Постанова

від 14.03.2013 по справі 5017/3377/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р.Справа № 5017/3377/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Михайлова М.В., Лисенко В.А.,

(склад судової колегії змінено розпорядженням голови суду №191 від 14.03.2013р.)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кальницька Н.М., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 22 січня 2013 року

по справі № 5017/3377/2012

за позовом Комунального підприємства „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 25 751,09 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство „Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 25 751,09 грн. заборгованості за договорами №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., з яких 24 890 грн. основної заборгованості та 861,09 грн. пені (відповідно до заяви про зменшення суми позову від 10.12.12р.)

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за договорами, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 24 890 грн., на яку нараховано пеню у розмірі 891,91 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 січня 2013 року у справі №5017/3377/2012 (суддя Малярчук І.А.) задоволено позов позивача повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" 24 890 грн. заборгованості, 861 грн. 09 коп. пені, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують факт користування відповідачем майном позивача, фактичне використання якого визначено лише умовами цих договорів №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., відсутність доказів сплати орендної плати у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають задоволенню повністю.

Також суд першої інстанції зазначив, що позиція відповідача про перешкоджання позивачем використанню відповідачем орендованого майна у травні місяці та нездійснення ним діяльності в вересні 2012р. належними та допустимими доказами не доведена, а відтак, з врахуванням умов договорів не впливає на виконання останнім за ними зобов'язань.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково в частині 17 351,12 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 зазначає, що фактично розпочати свою діяльність апелянт зміг лише після 25 червня 2012 року, оскільки позивачем до того часу не було підготовлено належним чином об'єкти оренди. Відносно здійснення підприємницької діяльності апелянтом протягом літнього сезону, скаржник зазначає, що у вересні апелянт повністю припинив свою діяльність і звільнив займану ним територію, про що було відомо позивачу.

В якості доказів нездійснення підприємницької діяльності у вересні скаржник посилається на акти повернення обладнання холодильних шаф у кількості 11 шт., акт прийому-передачі кавоварки, кавомолки та посуду. Остаточну діяльність по наданню охоронних послуг було припинено 04 вересня 2012 року. Також апелянт посилався на податкову декларацію платника єдиного податку ФОП, та заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно яких апелянт припинив господарську діяльність 11 вересня 2012 року.

Таким чином, скаржник вважає, що нарахування позивачем орендної плати за вересень відносно ділянки штучного пляжу та продлотка та літнього майданчика є неправомірним, оскільки позивач знав про припинення діяльності відповідача на своїй території.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012р. між Комунальним підприємством „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 на підставі заяви підприємця від 22.05.2011р. та статті 10 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради № 1631-VI від 23.13.2011р., був укладений договір №10 „Соціального розвитку та партнерства", згідно п.п.1.1., 1.2., 1.3. якого, з метою реалізації соціального проекту розвитку узбережжя Чорного моря, комунальне підприємство надало у користування відповідачу ділянку берегозахисних споруд у вигляді штучного піщаного пляжу, вільного від оренди, яка розташована на узбережжі Київського району м. Одеси між траверсами №№12, 11 на 13 ст. В. Фонтану. Розмір ділянки піщаного пляжу становить 1500 кв.м. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 бере у користування цю ділянку для подальшого її облаштування за власні кошти з метою надання повноцінного відпочинку мешканцям і гостям міста на цій території шляхом розташування тапчанів, шезлонгів, пляжних парасольок, біотуалетів тощо. Користування ділянкою відбувається на умовах щомісячної сплати, розмір якої становить 2,50 грн. за один кв.м. площі піщаного пляжу.

Відповідно до умов п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №10 від 22.05.2012р. підприємець сплачує щомісячну суму у розмірі, вказаному у п.1.3. цього договору. Строк оплати - до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. Обов'язковою умовою при підписанні договору є передплата сум за травень та вересень місяці 2012р., у подальшому щомісячна оплата.

Відповідно до п.5.2. договору №10 від 22.05.2012р., за прострочення сплати належної суми від 10 днів та більше підприємець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1. договору №10 від 22.05.2012р. договір набирає чинності та вступає в дію з 22 травня 2012р. та діє до 30 вересня 2012р.

Згідно підписаного сторонами додатку №1 до договору №10 від 22.05.2012р. відповідач мав сплатити за договором позивачу всього 16 209,68 грн. за травень-вересень 2012р.

30.05.2012р. між КП „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (підприємство) та ФОП ОСОБА_3 (користувач) на підставі заяви відповідача від 30.05.2012р. та статті 10 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради № 1631-VI від 23.13.2011р., був укладений договір №68 „Про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою", згідно з яким Підприємство здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримують, а Користувач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою. Користувач утримує пункт дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи площею 6 кв.м. та літній майданчик площею 110 кв.м., розташовані в прибережній зоні АДРЕСА_1 згідно дислокації (п.п.1.1., 1.3. договору).

Згідно п.3.3.1. договору №68 від 30.05.2012р. користувач зобов'язався своєчасно вносити суму пайової участі, в строки та в порядку, встановлені в розділі 4 договору, незалежно від результатів господарської діяльності об'єктів користувача протягом всього періоду дії договору.

За положеннями п.п.4.1., 4.2. договору №68 від 30.05.2012р. користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, для утримання об'єктів благоустрою, та вказано у додатках до даного договору. Строк оплати до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність... Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. Обов'язковою умовою при підписанні договору є передплата сум за травень та вересень місяці 2012р.

Як передбачено п.5.2. договору №68 від 30.05.2012р. за прострочення сплати суми пайової участі від 10 днів до 20 днів включно користувач сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1 договору №68 від 30.05.2012р. договір вступає в дію з 1 червня 2012 року та діє до 30 вересня 2012 року.

Згідно підписаного сторонами додатку №1 до договору №68 від 30.05.2012р. відповідач мав сплатити за договором за пайову участь в утриманні пункту дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи позивачу всього 6360 грн. за червень-вересень 2012р.

Крім того, між КП „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та ФОП ОСОБА_3 було підписано додаток №2 до договору №68 від 30.05.2012р., де сторони узгодили, що підприємець має сплатити за пайову участь в утриманні літнього майданчику 18 040 грн. за червень - вересень 2012р.

Як свідчать прибуткові касові ордери №371 від 23.07.2012р. на суму 4959,68 грн. (за травень-червень по договору №10), №382 від 26.07.2012р. на суму 3750 грн. (за липень 2012р. по договору №10), №592 від 29.08.2012р. на суму 4510 грн. (за червень 2012р. по договору №68), №530 від 29.08.2012р. на суму 2500 грн. (за червень, липень (частково) по договору №68) відповідач частково здійснював розрахунки за пайову участь, зокрема, 8709,68 грн. по договору №10, 7010 грн. по договору №68. Зазначене також підтверджується наданими відповідачем квитанціями до вказаних прибуткових ордерів.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, оскільки зазначена заборгованість підтверджена умовами договорів №10 „Соціального розвитку та партнерства" від 22.05.2012р. та №68 „Про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою" від 30.05.2012р. та наявними матеріалами справи, а саме прибутковими касовими ордерами про оплату за пайову участь в утриманні об'єктів договорів.

Доводи апелянта щодо неможливості використання ділянки берегозахисних споруд у вигляді штучного піщаного пляжу площею 1500 кв.м., пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі продовольчої групи площею 6 кв.м. та літнього майданчику площею 110 кв.м. у травні, та початок фактичного користування зазначеними об'єктами лише після 25 червня 2012 року не підтверджені жодними доказами, а отже не приймаються до уваги судовою колегією апеляційного суду.

Твердження скаржника про невикористання наданих у користування об'єктів також не підтверджуються належними доказами, а акти повернення обладнання, акт приймання-передачі кавоварки від 04.09.2012р., довідка ПП „СОБ" про надання відповідачу охоронних послуг з 06.06.2012р. по 04.09.2012р. на 13 ст. В.Фонтану між траверсами №№12, 11, договір №01123/12 від 01.06.2012р. про надання охоронних послуг підтверджують лише факт надання та отримання відповідачем обладнання у користування та послуг з охорони взятої у позивача у користування ділянки штучного пляжу та ніяким чином не стосуються договорів №10 від 22.05.2012р. та №68 від 30.05.2012р., а тим паче, не стосуються правовідносин сторін даного спору.

Також судова колегія не приймає до уваги заяву відповідача про відмову від спрощеної системи оподаткування та податкову декларацію платника єдиного податку - ФОП за 3 квартали 2012р. та вважає правомірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що фізична особа позбавляється статусу підприємця саме з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця відповідно до положень ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Окрім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на пункт 3.3.2 договору №10 соціального розвитку та партнерства від 22.05.2012р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язалась своєчасно вносити плату, передбачену п.п.1.3 цього Договору, в строки та в порядку, встановлені в Розділі 4 договору, незалежно від результатів господарської діяльності протягом всього періоду дії Договору . Аналогічні положення містяться також в пункті 3.3.1 договору №68 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою від 30.05.2012р.

Більш того, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із письмовими зверненнями щодо призупинення дії договору або дострокове його припинення у зв'язку з припиненням господарської діяльності та неможливістю виконання грошових зобов'язань.

Перевіривши розрахунок пені, апеляційний суд вважає його правомірним, обґрунтованим, та таким, що підлягає до стягнення з відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення законне та обґрунтоване, а відтак - судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 22 січня 2013 року по справі №5017/3377/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18.03.2013 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя М.В. Михайлов

Суддя В.А. Лисенко