Постанова

від 22.01.2013 по справі 1/40-65/393-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 1/40-65/393-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю від позивача - Людвик І.В.

представників сторін: від відповідача - Браницький Д.Ю.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Київенерго"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 22.10.2012 року.

у справі № 1/40-65/393-2012 (суддя: Брик Я.А.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

"Універсам № 1"

до Публічного акціонерного товариства

"Київенерго"

про відновлення становища, яке існувало до

порушення прав

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2012 року позов Товариства з додатковою відповідальністю "Універсам № 1" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ про відновлення становища, яке існувало до порушення прав задоволено.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Товариством з додатковою відповідальністю "Універсам № 1" (03146, м. Київ, пр.-т. Леся Курбаса, 6-Г; ідентифікаційний код 02775998) протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810334 від 01.11.2001 року, на підставі тарифів згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариством з додатковою відповідальністю "Універсам № 1" (03146, м. Київ, пр.-т. Леся Курбаса, 6-Г; ідентифікаційний код 02775998) витрати по сплаті судового збору в розмірі 941 (дев'ятсот сорок одну) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 1/40-65/393-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 11.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.01.2012 року та зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо правильності розрахунку позивача (у випадку застосування тарифів згідно розпорядження № 86 від 31.01.2007 року, в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року), позивача надати суду письмові пояснення щодо з'ясування в чому саме полягало порушення прав позивача та коли воно відбулося чи призведе застосування позову до відновлення прав або інтересу позивача та щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Вимоги даної ухвали виконано не було, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.01.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством "Універсам № 1" (реорганізовано в Товариство з додатковою відповідальністю "Універсам № 1") (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії № 810334, предметом його є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених даним договором.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) змінило найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305).

Відповідно до п.2.1 договору при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі правил) нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначених в Додатку 1 до договору.

Пунктом 2.3.2 договору передбачено обов'язок Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація" виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п.23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За період грудень 2008 року - лютий 2009 року Товариство з додатковою відповідальністю "Універсам № 1" спожило теплової енергії в кількості 286,010 Гкал, згідно розрахунків фактичної вартості теплової енергії за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при нарахуванні вартості послуг, керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1662, 1663 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року та №№ 127, 128 від 05.02.2009 року. При цьому розмір плати за поставлену теплову енергію склав 154 438,29 грн.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 вказаного закону).

З матеріалів справи вбачається, що до 01.12.2008 року тарифи на теплову енергію, вироблену відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 р. № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 року про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 року скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 р. з 10.02.2009 року поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р. розпорядження КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, № 127, № 128 від 05.02.2009 року були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції України та Законам України, з часу прийняття цих рішень, а тому доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи розрахунок відповідача вартість теплової енергії, спожитої позивачем у грудні 2008 р., - лютому 2009 р., розрахована за тарифами, передбаченими розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 р., становить 58902,04 грн. Разом з тим, відповідач нарахував позивачеві 154438,27 грн., чим завищив фактичну вартість теплової енергії на 95536,23 грн.

Вказане свідчить про порушення майнових прав та інтересів позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що нарахування вартості наданих послуг по завищених тарифах призвело до виникнення у позивача заборгованості, до якої не призвели б нарахування по тарифам, що підлягають застосуванню у спірний період.

Тож, наявні у матеріалах справи документи та вищевикладені обставини свідчить про обґрунтованість доводів позивача про необхідність здійснення перерахунку вартості спожитої ним протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року теплової енергії за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 року № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

В мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2012 року у справі № 1/40 вказано на можливість застосування такого способу захисту права як зобов'язання вчинити дії по перерахунку за спожиту теплову енергію за договором.

Твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності щодо можливості заявити позовні вимоги про перерахунок за розпорядженням КМДА №1662 від 25.12.2008 року є помилковими.

Позовна заява позивача була направлена позивачем 24.12.2011 року, тобто в межах строку позовної давності.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2012 року у справі № 1/40-65/393-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 1/40-65/393-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 23.01.2013 року