладеного договору оренди землі на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 року у справі № 5002-19/2956-2010, яке було скасаване Севастопольським апеляційним господарським судом постановою від 31.05.2012.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 10.09.2010 з моменту його укладення.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

За приписами пункту 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну земельну ділянку було передано без прийняття відповідних рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядвання, а на підставі рішення суду, яке згодом було скасоване судом вищої інстанції, тобто в супереч ч.І ст.124 Земельного кодексу України.

Разом з тим, у разі скасування судового рішення судом вищої інстанції або за нововиявленими обставинами воно є незаконним з моменту прийняття, а не з моменту набуття чинності рішенням суду про його скасування. Оскільки рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 про спонукання до укладення договору оренди є незаконним з 05.07.2010, тому і укладення договору оренди землі від 10.09.2010 є незаконним.

Згідно з частиною першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 19 Конституції України, а саме частиною 2, органи місцевого амоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Частиною 1 статті 6 цього Закону передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Таким чином, наявність розпорядження відповідного органу державної влади про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу державної влади.

Разом з тим, необхідною умовою укладення даного договору оренди земельної ділянки, яка перебуває за межами населеного пункту Сакського району, є наявність відповідного розпорядження Сакської районної державної адміністрації, тому зобов'язання цього органу укласти договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.

Відповідно до ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства щодо розпорядження земельною ділянкою державної форми власності договір оренди є недійсним, як укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства.

Крім того, частиною 2 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

У даному випадку відповідне розпорядження Сакською районною державною адміністрацією щодо укладення із ТОВ «Іллінецький торговий дом» договору оренди земельної ділянки, не видавалось, як і не приймалось розпорядження щодо затвердження проекту землеустрою по відводу спірної земельної ділянки.

При цьому, слід урахувати, що надання повноважним органом дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки, не надає особі права на оренду такої ділянки, а є лише дозволом на виготовлення документації, на підставі якої компетентним органом і приймається відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Частиною 4, статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що проект відведення земельної ділянки також, не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

На момент укладення спірного договору оренди та на даний час Сакська районна державна адміністрація не приймала розпорядження про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Іллінецький торговий дом» спірної земельної ділянки.

Згідно п.1 та п.З ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. У даному випадку Сакською районною державною адміністрацією як юридичною особою укладено договір оренди без відповідного розпорядження голови чи відповідного заступника Сакської районної державної адміністрації як дозволу на укладення договору оренди.

Використання земельної ділянки на підставі договору оренди, що укладений всупереч вимог законодавства порушує інтереси держави в особі державного органу, уповноваженого здійснювати контрольні повноваження у спірних відносинах - Державної сільськогосподарського інспекції в АР Крим.

Так, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. На території АР Крим таким органом є Державна сільськогосподарська інспекція в АР Крим.

Указане відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36! Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спірний договір оренди землі укладався з недотриманням та порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент укладення спірного договору оренди від 10.09.2010 підставою передачі землі було рішення суду, а не рішення чи розпорядження Сакської районної державної адміністрації щодо укладення договору оренди землі з товариством з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом", відповідно Сакська районна державна адміністрація не мала права на укладення цього договору, а відтак договір оренди від 10.09.2010 підлягає визнанню недійсним.

Також, судова колегія звертає увагу, так як орендодавцем за договором є Сакська районна державна адміністрація, а орендарем товариство з обмеженою відповідальністю «Іллінецький торговий дом», то спірна земельна ділянка підлягає поверненню Сакській районній державній дміністрації.

Невстановлення зазначених обставин судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення спору у даній справі та прийняття незаконного рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника Сакського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 у справі № 5002-27/3423-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 10 га вартістю 2073000,13 грн. (кадастровий номер 01:243:852:00:09:001:1485), укладений 10.09.2010 року між Сакською районною державною адміністрацією (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ 04055541) та ТОВ «Іллінецький торговий дом» (96570, АР Крим, Сакський район, с. Оріхове, вул. Кірова, 2, код ЄДРПОУ 33079465).

Зобов'язати ТОВ «Іллінецький торговий дом» (96570, АР Крим, Сакський район, с. Оріхове, вул. Кірова, 2, код ЄДРПОУ 33079465) повернути земельну ділянку площею 10 га вартістю 2073000,13 грн. (кадастровий номер 01:243:852:00:09:001:1485) розташовану на відстані 150 метрів від урізу води Чорного моря та на відстані 0,4 км південно-західніше смт. Новофедорівка за межами населених пунктів Оріхівської сільської ради Сакського району за актом прийому-передачі Сакській районній державній адміністрації 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ 04055541).

4. Стягнути в дохід державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви (Банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку 824026, код платежу 03499968, п/р 31211206783002) з Сакської районної державної адміністраціїу сумі 536,50 грн., та з товариства з обмеженою відповідальністю у сумі 536,50 грн.

5. Стягнути з з Сакської районної державної адміністрації 268.25 грн., та з товариства з обмеженою відповідальністю 268,25 грн. в дохід Державного бюджету м. Севастополя (п/р 31216206782001, отримувач -Державний бюджет міста Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, банк отримувача -Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, код банку 824509; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати судові накази.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

Розсилка (проста):

1. Сакський міжрайонний прокурор (вул. Леніна, 34, м. Саки, 96500)

2. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81, м. Сімферополь,95000)

3. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 48/1, м. Сімферополь,95015)

4. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь,95015)

5. Сакська районна державна адміністрація (вул. Леніна, 15, м. Саки,96500)

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький торговий дом" (вул. Кірова, буд.2,Оріхове,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96570)

7. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 95015)

8. Прокуратура м. Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99000)