Рішення

від 01.12.2006 по справі 16/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.06   Справа № 16/204   

Позивач:  АТЗТ"Опорядспецбуд".  

вул. Дудаєва,28,  м.Івано-Франківськ,76000

Відповідач:  Управління МВС в Івано-Франківській області в особі Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області.  

вул. Бельведерська,32,  м.Івано-Франківськ,76000      

Cуддя  Калашник Володимир Олександрович  .   

При секретарі   Гурик Ірина Прокопівна.

Представники:

Від позивача: Осадець С.М. - представник, (довіреність № 65 від 07.08.2006р.).

Від відповідача: Рибак Р.М. - юрисконсульт, (довіреність № 12/90-Юр від 04.05.2006р.).:  

       До початку розгляду справи, стороні роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 49828,67грн. за виконані ремонтні роботи

Відповідачем по первісному позову, Управлінням МВСУ в Івано-Франківській області подана зустрічна позовна заява про визнання недійсним договорів на виконання опоряджувальних робіт.

 Розглянувши  в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

                                                      В с т а н о в и в:

Між Позивачем,  АТЗТ"Опорядспецбуд" та  Відповідачем, Івано-Франківським міським відділом  МВС України в Івано-Франківській області , 29.10.2001року укладено Договір №48  на виконання опоряджувальних робіт, відповідно до якого Позивач зобов"язувався виконати ремонтні роботи службових приміщень Відповідача по вул. Бельведерській, 32 в м.Івано-Франківську.

Відповідно до п.5 Договору, Відповідач  зобов"язувався оплатити Позивачу вартість виконаних робіт з врахуванням всіх фактичних прямих, накладних, тимчасових витрат, експлуатації машин та механізмів, прибутку, обов"язкових загальнодержавних та місцевих зборів і платежів,  а також і не пердбачені кошторисом додаткові роботи, що виконані та підтверджені актами (форми №2), розрахунком динамічної договірної ціни, та довідки (Форми -3), підписані сторонами.

Термін оплати складав 5 банківських днів після підписання актів.

10.12.2003 року, між цими ж сторонами був укладений Договір №62 на виконання опоряд-жувальних робіт, згідно  якого Позивач зобов"язувався провести ремонтні роботи службових приміщень Відповідача по вул. Бельведерській, 32 в м.Івано-Франківську.

Відповідно до п.3,4 Договору, Відповідач  зобов"язувався оплатити Позивачу вартість виконаних робіт з врахуванням всіх фактичних прямих та накладних витрат, експлуатації машин та механізмів, прибутку, обов"язкових загальнодержавних та місцевих зборів і платежів, які включені в акти виконаних робіт та в розрахунок динамічної договірної ціни, а також додаткові роботи, що  фактично виконані і підписані сторонами.

Останній розрахунок здійснюється на протязі 5 банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

На  виконання  Договірних зобов"язань, Позивач виконав  ремонтні роботи в службових приміщеннях  Відповідача по вул. Бельведерській, 32, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані  представниками сторін.

Однак, Відповідач, в порушення Договірних зобов"язань провів  оплату вартості виконаних робіт лише частково,  в сумі 2000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №96 від 31.03.2004р. та №223 від 09.06.2004р.

Неоплаченими за двома договорами залишились виконані ремонтні роботи на суму 32683,12 грн., згідно розрахунку, який доданий до матеріалів справи.

В зв"язку з цим, та з метою спонукання Відповідача до проведення  остаточних розрахунків, Позивачем були надіслані йому претензії №73 від 07.12.2004р. та №27 від 24.05.2006року. Однак, претензії залишені Відповідачем без розголяду та задоволення.

Пунктом 6.2 Договору №62 від 10.12.2003року пердбачено, що за несвоєчасне проведення оплати, згідно даного Договору, замовник (Відповідач) сплачує Підряднику (Позивачу) пеню в розмірі 0,5 % від суми виконаних, але неоплачених робіт за кожний день прострочки,  але не більше подвійної олікової ставки НБУ.

На підставі наведеної договірної умови, Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 5882,96 грн.  Розрахунок пені додано до матеріалів справи

Крім цього, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

На підставі наведеної норми Закону, за прострочення  виконання грошового зобов"язання Відповідачу нараховано 8648,74 грн. інфляційних витрат та 2613,85 грн. річних.

Таким чином, загальна  сума боргу склала  48828,67 грн.

Представник Позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтри-мав,  просить суд позов задоволити та стягнути з Відповідача суму боргу.

Відповідач  за первісним позовом позовні вимоги не визнав, свої доводи в їх обгрунтування виклав у відзиві.

Представник Відповідача  в судовому засіданні пояснив, що Договором №48 від 29.10.2001р. та №62 від 10.12.2003р. про виконання опоряджувальних робіт по ремонту службо-вих приміщень міського відділу УМВС по вул.Бельведерській, 32, були укладені Позивачем з неюридичною особою, оскільки відповідно до Положення про Івано-Франківський МВ УМВС в області, затвердженого Наказом УМВС в області від 15.11.2004р. за №634, Івано-Франківський міський відділ внутрішніх справ, є структурним підрозділом УМВС України в Івано-Франків-ській області.

Крім цього, посадова особа, яка підписала зазначені договори не була наділена необхідними повноваженнями.

В зв"язку з цим, Відповідач за первісним позовом вважає, що згідно вимог ст. 48 ЦК УРСР (1963р.), який діяв на момент укладення даних договорів,  угода що не відповідає вимогам Закону вважається недійсною,  а тому просить суд в позові відмовити.

Відповідачем  за первісним позовом подана до господарського суду зустрічна позовна заява в порядку ст. 60 ГПК України про визнання недійсним договорів №48 від 29.10.2001р. та №62 від 10.12.2003р., укладених між АТЗТ"Опорядспецбуд" та   Івано-Франківським міським відділом  МВС України в Івано-Франківській області.

Свої доводи Позивач за зустрічним позовом обгрунтовує тим, що вказані Договори були укладені Відповідачем  по зустрічному позову з не юридичною особою, оскільки відповідно до  Положення про Івано-Франківський МВ УМВС в Івано-Франківській області, затвердженого Наказом УМВС в області від 15.11.2004р. за №634, Івано-Франківський міський відділ внут-рішніх справ, є структурним підрозділом УМВС України в Івано-Франківській області.

Крім цього, договори підписані начальником міського відділу міліції, який не мав достатніх на то повноважень, про що свідчить зазначене положення, а також Наказу МВС України "Про визначення прав начальників органів (підрозділів) внутрішніх справ України від 12.07.1992р. №441.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 48 ЦК УРСР (1963р.), Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними договори №48 від 29.10.2001р. та №62 від 10.12.2003р. про виконання опоряджувальних робіт , укладених між АТЗТ"Опорядспецбуд" та   Івано-Франківським міським відділом  УМВС  в Івано-Франківській області.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини  у справі і подані докази,  суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмови в задоволенні зустрічного позову із слідуючих підстав:

Оскільки, Івано-Франківський міський відділ міліції УМВС  в Івано-Франківській області на даний час не є юридичною особою, а являється структурним підрозділом Управління внутрішніх справ України  в Івано-Франківській області, суд вважає, що Позивачем  за первісним позовом вірно визначено Відповідача у справі, відповідно до положень ст. 21 ГПК України.

Позивачем  за первісним позовом, АТЗТ"Опорядспецбуд", укладені договори на виконання опоряджувальних робіт,  №48 від 29.10.2001р. та №62 від 10.12.2003р. з  Івано-Франківським міським відділом міліції. Вказані договори підписані начальниками  міліції, які як вказано в договорах діяли на основі Положення.

Однак, подані суду Відповідачем  по первіснимому позову Положення про Івано-Франків-ський міський відділ УМВС  України в Івано-Франківській області, затверджене  Наказом УМВС України в Івано-Франківській області за №634  від 15.11.2004р.,вказане Положення не може бути прийняте судом як доказ у справі, яким підтверджується правовий статус Івано-Франківського  міського  відділу міліції та  повноваження його керівника, оскільки вказані договори сторонами були укладені 29.10.2001р.та 10.12.2003р., тобто до затвердження цього Положення.

Інших доказів, якими б заперечувався правовий статус Івано-Франківського  міського  відділу міліції та  повноваження його керівника, суду не було надано.

Посилання Відповідача за первісним позовом на Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.1992р. №441, яким  визначене право начальників органів (підрозділів) внутрішніх справ України, є безпідставним, оскільки зазначеним Наказом Міністерства визначені повноваження посадових осіб спрямовані на підвищення їх відповідальності за стан боротьби із злочинністю й охорони громадського порядку, і аж ніяким чином він не стосується  внутрішньогосподарської діяльності.

Статтею 161 ЦК УРСР (1963р.), який діяв в період укладення договорів передбачено, що зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в устанволений строк відповідно до  вказівок Закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, укладені  між сторонами  договори не були розірвані або визнані недійсними Відповідачем у передбаченому законом порядку, суд вваажє ці доводи такими, що підлягають виконанню сторонами Договору.

На виконання укладених Договорів  №48 від 29.10.2001р.та №62 10.12.2003р., Позивачем  по первісному позову були виконані ремонтні роботи службових приміщень міського відділу міліції по вул.Бельведерській, 32, в м.Івано-Франківську, що підтверджується  актами виконаних робіт , долученими до матеріалів справи, а тому Відповідач зобов"язаний провести з позивачем  розрахунок за виконані роботи, на умовах визначених зазначеними договорами.

В підтвердження визнання договірних зобов"язань Івано-Франківським  міським  відділом міліції, слугують платіжні доручення №96 від 31.04.2004р. та №223 від 09.06.2004р., згідно яких Позивачу перераховано частину коштів за виконані ним ремонтні роботи, на загальну суму 2000,00 грн.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України пердбачено, що Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання  чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи наведену норму Закону, Позивачем   за первісним позовом вірно застосована норма ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник  зобов"язаний сплатити кредитору суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Щодо стягнення з Відповідача за первісним позовом пені, то суд вважає  що в цій частині  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки, договором №48 від 29.10.2001р. не передбачено нарахування пені за прострочен-ня виконання договірних зобов"язань то вимоги Позивача за первісним позовом про стягнення пені всумі 4017,78 грн. не підлягають стягненню, і в цій частині в  задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В решті суми   позовних вимог, первісний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати , відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути  з Відповідача  на користь Позивача  пропорційно сумі задовлених позовних вимог..

На підставі викладеного,  у відповідності до  ст. 124 Конституції України, ст.161 ЦК УРСР(1963р.), ст. 526, 530, 625 та Прикінчевих і перехідних положень ЦК України,  керуючись ст. 33,49, 60,82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов   задоволити  частково.                                                                                                                                                                                                                  

       Стягнути з Відповідача, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі Івано-Франківського  міського  відділу міліці  УМВС в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул.Бельведерська, 32, код 25576238)  на користь Позивача,  Акціонерне товариство закритого типу "Опорядспецбуд"(вул. Дудаєва,28, м.Івано-Франківськ,76000,  код 01272456) -  заборгованість  за виконані  ремонтні роботи  в сумі 45810,89 грн.,з яких: 32683,12 грн.- сума основного боргу;1865,18 грн. - пеня; 8648,74 грн. - інфляційні витрати;2613,85 грн. - річні,  а також 458,10 грн. державного  мита  і 118,00 грн., витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

          В задоволенні  решта суми позовних вимог  -  відмовити.        

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили  та направити  Позивачу.

         В задоволенні  зустрічного позову - відмовити.

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

                                                            рішення підписане 01.12.06

викон. в діл-ві

              Гурик І.П.