Рішення

від 16.01.2013 по справі 4/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/271 16.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма»

до Фонду державного майна України

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державна казначейська служба України

2. Державна виконавча служба України

За участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 37 884 931,50 грн.

Головуючий суддя Івченко А.М.

Судді Літвінова М.Є.

Сташків Р.Б.

Представники:

Від позивача: Левченко О.В. - до. від 24.09.2012;

Від відповідача: Погорілко Н.М. - дов. від 08.12.2011;

Від третьої особи 1: Герасименко Я.В. - дов. № 5-15/263 від 15.01.2013;

Від третьої особи 2: Мазур Г.І. - дов. № 2.7-4.4/4.4/1948 від 21.12.2012;

Від прокуратури: Лиховид О.С. - посвідчення № 002628

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» з позовом до Фонду державного майна України про стягнення з відповідача на користь позивача 37 884 931,50 грн. (29 600 000 грн. інфляційних витрат за прострочення виплати 400 000 000 грн. конкурсної гарантії з 03.10.2009 по 28.04.2010; 4 142 465,75 грн. - 3% річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання з 24.12.2009 по 28.04.2010; 4 142 465,75 грн. - 3 % річних за ч. 2 ст. 1214, 536 ЦК України за користування грошовими коштами з 24.12.2009 по 28.04.2010).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 4/271, розгляд справи призначено на 21.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 розгляд справи було відкладено на 07.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне казначейство України та Державну виконавчу службу України Міністерство юстиції України, розгляд справи відкладено на 26.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 22.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2011 замінено назву третьої особи 1 Державне казначейство України на Державну казначейську службу України, розгляд справи відкладено на 11.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 розгляд справи відкладено на 20.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 розгляд справи відкладено на 08.11.2011.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.11.2011 визначено колегіальний розгляд справи № 4/271 у складі суддів: Борисенко І.І. (головуючий), Трофименко Т.Ю., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.12.2011.

В судовому засіданні 15.12.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 31.01.2012.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 4/271 змінено колегіальний склад суддів: Борисенко І.І. (головуючий), Трофименко Т.Ю., Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.03.2012.

Розпорядженням В. о. Голови господарського суду міста Києва від 13.03.2012 у справі № 4/271 у зв'язку із відпусткою судді Трофименко Т.Ю. змінено колегіальний склад: Борисенко І.І. (головуючий), Сташків Р.Б., Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.04.2012.

В судовому засіданні 03.04.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 29.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 розгляд справи відкладено на 07.06.2012.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі № 4/271 у зв'язку із відпусткою судді Борисенко І.І. змінено колегіальний склад суддів: Івченко А.М. (головуючий), Сташків Р.Б., Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 4/271 у зв'язку із відпусткою суддів Івченко А.М., Ващенко Т.М. змінено колегіальний склад суддів: Чебикіна С.О. (головуюча), Сташків Р.Б., Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 колегією суддів Чебикіна С.О. (головуюча), Сташків Р.Б., Бойко Р.В. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 4/271 у зв'язку із відпусткою судді Чебикіної С.О. змінено колегіальний склад суддів: Івченко А.М.(головуючий), Сташків Р.Б., Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження.

В судовому засіданні 26.09.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.11.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у зв'язку з відпусткою судді Івченко А.М. справу № 4/271 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: Чебикіна С.О. (головуюча), Бойко Р.В., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 у зв'язку з виходом судді Івченко А.М. із відпустки, справу № 4/271 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: Івченко А.М. (головуючий), Бойко Р.В., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження.

В судовому засіданні 21.11.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.11.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі № 4/271 у зв'язку з великою завантаженістю Заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В., змінено колегіальний склад суддів: Івченко А.М. (головуючий), Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 колегією суддів прийнято справу № 4/271 до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.01.2013.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України проти задоволення позову заперечила, зазначаючи що прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна виконавча служба України в усній формі проти задоволення позову заперечила.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 Фондом державного майна України оголошено конкурс з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод». Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» було опубліковано в додатку до держаного інформаційного бюлетеня про приватизацію «Відомості приватизації» № 27 (569) від 15.07.2009. Відповідно до пункту 7 інформаційного повідомлення для участі у конкурсі потенційний покупець повинен сплатити 400 000 000 грн. 00 коп. конкурсної гарантії на розрахунковий рахунок №37316021000058, одержувач коштів Фонд державного майна України, в ОПЕРУ ДКУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00032945. Призначення платежу: як конкурсна гарантія для участі у конкурсі з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод».

Відповідно до п. 6 інформаційного повідомлення конкурс проводиться відповідно до Положення «Про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2004 за № 1634/10233, зі змінами та доповненнями.

21.09.2009 ТОВ «Нортіма» платіжним дорученням №1462 від 18.09.2009 перерахувало на рахунок Фонду державного майна України конкурсну гарантію у розмірі 400 000 000 грн. 00 коп. для участі у конкурсі.

29.09.2009 р. проведено конкурс з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», за результатами якого конкурсна комісія вирішила не визнавати переможцем конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» ТОВ «Нортіма», яке запропонувало найвищу ціну за пакет акцій, а саме 5 000 000 000 грн. 00 коп. та погодилось підписати з Фондом державного майна України договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» на умовах погодженого та наданого Фондом державного майна України остаточного проекту договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» за конкурсом.

Наказом Фонду державного майна України від 29.09.2009 №1532 «Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» затверджено протокол № 2 від 29.09.2009 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», пунктом 2 якого зобов'язано Департамент фінансової роботи повернути конкурсну гарантію учасникам конкурсу, в тому числі ТОВ «Нортіма» у сумі 400 000 000 грн. 00 коп., перераховану платіжним дорученням від 18.09.2009 № 1462.

30.09.2009 Фонд державного майна України передав Державному казначейству України платіжне доручення №12 від 29.09.2009 про перерахування позивачу конкурсної гарантії у сумі 400 000 000 грн. 00 коп. В призначенні платежу було зазначено: «повернення конкурсної гарантії відповідно до наказу ФДМУ №1532 від 29.09.2009».

Державним казначейством України платіжне доручення повернуто Фонду державного майна України для доопрацювання, з посиланням у супровідному листі від 01.10.2009 № 12-04/1684-16478 на те, що у призначенні платежу не зазначено документ, який визначає настання відповідних умов і є підставою для повернення коштів учасникам конкурсу. У вказаному листі міститься посилання на Інструкцію з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 за № 106/8705, згідно з якою за балансовим рахунком 3731 бюджетні установи відкривають депозитні рахунки, де обліковуються кошти, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством без права користування цими коштами, і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

06.10.2009 Фонд державного майна України вдруге направив для виконання Державному казначейству України платіжне доручення № 12 від 05.10.2009, при цьому в призначенні платежу зазначив підставу та настання відповідних умов, а саме: повернення конкурсної гарантії згідно з наказом ФДМУ від 29.09.2009 №1532, протоколу № 2 від 29.09.2009, Положення від 31.08.2004 №1800, публікації у газеті «Відомості приватизації» від 15.07.2009 № 27 (569), платіжного доручення №1462 від 18.09.2009. Крім того, Державному казначейству України разом із зазначеним платіжним дорученням були надані копії перелічених документів супровідним листом ФДМУ від 05.10.2009 № 10-14-14488.

Проте, Державне казначейство України листом від 20.10.2009 № 12-04/1817-17782 повернуло без виконання платіжне доручення № 12 від 05.10.2009, посилаючись на те, що у графі «Призначення платежу» міститься понад 160 символів.

Судом встановлено, що в подальшому Фондом державного майна України неодноразово направлялись до Державного казначейства України платіжні доручення від 28.10.2009, 30.11.2009, 04.12.2009, 04.12.2009, 25.12.2009, 18.01.2010. Однак, вказані платіжні доручення повертались без виконання, що стало підставою для звернення позивача до суду з метою стягнення суми гарантії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2009 у справі №32/688 позов ТОВ «Нортіма» задоволено частково. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» 400 000 000 грн. 00 коп. конкурсної гарантії, 2 695 890 грн. 41 коп. нарахувань 3% річних, 25 354 грн. 65 коп. державного мита та 234 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 апеляційне подання Генеральної прокуратури України, а також апеляційні скарги Фонду державного майна України та Державного казначейства України залишені без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2009 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2010 касаційні скарги Фонду державного майна України та Державного казначейства України залишено без задоволення, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 25.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 у справі №32/688 скасовано в частині відмови у позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2695890 грн. 41 коп. та постановлено нове рішення в цій частині про задоволення позову, стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2 695 890 грн. 41 коп.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що, як зазначає позивач, грошові кошти у розмірі 400 000 000 грн. 00 коп. було списано Державним казначейством України з рахунку Фонду державного майна України на рахунок державної виконавчої служби лише 28.04.2010, а отже з 18.09.2009 по 28.04.2010 конкурсна гарантія безпідставно знаходилася на рахунку Фонду державного майна України, що є підставою для стягнення з Фонду державного майна України інфляційних витрат у зв'язку з простроченням повернення конкурсної гарантії у сумі 29 600 000 грн. 00 коп. за період з 03.10.2009 по 28.04.2010, 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України, що становить 4 142 465 грн. 75 коп. за період з 24.12.2009 по 28.04.2010, а також 3 % річних за ч. 2 ст. 1214, 536 ЦК України, що становить 4 142 465 грн. 75 коп. за період з 24.12.2009 по 28.04.2010, що разом становить 37 884 931 грн. 50 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Закону «Про приватизацію державного майна» суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці (їх представники); посередники.

Відповідно до частин 1-2 статті 7 цього Закону державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону «Про приватизацію державного майна» державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; створюють комісії з приватизації; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України; укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; укладають договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації; укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації; виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності; беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна; здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами України з питань приватизації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до пункту 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558-XII, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Згідно з пунктами 4, 5 Тимчасового положення основними завданнями Фонду державного майна України є, зокрема, здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності, здійснення повноважень власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, продаж майна, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації.

Виходячи із змісту положень Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про управління об'єктами державної власності», Тимчасового положення про Фонд державного майна України, Фонд державного майна України як державний орган приватизації в ході приватизації одночасно виступає і як суб'єкт владних повноважень, який реалізує державну політику у сфері приватизації, і як власник державного майна, що приватизується (здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800 затверджено Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств.

Відповідно до абз. 6 п. 1.3 цього Положення, конкурсна гарантія учасника - внесок у вигляді грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової вартості пакета акцій, визначений згідно з умовами відповідного конкурсу.

Пунктом 7.6 Положення передбачено, що протягом 10 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу орган приватизації інформує учасників конкурсу про підсумки конкурсу, повертає конкурсні гарантії усіх учасників конкурсу, крім переможця конкурсу, готує й опубліковує в додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» газеті «Відомості приватизації» інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу, а також інформує Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольний комітет України про підсумки конкурсу.

Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств не регулює питання повернення конкурсної гарантії у випадку, коли за результатами проведеного конкурсу (за підсумками конкурсу) не визначено переможця конкурсу. Проте, вказаним Положенням визначені випадки, коли конкурсна гарантія учаснику конкурсу не повертається.

Згідно з абз. 1 пп. 2.1 п. 2 наказу Фонду державного майна України від 29.09.2009 №1532 Департаменту фінансової роботи (О.Дьякову) наказано повернути ТОВ «Нортіма» конкурсну гарантію у сумі 400 000 000 (чотириста мільйонів) гривень 00 коп., перераховану платіжним дорученням від 18.09.2009 № 1462.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як на підставу для своїх позовних вимог, позивач посилається на положення ч. 2 ст. 625, ст. 536 та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Для застосування до спірних правовідносин ст. 625 Цивільного кодексу України необхідно встановити факт та час (строк) прострочення виконання зобов'язання відповідачем (тобто боржником у даному зобов'язанні з повернення конкурсної гарантії).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, умовами Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств не встановлені строки повернення конкурсної гарантії у випадку коли не визначено переможця торгів. Наказом Фонду державного майна України від 29.09.2009 №1532, з якого зокрема, виник обов'язок повернути кошти на користь позивача також не встановлені строки для здійснення такого перерахування.

Тому на спірні правовідносини поширюється положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якого, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язку негайного повернення конкурсної гарантії з актів цивільного законодавства не випливає.

Відтак, відповідач повинен був повернути конкурсну гарантію протягом семи днів з дня пред'явлення до нього вимоги позивачем.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін не вбачається, що позивачем протягом спірного періоду було пред'явлено вимогу про повернення конкурсної гарантії до відповідача.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України також не встановлено строку, протягом якого особа, яка зберегла майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. А тому, при визначенні цього строку необхідно також керуватися ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

При розгляді спору по суті, судом також враховано наступне.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за ч. 2 ст. 1214, 536 ЦК України, що становить 4 142 465 грн. 75 коп., з 24.12.2009 по 28.04.2010, суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.3. Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89, чинним на час здійснення спірних правовідносин, органи Державного казначейства України здійснюють платежі за дорученнями розпорядників коштів на підставі їх платіжних доручень у черговості, яка встановлюється розпорядником коштів відповідно до умов укладених договорів.

Пунктом 17.6. цього порядку визначено, що органи Державного казначейства України здійснюють платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку зареєстрованих бюджетних зобов'язань. Підставою для здійснення операцій з кредитування розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів є укладені кредитні договори, платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків та інші підтвердні документи, передбачені бюджетним законодавством.

Платіжні документи приймаються органами Державного казначейства України від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань у частині кредитування.

Договори про здійснення розрахунково-касового обслуговування укладаються з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у відповідності до вимог Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221.

Державним казначейством України у своїх поясненнях зазначено, що депозитний рахунок Фонду державного майна України № 37316021000058, на якому обліковувались кошти позивача, згідно з наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 відноситься до депозитних рахунків розпорядників коштів.

Відповідно до наказу Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, яким затверджена Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, депозитні рахунки - рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства та/або установах банків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

Загальновідомою обставиною є те, що право користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Суд, проаналізувавши відносини, пов'язані із знаходженням коштів позивача на депозитному рахунку № 37316021000058, відкритому Фондом державного майна України в органах державного казначейства, прийшов до висновку про те, що для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами згідно зі ст. 536 ЦК України відсутній обов'язковий елемент - відносини користування, тобто отримання корисних властивостей, вигоди від знаходження коштів на рахунку.

В той же час, відповідно до зазначеного вище наказу № 242 Фонд державного майна України був позбавлений права користування коштами, що перебувають на депозитному рахунку.

Посилання позивача на ст. 1214 Цивільного кодексу України є помилковими, оскільки дана норма регулює правовідносини щодо безпідставного одержання чи збереження грошей.

Як встановлено судом, конкурсна гарантія була одержана на підставі Положення «Про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800, розпорядження Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 489.

Оскільки позивач не направляв відповідачеві вимогу згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, то і строк для її повернення не настав. Таким чином відсутнє безпідставне збереження грошей.

З огляду на це, підстави для стягнення коштів відповідно до ст.ст. 1214 та 536 у позивача відсутні.

Відносно тверджень позивача про преюдиціальний характер справи № 32/688 по відношенню до даної справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, як встановлено судом, відповідачем-2 у справі № 32/688 виступало Державне казначейство України. В той час як у даній справі відповідачем виступає лише Фонд державного майна України, а Державне казначейство України є третьою особою. Зазначена обставина свідчить про те, що суд розцінює оціночні висновки, зроблені судами у справі № 32/688 за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 21.01.2013

Судді А.М. Івченко (головуючий) М.Є.Літвінова Р.Б.Сташків