Постанова

від 31.07.2006 по справі 2/598

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/598

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31.07.2006                                                                                           № 2/598

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              Дзюбі О.В.

 За участю представників:

 від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом-   

 Файнгольд І. Д. (довіреність від 27.10.05);

 від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом-не   

 з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо Лтд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.06.2006

 у справі № 2/598 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Компанії "Наброс Фарма Пвт.Лтд", Індія

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо Лтд"

 про                                                  визнання виключного права на використання товарного знаку

 та за зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю                                                      „Рейнбо-ЛТД”

до                                                    Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД”

про                                                    визнання виключного права на використання

                                                      товарного знаку

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 р. на розгляд Господарського суду м. Києва надійшов позов Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” про визнання недійсним ліцензійного договору від 09.07.04.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подало зустрічну позовну заяву про визнання виключного права на використання товарного знаку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.06.06 у справі № 2/598 позовні вимоги Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” були задоволені у повному обсязі, у задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” було відмовлено.

Дане рішення мотивовано тим, що зібрані по справі докази свідчать про те, що спірний ліцензійний договір від 09.07.04 не був підписаний директором Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” Нітал Н. Шах, а відтак у Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” відсутні правові підстави для виникнення виключного права на використання торговельної марки «Доларен» на території України.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 16.06.06, Товариство з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.06 скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” відмовити, а зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” задовольнити.

31.07.06 Товариством з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” було надіслано до Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладання розгляду справи, у зв'язку із тим, що представники останнього не мають змоги бути присутніми у судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, апеляційна інстанція вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” є особою, що подала апеляційну скаргу, у зв'язку з чим всі доводи та правова позиція останнього викладені в апеляційній скарзі. Крім того, як юридична особа воно не обмежено колом осіб, які можуть бути його представниками. В судових засіданнях, під час розгляду спору місцевим господарським судом, приймали участь два представники відповідача, що не позбавляло можливості одного із них прийняти участь судовому засіданні і по розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, апеляційна інстанція вважає, що справу можливо розглянути за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД”.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, обговоривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В матеріалах справи міститься Ліцензійний договір від 09.07.04, згідно із умовами якого Компанія “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” виступає ліцензіаром, а ТОВ “Рейнбо-ЛТД” виступає ліцензіатом. Із змісту договору вбачається, що від імені Компанії „Наброс Фарма ПВТ ЛТД ” договір укладається її директором, а саме Нітал. Н. Шах. Під відтиском печатки Компанії „Наброс Фарма ПВТ ЛТД” на даному ліцензійному договорі нанесено підпис.  

Однак, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1306 від 29.03.06 (стор. 4), підписи від імені Нітал Н. Шах, які містяться на стор. 5 Ліцензійного договору без № від 09.07.04 на знак для товарів та послуг, в графах “Директор” (від імені Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД”), виконані не Нітал Н. Шах, а якоюсь іншою особою.

Таким чином, Господарський суд м. Києва дійшов правильного, обґрунтованого та правомірного висновку про те, що вказаний ліцензійний договір підлягає визнанню недійсним за ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки фактично договір не укладався Компанією “Наброс Фарма ПВТ ЛТД”, тобто відсутнє волевиявлення такої компанії на укладення спірного договору.

Посилання особи, що подала апеляційну скаргу на фактичне виконання як Компанією “Наброс Фарма ПВТ ЛТД”, так і Товариством з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” умов спірного Ліцензійного договору від 09.07.04 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в документах, які залучені до матеріалів справи (договори, рахунки-фактури, платіжні доручення), відсутні будь-які посилання на спірний договір, його назву та дату укладення.

Колегія суддів погоджується із висновками господарського суду м. Києва стосовно того, що надані документи (договори, рахунки-фактури, платіжні доручення) можуть свідчити про наявність між сторонами по даній справі правовідносин продавця та покупця які існують з 1997 р., але не можуть підтвердити наявність правовідносин ліцензіара та ліцензіата по договору від 09.07.04. При цьому, апеляційна інстанція, дослідивши надані особою, що подала апеляційну скаргу, документи стосовно проведення рекламних акцій, дійшла до висновку про те, що вказані обставини свідчать про волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” реалізувати на території України лікарський засіб, закуплений у Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” на підставі договорів купівлі-продажу, однак не підтверджує факту існування ліцензійних правовідносин між сторонами по даній справі.

Апеляційна інстанція, дослідивши також наявні в матеріалах справи рахунки Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, рахунки-повідомлення Державного казначейства України, рахунки-фактури Державного фармакологічного центру та платіжні доручення, на які посилається особа, що подала апеляційну скаргу в своїй скарзі, та платником за якими виступало Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД”, дійшла до висновку про те, що вказані документи не можуть виступати підтвердженням існування ліцензійних правовідносин між сторонами по справі, а є доказом виконання апелянтом приписів чинного законодавства України стосовно можливості реалізації лікарських засобів на території України.

На думку апеляційної інстанції, Господарський суд м. Києва дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про те, що в даному випадку не може бути застосована ст. 218 Цивільного кодексу України в частині визнання правочину шляхом прийняття виконання, оскільки така норма не стосується письмового правочину, підпис на якому було підроблено. Крім того, чинне законодавство України взагалі не передбачає можливості визнання правочину шляхом прийняття виконання у випадку підроблення підпису уповноваженої особи однієї із сторін.

В наступному, посилання особи, що подала апеляційну скаргу, на Патент № 9097 на промисловий зразок “упаковка для ліків” як на підтвердження фактичних правовідносин між сторонами по даній справі за Ліцензійним договором від 09.07.04 не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки видача такого патенту не передбачена текстом спірного договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” не довело причинно-наслідкового зв'язку між двома даними обставинами.

Апеляційна інстанція не може прийняти до уваги всі подальші посилання особи, що подала апеляційну скаргу, стосовно правовідносин, які виникають на підставі згаданого патенту, які також містяться в заяві про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД”, оскільки, як правильно встановив Господарський суд м. Києва, такі посилання не стосуються предмету спору та не можуть бути предметом розгляду по даній справі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” поставило перед судом клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи підписів директора Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД”, нанесених на Ліцензійному договорі від 09.07.04, Додатковій угоді від 01.11.05, довіреності від 09.07.04, що видана на ім'я Шаши Бушана Саурабха.

          Розглянувши вказане клопотання в судовому засіданні, Київський апеляційний господарський суд вважає, що Господарський суд м. Києва дійшов правильного висновку про те, що призначення повторної експертизи є недоцільним та необґрунтованим, оскільки відсутність у експертів при проведені експертизи одного зразку підпису, який міститься на довіреності виданій на ім'я Шаши Бушана Саурабха від 09.07.04 не ставить під сумнів результати експертизи, яка була проведена з використанням більш ніж 60 зразків підпису Нітал Н. Шах.

Крім того, як вбачається із змісту висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1306 від 29.03.06, експертами проводилось не лише порівняння досліджуваних підписів із зразками підписів Нітал Н. Шах, а також було проведено дослідження самих двох підписів, які містяться на спірному ліцензійному договорі, з використанням системи діагностичного дослідження “Dia“ та комп'ютерного накладання  підписів, з метою встановлення  наявності ознак порушення координації рухів, ступінь їх прояву, характеру та локалізації (Додаток та таблиця № 1 до висновку експертизи).

За результатами вказаних досліджень експертами було зроблено висновок, що співпадання за наявністю ознак порушення координації рухів першої групи дають підставу для висновку про виконання досліджуваних підписів із застосуванням  технічних прийомів, зокрема, шляхом перерисовки на просвіт з однієї “моделі“ або один з одного (стор. 3 висновку).   

У відповідності до п. 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 02-5/424 від 11.11.98 (із змінами та доповненнями), повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” безпідставним та з огляду на вищевикладені висновки таким, що не підлягає задоволенню, оскільки апелянт не навів достатніх підстав для призначення повторної експертизи та не обґрунтував належним чином можливі сумніви у правильності висновку № 1306 від 29.03.06.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” також поставило перед судом клопотання про призначення судової експертизи відтиску печатки Компанії “Наброс Фарма ПВТ ЛТД” нанесену на Ліцензійному договорі від 09.07.04 та на Додатковій угоді від 01.11.05.

Розглянувши вказане клопотання в судовому засіданні, апеляційна інстанція вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки дане питання не має суттєвого значення для вирішення даної справи по суті, оскільки згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1306 від 29.03.06, Ліцензійний договір від 09.07.04 був підписаний не тією особою, а відтак, з огляду на предмет спору, така обставина є достатньою для визнання спірного договору недійсним.

З огляду на вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів вважає, що місцевий господарський суд в повному обсязі встановив всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, дослідив всі докази по справі та вірно застосував норми матеріального та процесуального права України, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” не підлягає задоволенню.

          Враховуючи все вищевикладене в сукупності та керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнбо-ЛТД” на рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.06 у справі  № 2/598 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.06 у справі № 2/598  залишити без змін.

3.Справу № 2/598 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Малетич  М.М.

04.08.06 (відправлено)