справа № 0670/3840/12
категорія 8.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2012 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарях - Лисайчуку А.О., Прохорчуку П.С., Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Представництва " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 року № 0000022201 і № 0000031702, від 21.03.2012 року № 0000222304,
встановив :
Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив в судовому засіданні (т.2 а.с.68-85) та в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 р. № 0000022201 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 4901028,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 1185409,50 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 р. № 0000222304 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 538257,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 134564,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 р. № 0000031702.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті неправомірно, так як при формуванні валових витрат від перерахування авансових платежів постачальникам в якості попередньої оплати за товари (роботи, послуги) позивачем застосовані норми пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Господарські операції з постачальниками в порядку пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підтверджені розрахунковими документами, обов`язковість ведення яких передбачена правилами податкового обліку, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем із ТОВ «Вестком Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд», ТОВ «Дорожні системи України» є безпідставними, спростовуються первинними бухгалтерськими документами по придбанню товарів (робіт, послуг) і їх використанню в господарській діяльності позивача, які свідчать про реальність проведення господарських операцій з вказаними контрагентами. Правопорушення в частині завищення валових витрат на вартість використаних виробничих запасів на ремонт та поліпшення основних фондів в 2 кварталі 2010 року є необґрунтованим, адже в порушення вимог «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» ні в акті перевірки, ні в додатках до нього відповідачем не наведено розрахунку валових витрат, виконаного відповідачем з посиланням на відповідні первинні документи, господарські операції, регістри бухгалтерського обліку та бухгалтерські кореспонденції, які б підтверджували, що позивач дану суму включив до складу валових витрат. Представництвом не завищені амортизаційні відрахування, адже на балансі представництва відсутні невиробничі основні фонди, які амортизувались в податковому обліку, протилежних доказів акт перевірки не містить. Правопорушення в частині завищення податкового кредиту спростовуються нормами Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, адже податковий кредит в повному обсязі підтверджений податковими накладними, які оформлені належним чином. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ і мали відповідні свідоцтва, а податкове законодавство не встановлює відповідальність платника податків - покупця за невиконання податкових обов`язків платником податків - постачальником. З приводу неправомірності податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012 р. № 0000031702 позивач зазначив, що ним не виплачувались додаткові блага фізичним особам - голові правління представництва та працівникам Служби інженера, витрати позивача по найму житлових приміщень зумовлені виконанням головою правління трудової функції, а в частині працівників Служби інженера - умовами контракту, укладеного позивачем з Укравтодором.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, вказаних в письмових запереченнях по позов (т.1 а.с.166-168), при цьому вказали на те, що на порушення пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та п. 138.2. ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) представництвом безпідставно включено до складу валових витрат та податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року витрати по господарських операціях з ТОВ «Вестком Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд», ТОВ «Дорожні системи України», по яких не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг), правочини визнані нікчемними. Зазначили, що позивачем в перевіряємому періоді надано авансові платежі підприємствам в сумі 14496562 грн., по яких в ході проведення перевірки не надано позивачем документального підтвердження щодо пов'язаності даних попередніх оплат з виконанням довгострокового контракту, відсутні первинні документи щодо поставки товарів (робіт, послуг), а строк виконання довгострокового контракту завершився 21.09.2011 року. В ході перевірки встановлено контрагентів позивача, якими не задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 393716,54 грн., яку позивачем незаконно включено до складу податкового кредиту. Також зазначили, що в порушення пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем в 2 кварталі 2010 року завищено валові витрати на вартість використаних виробничих запасів на ремонт та поліпшення основних фондів. Перевіркою встановлено порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме представництвом в II кварталі 2010 року збільшено балансову вартість основних фондів в сумі 4806391 грн. та в III кварталі 2010 року в сумі 1245553 грн. на витрати по ремонту, реконструкції, модернізації або інші поліпшення невиробничих фондів, які не використовуються у господарській діяльності, в результаті чого завищило амортизаційні відрахування. В частині донарахувань податку з доходів фізичних осіб зазначили, що представництвом сплачувалася вартість витрат на проживання працівників Служби інженера (технагляд), які запрошуються для здійснення контролю робіт по ремонту автомобільної дороги Державною службою автомобільних доріг України, а також проживання голови представництва та його заступника. Представництво орендувало квартири та будинки у фізичних осіб та СПД - фізичних осіб за які, відповідно до договорів оренди, проводиться виплата орендної плати. Такі виплати є додатковим благом працівників Служби інженера та голови представництва і його заступника на підставі п. «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. «а» пп.164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, тому підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.04.2008 року Державною службою автомобільних доріг України та акціонерною компанією «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) була укладена угода щодо капітального ремонту автомобільної дороги М 06 Київ - Чоп / Контракт 6 (км 128 + 100 - км 182 + 300). З метою виконання умов контранку на території України було зареєстровано Представництво «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті». Представництво «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (далі - Представництво) здійснює свою діяльність на підставі положення про представництво Акціонерної Компанії «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», затвердженого рішенням Ради директорів Акціонерної Компанії «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» відповідно до протоколу № 1 від 28.04.2008 року та свідоцтва про реєстрацію в Міністерстві Економіки України від 21.05.2008 р. №ПІ-4129. Представництво зареєстроване 21.05.2008р. Міністерством економіки України, про що видане свідоцтво про реєстрацію від 21.05.2008р. № ПІ-4129. На податковому обліку як платник податку на прибуток представництво перебуває в ДПІ в м.Житомирі з 31 травня 2008 року за реєстраційним номером 26607343. Представництво є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100121660 від 12 червня 2008 року і має індивідуальний податковий номер 260073406258.
З 28.10.2011 року по 08.12.2011 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка Представництва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, результати якої оформлені актом від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 (т.1 а.с.20-116).
Згідно висновків вказаного акту Представництвом порушено:
- пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.7.10.3, пп.7.10.4, пп.7.10.5, пп.7.10.6, пп.7.10.7, пп.7.10.8 п.7.10 ст.7, пп.5.2.1 п.5.3, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями) та п.137.1, п.137.3 ст.137, п.138.2 ст.138, п.6 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. на загальну суму 5215036 грн.;
- п.137.1, п.137.3 ст.137, п.138.2 ст.138, п.6 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на загальну суму 1666987 грн.;
- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п. 7.2 , пп..7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 , пп. 7.5.1 пп.7.5.2 п.7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 566 165 грн.;
- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п. 7.2 . пп.7.4.1 , пп.7.4.4 п.7.4 , пп. 7.5.1 пп.7.5.2 п.7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування (ряд.25.2 Декларації) в розмірі 314 495 грн.;
- п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2011 р. в сумі 1 494 205 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларації) за червень 2011р. в сумі 1111816 грн.;
- пп.4.2.9 «е» п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7. п. 17.2. «а» ст.17, п.19.2 «а» ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ ( зі змінами та доповненнями), пп.64.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого допущено порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. в сумі 141 058,25 грн.
З 06.03.2012 року по 13.03.2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Представництва з питань, що стали предметом оскарження згідно поданої представництвом скарги від 19.01.2012 р. за № 12.4364 до ДПС у Житомирській області. Результати позапланової перевірки оформлені актом від 14.03.2012 року № 1676/22/26607343 (т.1 а.с.214-237).
Згідно висновків акта позапланової перевірки від 14.03.2012 року не спростовуються порушення, встановлені в акті від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 в частині:
- заниження податку на прибуток за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. на загальну суму 5215036 грн;
- завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком па прибуток за 2 квартал 2011 року на загальну суму 1666987 грн.;
- зменшення заявленої суми до бюджетного відшкодування в розмірі 314495 грн.;
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2011р. в сумі 1494205 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларації) за червень 2011р. в сумі 1111816 грн.;
та спростовується порушення в частині заниження податку на додану вартість в сумі 11996грн. В результаті чого заниження податку на додану вартість встановлено в сумі 554169 грн.
На підставі вказаних актів планової та позапланової перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 05.01.2012 р. № 0000022201 (т.1 а.с.15) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 6478947,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 5215036,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1263911,50 грн.;
- від 05.01.2012 р. № 0000031702 (т.1 а.с.16) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 161372,13 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 141058,25 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 20313,88 грн.;
- від 21.03.2012 р. № 0000222304 (т.1 а.с.17) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 692711,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 554169,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 138542,00 грн.
Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням суд виходить з наступного.
Як зазначено в актах планової та позапланової перевірок, за результатами планової виїзної документальної перевірки встановлено, що на порушення пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) представництвом «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» безпідставно включено до складу валових витрат за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року 1677142 грн., по яких не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг), а саме: по ТОВ «Вестком Груп» (ідент.код 36678233) за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010 р. представництвом було віднесено до складу валових витрат за II квартал 2010 року в сумі 943617 грн.; по ТОВ «Сіріус Юнітрейд» (ідент.код 37403465) за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. представництвом було віднесено до складу валових витрат за II квартал 2010 року в сумі 309137 грн.; по ТОВ «Дорожні системи України» (код ЄДР 34717706) включено до складу валових витрат в ІУ кварталі 2010 року в сумі 424388 грн.
За результатами планової перевірки по розрахунках з ТОВ «Вестком Груп» відповідачем встановлено, що ДПІ у Жовтневому р-ні м. Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Вестком - Груп» (код 36678233) за період з 23.03.2009 р. по 12.03.2011 р., результати якої оформлені актом від 12.03.2011р. № 46/23-6/36678233. Згідно акту перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, не має рахунків у банках. ТОВ «Вестком - Груп» не декларувало валові доходи та валові витрати. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Вестком Груп» до підприємств покупців, у зв`язку з відсутністю (не надання для перевірки) актів приймання - передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. В ході проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Вестком Груп» придбаних у постачальників підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Вестком Груп» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Одже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, пп. 1 ,3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків. Перевіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання товарів та послуг у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам покупцям. На цій підставі відповідач дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат за II квартал 2010 року в сумі 943617 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 180270,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2010 року в сумі 71167,00 грн., за вересень 2010 р. в сумі 109103,00 грн.
За результатами планової перевірки по розрахунках з ТОВ «Сіріус Юнітрейд» відповідачем встановлено, що ДПІ у Печерському р-ні м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Сіріус Юнітрейд» ( код 37403465) за період з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р., яка оформлена актом від 12.07.2011 р. № 874/23-6/37403465. Згідно акту перевірки у ТОВ «Сіріус Юнітрейд» встановлено: відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також складено акт про відсутність підприємства за фактичним та юридичним місцезнаходженням. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Сіріус Юнітрейд» до підприємств покупців, у зв`язку з відсутністю (не надання для перевірки) актів приймання - передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сіріус Юнітрейд» при придбанні та продажу товарів (послуг), а також перевіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення пп. 14.1.37 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ ( зі змінами та доповненнями). В зв'язку з тим, що угоди отримання товару є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5. ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів представництвом у ТОВ «Сіріус Юнітрейд» (код 37403465). На думку відповідача, враховуючи викладене вище, в порушення ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит в сумі 19656,0 грн. за березень 2011 року, (п/н №104 від 29.03.2011р. на суму 117936,0 грн., в т.ч.ПДВ 19656,0 грн.), та завищено валові витрати в сумі 309137 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 р. в сумі 98280 грн., 2 квартал 2011 р. в сумі 210857 грн.
З наведеними висновками відповідача суд не може погодитись з огляду на таке.
Судом встановлено, що факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Вестком Груп», а саме поставки будівельного матеріалу цементу, підтверджені первинними бухгалтерськими документами:
- видатковими накладними: від 21.04.2010 № РН-2078 на суму 23620,08 грн., від 22.04.2010 № РН-2099 на суму 24188,64 грн., від 23.04.2010 № РН-2124 на суму 23711,57 грн., від 12.05.2010 № РН-2362 на суму 23340 грн., від 13.05.2010 № РН-2374 на суму 23340 грн., від 14.05.2010 № РН-2406 на суму 23340 грн., від 17.05.2010 № РН-2425 на суму 23340 грн., від 18.05.2010 № РН-2423 на суму 23340 грн., від 19.05.2010 № РН-2463 на суму 22632 грн., від 24.05.2010 № РН-2491 на суму 24927,12, від 25.05.2010 № РН-2503 на суму 24693,72, від 26.05.2010 № РН-2532 на суму 25020,48, від 27.05.2010 № РН-2555 на суму 25300,56 грн., від 28.05.2010 № РН-2560 на суму 24366,96 грн., від 31.05.2010 № РН-2604 на суму 23526,72 грн., від 01.06.2010 № РН-2617 на суму 23433,36 грн., від 02.06.2010 № РН-2643 на суму 23340 грн., від 03.06.2010 № РН-2652 на суму 23386,68 грн., від 24.06.2010 № РН-2966 на суму 25393,92 грн., від 25.06.2010 № РН-2980 на суму 24507 грн., від 29.06.2010 № РН-2990 на суму 26327,52 грн., від 30.06.2010 № РН-3003 на суму 26234,16 грн., від 01.07.2010 № РН-3021 на суму 26047,44 грн., від 01.07.2010 № РН-406 на суму 18672 грн., від 02.07.2010 № РН-3031 на суму 25954,08 грн., від 05.07.2010 № РН-3041 на суму 26374,20 грн., від 06.07.2010 № РН-3051 на суму 25393,92 грн., від 07.07.2010 № РН-3061 на суму 26747,64 грн., від 08.07.2010 № РН-3071 на суму 26747,64 грн.;
- податковими накладними: від 08.04.2010 № 1880 на суму ПДВ 5000 грн., від 19.04.2010 № 2034 на суму ПДВ 7476 грн., від 20.04.2010 № 2078 на суму ПДВ 11920 грн., від 19.04.2010 № 2035 на суму ПДВ 15600 грн., від 19.04.2010 № 2020 на суму ПДВ 45886,27 грн., від 30.04.2010 № 2232 на суму ПДВ 553,75 грн., від 13.05.2010 № 2373 на суму ПДВ 4166,67 грн., від 18.05.2010 № 2430 на суму ПДВ 4166,67 грн., від 20.05.2010 № 2480 на суму ПДВ 8333,33 грн., від 10.06.2010 № 2753 на суму ПДВ 3333,33 грн., від 16.06.2010 № 2856 на суму ПДВ 24545,27 грн., від 30.06.2010 № 3003 на суму ПДВ 43288,00 грн.;
- платіжними дорученнями: від 07.04.2010 № 6033 на суму 30000 грн., від 16.04.2010 № 6034 на суму 275317,6 грн., від 16.04.2010 № 6032 на суму 93600 грн., від 16.04.2010 № 6140 на суму 44856 грн., від 19.04.2010 № 6159 на суму 71520 грн., від 30.04.2010 № 6303 на суму 39322,50 грн., від 13.05.2010 № 6391 на суму 25000 грн., від 17.05.2010 № 6463 на суму 50000 грн., від 18.05.2010 № 6441 на суму 25000 грн., від 25.05.2010 № 6540 на суму 50724 грн., від 09.06.2010 № 6629 на суму 20000 грн., від 15.06.2010 № 6692 на суму 147271,60 грн., від 24.06.2010 № 6848 на суму 259728 грн.
Факти перевезення цементу підтверджуються товарно-транспортними накладними від 21.04.10 р., від 23.04.10 р., від 22.04.10 р., від 12.05.10 р., від 13.05.10 р., від 14.05.10 р., від 17.05.10 р., від 18.05.10 р., від 19.05.10 р., від 24.05.10 р., від 25.05.10 р., від 26.05.10 р., від 27.05.10 р., від 28.05.10 р., від 31.05.10 р., від 01.06.10 р., від 02.06.10 р., від 03.06.10 р., від 24.06.10 р., від 25.06.10 р., від 29.06.10 р., від 30.06.10 р., від 01.07.2010 р., від 02.07.2010 р., від 05.07.2010 р., від 06.07.2010 р., від 07.07.2010 р., від 08.07.2010 р.
Факти проведення господарських операцій з ТОВ «Сиріус Юнітрейд» (поставки будівельного матеріалу цементу) підтверджені первинними бухгалтерськими документами:
- видатковими накладними: від 29.03.2011 № РН-032906 на суму 28080 грн., від 30.03.2011 № РН-033006 на суму 28080 грн., від 31.03.2011 № РН-033102 на суму 28080 грн., від 01.04.2011 № РН-040104 на суму 33696 грн., від 26.04.2011 № РН-042613 на суму 28080 грн., від 27.04.2011 № РН-042718 на суму 28080 грн., від 28.04.2011 № РН-042815 на суму 27452,88 грн., від 19.05.2011 № РН-051902 на суму 33696 грн., від 20.05.2011 № РН-052005 на суму 33696 грн., від 21.05.2011 № РН-052101 на суму 33696 грн., від 25.05.2011 № РН-052506 на суму 33696 грн., від 27.05.2011 № РН-052705 на суму 34632 грн.;
- податковими накладними: від 29.03.2011 № 104 на суму ПДВ 19656 грн., від 22.04.2012 р. № 194 на суму ПДВ 13935,48 грн.;
- платіжними дорученнями: від 29.03.2011 № 205 на суму 117936 грн., від 22.04.2011 № 494 на суму 83612,88 грн., від 19.05.2011 № 822 на суму 169416 грн.
Факти перевезення цементу підтверджуються товарно-транспортними накладними від 29.03.2011, від 30.03.2011, від 31.03.2011, від 01.04.2011, від 26.04.2011, від 27.04.2011, від 28.04.2011, від 19.05.2011, від 20.05.2011, від 21.05.2011, від 25.05.2011, від 27.05.2011.
Використання цементу в ремонті (будівництві) дороги передбачено проектно-кошторисною документацією контракту № 6 від 23.04.2008 року, укладеного між Представництвом і Державною службою автомобільних доріг України.
Факти використання цементу у ремонті дороги М06 Київ - Чоп підтверджені лімітно-забірними картками типової форми № М-28а та актами списання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно наданих в матеріали справи регістрів за даними бухгалтерського обліку позивача розрахунки з постачальниками проведені представництвом в повному обсязі, заборгованість представництва перед ТОВ «Вестком Груп» та ТОВ «Сиріус Юнітрейд» відсутня.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРЮОФОП) станом на 26.09.2012 р. в реєстрі міститься запис про припинення юридичної особи ТОВ «Вестком-Груп». Відповідно до ухвали від 05.04.2011 р. господарського суду Запорізької області по справі № 29/5009/203/11 судом ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю «Вестком-Груп». Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП станом на 26.09.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Сиріус Юнітрейд» не перебуває в стані припинення, а є зареєстрованим.
Згідно баз даних Державної податкової служби України товариству з обмеженою відповідальністю «Вестком-Груп» був присвоєний індивідуальний податковий номер 366782326559, видано свідоцтво платника ПДВ № 100252579. Крім того, 26.06.2010 р. було видане нове свідоцтво платника ПДВ № 100289121 у зв`язку з перереєстрацією, яке діяло до 05.04.2011 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіріус Юнітрейд» присвоєно індивідуальний податковий номер 374034626552, свiдоцтво платника ПДВ № 100316673 анульоване податковим органом 02.09.2011 р.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 201.8 - 201.10 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В ході судового розгляду справи висновки податкового органу щодо порушень вищенаведених приписів податкового законодавства свого підтвердження не знайшли. Враховуючи вищевикладені юридичні факти, товариства з обмеженою відповідальністю «Вестком-Груп», «Сіріус Юнітрейд» під час проведення спірних господарських операцій з представництвом мали цивільну правоздатність і дієздатність, мали право укладати будь-які не заборонені законом угоди, були платниками ПДВ, отже в силу приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України мали право виписувати податкові накладні. Належних і допустимих доказів, які б спростовували даний висновок відповідачем не надано.
Водночас суд критично оцінює висновки податкового органу стосовно нікчемності укладених правочинів представництвом з його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд».
Як вказано в акті планової перевірки від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 в обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на акт ДПІ у Жовтневому р-ні м. Запоріжжя від 12.03.2011р. № 46/23-6/36678233 та акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 12.07.2011 р. № 874/23-6/37403465, якими всі правочини контрагентів ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд» визнані нікчемними на підставі п.1, п.5 ст.203, п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України.
На думку суду, посилання податкового органу на нікчемність договорів, укладених позивачем з його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд», з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Договори між позивачем та ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд», не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги ч. 1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.
02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до цього Закону до ст.228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».
Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.
Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.
Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарських операцій із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.
Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.
Але, за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.
Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.
В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.
Безпідставними є доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необгрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між підприємством та його контрагентами або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.
Відтак, враховуючи підтвердження господарських операцій між представництвом і його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд» первинними бухгалтерськими документами, які не мають юридичних дефектів, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, беручи до уваги письмові докази використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності представництва, суд дійшов висновку, що представництво не порушило вимоги податкового законодавства, тому не завищило валові витрати в сумі 943617,00 грн. та податковий кредит в сумі 180270,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Вестком-Груп» та не завищило валові витрати в сумі 309137,00 грн. і податковий кредит в сумі 19656,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Сіріус Юнітрейд».
В акті планової перевірки також зазначено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати у вигляді авансового платежу перерахованого в ІУ кварталі 2010 року в сумі 509266 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 84878 грн. по контракту №128/12/2010 від 28.12.2010 р. як авансовий платіж за матеріали (детектор, датчик) ТОВ «Дорожні системи України» (код ЄДР 34717706), які віднесені до складу валових витрат в сумі 424388 грн., а також безпідставно включено до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість постачальнику в сумі 84878 грн. Правопорушення відповідач обгрунтовує тим, що згідно Висновку від 12.03.2011р. №16/23-618/34717706, здійсненого ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено порушення: п.3 ст.5 та п.1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року №436- IV, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1 199 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) ТОВ «Дорожні системи України» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань; пп. 3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4, пп..7.2.1, 7.2.6 п.7.2 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97- ВР (із змінами та доповненнями) про необхідність документів, які б підтверджували здійснення фінансово-господарської діяльності та виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг). Встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Дорожні системи України» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Згідно Висновку вбачається відсутність купівлі та поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року щодо придбання ТОВ «Дорожні системи України» товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників та продажу ТОВ «Дорожні системи України» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає висновки податкового органу щодо допущених правопорушень Представництвом при оподаткуванні господарських операцій з ТОВ «Дорожні системи України» безпідставними з огляду на таке.
Судом встановлено, що 28 грудня 2010 року між представництвом і ТОВ «Дорожні системи України» укладено договір поставки № 28/12/2010, предметом якого є поставка обладнання компанії Vaisala Oyj (Фінляндія) згідно специфікації № 1.
Платіжним дорученням від 27.12.2010 р. № 9614 (отриманим банківською установою 29.12.2010 р.), на підставі вищевказаного договору, Представництво перерахувало кошти в сумі 509266,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 84877,70 грн., на підставі чого, керуючись положеннями пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», представництво включило зазначену суму без ПДВ до складу валових витрат по даті списання коштів з банківського рахунку (30.12.2010 р.).
По вказаній господарській операції ТОВ «Дорожні системи України» видало податкову накладну № 75 від 30.12.2010 р. на загальну суму 509266,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 84877,70 грн., яка включена Представництвом до складу податкового кредиту на підставі положень пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
25.03.2011 р. ТОВ «Дорожні системи України» (Постачальник) і Представництво заключило договір № 177 від 25.03.2011 року. Згідно п. 1.1 даного договору Постачальник зобов'язується поставити обладнання дорожньо-вимірювальних метеостанцій ROSA та відеокубів, а також провести роботи по монтажу, встановленню та пусконаладці даного обладнання. Згідно п.2.2 загальна сума цього договору складає 17929185,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2988197,64 грн. Згідно п.4.1 даного договору Постачальник здійснює поставку товару до 01 серпня 2011 року. Згідно додаткової угоди № 1 від 27.07.2011 р. до даного договору Постачальник здійснює поставку товару, роботи по монтажу, встановленню, пусконаладці та введенню в експлуатацію товару до 01 жовтня 2011 року.
Згідно листа від 25.03.2011 р. № 25/3 ТОВ «Дорожні системи України» запропоновано Представництву зарахувати платіж по платіжному дорученню від 27.12.2010 р. № 9614 в сумі 509266,20 грн. в рахунок зобов`язання по договору № 177 від 25.03.2011 р.
Листом від 25.03.2011 р. № 12.440 Представництво погодилось зарахувати платіж по платіжному дорученню від 27.12.2010 р. № 9614 в сумі 509266,20 грн. в рахунок зобов`язання по договору № 177 від 25.03.2011 р.
Судом встановлено, що в бухгалтерському обліку Представництва, на підставі вказаних листів, 25.03.2011 р. виконано запис в дебет рахунку 631 по договору № 177 від 25.03.2011 р. з кредиту рахунку 631 по договору № 28/12/2010 від 28.12.2010 р.
Відповідно до роз`яснення, викладеного в листі Національного банку України від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу»», після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.
Таким чином, на думку суду, Представництво і ТОВ «Дорожні системи України» правомірно врегулювали зміну призначення платежу за банківським переказом по платіжному дорученню від 27.12.2010 р. № 9614 в сумі 509266,20 грн. шляхом обміну листами, зарахувавши платіж в рахунок виконання представництвом грошового зобов`язання по договору № 177 від 25.03.2011 р.
Відповідно до регістру бухгалтерського обліку - картки рахунку 631 в розрізі контрагента ТОВ «Дорожні системи України» та договору № 177 від 25.03.2011 р. за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. ТОВ «Дорожні системи України» поставило Представництву товарно-матеріальні цінності (метеостанції) та виконало роботи по монтажу і пусконаладці метеостанцій всього на загальну суму 12062445,54 грн., що підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною від 31.05.2011 № 21, актом прийому-передачі обладнання від 31.05.2011, товарно-транспортною накладною від 31.05.2011 на загальну суму поставки 3127746,06 грн., видатковою накладною від 19.07.2011 № 33, актом прийому-передачі обладнання від 19.07.2011, товарно-транспортною накладною від 19.07.2011 на загальну суму поставки 1810605,00 грн., видатковою накладною від 15.08.2011 № 42, актом прийому-передачі обладнання від 15.08.2011, товарно-транспортною накладною від 15.08.2011 на загальну суму поставки 2640000,00 грн., видатковою накладною від 26.08.2011 № 47, актом прийому-передачі обладнання від 26.08.2011, товарно-транспортною накладною від 26.08.2011 на загальну суму поставки 384000,00 грн., видатковою накладною від 30.09.2011 № 54, актом прийому-передачі обладнання від 30.09.2011, товарно-транспортною накладною від 30.09.2011 на загальну суму поставки 2691132,12 грн., видатковою накладною від 20.06.2012 № 33, актом прийому-передачі обладнання від 20.06.2012, товарно-транспортною накладною від 20.06.2012 на загальну суму поставки 760218,36 грн., довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 20.06.12 р. на суму 85371,66 грн., довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 20.06.12 р. на суму 563372,34 грн.
Оплата поставленого метеообладнання і виконаних робіт по монтажу і пусконаладці метеообладнання проведена Представництвом банківськими переказами згідно платіжних доручень: від 27.12.2010 № 9614 в сумі 509266,20 грн. з урахуванням листів від 25.03.2011 р. № 25/3 та № 12.440, від 04.05.2011 № 615 в сумі 2000000,00 грн., від 10.05.2011 № 634 в сумі 3000000,00 грн., від 31.05.2011 № 742 в сумі 2000000,00 грн., від 29.06.2011 № 751 в сумі 964529,93 грн., від 30.06.2011 № 1472 в сумі 500000,00 грн., від 30.06.2011 № 1471 в сумі 500000,00 грн., від 07.11.2011 № 726 в сумі 900000,00 грн., від 07.11.2011 № 727 в сумі 900000,00 грн., від 07.11.2011 № 728 в сумі 200000,00 грн., від 27.07.2012 № 553 в сумі 288649,41 грн., від 30.07.2012 № 564 в сумі 100000,00 грн., від 14.09.2012 № 716 в сумі 200000,00 грн.
Податок на додану вартість в сумі 84877,70 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2010 р. № 75, яка видана ТОВ «Дорожні системи України», на підставі вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включений Представництвом до складу податкового кредиту по даті здійснення першої з подій - даті списання коштів з банківського рахунку представництва в оплату товарів (робіт, послуг) згідно платіжного доручення від 27.12.2010 № 9614 на суму 509266,20 грн.
Наявність під час податкової перевірки податкової накладної від 30.12.2010 р. № 75 підтверджується актом планової перевірки і представниками відповідача не заперечується.
Враховуючи, що придбання і встановлення метеообладнання передбачене проектно-кошторисною документацією контракту № 6 від 23.04.2008 р., укладеного між представництвом і Державною службою автомобільних доріг України, такі операції підтверджені розрахунковими і платіжними документами, податковою накладною, позивач правомірно скористався правом на валові витрати в сумі 424388 грн. і податковий кредит в сумі 84877,70 грн. по господарській операції з перерахування коштів ТОВ «Дорожні системи України» згідно платіжного доручення від 27.12.2010 р. № 9614 на суму 509266,20 грн., відповідно до норм ч.1 пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств», ч.1 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В актах перевірок від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 та від 14.03.2012 р. № 1676/22/26607343 відповідачем зазначено, що Представництвом в перевіряємому періоді надано авансові платежі підприємствам в сумі 14496562 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2416094 грн., по яких в ході проведення перевірки не надано представництвом документального підтвердження щодо пов'язаності даних попередніх оплат з виконанням довгострокового контракту (відсутні первинні документи щодо поставки товарів (робіт, послуг)), що, на думку податкового органу, є порушенням пп.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення встановлені по господарським операціям з перерахування коштів ТОВ «Технобудальянс» (код 37190526) в сумі 4106667,00 грн. за 4 квартал 2010 р., ПП «Адвайта» (код 36675291) в сумі 2000000,00 грн. за 4 квартал 2010 р., ТОВ «Гран Трейд» (код 36859074) в сумі 190553,00 грн. за 3 квартал 2010 р. та в сумі 608486,00 грн. за 4 квартал 2010 р., ТОВ «Агропортторг» (код 36675291) в сумі 1808333,00 грн. за 4 квартал 2010 р., ТОВ «Юл Соф» (код 32569900) в сумі 250000,00 грн. за 3 квартал 2010 р. та в сумі 362000,00 грн. за 4 квартал 2010 р., ТОВ «Бауком Україна» (код 36064184) в сумі 1994449,00 грн. за 3 квартал 2010 р., Коростишівське архітектурно-планувальне бюро (код 20413840) в сумі 216667,00 грн. за 3 квартал 2010 р. та в сумі 416667 грн. за 4 квартал 2010 р., ПП «Промбетон» (код 36488328) в сумі 126646,00 грн. за 3 квартал 2010 р.
В акті від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 податковим органом зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що по вищевказаних підприємствах відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, керівник та головний бухгалтер в одній особі. Стани підприємств: ТОВ «Технобудальянс» - припинено, але не знято з обліку; ТОВ «Агропортторг» - прийнято рішення про припинення; ТОВ «Юл Соф» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Станом на 30.06.2011 року по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по вищевказаних підприємствах рахується дебіторська заборгованість в сумі 14496562 грн. Кінцевий термін здачі робіт по ремонту автомобільної дороги М06 Київ - Чоп, на кілометражі від км 128+100 до км 182+300 (за виключенням ділянки від км 129+631 до км 152+029) до 21.09.2011 року. На усне пояснення в ході перевірки головним бухгалтером надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками» за вересень 2011 року згідно якої рахується дебіторська заборгованість по вищевказаним підприємствам в сумі 14496562 грн. Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками» за вересень 2011 року додається до першого примірника акту перевірки (додаток №6). Документів щодо поставок товарів (робіт, послуг) по вищевказаних підприємствах в ході перевірки не надано. В порушення пп.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» представництвом включено до складу валових витрат попередні оплати в сумі 12080468 грн., які не пов'язані з виконанням довгострокового контракту, в т.ч. по періодам: 3 квартал 2010 року - 2778315 грн., 4 квартал 2010 року - 9302153 грн.
Надаючи правову оцінку даному порушенню, суд зазначає наступне.
Встановлено, що між ТОВ «Технобудальянс» (Орендодавець) та Представництвом (Орендар) укладено договір оренди техніки та механізмів № ПР/ОЗ/12ОТ від 03.12.2010 року. Згідно п.1.1 даного договору Орендодавець зобов'язується передавати, а Орендар приймати в тимчасове (строкове) оплатне користування транспортні засоби, технологічні транспортні засоби.
Відповідно до розділу 2 «Мета та умови використання Техніки» зазначеного договору передбачено цільове використання техніки, а саме для використання Орендарем в своїй господарській діяльності за цільовим призначенням, а саме при будівництві транспортних розв'язок автомобільної дороги М06 Київ-Чоп в межах Житомирської області, на виконання контракту № 6 від 23.04.2008 року зі Службою автомобільних доріг України (Укравтодор), улаштування відкосів, прибирання прилеглої території.
Згідно п.5.1 зазначеного договору орендна плата за місяць користування однією одиницею Техніки встановлюється з ПДВ 20% та відображається в Переліку Техніки, який є невід'ємною частиною цього Договору. Графік роботи Техніки: 30 календарних днів в дві зміни по 12 годин кожна зміна, кожен день, без вихідних днів, сім днів на тиждень. Орендна плата сплачується Орендарем за місяць оренди Техніки на підставі рахунків виставлених Орендодавцем на оплату з урахуванням сплаченого Орендарем авансу (пункт 5.2 Договору).
Додатком № 1 до Договору оренди № ПР/03/12 ОТ від 03 грудня 2010 р. визначено перелік техніки, що надається в оренду згідно договору № ПР/03/12 ОТ від 03 грудня 2010 р., а саме екскаватор колісний JCB JS160W з орендною платою 342000,00 грн. за місяць оренди при двозмінній роботі, екскаватор гусенечний САТ330 з орендною платою 342000,00 грн. за місяць оренди при двозмінній роботі, фронтальний навантажувач New Holland W170 з орендною платою 285000,00 грн. за місяць при двозмінній роботі, фронтальний навантажувач JCB 411 HT з орендною платою 285000,00 грн. за місяць оренди при двозмінній роботі, грейдер САТ 160h з орендною платою 342000,00 грн. за місяць оренди при двозмінній роботі, екскаватор-навантажувач JCB 4CX з орендною платою 228000,00 грн. за місяць оренди при двозмінній роботі, автокран пневмоколісний телескопічний Coles 36/40 з орендною платою 228000,00 грн. за місяць при двозмінній роботі.
Згідно акту прийому - передачі № 1 від 04.12.2010 р. орендодавцем передано Представництву в оренду три одиниці техніки, вказаної в Додатку № 1 до Договору оренди № ПР/03/12 ОТ. Згідно акту прийому-передачі № 2 від 05.12.2010 р. орендодавцем передано Представництву в оренду дві одиниці техніки, вказаної в Додатку № 1 до Договору оренди № ПР/03/12 ОТ. Згідно акту прийому-передачі № 3 від 06.12.2010 р. орендодавцем передано Представництву в оренду дві одиниці техніки, вказаної в Додатку № 1 до Договору оренди № ПР/03/12 ОТ.
Відповідно до акту прийому - передачі (повернення техніки з оренди) № 4 від 28.12.2010 р. Представництвом повернуто орендодавцеві сім одиниць техніки, зазначеної в Додатку № 1 до Договору оренди № ПР/03/12 ОТ.
ТОВ «Технобудальянс» виписав Представництву рахунок № СФ-000482 від 31.12.2010 р. на нарахування і сплату орендних платежів відповідно до умов п.5.1 договору на загальну суму 1588000,00 грн.
Представництвом по вищевказаному договору оренди сплачено орендних платежів ТОВ «Технобудальянс» на загальну суму 1588000,00 грн., у тому числі згідно платіжного доручення № 9467 від 13.12.2010 року на загальну суму 588000,00 грн, в т.ч. ПДВ 98000,00 грн., платіжного доручення № 33 від 21.12.2010 року на загальну суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333, 33 грн., платіжного доручення № 13 від 21.12.2010 р. на загальну суму 500000 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.
Суд встановив, що факти використання орендованої спеціальної техніки в будівництві дороги підтверджені змінними рапортами машиністів, які підписані уповноваженими фізичними особами - працівниками Представництва і працівниками ТОВ «Гюльсан Україна», останні виконували трудові функції на підставі укладеного між представництвом і ТОВ «Гюльсан Україна» договору № 1 про надання послуг від 27.05.2008 р. та дозволів на працевлаштування, виданих Київським міським центром зайнятості.
Відповідно до п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, Представництво правомірно включило витрати по нарахуванню і сплаті орендних платежів від ТОВ «Технобудальянс» до складу валових витрат.
03.12.2010 року між ТОВ «Технобудальянс» (Підрядник) та Представництвом (Замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 000173. Згідно п.1.1 даного договору Підрядник зобов'язується згідно з договірною ціною (додаток №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною) виконати роботи по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, транспортна розв'язка км.128+100, земляні роботи, заміну непридатного грунту. Згідно п.3.1 Підрядник розпочне виконання робіт у грудні 2010 року завершить в строк до 01 січня 2011 року. Згідно п.5.1 даного договору Замовник перераховує кошти згідно актів приймання-виконаних робіт.
Представництвом по вищевказаному договору № 000173 від 03.12.2010 року перераховано коштів ТОВ «Технобудальянс» на зальну суму 1840000,00 грн., у тому числі згідно платіжного доручення № 52 від 27.12.2010 р. на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч ПДВ 33333,33 грн., платіжого доручення № 49 від 27.12.2010 р. на загальну суму 1640000,00 грн, в т.ч ПДВ 73333,33 грн.
24.12.2010 року між ТОВ «Технобудальянс» (Підрядник) та Представництвом (Замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 28/12БМР. Згідно п.1.1 даного договору Підрядник зобов'язується згідно з договірною ціною (додаток №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною) виконати роботи по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, транспортна розв'язка км.128+100, холодне фрезерування асфальтобетонного покриття. Згідно п.3.1 Підрядник розпочне виконання робіт у грудні 2010 року і завершить в строк до 01 січня 2011 року. Згідно п.5.1 даного договору Замовник перераховує Підряднику аванс згідно рахунку, виставленого підрядником.
Представництвом по вищевказаному договору № 28/12БМР від 24.12.2010 року авансовий платіж ТОВ «Технобудальянс» на загальну суму 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 55 від 28.12.2010 р. на загальну суму 1500000 грн, в т.ч ПДВ в сумі 250000 грн.
Факти виконання господарських операцій по договорам № 000173 та № 28/12БМР оформлені відповідними розрахунковими документами: довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 31.12.10 р. на суму 1840000,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в від 31.01.11 р. на суму 1500000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від «16» серпня 2012 р. у справі справі № 5023/5438/11 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудальянс", код 37190526, зареєстровано Державним реєстратором м. Харкова від 02.08.2010 р. за № 14801020000047378, за адресою: 61177, м. Харків., пров. Пластичний, буд. 9.
Отже, враховуючи, що господарські операції з ТОВ «Технобудальянс» були проведені до моменту ліквідації (припинення) контрагента, посилання відповідача в акті перевірки на дану обставину є безпідставним.
07.10.2010 року між ПП «Адвайта» (Постачальник) та Представництвом (Покупець) укладено договір поставки будівельних матеріалів № 07/10-2010БМ. Згідно п.1.1 даного договору Постачальник зобов'язується поставити матеріали (щебінь) на загальну суму 2400000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 400000,00 грн.
ПП «Адвайта» на виконання умов угоди № 07/10-2010БМ поставлено товари, на що виписані такі видаткові та податкові накладні: податкова накладна № 142 від 08.10.10 р. на суму 140000,00 в т.ч. ПДВ 23333,33 грн., податкова накладна № 201 від 11.10.10 р. на суму 100000,00 в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., накладні: № рн 1271 від 15.10.10 р. на суму 278390,88 грн в т.ч. ПДВ 46398,48 грн., № рн 1285 від 20.10.10 р. на суму 305194,86 грн. в т.ч. ПДВ 50865,81 грн., № рн 1288 від 22.10.10 р. на суму 359711,83 грн. в т.ч. ПДВ 59951,97 грн., № рн 1292 від 26.10.10 р. на суму 387978,85 грн. в т.ч. ПДВ 64663,14 грн., № рн 1298 від 28.10.10 р. на суму 436242,84 грн. в т.ч. ПДВ 72707,13 грн., № рн 1302 від 29.10.10 р. на суму 435809,84 грн в т.ч ПДВ 72634,97 грн., № рн 1308 від 01.11.10 р. на суму 196670,90 грн в т.ч ПДВ 32778,48 грн.
Представництвом по вищевказаному договору перераховані кошти ПП «Адвайта» на загальну суму 2400000,00 грн. згідно платіжного доручення № 8496 на загальну суму 700000,00 грн., платіжного доручення № 8497 на загальну суму 700000,00 грн., платіжного доручення № 8504 від 07.10.2010 р. на загальну суму 500000,00 грн., платіжного доручення № 8505 від 07.10.2010 р. на загальну суму 500000,00 грн.
Відповідно до актів списання, лімітно-забірних карток, які долучені до матеріалів справи, придбані у ПП «Адвайта» будівельні матеріали використані в господарській діяльності позивача, а саме на ремонт автомобільної дороги М06 Київ - Чоп.
Факти проведення господарських операцій та їх належне відображення в податковій звітності постачальника підтверджені податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси за результатами проведення зустрічної перевірки. Згідно листа ДПІ у Малиновському районі м.Одеси № 6937/23-311/60 від 23.02.2012 р. проведено зустрічну звірку ПП «Адвайта» (код за ЄДРПОУ 36233212) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Представництвом «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код за ЄДРПОУ 26607343), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 рок ( довідка №36/23-317/60 від 16.02.2012 року). Відповідно до матеріалів зустрічної звірки між ПП «Адвайта» (код за ЄДРПОУ 36233212) з Представництвом «Гюльсан Іншаат Санаі туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код за ЄДРПОУ 26607343) вищеописані первинні документи проведені в обліку і звітності ПП «Адвайта». Відповідно до довідки зустрічної звірки на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська заборгованість за наданий товар за розрахунками з Представництвом «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» відсутня.
18.06.2010 року між ТОВ «Бауком Україна» (Підрядник) та Представництвом «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 120.06-БУ. Відповідно до предмету договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язок виконати комплекс робіт на 128 км дороги М06 Київ-Чоп. Комплекс робіт виконується Підрядником, власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту, працівників в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а у необхідних випадках із залученням субпідрядних організацій. Закупівля матеріалів та роботи, непередбачені цим Договором, можуть виконуватися Підрядником у разі письмового погодження з Замовником, в якому зазначається розрахунок матеріалів та робіт в кількісному та грошовому вираженні. Відповідно до п.2.1 договору вартість виконуваних робіт (їх договірна ціна) складає 47,30 грн. за 1 м3, що включає в себе вартість розробки ґрунту в резерві, з навантаженням на автомобілі, транспортуванням на розв'язку у с. Глибочиця 128 км дороги М06 Київ-Чоп, плануванням ґрунту у відвалі, плануванням відкосів вертикальним та горизонтальним, ущільненням ґрунту пошарово, поливанням водою у випадку необхідності, кінцевим плануванням, виконанням робіт по тимчасовим дорогам від резерву до розв'язки та інші роботи, необхідні та доцільні для якісного виконання та здавання робіт по договору Замовнику.
На виконання умов зазначеного договору на підставі рахунків-фактур від 05.07.10 р. № СФ-0000023, від 14.07.10 р. № СФ-0000028, від 19.07.10 р. № СФ-0000030, від 28.07.10 р. № СФ-0000034 представництвом перераховано кошти ТОВ «Бауком Україна» згідно платіжних доручень від 22.06.10 р. № 6806 в сумі 500000,00 грн. в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., від 05.07.10 р. № 6977 в сумі 350000,00 грн. в т.ч. ПДВ 58333,33 грн., від 14.07.10 р. № 7100 в сумі 500000,00 грн. в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., від 19.07.10 р. № 7161 в сумі 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., від 22.07.10 р. № 7235 в сумі 300000,00 грн. в т.ч. ПДВ 50000,00 грн., від 26.07.10 р. № 7320 в сумі 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., від 28.07.10 р. № 7552 в сумі 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., від 03.08.10 р. № 7456 в сумі 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., від 03.08.10 р. № 7442 в сумі 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., від 03.08.10 р. № 7452 в сумі 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., від 18.08.10 р. № 7713 в сумі 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн., від 10.08.10 р. № 7597 в сумі 130000,00 грн. в т.ч. ПДВ 21666,67 грн.
Виконання ТОВ «Бауком Україна» будівельних робіт за договором № 120.06-БУ підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 від 30.07.10 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за липень 2010 року на загальну суму 1099257,62 грн., в тому числі ПДВ 183209,60 грн., довідкою про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-3 від 30.09.10 р. на суму 1971609,49 грн., актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень 2010 року на суму 1577725,09 грн., в тому числі ПДВ 262954,18 грн., актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень 2010 року на суму 173420,40 грн., у тому числі ПДВ 28903,40 грн., актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за вересень 2010 року на суму 220464,00 грн., у тому числі ПДВ 36744,00 грн. Відповідно до актів ТОВ «Бауком Україна» були виконані будівельні роботи на 128 км дороги М06 Київ - Чоп, які є предметом контракту представництва з Укравтодором.
Крім того, судом встановлено, що в рамках договору № 120.06-БУ ТОВ «Бауком Україна» поставило Представництву будівельні матеріали (відсів, щебінь) згідно видаткової накладної № РН-0000010 від 27.07.10 р. на загальну суму 113467,58 грн., у тому числі ПДВ 18911,26 грн.
ТОВ «Бауком Україна» виписало Представництву податкові накладні: від 23.06.10 р. № 20 на суму ПДВ 83333,33 грн., від 06.07.10 р. № 23 на суму ПДВ 58333,33 грн., від 15.07.10 р. № 25 на суму ПДВ 83333,33 грн., від 19.07.10 р. № 27 на суму ПДВ 33333,33 грн., від 23.07.10 р. № 29 на суму ПДВ 50000,00 грн., від 27.07.10 р. № 30 на суму ПДВ 33333,33 грн., від 28.07.10 р. № 33 на суму ПДВ 16666,67 грн., від 05.08.10 р. № 43 на суму ПДВ 83333,33 грн., від 13.08.10 р. № 46 на суму ПДВ 21666,67 грн., від 20.08.10 р. № 47 на суму ПДВ 66666,67 грн.
01.11.2010 року ТОВ «Агропортторг» (Постачальник) укладено договір поставки товару № 01/11/2010ПР з Представництвом (Покупець). Згідно п.1.1 даного договору постачальник зобов'язується поставити Кратон D 1101 АТ. Згідно п. 8.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків діє до моменту повного їх виконання сторонами. Згідно протоколу погодження договірної ціни від 01.11.2010 року ціна Кратон D 1101 АТ складає 42,00 грн. за 1 кілограм.
Представництвом по вищевказаному договору перераховано авансовий платіж ТОВ «Агропортторг» на загальну суму 2170000,00 грн. згідно платіжного доручення № 8932 від 03.11.2010 р. на загальну суму 900000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 150000,00 грн., платіжного доручення № 8933 від 03.11.2010 р. на загальну суму 900000,00 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 150000,00 грн., платіжного доручення № 8934 від 03.11.2010 р. на загальну суму 370000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 61666,67 грн.
На виконання умов договору ТОВ «Агропортторг» поставив Представництву кратон D 1101 АТ згідно видаткової накладної № РН-0000045 від 30.11.2010 р. на загальну суму 2170000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 361666,67 грн.
В судовому засіданні представником позивача надано довідку за підписом заступника Голови представництва Пехліван Ю.Е. про те, що для дорожнього покриття використовується кратон-добавка до верхнього шару дорожнього покриття, яка надає додаткові експлуатаційні можливості для підвищення властивостей мостового настилу, утримування щебеню. Також згідно листа представництва від 15.11.2012 р. № 12.4668 полімер торгової марки Kraton використаний у виробництві асвальтобетонної суміші верхнього шару дорожнього покриття автомобільної дороги М06 на підставі п. R5.04.5.5 Тому ІІІ.іі «Спецификации - Контрактная документация. Дорожная одежда - материаллы, связанные вяжущим» договору з Укравтодором.
Використання полімеру в господарській діяльності представництва підтверджено долученими до матеріалів справи лімітно-забірними картками і актами списання.
В акті від 14.03.2012 р. № 1676/22/26607343 відповідачем зазначено, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси складено Акт від 11.11.2011 року № 302/23-214/366675291 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг» код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11 по 30.04.11. Згідно даного акту від 11.11.2011 року встановлено, що станом на 11.11.2011 року ТОВ «Агропортторг» має стан 3 - прийнято рішення про припинення, встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Агропортторг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу.
Суд відхиляє даний доказ відповідача, адже рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі №2а/1570/10427/2011 скасовано наказ податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Агропортторг», яка оформлена актом №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року та визнано протиправними дії податкового органу щодо її проведення. Тобто, фактично, акт, на який посилається відповідач та яким встановлено ознаки нікчемності угод між Представництвом та ТОВ «Агропортторг», складений з порушенням норм податкового законодавства, що встановлено судовим рішенням в іншій справі, а тому він не може бути прийнятий до уваги судом для підтвердження ознак нікчемності угод позивача з його контрагентом в цій справі.
19.08.2010 р. між ТОВ «Юл Соф» (Продавець) та Представництвом (Покупець) укладено договір № Щ-08/08-10 купівлі-продажу товару. Згідно предмету договору продавець зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначається сторонами в специфікаціях. Згідно додатку № 1 від 19.08.2010 р. до договору № Щ-08/08-10 «Специфікація на поставку продукції» постачальник (ТОВ «Юл Соф») зобов`язується передати покупцю гранітно-щебеневу продукцію: щебінь фракції 10-15 мм по ціні 80,00 грн. за 1 тонну в кількості 3000 тон, відсів по ціні 10,00 грн. за тонну в кількості 6000 тон. Згідно додатку № 2 від 19.08.2010 р. до договору № Щ-08/08-10 «Специфікація на поставку продукції» постачальник (ТОВ «Юл Соф») зобов`язується передати покупцю гранітно-щебеневу продукцію: щебінь фракції 5-10 мм по ціні 54,00 грн. за 1 тонну, щебінь фракції 10-20 мм по ціні 50,00 грн., щебінь фракції 20-40 мм по ціні 42,00 грн., відсів по ціні 5,00 грн. за тонну. Обсяги продукції по фракціям визначаються щомісячним графіком відгрузки, погодженим сторонами.
На виконання умов договору № Щ-08/08-10 Представництвом перераховано авансовий платіж ТОВ «Юл Соф» на загальну суму 734400,00 грн, в т.ч. ПДВ 122400,00 грн. згідно платіжних доручень: від 19.08.2010 р. № 7717 на суму 300000,0 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн., від 20.10.2010 р. № 8711 на суму 134400,00 грн., в т.ч. ПДВ 22400,00 грн., від 02.11.2010 р. № 8896 на суму 300000,00 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 50000,00 грн.
24.09.2010 року між ТОВ «Гранд Трейд» (Постачальник) та Представництвом (Покупець) укладено договір поставки № 26/2010ІІ. Згідно п. 1.1 даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця будівельні матеріали - щебінь гранітний, вид, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у договорі та специфікаціях або рахунках-фактури, які є невід`ємними частинами цього договору. Згідно п. 2.1 цього договору розрахунки за товар згідно договору проводяться між Сторонами на умовах визначених у Договорі та Специфікаціях або рахунках-фактури. Згідно додатку № 1 від 24.09.2010 р. до договору поставки № 26/2010ІІ ТОВ «Гранд Трейд» зобов`язаний поставити щебінь гранітний фракції 0*70, кількість якого визначається Представництвом в заявках.
На виконання умов договору, на підставі рахунків № СФ-09.2401 від 24.09.10 р., № СФ-10.0403 від 04.10.10 р., № СФ-101201 від 12.10.10 р., № СФ-111001 від 10.11.10 р. Представництвом перераховано кошти ТОВ «Гранд Трейд» на загальну суму 958846,07 грн., в т.ч. ПДВ 159807,68 грн. згідно платіжних доручень: від 29.09.2010 № 8339 на суму 250000,00 грн., в т.ч. ГІДВ в сумі 41666,67 грн., від 03.10.2010р. № 8410 на суму 250005,38 грн., в т.ч.ПДВ 41667,56 грн., від 12.10.2010 р. № 8568 на суму 400034,62 грн., в т.ч.ПДВ 66672,44 грн., від 10.11.2010 р. № 9056 на суму 80142,98 грн., в т.ч. ПДВ 13357,16 грн.
На підставі рахунків № 129 від 18.09.09 р. та № 179 від 11.08.10 р. Представництвом перераховані авансові платежі ПП «Промбетон» на загальну суму 151975,00 грн., в т.ч. ПДВ 25329,17 грн. згідно платіжних доручень: від 18.09.09 р. № 4261 на суму 71975,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 11995,83 грн., та від 12.08.10 р. № 7586 на суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 13333,33 грн.
ПП «Промбетон» виписані податкові накладні № 138 від18.09.09 р. на суму ПДВ 11995,83 грн. та № 353 від 16.08.10 р. на суму ПДВ 13333,33 грн.
Відповідно до накладної від 31.03.2010 р. № РН-0000128 контрагентом ПП «Промбетон» поставлено пісок на загальну суму 71975,00 грн., відповідно до накладної № РН-0000369 контрагентом ПП «Промбетон» поставлено металопрофіль на суму 80000,00 грн. Згідно акта звіряння розрахунків заборгованість між сторонами відсутня.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону).
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 334/94-ВР вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг).
Отже, Законом N 334/94-ВР передбачено, що для включення понесених платником податку витрат до складу валових достатньо настання однієї із зазначених вище подій. Основною умовою віднесення суми витрат, пов'язаних з придбанням товарів, до валових є те, що отриманий товар буде використовуватись у власній господарській діяльності. При цьому часовий період, у який такий товар має бути використаний платником податку у власній господарській діяльності, законодавець не встановлює.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного суду України від 20.03.2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.
Згідно з установленими обставинами, предметом договорів з вищевказаними контрагентами є товарно-матеріальні цінності та роботи, які використовуються Представництвом у власній господарській діяльності; збільшення валових витрат здійснювалось позивачем у тих податкових періодах, у яких суми перераховувались як передоплата на виконання укладених договорів, тобто за першою подією.
Окрім того судом встановлено, що розрахунки між представництвом і ТОВ «Технобудальянс», ПП «Адвайта», ТОВ «Бауком Україна», ПП «Промбетон», ТОВ «Агропортторг» по спірних авансових платежах проведені в повному обсязі, адже контрагентами поставлені будівельні матеріали та виконані будівельні роботи, пов`язані з виконанням контракту № 6 між Представництвом і Укравтодором, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що документи з поставки товарів (робіт, послуг) зазначеними контрагентами під час перевірки не надавались і в бухгалтерському обліку позивача не відображені, в підтвердження чого надав суду копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за вересень 2011 року, в якій по вищезазначеним контрагентам рахується дебіторська заборгованість.
Суд відхиляє даний доказ, адже згідно п.п.85.7, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) отримання під час перевірки копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
В порушення зазначених норм Кодексу копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за вересень 2011 року не засвідчена підписом посадової особи позивача та не скріплена печаткою позивача. Опис її вилучення відповідачем не складався.
Згідно ч. 3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Суд зазначає, що позивач мав право на валові витрати по перерахованих авансах на підставі підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 334/94-ВР по даті перерахування коштів контрагентам з свого банківського рахунку.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав суду регістри бухгалтерського обліку, підписані головним бухгалтером Представництва та скріплені печаткою представництва, які свідчать про належне відображення в бухгалтерському обліку спірних господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) по контрагентах.
Розрахунки з ТОВ «Гран Трейд», ТОВ «Юл Соф» за даними бухгалтерського обліку Представництва станом на кінець перевіреного періоду не закриті (операції з поставки товарів в обліку не відображені), проте висновки податкового органу про непов`язаність понесених витрат по сплаті авансових платежів є передчасними та суперечать підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 334/94-ВР.
Пояснення представників відповідача про те, що строк дії контракту № 6 між Представництвом і Укравтодором закінчився 21.09.2011 р., а відтак понесені витрати по сплаті авансових платежів контрагентам не підлягають врахуванню у складі валових витрат так як не пов`язані з виконанням контракту, не відповідає фактичним обставинам справи, адже позивачем надані письмові докази, які свідчать про виконання контракту після вказаної дати і впродовж 2012 року.
Зокрема, до матеріалів справи долучені листи Представництва, Служби інженера «Hyder Consulting (UK) Ltd», Укравтодору, зі змісту яких випливає продовження виконання ремонтних робіт після запланованої дати їх завершення (21.09.2011). Згідно листа Укравтодору від 13.08.2012 р. № 5-3/1217 представництву пропонувалось завершити роботи, передбачені проектною документацією і не виконані по теперішній час. Листом від 28.09.2012 р. № 22/4/22-33/6670 Житомирська митниця продовжила строк тимчасового ввезення товарів та транспортних засобів представництва до 31.12.2012 року. Листом від 08.11.2012 р. № КС.О.ТО/12.4663 представництво інформувало «Hyder Consulting (UK) Ltd» про заврешення всіх робіт. Листом від 15.11.2012 р. № HMM/hmm/C6/4/14/3364 «Hyder Consulting (UK) Ltd» інформував представництво і Укравтодор про завершення робіт, та видав Свідоцтво про відповідальність за недоліки будівництва.
У відповідності до Загальних Умов контракту (п.п. 60.6, 60.7, 60.8), через 56 днів після видачі Свідоцтва про відповідальність за недоліки будівництва Представництво Акціонерної компанії «Гюльсан Іншаат Санаї Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» від імені Акціонерної компанії «Гюльсан Іншаат Санаї Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» надасть Державній службі автомобільних доріг України письмове повідомлення про виконання своїх зобов'язань по Контракту № 6 і, на протязі 28 днів, Інженером («Hyder Consulting (UK) Ltd») підтверджується остаточне виконання робіт. Завершення зобов'язань по контракту (виконання робіт) настане лише по даті остаточного розрахунку Замовника - Державної служби автомобільних доріг України з Акціонерною компанією «Гюльсан Іншаат Санаї Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», а саме на протязі 63 днів (Загальні Умови контракту п.п.60.7,60.10).
З пояснень представників позивача. роботи Укравтодором не прийняті, заключний акт виконаних робіт не підписаний, проти чого представники відповідача не заперечували.
Таким чином, враховуючи період, який перевірявся податковим органом, а саме з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., правових підстав для висновків про непов`язаність авансових платежів, перерахованих контрагентам в перевіреному періоді, з господарською діяльністю Представництва, немає. Так як господарські операції поза межами перевіреного періоду перевірці не підлягали, на думку суду, у відповідача відсутні належні підстави для таких висновків.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, наявні в матеріалах справи письмові докази, пояснення представників сторін, у позивача були всі законні підстави та умови для віднесення сум авансових платежів по господарським операціям з ТОВ "Технобудальянс", ПП "Адвайта", ТОВ "Гран Трейд", ТАВ "Агропротторг", ТОВ "Юл Соф", ТОВ "Бауком Україна", ПП "Промбетон" до складу валових витрат.
За таких обставин позивач не порушив вимоги пп. 5.1 ст.5, пп.7.10.6 п.7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР.
Суд також не погоджується з висновками податкового органу в частині порушення Представництвом пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, що Представництвом в 2 кварталі 2010 рок завищено валові витрати на вартість використаних виробничих запасів на ремонт та поліпшення основних фондів в сумі 5704105 грн.
Судом безспірно встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом), відповідно до вимог п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пп. п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.
Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.
Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.
Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Відповідач не надав доказів щодо включення вартості запасів в сумі 5704105 грн., використаних на поліпшення основних фондів в 2 кварталі 2010 р., до складу валових витрат цього кварталу або попередніх податкових періодів.
Згідно Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рядком 04.7 податкової декларації декларуються валові витрати, визначені платником податків за п.7.10 ст.7 Закону № 334, тобто фактично оплачені (нараховані) витрати, пов'язані із виконанням довгострокового договору (контракту).
Таким чином, помилковими є твердження представника відповідача, що валові витрати за рядком 04.7 декларацій і фактичні витрати згідно п.7.10 ст.7 Закону № 334, є відмінними один від одного показниками.
Окрім того, як свідчать матеріали податкових перевірок (акт від 16.07.2010 р. № 4065/22/26607343, акт від від 15.12.2011 р. № 7839/22/26607343) та відповідно до поданих податковому органу декларацій з податку на прибуток за податкові періоди 2009 - 2010 рр. у складі валових витрат (рядки 04.1 - 05.3) представництвом декларувались виключно витрати за рядком 04.7 «витрати, пов`язані з виконанням довгострокових договорів». Валові витрати від інших господарських операцій та за іншими рядками податкових декларацій представництвом не декларувались.
Судом встановлено, що задекларовані позивачем валові витрати за рядком 04.7 декларацій за 2009 - 2 квартал 2010 років та визначені ним фактичні витрати, які приймали участь у розрахунку оціночного коефіцієнту та розрахункової величини валового доходу за 2009 - 2 квартал 2010 р., рівні між собою, що підтверджується матеріалами перевірок згідно актів від 16.07.2010 р. № 4065/22/26607343, від 15.12.2011 р. № 7839/22/26607343, додатками № 5 до них, показниками податкових декларацій за вказані періоди.
Відповідач, визначаючи при перевірці оціночний коефіцієнт і розрахункову величину валового доходу за 2 квартал 2010 року, прийняв до розрахунку величину фактичних витрат 36963019,00 грн., задекларовану представництвом у складі валових витрат за рядком 04.7 декларації за 2 квартал 2010 року, та не зменшив фактичні витрати на суму їх завищення 5704105 грн. за встановленим порушенням пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону, хоча повинен був зменшити якби дане правопорушення мало місце. Відтак, суд погоджується з поясненнями представників позивача, що за умови порушення позивачем пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону в другому кварталі 2010 року, податковий орган зависив позивачеві розрахункову величину валового доходу, розраховану за формулою за п.7.10 ст.7 Закону, на 6288526,61 грн. (40751728,44 - (36963019 - 5704105) / 526806882,47 * 580804587,88).
Суд зазначає, що з огляду на запроваджений пунктом 7.10 статті 7 Закону порядок (формулу) визначення доходу звітного періоду від виконання довгострокових контрактів, встановлення податковим органом завищення або заниження валових витрат рядка 04.7, тобто фактичних витрат від виконання довгострокових контрактів, безпосередньо впливає на завищення або заниження валового доходу, що відповідачем не враховано.
Разом з тим, як зазначено в описовій частині акта від 14.03.2012 р. № 1676/22/26607343 витрати по придбанню використаних на поліпшення запасів в сумі 5704105 грн. не включались Представництвом до складу фактичних витрат, що, на думку суду, свідчить про їх не включення і до складу валових витрат за рядком 04.7 податкових декларацій другого кварталу 2010 року і попередніх податкових періодів.
Доводи представників відповідача про включення представництвом витрат на придбання запасів в сумі 5704105 грн. до складу валових витрат за рядком 04.7 і не включення цієї суми до складу фактичних витрат, в зв`язку з чим дохід від виконання довгострокового контракту перерахунку не підлягав, спростовуються письмовими доказами у справі, які свідчать про рівність показників валових витрат за рядком 04.7 податкових декларацій і фактичних витрат, за якими позивач розраховував дохід. Розбіжність в сумі 5704105 грн. між задекларованими валовими витратами і фактичними витратами судом не встановлена.
Відтак, судом не встановлено доказів віднесення спірних витрат у розмірі 5704105 грн. до складу валових витрат другого кварталу 2010 року та попередніх податкових періодів, не надано суду таких доказів і відповідачем. З урахуванням вищевикладеного, позивач не порушив вимоги пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому не зобов`язаний був зменшувати валові витрати другого кварталу 2010 року на 5704105 грн.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) Представництвом в II кварталі 2010 року збільшено балансову вартість основних фондів в сумі 4806391 грн. та в III кварталі 2010 року в сумі 1245553 грн. на витрати по ремонту, реконструкції, модернізації або інші поліпшення невиробничих фондів, які не використовуються у господарській діяльності, в результаті чого завищено амортизаційні відрахування за III квартали 2010 року - І квартал 2011 року на загальну суму 598932 грн. та завищено в зв`язку з цим амортизацію тимчасової податкової різниці в сумі 266969 грн.
Відповідно до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.
До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Згідно пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.
Суд зазначає, що ні в акті перевірки від 16.07.2010 р. № 4065/22/26607343, ні в додатках до нього відповідач не навів інформації по яких саме об`єктах невиробничих фондів збільшено балансову вартість основних фондів в 2 кварталі 2010 р. в сумі 4806391 грн. та в 3 кварталі 2010 року в сумі 1245553 грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань в послідуючих податкових періодах. Не зазначено також, які саме об`єкти, на думку податкового органу, є невиробничими, в зв`язку з чим витрати на їх поліпшення не підлягають амортизації. В судовому засіданні представники відповідача пояснити суду по цих питаннях нічого не змогли.
Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача надав суду бухгалтерські регістри з обліку основних фондів групи 1. Відповідно до журналів-ордерів по рахунках 103 «Будинки та споруди», 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» за другий та третій квартали 2010 року в представництві рахуються основні фонди, які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, та які не є невиробничими фондами.
В силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В акті перевірки відсутні докази наявності на балансі Представництва невиробничих фондів, витрати на поліпшення яких, за висновком податкового органу, підлягають виключенню з розрахунку амортизації. Крім того, такий висновок податкового органу спростовується бухгалтерськими регістрами Представництва з обліку основних фондів 1 групи. В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження своїх висновків по даному правопорушенню.
Враховуючи вищевикладене, Представництвом не завищено амортизаційні відрахування за 3 квартал 2010 р. - 1 квартал 2011 р. на загальну суму 598932 грн., а отже не допущено і завищення Представництвом амортизації тимчасової податкової різниці в 2 кварталі 2011 р. на суму 266969 грн.
В акті від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 зазначено, що Представництвом завищено податковий кредит по ТОВ «Бауком Україна» на суму ПДВ 441701,00 грн., ТОВ «Гран Трейд» на суму ПДВ 41666,67 грн., ПП «Промбетон» на суму ПДВ 25326,16 грн., ТОВ «Юл Соф» на суму ПДВ 50000,00 грн. в зв`язку із допущеними порушеннями, які описані в розділі 3.1.2 «Валові витрати». В порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем в 2010 році до податкового кредиту віднесено суму ПДВ, не пов`язану з господарською діяльністю.
Згідно п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В ході судового розгляду справи правопорушення за розділом 3.1.2 «Валові витрати» акта від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 свого підтвердження не знайшли. Податковий кредит позивача, сформований по господарським операціям з ТОВ «Бауком Україна» в сумі 441701,00 грн., ТОВ «Гран Трейд» в сумі 41666,67 грн., ПП «Промбетон» в сумі 25326,16 грн., ТОВ «Юл Соф» в сумі 50000,00 грн., підтверджений податковими накладними постачальників, наявність яких під час перевірки відповідачем не заперечується та які описані в акті перевірки. При формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В акті від 15.12.2011 р. № 7839/22/36607343 також зазначено, що Представництвом завищено податковий кредит по контрагентах, які згідно баз даних системи обробки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПС України не задекларували податкових зобов`язань.
По даному правопорушенню судом встановлені наступні обставини.
За серпень 2010 р. господарська операція з ТОВ «Арктика» підтверджена видатковою накладною № АР051404/2 від 09.08.2012 р. та податковою накладною № 51404/2 від 09.08.2011 р. на загальну суму 396900,00 грн., в тому числі ПДВ 66150,00 грн. Розрахунок за поставлений матеріал проведено шляхом банківського переказу 02.09.2010 р. в сумі 396900,00 грн. Представництво отриману податкову накладну включило до складу податкового кредиту, про що в реєстрі отриманих податкових накладних вчинено запис за № 7011, підсумки якого перенесені до податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 р.
За вересень 2010 р. господарська операція з ПП «Торговий дім «Будімперія» підтверджена банківським переказом згідно платіжного доручення № 7974 від 06.09.2010 р. на загальну суму 200000,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 33333,38 грн. Контрагент видав Представництву податкову накладну № 115 від 06.09.2010 р. на суму 200000,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 33333,38 грн., яка включена в реєстр отриманих податкових накладних за жовтень 2010 р., про що вчинено запис за № 7763, та відображена у складі податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 р.
За вересень 2010 р. господарська операція з ТОВ «Трансбудкомплект» підтверджена актом № ОУ-00000014 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.09.2010 р. на суму 60238,34 грн., у тому числі ПДВ 10039,72 грн., та податковою накладною № 26 від 30.09.2010 р. на суму 60238,34 грн., у тому числі ПДВ 10039,72 грн., яка включена в реєстр отриманих податкових накладних за № 7639 у вересні 2010 р.
За вересень - листопад 2010 р. господарські операції з ПП «Гроцький Транс Експедиція» підтверджені наступними платіжними і податковими документами: податковою накладною від 16.09.10 р. № 700781 на суму 36112,50, в т.ч. ПДВ 6018,50 грн., платіжним дорученням від 16.09.10 р. на суму 36112,50 грн., запис в реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2010 р. № 7440; податковою накладною № 700871 від 22.10.10 р. на суму 106848,26 грн., у тому числі ПДВ 17808,04 грн., платіжними дорученнями № 8709, 8708 від 20.10.10 р. (проведені банком 22.10.10 р.), податковою накладною № 700872 від 29.10.10 р. на суму 108584,70 грн., в тому числі ПДВ в сумі 18097,45 грн., платіжними дорученнями №№ 8848, 8852 від 27.10.10 р. (проведені банком 29.10.10 р.); податковою накладною № 700873 від 31.10.2010 р. на суму 23413,22 грн., в тому числі ПДВ 3902,20 грн.; записи в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2010 р. №№ 7724, 7725, 7726; податковою накладною № 700962 від 26.11.10 р. на суму 108162,60 грн. в т.ч. ПДВ 18027,10 грн., платіжним дорученням № 9214 від 24.11.10 р. (проведене банком 26.11.10 р.); запис в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 р. № 8501. Відповідно до регістру бухгалтерського обліку - картки рахунку 631 в розрізі контрагента розрахунки між Представництвом і ПП «Гроцький Транс Експедиція» проведені в повному обсязі, заборгованості не рахуються.
За жовтень 2010 р. господарська операція з ТОВ «Сіратторг» підтверджена видатковою накладною № 26116 від 26.11.2010 р. на суму 132800,00 грн., податковою накладною № 29103 від 29.10.10 р. на суму 132800,00 грн., у тому числі ПДВ 22133,33 грн., платіжним дорученням № 8830 від 27.10.10 р. на суму 132800,00 грн.
Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
На думку суду, висновок податкового органу про завищення платником податку - покупцем податкового кредиту не може ґрунтуватися лише на встановленні податковим органом факту недекларування своїх податкових зобов`язань платником податку - продавцем за результатами аналізу баз даних системи обробки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПС України. В даному випадку перевірці підлягали господарські операції між контрагентами, на підставі яких у продавця виникав обов`язок нарахувати ПДВ і виписати податкову накладну, а у покупця - право на податковий кредит. З пояснень представника відповідача випливає, що таких перевірок відповідач не зробив, обмежившись інформацією з баз даних ДПСУ.
Однак, Представництво має всі документальні підтвердження податкового кредиту по спірних обставинах, господарські операції з контрагентами оформлені первинними документами і податковими накладними, тому відповідно до вимог пп.7.2.3, 7.2.8, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Представництво правомірно скористалось правом на податковий кредит.
Доказів непроведення господарських операцій по спірних сумах податкового кредиту відповідачем не надано і судом не встановлено.
Такої ж позиції по аналогічним спорам дотримується і Вищий адміністративний суд України, який в інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Правопорушення в частині завищення податкового кредиту в загальній сумі 7879,22 грн. через включення до його складу податкових накладних, виписаних в попередніх до звітного податкових періодах, спростовується нормами пп.7.2.8, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких податковий кредит звітного періоду формується на підставі податкових накладних, отриманих платником податків в такому періоді. Аналогічну позицію по формуванню податкового кредиту наведено також в довідці Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15 квітня 2010 року.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 05.01.2012 р. № 0000031702 суд виходить з наступного.
В акті перевірки відповідач зазначив, що Представництвом сплачувалася вартість витрат на проживання працівників Служби інженера (технагляд), які запрошуються для здійснення контролю робіт по ремонту автомобільної дороги Державною службою автомобільних доріг України, а також проживання голови представництва та його заступника. Представництво орендувало квартири та будинки у фізичних осіб та СПД - фізичних осіб за які, відповідно до договорів оренди, проводиться виплата орендної плати. На думку відповідача, такі виплати є додатковим благом працівників Служби інженера та голови Представництва і його заступника на підставі п. «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. «а» пп.164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, тому підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно п. «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правомовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Аналогічні норми містить Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Зокрема, згідно п. «а» пп.164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податковий кодекс України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Тобто, за аналізом вказаних правових норм під доходом розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку саме у власність або нарахованих на його користь. Додатковим благом не є виплати чи відшкодування, які зумовлені виконанням платником податків трудової функції.
Беручи до уваги те, що грошові кошти, які сплачувались за оренду приміщень, позивачем на користь фізичних осіб - працівників Служби інженера (компанії «Hyder Consulting (UK) Ltd») та голови Представництва і його заступника не нараховувались, у власність цих фізичних осіб не передавались, сплачені позивачем контрагентам - юридичним та фізичним особам грошові кошти не підпадають під визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб та не можуть вважатися додатковим благом. Ці кошти підпадають під об'єкт оподаткування податком на прибуток, зокрема, щодо витратної його частини.
Крім того, відповідно до ст. 5 Положення про Представництво Голова представництва є виконавчим органом управління і контролю представництва, відповідно діяльність вказаного органу спрямована на забезпечення господарської діяльності представництва.
Згідно п. G3.05.5.1с тому ІІІ.іі «Специфікації - Контрактна документація. Загальні вимоги» контракту № 6, укладеного з Укравтодором, Представництво зобов`язане забезпечити житловими приміщеннями, їх оснащенням і обладнанням, для Інженера проекту (його працівників), в якості якого за призначенням Укравтодору виступає компанія «Hyder Consulting (UK) Ltd» (Великобританія).
Таким чином, витрати по сплаті орендних платежів за найм житлових приміщень сплачувались Представництвом в цілях провадження господарської діяльності представництва та на виконання умов контракту з Укравтодором, тому, з урахуванням вищенаведених приписів Закону і Кодексу, такі витрати не є додатковим благом фізичних осіб і оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в якості додаткового блага не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняті ДПІ у м.Житомирі Житомирської області податкові повідомлення-рішення від 05.01.2012 р. № 0000022201 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 4901028,00 грн. та штрафної санкції в сумі 1185409,50 грн., від 21.03.2012 р. № 0000222304 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 538257,00 грн. та штрафної санкції в сумі 134564,00 грн., та від 05.01.2012 р. № 0000031702 є неправомірними, а позовні вимоги про їх скасування - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 05.01.2012 року № 0000031702 повністю, від 05.01.2012 року № 0000022201 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем 4901028,00 грн. та за штрафними санкціями 1185409,50 грн., від 21.03.2012 року № 0000222304 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем 538257,00 грн. та за штрафними санкціями 134564,00 грн.
Присудити Представництву " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті" понесені ним судові витрати у розмірі 5905,72 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 04 грудня 2012 р.
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2012 |
Оприлюднено | 24.01.2013 |
Номер документу | 28771829 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Семенюк Микола Миколайович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Семенюк Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні