Ухвала

від 26.11.2013 по справі 0670/3840/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р. м. Київ К/800/17380/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Колдоба М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуЖитомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі№ 0670/3840/12 за позовомПредставництва «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року у справі № 0670/3840/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 05.01.2012 року № 0000031702, від 05.01.2012 року № 0000022201 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем 4 901 028,00 грн. та за штрафними санкціями 1 185 409,50 грн., від 21.03.2012 року № 0000222304 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем 538 257,00 грн. та за штрафними санкціями 134 564,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує, просить відмовити в її задоволенні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки Представництва «Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року складено акт від 15.12.2011 року № 7839/22/36607343, яким зафіксовано порушення:

- пп. пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.10.3, 7.10.4, 7.10.5, 7.10.6, 7.10.7, 7.10.8 п. 7.10 ст. 7, пп. 5.2.1 п. 5.3, пп. пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 137.1, 137.3 ст. 137, п.138. 2 ст. 138, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на загальну суму 5 215 036,00 грн.;

- п. п. 137.1, 137.3 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на загальну суму 1 666 987,00 грн.;

- пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 , пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. пп.7.5.1, 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 566 165,00 грн.;

- пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. пп. 7.5.1, 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування (ряд.25.2 Декларації) в розмірі 314 495,00 грн.;

- п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2011 року в сумі 1 494 205,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларації) за червень 2011 року в сумі 1 111 816,00 грн.;

- пп. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7. п. 17.2. «а» ст. 17, п. 19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 64.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року в сумі 141 058,25 грн.

З 06.03.2012 року по 13.03.2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань, що стали предметом оскарження згідно поданої представництвом скарги від 19.01.2012 року за № 12.4364 до ДПС у Житомирській області.

Результати позапланової вказаної перевірки оформлені актом від 14.03.2012 року № 1676/22/26607343, в якому зазначено, що не спростовуються порушення, встановлені в акті від 15.12.2011 року № 7839/22/36607343 в частині:

- заниження податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на загальну суму 5 215 036,00 грн.;

- завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком па прибуток за 2 квартал 2011 року на загальну суму 1 666 987,00 грн.;

- зменшення заявленої суми до бюджетного відшкодування в розмірі 314 495,00 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2011 року в сумі 1 494 205,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларації) за червень 2011 року в сумі 1 111 816,00 грн.;

та спростовується порушення в частині заниження податку на додану вартість в сумі 11 996,00 грн. в результаті чого заниження податку на додану вартість встановлено в сумі 554 169,00 грн.

На підставі вказаних актів планової та позапланової перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 05.01.2012 року №0000022201 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 6 478 947,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 5 215 036,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 263 911,50 грн.;

- від 05.01.2012 року № 0000031702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 161 372,13 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 141 058,25 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 20 313,88 грн.;

- від 21.03.2012 року № 0000222304 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 692 711,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 554 169,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 138 542,00 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що представництво завищило валові витрати в сумі 943 617,00 грн. та податковий кредит в сумі 180 270,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Вестком-Груп» та не завищило валові витрати в сумі 309 137,00 грн. і податковий кредит в сумі 19 656,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Сіріус Юнітрейд».

Колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість таких доводів, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Вестком Груп», ТОВ «Сиріус Юнітрейд», а саме: поставки будівельного матеріалу цементу, підтверджені первинними бухгалтерськими документами, зокрема, видатковими накладними, платіжними дорученнями, а також податковими накладними.

Факти перевезення цементу підтверджуються товарно-транспортними накладними за 2010-2011 роки.

Використання цементу в ремонті (будівництві) дороги передбачено проектно-кошторисною документацією контракту № 6 від 23.04.2008 року, укладеного між позивачем і Державною службою автомобільних доріг України.

Факти використання цементу у ремонті дороги М06 Київ - Чоп підтверджені лімітно-забірними картками типової форми № М-28а та актами списання товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунки з постачальниками позивачем проведені в повному обсязі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРЮОФОП) станом на 26.09.2012 року в реєстрі міститься запис про припинення юридичної особи ТОВ «Вестком-Груп». Відповідно до ухвали від 05.04.2011 року Господарського суду Запорізької області у справі № 29/5009/203/11 судом ліквідовано ТОВ «Вестком-Груп». Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП станом на 26.09.2012 року ТОВ «Сиріус Юнітрейд» не перебуває в стані припинення, а є зареєстрованим.

Згідно баз даних Державної податкової служби України ТОВ «Вестком-Груп» був присвоєний індивідуальний податковий номер 366782326559, видано свідоцтво платника ПДВ № 100252579. Крім того, 26.06.2010 року видане нове свідоцтво платника ПДВ № 100289121 у зв`язку з перереєстрацією, яке діяло до 05.04.2011 року, ТОВ «Сіріус Юнітрейд» присвоєно індивідуальний податковий номер 374034626552, свідоцтво платника ПДВ № 100316673 анульоване податковим органом 02.09.2011 року.

Враховуючи положення пп. 5.2.1 п. 5.3, пп. пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 198.2 ст. 198, п. п. 201.1, 201.4, 201,6, 201.8, 201.9, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та підтвердження господарських операцій між представництвом і його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Сіріус Юнітрейд» первинними бухгалтерськими документами, які не мають юридичних дефектів, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, беручи до уваги письмові докази використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності представництва, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що представництво не порушило вимоги податкового законодавства, а тому не завищило валові витрати в сумі 943 617,00 грн. та податковий кредит в сумі 180 270,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Вестком-Груп» та не завищило валові витрати в сумі 309 137,00 грн. і податковий кредит в сумі 19 656,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Сіріус Юнітрейд».

В акті планової перевірки також зазначено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати у вигляді авансового платежу, перерахованого в ІV кварталі 2010 року в сумі 509 266,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 84 878,00 грн., по контракту № 128/12/2010 від 28.12.2010 року як авансовий платіж за матеріали (детектор, датчик) ТОВ «Дорожні системи України», які віднесені до складу валових витрат в сумі 424 388,00 грн., а також безпідставно включено до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість постачальнику в сумі 84 878,00 грн.

Платіжним дорученням від 27.12.2010 року № 9614 (отриманим банківською установою 29.12.2010 року), на підставі договору поставки обладнання компанії Vaisala Oyj (Фінляндія) № 28/12/2010 від 28.12.2010 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Дорожні системи України», представництво перерахувало кошти в сумі 509 266,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 84 877,70 грн., на підставі чого, керуючись положеннями пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник включив зазначену суму без ПДВ до складу валових витрат по даті списання коштів з банківського рахунку.

По вказаній господарській операції ТОВ «Дорожні системи України» видало податкову накладну № 75 від 30.12.2010 року на загальну суму 509 266,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 84 877,70 грн., яка включена представництвом до складу податкового кредиту на підставі положень пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

25.03.2011 року ТОВ «Дорожні системи України» (постачальник) і представництво уклали договір № 177 від 25.03.2011 року, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити обладнання дорожньо-вимірювальних метеостанцій ROSA та відеокубів, а також провести роботи по монтажу, встановленню та пусконаладці даного обладнання. Згідно із п. 2.2 загальна сума цього договору складає 17 929 185,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2 988 197,64 грн. У відповідності до п. 4.1 цього договору постачальник здійснює поставку товару до 01.08.2011 року. Згідно із додатковою угодою № 1 від 27.07.2011 року до даного договору постачальник здійснює поставку товару, роботи по монтажу, встановленню, пусконаладці та введенню в експлуатацію товару до 01.10.2011 року.

Згідно листа від 25.03.2011 року № 25/3 ТОВ «Дорожні системи України» запропоновано представництву зарахувати платіж по платіжному дорученню від 27.12.2010 року № 9614 в сумі 509 266,20 грн. в рахунок зобов`язання по договору № 177 від 25.03.2011 року.

Листом від 25.03.2011 року № 12.440 представництво погодилося із вказаною пропозицією.

Судами першої та апеляційної інстанцій факт відображення цієї господарської операції в бухгалтерському обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позивач та ТОВ «Дорожні системи України» правомірно врегулювали зміну призначення платежу за банківським переказом по платіжному дорученню від 27.12.2010 року № 9614 в сумі 509 266,20 грн. шляхом обміну листами, зарахувавши платіж в рахунок виконання представництвом грошового зобов`язання по договору № 177 від 25.03.2011 року.

Поставка ТОВ «Дорожні системи України» та договору № 177 від 25.03.2011 року за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року представництву товарно-матеріальні цінності (метеостанції) та виконало роботи по монтажу і пусконаладці метеостанцій всього на загальну суму 12 062 445,54 грн., підтверджується первинними документами.

Оплата поставленого метеообладнання і виконаних робіт по монтажу і пусконаладці метеообладнання проведена Представництвом банківськими переказами згідно зазначених в постанові платіжних доручень.

Податок на додану вартість в сумі 84 877,70 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2010 р. № 75, яка видана ТОВ «Дорожні системи України», на підставі вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включений представництвом до складу податкового кредиту по даті здійснення першої з подій - даті списання коштів з банківського рахунку представництва в оплату товарів (робіт, послуг) згідно платіжного доручення від 27.12.2010 № 9614 на суму 509 266,20 грн..

Оскільки судами встановлено, що придбання і встановлення метеообладнання передбачене проектно-кошторисною документацією контракту № 6 від 23.04.2008 року, укладеного між представництвом і Державною службою автомобільних доріг України, операції підтверджені розрахунковими і платіжними документами, податковою накладною, позивач у відповідності до норм ч. 1 пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств», ч. 1 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив до складу валових витрат 424 388,00 грн. і до податкового кредиту суму 84 877,70 грн. по господарській операції з перерахування коштів ТОВ «Дорожні системи України» згідно платіжного доручення від 27.12.2010 р. №9614 на суму 509266,20 грн.

В актах перевірок відповідачем зазначено, що позивачем в перевіряємому періоді надано авансові платежі підприємствам в сумі 14 496 562,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2 416 094,00 грн., по яких в ході проведення перевірки не надано представництвом документального підтвердження щодо пов'язаності даних попередніх оплат з виконанням довгострокового контракту (відсутні первинні документи щодо поставки товарів (робіт, послуг)), що, на думку податкового органу, є порушенням пп. 7.10.6 п. 7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення встановлені по господарським операціям з перерахування коштів ТОВ «Технобудальянс», ПП «Адвайта», ТОВ «Гран Трейд», ТОВ «Агропортторг», ТОВ «Юл Соф», ТОВ «Бауком Україна», Коростишівське архітектурно-планувальне бюро, ПП «Промбетон».

Між ТОВ «Технобудальянс» (орендодавець) та представництвом (орендар) укладено договір оренди техніки та механізмів № ПР/ОЗ/12ОТ від 03.12.2010 року, згідно із п. 1.1 якого орендодавець зобов'язувався передавати, а орендар приймати в тимчасове (строкове) оплатне користування транспортні засоби, технологічні транспортні засоби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Представництвом по вищевказаному договору оренди сплачено орендних платежів ТОВ «Технобудальянс» на загальну суму 1 588 000,00 грн.

Факт використання орендованої спеціальної техніки при будівництві дороги підтверджені змінними рапортами машиністів, які підписані уповноваженими фізичними особами - працівниками представництва і працівниками ТОВ «Гюльсан Україна». Останні виконували трудові функції на підставі укладеного між представництвом і ТОВ «Гюльсан Україна» договору № 1 про надання послуг від 27.05.2008 року та дозволів на працевлаштування, виданих Київським міським центром зайнятості.

Враховуючи положення пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» колегія суддів вважає, що представництво правомірно включило витрати по нарахуванню і сплаті орендних платежів від ТОВ «Технобудальянс» до складу валових витрат.

03.12.2010 року між ТОВ «Технобудальянс» (підрядник) та представництвом (замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 000173, згідно із п. 1.1 якого підрядник зобов'язувався згідно з договірною ціною (додаток №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною) виконати роботи по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, транспортна розв'язка км.128+100, земляні роботи, заміну непридатного грунту. У відповідності до п. 3.1 договору підрядник розпочне виконання робіт у грудні 2010 року завершить в строк до 01.01.2011 року. Згідно із п. 5.1 даного договору замовник перераховує кошти згідно актів приймання-виконаних робіт.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем по вищевказаному договору перераховано коштів ТОВ «Технобудальянс» на зальну суму 1 840 000,00 грн.

24.12.2010 року між ТОВ «Технобудальянс» (підрядник) та представництвом (замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт №28/12БМР, згідно із п. 1.1 якого підрядник зобов'язувався згідно з договірною ціною (додаток №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною) виконати роботи по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, транспортна розв'язка км.128+100, холодне фрезерування асфальтобетонного покриття. У відповідності до п. 3.1 підрядник розпочне виконання робіт у грудні 2010 року і завершить в строк до 01.01.2011 року. Згідно із п. 5.1 даного договору замовник перераховує підряднику аванс згідно рахунку, виставленого підрядником.

Представництвом по вищевказаному договору № 28/12БМР від 24.12.2010 року авансовий платіж ТОВ «Технобудальянс» на загальну суму 1 500 000,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факти виконання господарських операцій по договорам № 000173 та № 28/12БМР, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання податкового органу на ліквідацію вказаного контрагента підлягає відхиленню, оскільки юридичну особу ТОВ «Технобудальянс» ліквідовано відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 16.08.2012 року у справі № 5023/5438/11, тобто господарські операції цим товариством проведені до моменту його ліквідації.

07.10.2010 року між ПП «Адвайта» (постачальник) та представництвом (покупець) укладено договір поставки будівельних матеріалів № 07/10-2010БМ, згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити матеріали (щебінь) на загальну суму 2 400 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 400 000,00 грн..

ПП «Адвайта» на виконання умов вказаного договору поставлено товари, на що виписані відповідні видаткові та податкові накладні.

Представництвом по вищевказаному договору перераховані кошти ПП «Адвайта» на загальну суму 2 400 000,00 грн.

Придбані у ПП «Адвайта» будівельні матеріали використані в господарській діяльності позивача, а саме: на ремонт автомобільної дороги М06 Київ - Чоп.

18.06.2010 року між ТОВ «Бауком Україна» (підрядник) та представництвом (замовник) укладено договір на виконання будівельних робіт № 120.06-БУзгідно умов якого, замовник доручав, а підрядник приймав на себе обов'язок виконати комплекс робіт на 128 км дороги М06 Київ-Чоп. Комплекс робіт повинен був виконуватися підрядником власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту, працівників в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а у необхідних випадках - із залученням субпідрядних організацій. Закупівля матеріалів та роботи, непередбачені цим договором, могли виконуватися підрядником у разі письмового погодження із замовником, в якому зазначався розрахунок матеріалів та робіт в кількісному та грошовому вираженні.

На виконання умов зазначеного договору на підставі рахунків-фактур від 05.07.2010 року № СФ-0000023, від 14.07.2010 року № СФ-0000028, від 19.07.2010 року № СФ-0000030, від 28.07.2010 року № СФ-0000034 представництвом перераховано кошти ТОВ «Бауком Україна» згідно платіжних доручень від 22.06.2010 року № 6806 в сумі 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., від 05.07.2010 року № 6977 в сумі 350 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 58 333,33 грн., від 14.07.2010 року № 7100 в сумі 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., від 19.07.2010 року № 7161 в сумі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., від 22.07.2010 року № 7235 в сумі 300 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., від 26.07.2010 року № 7320 в сумі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., від 28.07.2010 року № 7552 в сумі 100 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., від 03.08.2010 року № 7456 в сумі 100 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., від 03.08.2010 рок № 7442 в сумі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., від 03.08.2010 року № 7452 в сумі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., від 18.08.2010 року № 7713 в сумі 400 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн., від 10.08.2010 року № 7597 в сумі 130 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 21 666,67 грн.

Виконання ТОВ «Бауком Україна» будівельних робіт за договором № 120.06-БУ підтверджено наявним у справі доказами.

Також, судами встановлено, що в рамках договору № 120.06-БУ ТОВ «Бауком Україна» поставило представництву будівельні матеріали (відсів, щебінь) згідно видаткової накладної № РН-0000010 від 27.07.2010 року на загальну суму 113 467,58 грн., у тому числі ПДВ 18 911,26 грн..

ТОВ «Бауком Україна» виписало представництву відповідні податкові накладні по вищевказаним сумам.

01.11.2010 року ТОВ «Агропортторг» (постачальник) укладено договір поставки товару № 01/11/2010ПР з представництвом (покупець), згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити Кратон D 1101 АТ. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків діє до моменту повного їх виконання сторонами. Згідно з протоколом погодження договірної ціни від 01.11.2010 року ціна Кратон D 1101 АТ складає 42,00 грн. за 1 кілограм.

Представництвом по вищевказаному договору перераховано авансовий платіж ТОВ «Агропортторг» на загальну суму 2170000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Агропортторг» поставив представництву кратон D 1101 АТ згідно видаткової накладної № РН-0000045 від 30.11.2010 року на загальну суму 2 170 000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 361 666,67 грн.

Використання полімеру в господарській діяльності представництва підтверджено матеріалами справи.

Доводи відповідача щодо акта від 11.11.2011 року № 302/23-214/366675291 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг» код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, обґрунтовано відхилено судами з посиланням на рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/1570/10427/2011, яким скасовано наказ податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Агропортторг», яка оформлена актом № 302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року, та визнано протиправними дії податкового органу щодо її проведення.

19.08.2010 року між ТОВ «Юл Соф» (продавець) та представництвом (покупець) укладено договір № Щ-08/08-10 купівлі-продажу гранітно-щебеневої продукції.

На виконання умов договору № Щ-08/08-10 представництвом перераховано авансовий платіж ТОВ «Юл Соф» на загальну суму 734 400,00 грн.

24.09.2010 року між ТОВ «Гранд Трейд» (постачальник) та представництвом (покупець) укладено договір № 26/2010ІІ поставки будівельних матеріалів - щебеню гранітного.

На виконання умов договору № Щ-08/08-10, на підставі рахунків представництвом перераховано кошти ТОВ «Гранд Трейд» на загальну суму 958 846,07 грн.

На підставі рахунків № 129 від 18.09.2009 року та № 179 від 11.08.2010 року представництвом перераховані авансові платежі ПП «Промбетон» на загальну суму 151 975,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 329,17 грн.

ПП «Промбетон» виписані податкові накладні № 138 від18.09.2009 року на суму ПДВ 11 995,83 грн. та № 353 від 16.08.2010 року на суму ПДВ 13 333,33 грн.

Відповідно до накладної від 31.03.2010 року № РН-0000128 контрагентом ПП «Промбетон» поставлено пісок на загальну суму 71 975,00 грн., а відповідно до накладної № РН-0000369 - металопрофіль на суму 80 000,00 грн. Згідно акта звіряння розрахунків заборгованість між сторонами відсутня.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Отже, для включення понесених платником податку витрат до складу валових достатньо настання однієї із зазначених вище подій. Основною умовою віднесення суми витрат, пов'язаних з придбанням товарів, до валових є те, що отриманий товар буде використовуватись у власній господарській діяльності. При цьому часовий період, у який такий товар має бути використаний платником податку у власній господарській діяльності, законодавець не встановлює.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розрахунки між представництвом і ТОВ «Технобудальянс», ПП «Адвайта», ТОВ «Бауком Україна», ПП «Промбетон», ТОВ «Агропортторг» по спірних авансових платежах проведені в повному обсязі, адже контрагентами поставлені будівельні матеріали та виконані будівельні роботи, пов`язані з виконанням контракту № 6 між представництвом і Укравтодором.

Розрахунки з ТОВ «Гран Трейд», ТОВ «Юл Соф» за даними бухгалтерського обліку представництва станом на кінець перевіреного періоду не закриті (операції з поставки товарів в обліку не відображені), тому висновки податкового органу про непов`язаність понесених витрат по сплаті авансових платежів суперечать пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання відповідача, що строк дії контракту № 6 між позивачем і Укравтодором закінчився 21.09.2011 року, а відтак понесені витрати по сплаті авансових платежів контрагентам не підлягають врахуванню у складі валових витрат так як не пов`язані з виконанням контракту, підлягають відхиленню, оскільки судами встановлено виконання контракту після вказаної дати впродовж 2012 року.

Отже, висновок про непов`язаність авансових платежів, перерахованих контрагентам в перевіреному періоді, з господарською діяльністю представництва обгрунтовано відхилений судами першої та апеляційної інстанцій.

Податковий органу вважає, що представництвом в 2 кварталі 2010 року завищено валові витрати на вартість використаних виробничих запасів на ремонт та поліпшення основних фондів в сумі 5 704 105,00 грн.

Судами встановлено, що позивачем в перевіряємому періоді, було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснювалася за довгостроковим договором (контрактом), відповідно до вимог п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач не надав доказів щодо включення вартості запасів в сумі 5 704 105,00 грн., використаних на поліпшення основних фондів в 2 кварталі 2010 року, до складу валових витрат цього кварталу або попередніх податкових періодів.

Судами встановлено, що задекларовані позивачем валові витрати за рядком 04.7 декларацій за 2009 року - 2 квартал 2010 року та визначені ним фактичні витрати, які приймали участь у розрахунку оціночного коефіцієнту та розрахункової величини валового доходу за 2009 року - 2 квартал 2010 року, рівні між собою, що підтверджується матеріалами перевірок згідно актів від 16.07.2010 року № 4065/22/26607343, від 15.12.2011 року № 7839/22/26607343, додатками № 5 до них, показниками податкових декларацій за вказані періоди. Розбіжність в сумі між задекларованими валовими витратами і фактичними витратами судами першої та апеляційної інстанцій не встановлена.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач не порушив вимоги пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому не зобов`язаний був зменшувати валові витрати другого кварталу 2010 року на 5 704 105,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що як в акті перевірки від 16.07.2010 року № 4065/22/26607343 та додатках до нього, так і в суді відповідач не навів інформації, по яких саме об`єктах невиробничих фондів збільшено балансову вартість основних фондів в 2 кварталі 2010 року в сумі 4 806 391,00 грн. та в 3 кварталі 2010 року в сумі 1 245 553,00 грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань в послідуючих податкових періодах. Не зазначено також, які саме об`єкти на думку податкового органу є невиробничими, в зв`язку з чим витрати на їх поліпшення не підлягають амортизації. В той же час позивачем надано суду бухгалтерські регістри з обліку основних фондів групи 1. Відповідно до журналів-ордерів по рахунках 103 «Будинки та споруди», 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» за другий та третій квартали 2010 року в представництві рахуються основні фонди, які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, та які не є невиробничими фондами.

Отже, позивачем не завищено амортизаційні відрахування за 3 квартал 2010 року - 1 квартал 2011 року на загальну суму 598 932,00 грн., а отже не допущено і завищення амортизації тимчасової податкової різниці в 2 кварталі 2011 року на суму 266 969,00 грн.

Судами також встановлено, що правопорушення за розділом 3.1.2 «Валові витрати» акта від 15.12.2011 року № 7839/22/36607343 свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки податковий кредит позивача, сформований по господарським операціям з ТОВ «Бауком Україна» в сумі 441 701,00 грн., ТОВ «Гран Трейд» в сумі 416 66,67 грн., ПП «Промбетон» в сумі 25 326,16 грн., ТОВ «Юл Соф» в сумі 50 000,00 грн., підтверджений податковими накладними постачальників, зазначеними в акті перевірки. При формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги пп. пп.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обґрунтованим є висновок судів про те, що доводи відповідача про завищення податкового кредиту в загальній сумі 7 879,22 грн. через включення до його складу податкових накладних, виписаних в попередніх до звітного податкових періодах, спростовується пп.7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких податковий кредит звітного періоду формується на підставі податкових накладних, отриманих платником податків в такому періоді.

Оскільки судами першої та апеляційної встановлено, що грошові кошти, які сплачувались за оренду приміщень позивачем на користь фізичних осіб - працівників Служби інженера (компанії «Hyder Consulting (UK) Ltd») та голови представництва і його заступника, не нараховувались, у власність цих фізичних осіб не передавались, сплачені позивачем контрагентам - юридичним та фізичним особам грошові кошти не підпадають під визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб та не можуть вважатися додатковим благом, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 0000031702 підлягає скасуванню.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновки актів перевірки, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо нереальності спірних господарських операцій викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі № 0670/3840/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак