Рішення

від 22.01.2013 по справі 5017/3377/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.Справа № 5017/3377/2012

За позовом: Комунального підприємства „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 25 751,09 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Кальницька Н.М., довіреність б/н від 20.07.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 07.12.2012р.

В судовому засіданні 22.01.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Кальницька Н.М., довіреність б/н від 20.07.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 07.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КП „Прибережно-експлуатаційного об'єднання Київського району" суми заборгованості по сплаті пайової участі 24 890,00 грн., де за договором №10 від 22.05.2012р. в сумі 7 500 грн., за договором №68 від 30.05.2012р. в сумі 17 390 грн., 861,09грн. пені за період з липня по вересень 2012р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав заяву про зменшення суми позову за вх.37600/2012 від 10.12.2012р., доповнення та пояснення до позовної заяви від 17.12.2012р. за вх.№38526/2012, в їх обґрунтування зазначає, що 22.05.2012р. між КП „ПЕО Київського району" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №10 „Соціального розвитку та партнерства", відповідно до якого позивач надав відповідачу ділянку берегозахісних споруд у вигляді штучного піщаного пляжу, вільного від оренди, яка розташована на узбережжі АДРЕСА_2, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався щомісячно сплачувати 3750 грн. 30.05.2012р. між тими ж сторонами було укладено договір №68 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою згідно якого підприємство здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримує у своєму господарському віданні, а відповідач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою. Згідно договору №68 від 30.05.2012р. ФОП ОСОБА_1 придбала для господарського ведення один пункт дрібно-роздрібної торговельної мережі продовольчої групи (продлоток) площею 6кв.м. та літній майданчик площею 110 кв.м., які були розташовані у прибережній АДРЕСА_2. Фактичний розмір щомісячної оплати підприємцем за продлоток складає 1590 грн., за літній майданчик розмір щомісячної плати складає 4510 грн., що вказані у додатках №№1, 2. Однак, відповідач в порушення умов договорів №10 від 22.05.2012р., №68 від 30.05.2012р. належні до оплати суми пайової участі позивачу не перерахував, у зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 24 890,00 грн., на яку позивачем було нараховано пеню у зв'язку з простроченням сплати основного зобов'язання.

Клопотання позивача від 11.12.2012р. за вх.№37683/2012 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, подав відзив на позов від 04.01.2013р. за вх.№586/2013, в якому посилаючись на факт укладення між сторонами договорів №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р. зазначає про те, що фактично розпочати свою діяльність відповідач зміг лише після 25.06.2012р., оскільки позивачем до того часу не було підготовлено належним чином об'єкти оренди, а у вересні місяці відповідач повністю припинив свою діяльність і звільнив займану ним територію, про що позивачу було відомо, та доказом чого слугують акти повернення обладнання, акт приймання-передачі. Остаточну діяльність по наданню охоронних послуг було припинено 04.09.2012р. Станом на 11.09.2012р. відповідачем було заповнено податкову декларацію платника єдиного податку ФОП та припинено господарську діяльність, підтвердженням чого слугує заповнена та зареєстрована ОСОБА_1 заява про застосування спрощеної системи оподаткування. З наведених вище підстав відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем орендної плати за вересень місяць відносно ділянки штучного пляжу, продлотка та літнього майданчика.

Крім того, відповідач зазначив, що ним велись переговори з позивачем стосовно розстрочення існуючої заборгованості з пайової участі за договорами №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., однак, доказів проведення таких переговорів та їх наслідків суду не надав та не довів.

Також, відповідач відзначив, що володіючи інформацією про вкрай низьку дохідність в поточному році від діяльності відповідача, попри його звернення, та за невикористання наданих в оренду об'єктів, позивач намагається стягнути більшу суму ніж та, яку має сплатити відповідач за фактичне використання майна на протязі лише трьох місяців замість передбачених чотирьох. У зв'язку з викладеним відповідач вважає за можливе стягнення з нього на користь позивача заборгованості в сумі 17 351, 12 грн., із яких 15 650, 19грн. основного боргу, 640,93 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради „Про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою" від 16.02.12р. №64, встановлено розмір пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, що обслуговуються комунальними підприємствами: „Узберіжжя", „Гідропарк Лузанівка", „Ланжерон" та „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району"; зобов'язано комунальні підприємства „Узберіжжя", „Гідропарк Лузанівка", „Ланжерон" та „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою суворо дотримуватись Порядку визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній та парковій зонах, скверах та на територіях для експлуатації фонтанів, бюветних гідротехнічних комплексів, ставків, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. № 1631-VI "Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеси (текстової частини) у новій редакції".

22.05.2012р. між комунальним підприємством „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на підставі заяви підприємця від 22.05.2011р. та статті 10 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради № 1631-VI від 23.13.2011р., був укладений договір №10 „Соціального розвитку та партнерства", згідно з яким з метою реалізації соціального проекту розвитку узбережжя Чорного моря, комунальне підприємство надало у користування відповідачу ділянку берегозахисних споруд у вигляді штучного піщаного пляжу, вільного від оренди, яка розташована на узбережжі АДРЕСА_2. Розмір ділянки піщаного пляжу становить 1500 кв.м. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 бере у користування цю ділянку для подальшого її облаштування за власні кошти з метою надання повноцінного відпочинку мешканцям і гостям міста на цій території шляхом розташування тапчанів, шезлонгів, пляжних парасольок, біотуалетів тощо. Користування ділянкою відбувається на умовах щомісячної сплати, розмір якої становить 2,50 грн. за один кв.м. площі піщаного пляжу (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до умов п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №10 від 22.05.2012р. підприємець сплачує щомісячну суму у розмірі, вказаному у п.1.3. цього договору. Строк оплати - до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність... Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. Обов'язковою умовою при підписанні договору є передплата сум за травень та вересень місяці 2012р., у подальшому щомісячна оплата.

У п.5.2. договору №10 від 22.05.2012р. сторони передбачили, що за прострочення сплати належної суми від 10 днів та більше підприємець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1. договору №10 від 22.05.2012р. договір набирає чинності та вступає в дію з 22 травня 2012р. та діє до 30 вересня 2012р.

Згідно підписаного сторонами додатку №1 до договору №10 від 22.05.2012р. відповідач мав сплатити за договором позивачу всього 16 209,68 грн. за травень-вересень 2012р.

30.05.2012р. між КП „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (користувач) на підставі заяви відповідача від 30.05.2012р. та статті 10 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради № 1631-VI від 23.13.2011р., був укладений договір №68 „Про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою", згідно з яким Підприємство здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримують, а Користувач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою. Користувач утримує пункт дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи площею 6 кв.м. та літній майданчик площею 110 кв.м., розташовані в прибережній АДРЕСА_2, №64 згідно дислокації (п.п.1.1., 1.3. договору).

Згідно п.3.3.1. договору №68 від 30.05.2012р. користувач зобов'язався своєчасно вносити суму пайової участі, в строки та в порядку, встановлені в розділі 4 договору, незалежно від результатів господарської діяльності об'єктів користувача протягом всього періоду дії договору.

За положеннями п.п.4.1., 4.2. договору №68 від 30.05.2012р. користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, для утримання об'єктів благоустрою, та вказано у додатках до даного договору. Строк оплати до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність... Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. Обов'язковою умовою при підписанні договору є передплата сум за травень та вересень місяці 2012р.

Як передбачено п.5.2. договору №68 від 30.05.2012р. за прострочення сплати суми пайової участі від 10 днів до 20 днів включно користувач сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1 договору №68 від 30.05.2012р. договір вступає в дію з 1 червня 2012 року та діє до 30 вересня 2012 року.

Згідно підписаного сторонами додатку №1 до договору №68 від 30.05.2012р. відповідач мав сплатити за договором за пайову участь в утриманні пункту дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи позивачу всього 6360 грн. за червень-вересень 2012р.

Крім того, між КП „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та ФОП ОСОБА_1 було підписано додаток №2 до договору №68 від 30.05.2012р., де сторони узгодили, що підприємець має сплатити за пайову участь в утриманні літнього майданчику 18 040 грн. за червень - вересень 2012р.

Як свідчать прибуткові касові ордери №371 від 23.07.2012р. на суму 4959,68 грн. (за травень-червень по договору №10), №382 від 26.07.2012р. на суму 3750 грн. (за липень 2012р. по договору №10), №592 від 29.08.2012р. на суму 4510 грн. (за червень 2012р. по договору №68), №530 від 29.08.2012р. на суму 2500 грн. (за червень, липень (частково) по договору №68) відповідач частково здійснював розрахунки за пайову участь, зокрема, 8709,68 грн. по договору №10, 7010 грн. по договору №68. Зазначене також підтверджується наданими відповідачем квитанціями до вказаних прибуткових ордерів.

Листом від 13.09.2012р. вих.№30/исх позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення існуючої заборгованості в сумі 24 890 грн., яку було отримано відповідачем 20.09.2012р., однак, останній на неї не відреагував.

Позивач додав до позову докладну та пояснювальну записку зав. пляжу „Золотий берег" ОСОБА_4, які свідчать про те, що на займаній відповідачем за договорами ділянці провадиться будівництво майданчика.

Між тим, на підтвердження доводів про невикористання наданих у користування ділянки штучного пляжу, продлотка та літнього майданчика відповідач надав суду акти повернення обладнання №СА-ОД/ПОБ-029419 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029420 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029421 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029422 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029423 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029424 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029425 від 03.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029692 від 05.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029693 від 05.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029694 від 05.09.2012р., №СА-ОД/ПОБ-029695 від 05.09.2012р., акт приймання-передачі від 04.09.2012р., які як із них вбачається, свідчать про факт повернення відповідачем зі свого користування майна - холодильних шафів, кофеварку та кофемолку власникам - ТОВ «Сандора» та ФОП ОСОБА_5, однак, так як зазначені речі не були предметом договорів №10 від 22.05.2012р. і №68 від 30.05.2012р. та жодним чином не стосуються правовідносин сторін даного спору в частині приймання-передачі об'єкта, позаяк не підтверджують вибуття із фактичного користування відповідача ділянки штучного пляжу, продлотка та літнього майданчика на початку вересня 2012р.

Подані відповідачем до справи довідка ПП «СОБ» про надання відповідачу охоронних послуг з 06.06.2012р. по 04.09.2012р. на АДРЕСА_2, договір №01123/12 від 01.06.2012р. про надання охоронних послуг та розрахунок дислокації постів та розрахунок вартості охорони об'єкта підтверджують лише факт надання та отримання відповідачем послуг з охорони взятої у позивача у користування ділянки штучного пляжу.

Так, у сукупності акти передачі майна та докази щодо припинення охорони взятого відповідачем у позивача в користування майна, заява відповідача про відмову від спрощеної системи оподаткування є побічними доказами, аналіз яких не дає підстави стверджувати про нездійснення відповідачем господарської діяльності з 05.09.2012р. на штучному піщаному пляжі та на місці розташування продлотка дрібно-роздрібної торговельної мережі продуктової групи за адресою: АДРЕСА_2, а також не підтверджують фактичного припинення відповідачем користування майном позивача.

При цьому, суд бере до уваги, що сторонами на підтвердження фактичного набуття користування та вибуття з такого не подано актів приймання-передачі майна, зокрема, складання сторонами таких актів не передбачено й умовами договорів №№10, 68, що позбавляє суд можливості дослідити прямі докази, що вказують на засвідчення сторонами факту передачі/приймання майна, обумовленого цими договорами.

На підтвердження наміру припинити підприємницьку діяльність відповідач надав суду податкову декларацію платника єдиного податку - ФОП за 3 квартали 2012р., заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01.10.2012р. Однак, такі документи не можуть слугувати доказом припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно якої фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, статус припинення підприємницької діяльності визначає саме дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, доказів чого суду не надано. Згідно чого суд робить висновок, що ФОП ОСОБА_1 є зареєстрованою, як суб'єкт підприємницької діяльності, отже, несе відповідальність по взятих нею на себе зобов'язаннях.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ними правову позицію, суд, вважає заявлені КП „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті пайової участі в розмірі 24 890,00 грн. за договорами №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., частково правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" №2807-IV від 06.09.2005р. суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

За положеннями ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем (ч.4 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, положеннями Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено можливість укладення балансоутримувачами об'єктів на засадах пайової участі в утриманні об'єктів побуту та соціально-культурного призначення, що може являти собою, як і у випадку договорів №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., отримання підприємством\підприємцем у користування об'єкту соціально-культурного призначення у користування із одночасним забезпеченням останнім благоустрою такого об'єкту у формі внесення плати за користування майном.

Положення чинного ЦК України та ГК України надання майна у користування на певний строк за плату визначають, як договір найму/оренди, з чого суд доходить висновку про те, що фактично між сторонами склались правовідносини з найму майна, незалежно від цільового призначення коштів, сплачених винаймачем.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують факт користування відповідачем майном позивача, фактичне використання якого визначено лише умовами цих договорів №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., відсутність доказів сплати орендної плати у повному обсязі, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають судом задоволенню повністю.

При цьому, позиція відповідача про перешкоджання позивачем використанню відповідачем орендованого майна у травні місяці, про що було викладено у відзиві останнього, та не здійснення ним діяльності в вересні 2012р. відповідачем належними та допустимими доказами не доведена, а відтак, з врахуванням умов договорів не впливає на виконання останнім за ними зобов'язань.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 861,09грн. пені за період з липня по вересень 2012 р., з якої за договором №10 - 208,05 грн., за договором №68 - 653,04 грн.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності та строку нарахування пені, визначеного ч.6 ст.232 ГК України, моменту виникнення заборгованості за договорами №№10, 68, з врахуванням чого з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 861,09грн.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд в повному обсязі задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 24 890 грн. заборгованості, 861,09грн. пені.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1609,50 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Винести ухвалу про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 91,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9, код 31506504) 24 890 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто) грн. заборгованості, 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 09 коп. пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Винести ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору в сумі 91 (дев'яносто одна) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.01.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.