ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
22 січня 2013 року справа № 5020-383/2011
За заявою ліквідатора про спонукання до виконання певних дії по справі №5020-383/2011
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Лугінтертех-Союз" (ідентифікаційний код 35707600, вул. Леніна, 38, м. Луганськ, 91000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"
(ідентифікаційний код 31604488, 99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, будинок 1/2,)
про визнання боржника банкрутом,
Суддя Погребняк О.С.
Представники:
Ініціюючий кредитор (ТОВ "Лугінтертех-Союз") - не з'явився;
Боржник (ТОВ "Поліграфічні Системи") - не з'явився;
Арбітражний керуючий (Кирилін М. В) - не з'явився.
Кредитор (Державна податкова інспекція у Солом'янському районі місті Києва) - не з'явився.
суть спору:
ТОВ „Лугінтертех-Союз" звернулося до суду із заявою до ТОВ "Поліграфічні системи" про визнання боржника банкрутом.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 порушено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 04.04.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Поліграфічні системи" строком на 6 місяців, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2
Ухвалою від 13.07.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду України від 18.10.2011 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Поліграфічні системи", визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на 6 (шість) місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого - ОСОБА_2
Ухвалою суду від 13.06.2012 звільнено ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Поліграфічні системи", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №470329 від 29.03.2010; адреса: АДРЕСА_1).
Ухвалою від 07.08.2012 строк ліквідаційної процедури та строк повноважень ліквідатора було продовжено на шість місяців.
08.01.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшло клопотання ліквідатора про спонукання до виконання певних дій (вх. 167/13 від 08.01.2013), а саме про зобов'язання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі місті Києва повернути переплату за прибуток з комунального податку у розмірі 263,33 грн. та з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища - 1,74 грн. на поточних рахунок ТОВ «Поліграфічні системи».
Ухвалою від 09.01.2013 розгляд заяви ліквідатора призначений на 22.01.2013.
У судове засідання 22.01.2013 ліквідатор явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку (вх. 366/13 від 14.01.2013).
Кредитор (ДПІ у Солом'янському районі місті Києва) явку уповноважених представників у судове засідання 22.01.2013 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомленій належним чином, про причини нез'явлення не сповістив.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи положення статті 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали заяви достатньо характеризують спірне питання, підстави для відкладення розгляду заяви арбітражного керуючого відсутні.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що провадження по її розгляду підлягає припиненню за пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4 1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".
Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.
У відповідності з ч. 1 ст. 12 ГПК України , справа підвідомча господарським судам, тому повинна розглядатися за правилами ГПК України.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
За змістом п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання податкового органу повернути з рахунку боржника суму переплати з певних податків пов'язано з владними управлінськими функціями цього органу та не пов'язано з відносинами, врегульованими господарським договором, тобто по суті не є господарськими, а має публічно-правової характер.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4 1 , 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Таким чином, вимоги ліквідатора щодо зобов'язання податкового органу повернути з рахунку боржника суми переплати податків не підлягає розгляду у господарському суді і провадження повинно бути припинено на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись статтею 4-1, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Провадження про розгляду заяви арбітражного керуючого про зобов'язання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі місті Києва виконати певні дії - припинити.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2013 |
Оприлюднено | 24.01.2013 |
Номер документу | 28775286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Погребняк Олексій Станіславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні