Постанова

від 22.01.2013 по справі 5011-38/11131-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-38/11131-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.А.

за участю від позивача - Нечай М.А.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "ТУА Технікс"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 02.10.2012 року.

у справі № 5011-38/11131-2012 (суддя: Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Український стандарт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТУА Технікс"

про розірвання договору та стягнення 31 883,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.10.2012 року позов задоволено частково.

Розірвано договір №25 від 30.06.09р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український стандарт» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17; код 32920286) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУА Технікс» (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 37, кв. 405; код 34186082).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУА Технікс» (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 37, кв. 405; код 34186082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український стандарт» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17; код 32920286) заборгованість в сумі 26863 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 98 коп. та судовий збір в сумі 2429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 10 коп.

В іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУА Технікс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 22.01.2013 року представник відповідача не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання відхилено колегією суддів.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2009 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №25, відповідно до якого Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача обладнання в кількості, якості та асортименті відповідно до специфікації (додаток № 01 до даного договору), що є невід'ємною частиною даного договору, та надати послуги по встановленню обладнання вказаного в специфікації (далі в договорі «послуги»), а Позивач зобов'язався прийняти обладнання та послуги по його встановленню та оплатити вартість обладнання та послуг на визначених в даному договорі умовах.

Відповідно до п.2.1., п.2.2. вказаного договору ціна обладнання та послуг визначена сторонами в додатку №01 до даного договору. Загальна вартість за даним договором обладнання та послуг становить 44773,30 грн., крім того ПДВ - 8954,66 грн., всього разом з ПДВ - 53727,96 грн.

Згідно з п.2.3 договору Позивач зобов'язався здійснювати передоплату за обладнання та послуги в розмірі 50% загальної вартості обладнання та послуг, зазначеної в п.2.2. даного договору, що становить 22386,65 грн., крім того ПДВ - 4477,33 грн., всього разом з ПДВ - 26863,98 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Відповідача протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п.2.4. договору Позивач здійснює остаточну оплату за обладнання та послуги надані за даним договором, у розмірі 50% загальної вартості обладнання та послуг, зазначеної в п.2.2. даного договору, що становить 22386,65 грн., крім того ПДВ - 4477,33 грн., всього разом з ПДВ - 26863,98 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування Позивачем грошових коштів на поточний банківський рахунок Відповідача протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.3.1. договору обладнання повинно бути передане Відповідачем Позивачу протягом 45 календарних днів з моменту здійснення Позивачем оплати відповідно до п.2.3 даного договору. Послуги по встановленню обладнання за даним договором повинні бути надані протягом 45 календарних днів з моменту здійснення Позивачем оплати відповідно до п.2.3. даного договору.

На виконання умов вказаного договору Позивач сплатив Відповідачу кошти в сумі 26863,98 грн., що підтверджується банківською випискою за 08.07.2009р.

Проте Відповідач обладнання згідно договору №25 від 30.06.2009р. не передав у власність, та послуги з встановлення обладнання не надав, на підтвердження іншого сторонами суду доказів не подано.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за невиконане зобов'язання в сумі 26863,98 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за невиконане зобов'язання в сумі 26863,98 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин суд першої інстанстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 26863,98 грн.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 25 від 30.06.2009 р., за яким Позивач здійснив попередню оплату обладнання та послуг з встановлення цього обладнання, проте Відповідач вказане обладнання не передав та послуги не надав у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 26863,98 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги Позивача про розірвання договору № 25 від 30.06.2009 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ст.625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, проте Позивач не звертався до Відповідача з вимогою повернення сплачених грошових коштів, а тому зазначена правова норма не може бути застосована до спірних правовідносин.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат за порушення зобов'язання щодо передачі обладнання Позивачу та наданню послуг з його встановлення в сумі 4969,84 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідач необґрунтовано посилається на невиконання Позивачем свого обов'язку з прийняття обладнання та послуг з встановлення цього обладнання за І вказаною у договорі адресою пункту передачі та встановлення обладнання: Офісний центр «ФІМ Центр», м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, у зв'язку з тим, що даний офісний центр ще не був введений в експлуатацію. Позивач був готовий прийняти виконання зобов'язання за вищевказаною адресою. Відповідач зі свого боку не надає жодних доказів обставин за яких даний обов'язок Позивача не міг бути виконаним.

Той факт, що Офісний центр «ФІМ Центр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 станом на 18.08.2012 року не було введено в експлуатацію - не є підставою для невиконання обов'язку з поставки обладнання та надання послуг з їх встановлення.

Відповідач не виконав поставки обладнання та не надав послуг з його встановлення та не вжив заходів для виконання зобов'язання, не звернувся до Позивача з пропозицією відстрочення виконання зобов'язання чи зміни місця виконання зобов'язання.

Невиконання Відповідачем своїх зобов'язань згідно умов Договору, щодо передачі у власність та встановленню відповідного обладнання є істотним порушенням Договору. Відповідач не виконавши відповідні зобов'язання по Договору, порушив тим самим законні права та інтереси Позивача так як внаслідок завданої цим шкоди Позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Не знаходження відповідача за адресами вказаними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в договорі № 25 від 30.06.2009 року, на які суд першої інстанції направляв ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, не може бути підставою для скасування рішення.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 02.10.2012 року у справі № 5011-38/11131-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-38/11131-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 23.01.2013 року.