Ухвала

від 23.01.2013 по справі 2а-3734/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3734/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБабенка К.А., Борисюк Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод Укркабель»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №2711 від 26.08.2011р. про проведення документальної невиїзної перевірки; визнання протиправними дії відповідача пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки позивача на підставі наказу №2711 від 26.08.2011р. та скасування податкового повідомлення -рішення №0001092304 від 28.10.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС № 0001092304 від 28.10.2011, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва 17.06.2011р. направлено до ПАТ «Завод Укркабель»лист №17732/10/15-409 з вимогою надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ПП «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Прайм Аутдор»(код ЄДРПОУ 36629046) за період квітень 2011 року.

15 липня 2011 року позивачем за №36 направлено ДПІ у Оболонському районі м. Києва повідомлення та матеріали, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Прайм Аутдор»(код ЄДРПОУ 36629046) за період квітень 2011 року.

26 серпня 2011 року відповідачем на підставі норм п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України прийнятий наказ №2711 про проведення документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні нарахування податку на додану вартість ПАТ «Завод Укркабель»(код ЄДРПОУ 00214528) при проведенні взаємовідносин з ПП «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) за період березень, квітень 2011 року.

20 вересня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено повідомлення №26051/10/23-406 про проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

На підставі наказу №2711 від 26.08.2011р. відповідачем проведено перевірку ПАТ «Завод Укркабель»за результатами якої 10.10.2011р. складено акт №520/23-4/00214528 про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

На підставі встановленого порушення відповідачем 28.10.2011р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0001092304, яким за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень до Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 716 668,00грн., у тому числі за основним платежем -716 667,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2010 р. між позивачем (замовник) та ПП Фірма «Володар»(підрядник) укладений договір підряду №01/11-10 згідно предмету договору ПП Фірма «Володар»зобов'язується за завданням замовника виконати ремонтно-будівельні роботи відповідно до кошторисної документації на об'єкті торговельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, Московський проспект, 15-А.

Договір підряду №01/11-10, акти виконаних робіт, податкові накладні, первинні документи з боку ПП Фірма «Володар»підписані вповноваженою особою - заступником директора ПП Фірма «Володар»ОСОБА_5 (наказ призначення на посаду №2 від 06.08.2010 року) Для цього йому надане право укладати та підписувати від імені підприємства угоди, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, а також інші документи, пов'язані з фінансово - господарською діяльністю підприємства.

ПП Фірма «Володар»перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість та мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Всі податкові накладні ПП Фірма «Володар»були заповнені відповідно до Порядку Заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037. Також, ПП «Фірма Володар»має ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії AB № 117048 підписану першим заступником ОСОБА_4 Беркута, на право здійснювати ПП «Фірма Володар» будівельну діяльність.

Таким чином, Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, при видачі ПП Фірма «Володар»ліцензії на право здійснення будівельної діяльності було вжити всіх необхідних заходів щодо перевірки ПП Фірма «Володар»та його виробничих потужностей, наявності виробничих активів, основних фондів, трудових ресурсів.

Відповідно до вимог п.п 3.4 п.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 30.05.97 №166, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Податкові декларації з податку на додану вартість позивачем складались на підставі даних первинних документів та податкових накладних.

На вимогу посадових осіб позивача були надані: копія Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія Свідоцтва про державну реєстрацію ПП Фірма «Володар», згідно яких видно, що ПП «Фірма «Володар»взято на облік в органах державної податкової служби.

Чинне законодавство України не надає право суб'єктам господарювання з метою дослідження питання дійсності установчих документів юридичних осіб - контрагентів перевіряти їх засновників на предмет природи їх намірів створення таких юридичних осіб, наявності в них мети займатися підприємницькою діяльністю, а також усвідомлення ними дій, пов'язаних зі створенням суб'єктів підприємницької діяльності, та їх наслідків.

Так, п. 187.1. ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За таких обставин у позивача не було підстав не включати до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих, сплачених та підтверджених податковими накладними, виписаними у встановленому законодавством порядку.

Згідно пункту 201.1. статті 201 ПК України податкові накладні виписуються виключно платниками податку на додану вартість. На дату складання вищезазначених податкових накладних ПП «Фірма Володар»було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому ПП «Фірма Володар»мало право складати та видавати вищевказані податкові накладні.

На виконання умов даного Договору ПП «Фірма «Володар»видані податкові накладні, наявні в матеріалах справи, акт б/н прийому виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року на загальну суму 8 966 000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 494 333,33грн.. Сума ПДВ в розмірі 716 666,67 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

З Акту перевірки вбачається, що згідно з листами від 16.06.2011 р. №2203/7/23-1/1884 (вх. №13961/7 від 10.08.2011р.), від 21.06.2011 р. №2265/7/23-1/1923 (вх. №13800/7 від 05.08.2011р.) отриманими відповідачем від ДПІ у Вишгородському районі Київської області, а також автоматизованої бази даних АІС ОР, пошуково-довідкової системи ДПА України та інших інформаційних систем ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що з моменту створення ПП «Фірма «Володар»єдиним засновником, директором та головним бухгалтером вказаного підприємства є громадянка ОСОБА_6. Згідно з листом отриманим від ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 16.06.2011р. №2203/7/23-1/1884 (вх. №13961/7 від 10.08.2011р.), від 21.06.2011р. №2265/7/23-1/1923 (вх. №13800/7 від 05.08.2011p.), протягом березня, квітня 2011р. директором та засновником ПП 2Фірма «Володар»обліковувалась одна особа ОСОБА_6.

Відповідно до актів про неможливість проведення зустрічної звірки №388/23-1/31988783 від 15.06.2011p., №412/23-1/31988783 від 21.06.2011p., щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за березень, квітень 2011p., отриманих від ДПІ у Вишгородському районі Київської області, встановлено наступне: «За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за І квартал 2011 року склала 14223,6 тис. грн. Основні засоби, у ПП «Фірма «Володар»відсутні. До декларацій з податку на прибуток за І кв. 2011 додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларацій відсутні.

Відповідно до довідки по формі 1 ДФ за І квартал 2011 року кількість працюючих на підприємстві складає: 0 осіб у штаті. Тобто, заступник директора ОСОБА_5 згідно поданої до ДПІ у Вишгородському районі звітності, не значиться.

ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), ПП «Фірма «Володар»(код за ЄДРПОУ 31988783). Отже, договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, із зазначеним висновком податкового органу суд не погоджується, з наступних підстав.

Пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань ведеться на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності тощо.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, первинні документи - це документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до податкового законодавства, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, які як встановлено судом оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своєму листі від 16.09.2011р. № 7319 «Про розгляд листа щодо порядку проведення перевірок органами державної податкової служби»зазначає, що «щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначимо, що згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Колегія суддів звертає увагу на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

ПАТ «Завод Укркабель», як доказ реальності здійснення господарських операцій, надав суду: копії належних чином оформлених первинних документів, а саме: договір підряду, податкові накладні, акти прийому виконаних будівельних робіт, платіжні доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.