Ухвала

від 21.01.2013 по справі 5020-11/257

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2013 року Справа № 5020-11/257 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Борисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (головуючого судді Плієва Н.Г.) від 20 листопада 2012 року у справі №5020-11/257

за позовом малого приватного підприємства "Калинка" (вул. М. Бірюзова, 5, кв. 2, Севастополь, 99029; вул. Луначарского 23-33, Севастополь, 99001)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

Відділу освіти Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Р. Люксембург, 50, Севастополь, 99001)

про стягнення вартості поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20 листопада 2012 року у справі №5020-11/257 (головуючий суддя Плієва Н.Г., судді -Головко В.О., Кравченко В.Є.) позов малого приватного підприємства „Калинка" задоволено частково.

Стягнуто з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на користь малого приватного підприємства „Калинка" вартість невідокремлених поліпшень у розмірі 42 100,00 грн.

У задоволенні решти вимог до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради відмовлено.

У задоволенні позову до Відділу освіти Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя відмовлено у повному обсязі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року у справі №5020-11/257 вже було відмовлено Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відстрочку сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу стороні.

Але, 17 січня 2013 року Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повторно звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції з таким же самим клопотанням про відстрочку сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону станом на момент звернення з апеляційною скаргою) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статей 1, 3 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку (інформаційний лист Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" від 21 листопада 2011 року за № 01-06/1625/2011).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Так, до апеляційної скарги не були додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно пункту 1 статті 8 Закону України „Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради було заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вищевказане рішення.

В обґрунтування своїх вимог, заявник апеляційної скарги зазначає, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є бюджетною організацією, отже на даний час не моє можливості сплатити судовий збір.

Судова колегія відхиляє дане клопотання та вважає за можливе зазначити наступне.

Пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 205 липня 2012 року №01-06/869/2012 встановлено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати .

Відповідно до статті 8 Закону України „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, відповідно пункту 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25 серпня 2011 року №01-061175/2011 єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійснені оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів про такі обставини, а саме банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, судова колегія вирішила повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 20 листопада 2012 року у справі №5020-11/257 та додані до неї матеріали.

Проте, судова колегія зазначає, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно (частина 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім цього колегія судді зазначає, що ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 20 грудня 2012 року у вищевказаній справі було прийнято до провадження суду апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Калинка" на рішення господарського суду міста Севастополя від 20 листопада 2012 року у справі №5020-11/257 та розгляд справи було відкладено на 05 лютого 2013 року, отже Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не позбавлений можливості у судовому засіданні надати свої пояснення та додаткові докази по справі.

Керуючись статтями 44, 86, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відстрочку сплати судового збору.

2. Повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 20 листопада 2012 року у справі №5020-11/257 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Ю.В. Борисова

В.І. Гонтар

Розсилка з повідомленням:

1. Мале приватне підприємство "Калинка" (вул. М. Бірюзова, 5, кв. 2, Севастополь, 99029; вул. Луначарского 23-33, Севастополь, 99001)

2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3. Відділ освіти Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Р. Люксембург, 50,Севастополь,99001)