Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-1042/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2012 року Справа № 2а-1042/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представника позивача - Янковича В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проАдвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення відповідача стосовно відмови у поверненні позивачу надмірно сплачених страхових внесків та зобов`язання відповідача повернути позивачу надмірно сплачені ним кошти у розмірі 22203 грн. 66 коп. з одночасною виплатою йому пені у сумі 1646 грн. 29 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.10.2012). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» у період з 2007 по 2010 роки перебувало на спрощеній системі оподаткування та було зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У вказаний вище звітний період позивачем на виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV здійснювалось самостійне перерахування страхових внесків за ставками 33,2 % та 2 %. Крім того, 42 % щомісячно сплаченого підприємством єдиного податку у відповідності до приписів статті 3 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» перераховувались територіальним органом Державного казначейства України до Пенсійного фонду України. Внаслідок перерахування у вказаний спосіб коштів в рахунок сплати страхових внесків на особовому рахунку позивача утворилася переплата, наявність якої відповідачем не заперечується.Разом з тим, Управлінням Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області за результатами розгляду заяви позивача про повернення йому надмірно сплачених коштів протиправно, на думку позивача, відмовлено у їх перерахуванні, оскільки висновки відповідача стосовно відсутності законодавчих підстав для задоволення заяви страхувальника позивач вважає необґрунтованими та безпідставними. Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. У судовому засіданні, призначеному на 4 вересня 2012 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях. Судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 2 жовтня 2012 року. У судове засідання, призначене на 2 жовтня 2012 року, з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять заяву представника відповідача про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» (ідентифікаційний код 33794622, місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 98, кв. 45) зареєстроване державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 20.09.2005 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 143826 (т. 1 а.с. 167). Позивач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 02-4821, що підтверджується відомостями, наведеними у картці особового рахунку (т. 2 а.с. 21-31) та повідомленні про взяття на облік платника страхових внесків від 08.02.2010 № 42 (т. 1 а.с. 18), а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Александров та партнери» обрано особливий спосіб оподаткування шляхом сплати протягом 2007 - 2010 років єдиного податку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою (т. 1 а.с. 14-16, т. 2 а.с. 54). Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у період з березня 2007 року по грудень 2010 року позивачем нараховано до сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за ставкою 33,2 % у загальному розмірі 33410 грн. 62 коп., за ставкою 2 % - у сумі 1783 грн. 09 коп. У період з 20.03.2007 по 17.12.2010 Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Александров та партнери» перераховано до територіального органу Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 5668 грн. 63 коп. Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 36-112, 117-118). У свою чергу, протягом березня 2007 року - січня 2011 року позивачем у відповідності до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» сплачено до бюджету єдиний податок за ставкою 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). 42 % сплаченого Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Александров та партнери» єдиного податку перераховано територіальним органом Державного казначейства України до Пенсійного фонду України. Частину отриманих у вказаний спосіб грошових коштів зараховано територіальним органом Пенсійного фонду України в рахунок сплати позивачем страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, загальний розмір грошових коштів, що надішли на рахунки Пенсійного фонду України як відрахування зі сплаченого позивачем єдиного податку, значно перевищує розмір зобов`язання страхувальника зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Так, у вказаний вище період частина сплаченого позивачем єдиного податку у сумі 29525 грн. 08 коп. зарахована відповідачем в рахунок сплати підприємством страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у позивача відсутня. У свою чергу, грошові кошти у сумі 22203 грн. 66 коп., які були перераховані Державним казначейством України до Пенсійного фонду України як відрахування зі сплаченого позивачем єдиного податку, проте не зараховані у сплату страхових внесків у зв`язку з відсутністю у страхувальника недоїмки, обліковуються на особовому рахунку позивача в якості переплати. Зазначені обставини підтверджуються даними, що наведені у картці особового рахунку страхувальника (графа 18 - «Переплата» (т. 2 а.с. 28-31), та не заперечувались представником відповідача у судовому засіданні. У червні 2011 року Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» звернулось до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області із заявою від 06.06.2011 № 02-02/169 про повернення надмірно сплачених ним страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З метою перевірки викладених позивачем у заяві від 06.06.2011 № 02-02/169 відомостей, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери». За результатами перевірки складено акт від 24.10.2011 № 91, в якому зафіксовано відсутність порушень позивачем законодавства України в частині нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. У грудні 2011 року Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» повторно звернулось до відповідача із заявою від 29.12.2011 № 02-02/173 про перерахування на банківський рахунок підприємства надмірно сплачених ним коштів. Зважаючи на те, викладені позивачем у вказаній заяві вимоги залишено відповідачем поза увагою, позивач надіслав на адресу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області претензію від 19.01.2012 № 02-02/07. Листом від 01.02.2012 № 864/02 територіальний орган Пенсійного фонду України повідомив позивача про відсутність законодавчо визначених підстав для повернення страхувальнику сум, що надійшли в якості відрахування зі сплаченого позивачем єдиного податку, тим самими відмовивши позивачу у перерахуванні на його банківський рахунок надмірно сплачених грошових коштів. Позивач вважає, що висновки відповідача стосовно відсутності у страхувальника права на отримання надмірно сплачених ним грошових коштів є безпідставними та не грунтуються на нормах чинного законодавства України, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання загальнообов'язкового державного соціального страхування зазнавало змін. Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV). Згідно з приписами Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, у тому числі роботодавці - юридичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок). Частиною третьою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є позивач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Згідно з частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до чинного до 01.01.2011 пункту 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (у тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків. На момент виникнення спірних правовідносин порядок надходження частини єдиного податку в рахунок сплати страхувальником, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування було визначено Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Так, в силу приписів абзацу 4 статті 3 зазначеного Указу, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Суми податку зараховуються на окремий рахунок, відкритий на ім'я органу Державного казначейства України, за балансовим рахунком «Кошти Державного бюджету України цільового характеру», за № 2512 в установах комерційних уповноважених банків та за № 3512 в установах Національного банку України (пункт 1 Порядку зарахування, розмежування і обліку єдиного податку суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 29.12.1998 № 107). Відповідно до абзацу 5 статті 3 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують 42 % суми єдиного податку до Пенсійного фонду України. Згідно з приписами пункту 5.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 передбачено, що для зарахування коштів платників Пенсійного фонду в установах банку відкриваються органами Пенсійного фонду поточні рахунки на рахунку 2560 «Державні позабюджетні фонди», де відображаються їх надходження та використання. Пунктом 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 № 2-4 (у редакції, чинній до 01.01.2011), передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу. Відповідно до пункту 5.5 вказаного Порядку, облік надходження платежів, що надходять з державного казначейства від сплати частини єдиного податку, ведеться в окремих реєстрах надходжень за видами платежів за формою згідно з додатком 2. З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що страхувальник, сплачуючи єдиний податок, не приймає участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до територіального органу Державного казначейства України суми єдиного податку. При цьому, кошти, що надійшли від страхувальника до Державного казначейства України в рахунок сплати єдиного податку та в подальшому розподілені цим органом між державним бюджетом, місцевими бюджетами, Пенсійним фондом, Фондами соціального страхування у співвідношенні, встановленому Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», з моменту їх перерахування на рахунки Пенсійного фонду України не вважаються податковим платежем. Спосіб та порядок отримання Пенсійним фондом України таких коштів не впливають на соціальне та юридичне призначення платежу, а відтак їх облік на особовому рахунку страхувальника та погашення за їх рахунок зобов`язання страхувальника по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування дають підстави вважати цей платіж частиною внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються суб'єктами спрощеної системи оподаткування та звітності як страхувальниками в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Протилежний висновок означав би безпідставне отримання Пенсійним фондом України коштів від фізичних та юридичних осіб. Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 № 2-4, облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі «Переплата». Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, на особовому рахунку Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» обліковується переплата зі страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 22203 грн. 66 коп. Частиною тринадцятою статті 20 Закону України № 1058-IV встановлено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Як вже зазначалось судом вище, на момент перерахування позивачем коштів в рахунок сплати страхових внесків на загальнообов`язове державне пенсійне страхування порядок надмірно сплачених сум страхових внесків було врегульовано пунктом 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1. Під час судового розгляду справи представник відповідача наголошував на відсутності підстав для перерахування на рахунок позивача надмірно сплачених страхових внесків, оскільки постановою правління Пенсійного Фонду України від 22.10.2010 № 25-1, яка набрала чинності 01.01.2011, пункт 11.17 вказаної вище Інструкції виключено. Таким чином, на думку відповідача, порядок повернення надмірно сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підзаконному рівні залишився неврегульованим. Зазначені доводи судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність підзаконного нормативного регулювання не може призводити до протиправного позбавлення страхувальника належних йому коштів, а відтак втрата чинності пунктом 11.17 Інструкції не позбавляє суб`єкта господарювання гарантованого статтею 20 Закону України № 1058-ІV права на повернення або на зарахування в рахунок майбутніх платежів надмірно сплачених страхових внесків. Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Частиною другою статті 162 цього Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність підстав для повернення Адвокатському об`єднанню «Адвокатська компанія «Александров та партнери» надмірно сплачених страхових внесків у сумі 22203 грн. 66 коп. у судовому засіданні були спростовані, суд дійшов висновку про протиправність відмови Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області щодо повернення позивачу вказаних коштів, у зв`язку з чим, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити дії щодо повернення страхувальнику надмірно сплачених страхових внесків у сумі 22203 грн. 66 коп. у порядку та спосіб, передбачені наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача перерахувати підприємству кошти у розмірі 1646 грн. 29 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як встановлено судом, позивач, обгрунтовуючи заявлену позовну вимогу, посилається на приписи частини третьої статті 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, якими передбачено, що суми коштів, безпідставно стягнені територіальними органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків Пенсійного фонду в триденний строк з дня прийняття рішення територіальним органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмови територіального органу Пенсійного фонду України у поверненні позивачу надмірно сплачених ним страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, обов`язок щодо перерахування яких діяв до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тобто консолідованого внеску на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та страхування на випадок безробіття. Таким чином, вказаний нормативно - правовий акт не регулює правовідносини, що пов`язані з перерахуванням страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а відтак його положення, у тому числі частина третя статті 26, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягають. Слід також зазначити, що передбачений чинним законодавством обов`язок територіального органу Пенсійного фонду України виплатити страхувальнику пеню виникає виключно у разі вчинення суб`єктом владних повноважень дій щодо стягнення зі страхувальника коштів, якщо необґрунтованість таких дій визнана ним самостійно або судом. Разом з тим, у даному випадку кошти у сумі 22203 грн. 66 коп., що обліковуються на особовому рахунку позивача в якості переплати по страховим внескам на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, надійшли як відрахування частини сплаченого Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Александров та партнери» єдиного податку за березень 2007 - грудень 2010 року. Таким чином, вказані кошти не вважаються такими, що сплачені позивачем в примусовому порядку за вимогою органу стягнення, а відтак у разі їх повернення страхувальнику як надмірно сплачених пеня нарахуванню не підлягає. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково. Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 288 грн. 54 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України. Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області щодо повернення Адвокатському об`єднанню «Адвокатська компанія «Александров та партнери» надмірно сплачених страхових внесків у сумі 22203 (двадцять дві тисячі двісті три) грн. 66 коп. 3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області вчинити дії щодо повернення Адвокатському об`єднанню «Адвокатська компанія «Александров та партнери» надмірно сплачених страхових внесків у сумі 22203 грн. 66 коп. у порядку та спосіб, передбачені наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». 4. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити. 5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Александров та партнери» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 54 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя Харченко С.В. Постанову складено у повному обсязі 8 жовтня 2012 року.