Ухвала

від 15.10.2012 по справі 2а-4125/12/0170/7

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4125/12/0170/7

15.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Маргарітов М.В. ) від 08.06.2012 у справі №2а-4125/12/0170/7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська Будівельна Компанія ЛДТ" (вул. Гоголя, буд.20 офіс 11-б, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98635)

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (вул. Крейзера, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95006)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.06.2012р. у справі № 2а-4125/12/0170/7 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ліцензійної комісії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіці Крим про анулювання ліцензії серії АВ № 490580 ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»(протокол від 04.04.2012 р. №4), що було прийнято на підставі акту позапланової перевірки №2 від 22.03.2012р.; визнано протиправним та скасовано п. 3 Наказу першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіці Крим №9-Л від 04 квітня 2012 року "Про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури", згідно якого на підставі висновку Ліцензійної комісії (протокол від 04.04.2012 р. №4) анульовано ліцензію на будівельну діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури відповідно до акту позапланової перевірки згідно з додатком 3 (Серія та № ліцензії АВ №490580, назва ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД», ідентифікаційний код 33385961). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»32,19 грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень -Інспекції ДАБК в АР Крим.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.06.2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким в адміністративному позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права., у тому числі -невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо юрисдикції адміністративного суду та предметної підсудності. Заявник апеляційної скарги вважає, що судове рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги вказує, що позивач не надав інші документи яки би підтверджували спроможність суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов а у ході перевірки було встановлено, що у позивача відсутня виробнична-технічна база та організаційно-функціональна структура.

Представник позивача у судове засіданні призначене на 15.10.2012 не з'явився, надав суду письмове заперечення.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, надав клопотання в апеляційній скарзі про розгляд справи за відсутністю його представника. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 15.10.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із анулюванням позивачу ліцензії на будівельну діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури пунктом 3 наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим № 9-Л від 04 квітня 2012 року «Про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», прийнятого на підставі протокольного рішення від 04.04.2012 року № 4-висновку Ліцензійної комісії відповідно до акту позапланової перевірки згідно з додатком № 3 (Серія та № ліцензії АВ № 490580, назва ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД», ідентифікаційний код 33385961).

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії позивача сталося порушення позивачем Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року, що виразилося у неможливості забезпечення позивачем виконання ліцензійних умов.

Так, у акті № 2 від 22 березня 2012 року зазначено, що виробничо-технічна база у ТОВ «Кримська будівельна компанія ЛТД»відсутня, організаційно-функціональна структура відсутня, на момент перевірки відповідно до штатному розпису на підприємстві працює всього 18 штатних одиниць інженерно-технічного складу та робочих професій; на момент перевірки було представлено лише 7 трудових книжок; не були надані посадові інструкції з розподіленням обов'язків на весь інженерно-технічний склад. Дані факти і стали підставою до висновку відповідача про неможливість забезпечення позивачем виконання ліцензійних умов.

З акту позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 22 березня 2012 року № 2 вбачається. що перевірка проведена протягом з 22 березня 2012 року по 23 березня 2012 року за місцезнаходженням позивача -м. Ялта, вул. Гоголя, 20. Акт перевірки підписаний посадовою особою відповідача, що проводив перевірку - завідуючим сектором ліцензування Інспекції ДАБК в АР Крим ОСОБА_4 та особами, які брали участь у перевірці -старшим оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим майором міліції Латишевим М.А. та оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУ МВС України в АР Крим майором міліції Остроушко І.І.

Перевірку проведено з питання діяльності щодо будівельних та монтажних робіт, монтажу інженерних мереж, додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. При цьому, у акті перевірки не зазначені підстави проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку позивача проведено на підставі наказу Інспекції ДАБК в АР Крим від 22 березня 2012 року № 2-П «Про проведення позапланової перевірки за додержанням суб'єктом будівельної діяльності ліцензійних умов», з якого вбачається, що підставою для прийняття рішення про проведення позапланової перевірки позивача стався лист № 33/1983 від 22 березня 2012 року ГУ МВС України в АР Крим управління по боротьбі з організованою злочинністю.

При вирішенні питання щодо дотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суд першої інстанції правильно застосував нормативно-правовий акт -Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та правильно надав юридичну оцінку фактичним обставинам у справі.

Так, відповідно до пункту 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІУ і У категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках. Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІУ і У категорії складності.

Згідно до пункту 12 Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Пунктом 16 Порядку визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Але, акт перевірки від 22 березня 2012 року не містить посилань на порушення, недотримання або невиконання ТОВ «Кримська будівельна компанія»конкретних норм Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 року № 47. Згідно до п. 1.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, ліцензійні умови встановлюють організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві. Тобто, встановлюючи будь-яке порушення вимог Ліцензійних умов, відповідач повинен був послатися на конкретні пункти даного нормативно-правового акту, які на його думку відповідача були порушені позивачем та обґрунтувати у чому саме полягає невиконання позивачем вимог Ліцензійних умов.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що викладена у акті перевірки інформація про отримання в ході перевірки штатного розпису підприємства, зазначення про кількість штатних працівників та отриманих трудових книжок та про ненадання посадових інструкції взагалі не несе в собі даних про неможливість позивача забезпечити виконання Ліцензійних умов та про наявність їх порушення.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що штатний розпис передбачає тільки кількість штатних одиниць і не відображає кількість осіб, що фактично працюють на підприємстві на підставі як постійних трудових договорів а також строкових трудових договорів. Інформація щодо дослідження посадовою особою відповідача під час перевірки питання праці на підприємстві осіб за строковими договорами у акті перевірки відсутня.. Також відсутня у акті перевірки інформація про те, на підставі яких саме документів посадова особа відповідача дійшла до висновку про відсутність у позивача виробничо-технічної бази та організаційно-функціональної структури.

Тобто, акт перевірки від 22 березня 2012 року не містіть інформації про дослідження посадовою особою відповідача відповідних документів, обстеження відповідних структурних підрозділів, об'єктів, за результатами дослідження та обстеження яких посадовою особою був зроблений висновок про неможливість позивача забезпечити виконання конкретних ліцензійних умов.

Під час судового розгляду справи суд першої інстанції в якості свідка допитав ОСОБА_7, що на момент проведення перевірки була представником ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»на підставі довіреності. Свідок пояснив суду, що 22 березня 2012 року знаходився у офісі ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД», коли до нього зайшли два чоловіка, яки відрекомендувалися як працівники міліції та пред'явили службові посвідчення старшого оперуповноваженого в ОВС ОБОЗ ГУ МВС в АР Крим Латишева М.А. та оперуповноваженого в ОВС ОБОЗ ГУ МВС в АР Крим Остроушко І.І., а також завідуюча Сектору ліцензування Інспекції ДАБК в АР Крим ОСОБА_4, яка також надала своє службове посвідчення та посвідчення на проведення перевірки, де в якості особи, яка проводить перевірку було вказане лише її.

При цьому ОСОБА_4 повідомила, що вона є дружиною поважного робітника ОБОЗ и з'явилася з метою позбавити позивача ліцензії, а також вимагала допустити робітників міліції до документів та комп'ютерів ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД».

Працівники ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»безперешкодно допустили ОСОБА_4 до проведення перевірки, однак працівникам міліції в наданні можливості проводити перевірку відмовили, оскільки вони не надали ніяких повноважень для цього.

ОСОБА_4 витребувала штатні розклади за 2012 рік, які їй було надано, та трудові книжки. Ніяких інших документів вона не вимагала. Акт перевірки не складала. Крім того, підчас перевірки у будинку була відсутня електроенергія і роздрукувати що-небудь було взагалі неможливе.

Від підписання акту ніхто з працівників ТОВ «Кримська Будівельна Компанія ЛТД»не відмовлявся. Їм взагалі не пропонувалося ознайомитися з актом та підписати його.

Відповідно до пункту 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Суд першої інстанції правильно надав оцінку показанням свідка у сукупності із відомостями акту перевірки та правильно дійшов до висновку про те, що немає підстав не довіряти показанням свідка, оскільки дійсно акт перевірки не містіть інформації щодо дослідження посадовою особою відповідних документів позивача та обстеження об'єктів, не містіть інформації про те, що позивачем не надано до перевірки на запит особи, що здійснювала перевірку, певних обов'язкових документів на підставі яких можливо зробити висновок про наявність або відсутність виробничо-технічної бази та організаційно-функціональної структури, не містить посилань інформації про обстеження певних структурних підрозділів або об'єктів, на яких позивачем провадиться будівельна діяльність.

Сам акт перевірки надрукований на комп'ютері, а враховуючи відсутність на час проведення перевірки у офісі електроенергії, що не спростовувалося свідченням ОСОБА_4 у судовому засіданні, суд правильно прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_7 про те, що акт перевірки за результатами перевірки після її закінчення у присутності позивача не складався та на підпис не надавався.

Крім того, судова колегія зазначає, що у акті перевірки зазначено про те, що період перевірки: з 22 березня 2012 року по 23 березня 2012 року, але акт перевірки датований 22 березня 2012 року.

Відповідно до наказу від 22 березня 2012 року № 2-П та посвідчення № 2 від 22 березня 2012 року завідуючий Сектору ліцензування Інспекції ДАБК в АР Крим ОСОБА_4 було доручено провести перевірку позивача з питання додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно Ліцензії Серії АВ № 490580 від 21 грудня 2009 року позивачу надано право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури за переліком робіт згідно з додатком.

Згідно Переліку робіт провадження господарської діяльності (а.с. 15-16) позивачу надано право здійснювати наступні види робіт: будівельні та монтажні роботи та інжинірингові роботи, які у свою чергу включають наступні види робіт. Будівельні та монтажні роботи: зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд; роботи з опорядження конструкцій та устаткування; монтаж внутрішніх інженерних систем, мереж, споруд, приладів і засобів вимірювання; види та умови будівництва. Інжинірингові роботи: генеральний підрядник у будівництві.

Але, акт перевірки не містить відомостей та висновків щодо порушення позивачем умов діяльності за конкретними видами робіт, на які було отримано Ліцензію.

Тому суд першої інстанції повно дослідив питання щодо отримання посадовою особою відповідача документів підчас перевірки та правильно зробив висновок про те, що виробниче обладнання, будівельна база, наявність техніки, інших матеріально-технічних потужностей позивача в ході перевірки не досліджувалось та не оглядалося.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні не було системно проаналізовано питання спроможності суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов, визнаються судовою колегією необґрунтованими, тому що це питання не відноситься до компетенції суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В межах провадження по справі судом досліджувалися виключно питання законності проведення перевірки, об'єктивності її висновків, відповідність вимогам закону акта перевірки а також обґрунтованість та законність ухваленого відповідачем рішення про анулювання ліцензії позивача на підставі висновків акту перевірки.

При цьому судом першої інстанції правильно встановлено, що акт перевірки віід 22 березня 2012 року не містить посилання на порушення, недотримання або невиконання ТОВ «КБК ЛТД»конкретної норми Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 р. №47. В акті перевірки взагалі не надано оцінки, обґрунтування та не визначено в чому саме полягає невиконання ТОВ «КБК ЛТД»Ліцензійних умов, і як наслідок -неспроможність виконання заявлених видів робіт згідно таких умов.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Акт перевірки від 22 березня 2012 року не є належним доказом, оскільки не містіть інформації щодо порушення позивачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури, на підставі яких можливо зробити правомірний висновок про неможливість здійснення позивачем будівельної діяльності.

Не є таким, що заслуговує увагу довід відповідача про те, що судом не допитано в якості свідків по справі старшого оперуповноваженого в ОВС ОБОЗ ГУ МВС в АР Крим Латишева М.А. та оперуповноваженого в ОВС ОБОЗ ГУ МВС в АР Крим Остроушко І.І. Таке клопотання відповідач мав можливість заявити під час розгляду апеляційної скарги, але не заявив і за його клопотанням справа у суді апеляційної інстанції розглянута за відсутності його представника.

Суд першої інстанції правильно надав критичну оцінку свідченням ОСОБА_4, оскільки свідок була непослідовна, на додаткові питання суду та представника позивача змінила свої покази та заявила, що акт перевірки вона надрукувала на ноутбуці, який вона начебто взяла на перевірку зі своєї роботи, а в офісі позивача тільки роздрукувала його на принтері в кабінеті бухгалтера. На заперечення представника позивача про те, що у кабінеті бухгалтера взагалі немає принтера, до того ж у всьому будинку не було електричної енергії пояснити нічого не змогла.

До того ж свідок на питання суду, які саме види діяльності згідно ліцензії позивач не спроможен виконувати, чим це підтверджується, та чому не відображено в акті перевірки, конкретної відповіді не надала. На питання, чому акт перевірки не було відправлено позивачу рекомендованим листом, відповіла, що це не її компетенція, оскільки цим займається канцелярія

На питання суду, яким чином позивач міг отримати ліцензію, якщо зі слів свідка у нього немає нічого для виконання ліцензійних умов, свідок відповіла, що при отриманні ліцензії відомості, що вносяться до документів на отримання ліцензії ліцензійною комісією взагалі не перевіряються. Цим свідченням суд також правильно надав критичну оцінку.

Крім того, підчас перевірки посадовою особою ДАБК в АР Крим ОСОБА_4 було порушено права позивача, що передбачені п. 13 Порядку здійснення державно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р. зі змінами, що внесено Постановою Кабінету Міністрів України №148 від 27 02.2012р., а саме право суб'єкта містобудування за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Суд першої інстанції правильно вказав, що ненадання відповідачем доказу направлення позивачу рекомендованим листом акту перевірки, журнал вихідної кореспонденції та лист відповідача від 28 березня 2012 року віх. № 7/1563 не можна вважати належним доказом дотримання відповідачем вимог пункту 21 Порядку та свідчить про порушення прав позивача, передбачених пунктом 13 Порядку, а саме: права суб'єкта містобудування за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Також судом у повній мірі з'ясовані питання щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляду питання про анулювання ліцензії. Так, лист відповідача з повідомленням про час і місце розгляду питання про анулювання ліцензії позивача, який датований 28 березня 2012 року, у якому повідомлялося про розгляд вказаного питання 04.04. 2012 року згідно поштового штампа на конверті був направлений на адресу позивача лише 07.04.2012 року та отриманий останнім лише 13.04.2012 року, тобто вже після того, як засідання комісії вже відбулося, що позбавило позивача права прийняти участь у засіданні комісії, надати пояснення та документи.

Не знайшов свого підтвердження також довід заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції предметної підсудності.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позов подано до Інспекції ДАК в АР Крим щодо рішення про анулювання ліцензії позивача.

Згідно з п.3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007.р. №1396 Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування). Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку. При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Згідно з п. 25 Порядку прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії.

Отже ліцензійна комісія не є самостійним органом, а діє у межах повноважень органу ліцензування -Інспекції ДАБК в АР Крим, яка є безперечно суб'єктом владних повноважень. При цьому саме ліцензійна комісія прийняла рішення про анулювання ліцензії, що було оформлене органом ліцензування відповідно до вимог закону.

Таким чином, суб'єктний склад та характер спірних правовідносин свідчать про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012 у справі №2а-4125/12/0170/7 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012 у справі №2а-4125/12/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська