Рішення

від 21.01.2013 по справі 2-1436/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/662/2013 Головуючий 1 інст. - Цендра Н.В.

Справа № 2-1436/2009

Категорія: правочини Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Шаповал Н.М., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря -Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 7 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Куп'янської міської ради, за участю третьої особи -комунального підприємства «Куп'янське бюро технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1, Куп'янської міської ради, за участю третьої особи -комунального підприємства «Куп'янське бюро технічної інвентаризації»/далі -КП «Куп'янське БТІ»/, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності.

В уточнених вимогах на обґрунтування вказав, що 3 квітня 2009 року в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 передала йому у власність нежитлову будівлю /магазин/ АДРЕСА_1, а він сплатив суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Однак документи, що посвідчують право власності відповідачки на дану будівлю, відсутні.

Посилаючись на підстави, передбачені ч. 2 ст. 220 ЦК України, просив задовольнити позов, визнати дійсним вказаний правочин, визнати право власності на нежитлову будівлю /магазин/, розташовану по АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, а за ним - право власності на цю нерухомість на підставі договору купівлі-продажу; зобов'язати КП «Куп'янське БТІ»зареєструвати за ОСОБА_2 відповідне право власності.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 7 травня 2009 року позов задоволено.

За ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлову будівлю /магазин/ АДРЕСА_1.

Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі /магазину/ АДРЕСА_1, укладений 3 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнаний дійсним.

За ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю /магазин/ АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 3 квітня 2009 року.

КП «Куп'янське БТІ»зобов'язане зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю /магазин/ АДРЕСА_1.

Додатковим рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року визнано право власності на нежитлову будівлю /магазин/ АДРЕСА_1, збудовану ОСОБА_1, замість малої архітектурної форми, на яку був відповідний дозвіл.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

ОСОБА_2, Куп'янська міська рада, КП «Куп'янське БТІ»рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції -судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що право власності на нежитлову будівлю /магазин/ позивачем набуто правомірно. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права; обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не доведені.

Спірною є нежитлова будівля /магазин/ АДРЕСА_1.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Куп'янської міської ради ХХХХП сесії У скликання № 1029/45-У від 6 березня 2009 року затверджено матеріали проекту землеустрою щодо відведення приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки для розміщення торгівельного кіоску по АДРЕСА_1.

Земельна ділянка площею 0,0029 га за даною адресою надана в оренду строком на п'ять років.

Місце розташування малої архітектурної форми -кіоску з автобусною зупинкою за даною адресою погоджено на підставі рішення Куп'янської міської ради Харківської області ХАП сесії 1У скликання № 4/41 від 15 липня 2005 року /а. с. 10, 22/.

3 квітня 2009 року в простій письмовій формі укладено договір, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язалася передати у власність ОСОБА_2 дане нежитлове приміщення /магазин/, а останній -прийняв та сплатив за нього грошову суму в розмірі 5000 грн. 00 коп. /а. с. 6-7/.

Згідно з вимогами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку /квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначені вимоги закону застосував неправильно, не врахував, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК країни не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню й державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією. Тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків сторін.

З огляду на це, підстав для задоволення позову та визнання правочину купівлі-продажу нежитлової будівлі /магазину/ АДРЕСА_1, укладеного 3 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним, немає.

Крім того, право власності в установленому законом порядку на дану нежитлову будівлю за ОСОБА_1 не було зареєстровано.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно /житлові будинки, будівлі, споруди тощо/ виникає з моменту завершення будівництва /створення майна/.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 22 Закону України від 16 листопада 1992 року /з наступними змінами/ № 2780-ХП «Про основи містобудування»/далі-Закон № 2780-ХП/ забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову /будівництво/ полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову чи знесення будинків та споруд.

Статтею 18 Закону № 2780-ХП в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

До 1 січня 2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, яким визначалися вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва; з 1 січня 2009 року механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів установлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923.

Згідно з частинами ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництвом нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 376 ЦК України також визначені правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 26 Закону № 2780-ХП спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстав вважати про наявність спору про право.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Оскільки додаткове рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року є похідним від рішення цього суду, воно також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 1, 2, 4, 314 ч. 1 п. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 7 травня 2009 року, додаткове рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Куп'янської міської ради, за участю третьої особи -комунального підприємства «Куп'янське бюро технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності -відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді