Ухвала

від 14.07.2014 по справі 2а-3734/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 липня 2014 року м. Київ В/800/3223/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Веденяпіна О.А., Моторного О.А., Сіроша М.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року у справі №2а-3734/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

10 липня 2014 року Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Як приклад неоднакового застосування однієї і тієї ж самої правової норми, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року (№К-50725/13).

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Крім того, заявник взагалі не зазначає які конкретно норми матеріального права застосовані не однаково.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 821/1126/13-а, оскільки зазначене судове рішення не підтверджуює доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ щодо дійсного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року за заявою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у справі №2а-3734/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя (підпис) Юрченко В.П. Судді: (підпис) Веденяпін О.А. (підпис) Моторний О.А. (підпис) Сірош М.В. (підпис) Цвіркун Ю.І.