Рішення

від 23.01.2013 по справі 5020-1258/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року справа № 5020-1258/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, буд. 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 14333937)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Финстройинвест" (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, будинок 10 А, ідентифікаційний код 31267540)

про стягнення 105587,14 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача: Подкін Є.Г. - представник, довіреність № 0204/12 від 24.05.2012;

відповідача: Михайлов І.С. - представник, довіреність № 05/12-12/сп від 19.12.2012;

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Финстройинвест" про стягнення заборгованості за послуги стільникового зв`язку в сумі 105587,14 грн., з яких, зокрема, 87799,85 грн. за послуги, надані в мережах іноземних роумінг-партнерів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договорів № 956337 від 30.05.2002, № 955035, 955055 від 29.11.2002, № 3099771 від 05.10.2006, № 4229620 від 21.04.2008 про надання послуг стільникового зв'язку в частині належної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою від 09.11.2012 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

Відповідач представив відзив на позов, в якому зазначає, що послуги роумінгу, зокрема, на суму 87799,85 грн., надавались іноземним оператором, у зв`язку з чим, ПАТ "МТС Україна" немає права вимагати оплати таких послуг. Відповідач також заперечує факт отримання таких послуг, а докази, представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог, вважає односторонніми та неналежними.

20.12.2012 представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі іноземної компанії, в покритті мережі якої надавались послуги по роумінгу (а.с.58).

Суд визнав таке клопотання необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак, сам відповідач не зазначив - яку саме іноземну компанію він просить залучити до участі у розгляді справи та яким чином рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки. Не вказуючи конкретного найменування іноземної компанії та її місцезнаходження, суд позбавлений можливості сповістити таку компанію про час та місце вирішення спору, а також вирішити питання про витребування, у разі необхідності, від такої компанії потрібних доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Спільним товариством „Український мобільний зв'язок" (оператор, UMC) (яке було перейменовано в Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок" та надалі в Приватне акціонерне товариство «МТС Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю «Финстройинвест» (абонент) були укладені договори №956337 від 30.05.2002, №№955035, 955055 від 29.11.2002 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку та №3099771 від 05.10.2006, №4229620 від 21.04.2008 20.10.2008 та 16.01.2009 про надання послуг мобільного зв'язку (далі - Договори), відповідно до умов яких Оператор надає Абоненту послуги мобільного (стільникового радіотелефонного) зв'язку в межах України, міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором Оператора, а Абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з тарифами Оператора (арк.с.6-14).

Для обліку кількості і вартості наданих послуг, а також їх оплати, Відповідачу було відкрито особовий рахунок № 1.10610594.

Пунктом 2.4.2 Договорів встановлений обов'язок Абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Відповідно до розділу 3 Договору рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. Рахунки підлягають оплаті в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Кількість та вартість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається у відповідності до показників належних оператору технічних засобів виміру, тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Позивач зазначає, що ним у виконання умов договорів надавались послуги телефонного зв'язку відповідачеві належним чином, однак, відповідач, одержавши послуги зв'язку, свої зобов'язання щодо їх оплати у повному обсязі не виконав - у нього перед позивачем утворилася сума заборгованості за період з 01.04.2012 по 01.06.2012 у розмірі 105587,14 грн., а саме:

- абонентська плата за квітень 2012 року - 18,54 грн. (в. т.ч. ПДВ - 3,71 грн.);

- вихідні дзвінки по Україні - 55 грн (ПДВ - 11,00 грн.);

- гіпер NET - 0,09 грн (ПДВ - 0,02 грн);

- послуги, що надавались у мережах іноземних роумінг-партнерів - 87799,85 грн (ПДВ - 17559,96 грн.);

- послуги по забезпеченню міжнародного роумінгу - 1,26 грн. (ПДВ- 0,25 грн.);

- послуги по забезпеченню виклику абонента в роумінзі - 20,84 грн (ПДВ - 4,17 грн.);

- оплата за користування послугою гіпер NET - 33,36 грн (ПДВ - 6,67 грн);.

- корегування попереднього рахунку - 0,04 грн. (ПДВ - 0,008 грн.);

- зберігання номерів - 250,00 грн. (ПДВ - 50,00 грн.).

- Збір до Пенсійного фонду України відповідно до п. 11 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» - 15,00 грн.

21.04.2012 позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість -0105332,14 грн., зазначивши, що у разі несплати суми боргу буде здійснено відключення телефонних номерів та вжити заході по примусовому стягненню боргу (арк.с. 15).

Враховуючи наявність несплаченого боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 105587,14 грн., з яких: 105572,14 грн. - заборгованість по оплаті послуг зв'язку; 15,00 грн. - збір до Пенсійного фонду України.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Фактично між сторонами був укладений договір, що за своїм змістом відповідає такому типу договорів, як договір про надання послуг .

Відповідно до статей 901-903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами

Сторонами за договором було узгоджено порядок розрахунків - в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковий період становить один календарний місяць (розділ 3 Договору).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.

Судом встановлено, що Позивачем відповідно до договорів надавалися Відповідачу послуги. Доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості наданих послуг суду не представлено. Також позивач своєчасно надавав рахунки відповідачу для сплати представлених послуг.

Відповідно до частини 2 пункту 108 означених Правил у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Доказів звернення відповідача до позивача у зв'язку з неотриманням рахунку - суду не представлено, сам відповідач не спростовує отримання ним рахунку, однак заперечує проти фактичного надання йому послуг, зокрема послуг міжнародного роумінгу на суму 87799,85 грн.

Надаючи оцінку таким запереченням суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

В даному випадку має місце спір про надання чи ненадання відповідачу послуг стільникового зв`язку.

Як зазначалось, правовідносини сторін врегульовані договорами № 956337 від 30.05.2002, № 955035, 955055 від 29.11.2002 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку та №3099771 від 05.10.2006, №4229620 від 21.04.2008 20.10.2008 та 16.01.2009 про надання послуг мобільного зв'язку, відповідно до умов яких Оператор надає Абоненту послуги мобільного (стільникового радіотелефонного) зв'язку в межах України, міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором Оператора, а Абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з тарифами Оператора.

Відповідно до пунктів 2.1.3 договорів, UMC має право змінювати тарифи та послуги, переліт та умови надання послуг, зони покриття мережі надання мобільного зв`язку та перелік роумінг-операторів.

Пунктами 3.4 договорів № 956337, 955055, 955035 та пунктами 3.5 договорів № 3099771, 4229620 закріплено, що кількість і вартість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається у відповідності по показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості і вартості наданих послуг.

Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць (пункти 3.1 Договорів).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що послуги стосовно фактичного надання яких має місце, мали місце в березні 2012 року, що підпадає під дію Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 (чинної до 11.04.2012).

Так, пунктами 213-215 Правил встановлено, що основними послугами рухомого (мобільного) зв'язку є: надання доступу до мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку (далі - оператор) шляхом підключення та з'єднання кінцевого обладнання абонента; передавання і приймання інформації голосом.

Оператор може надавати абонентам платні та безоплатні додаткові послуги за визначеним ним переліком.

Додатковими платними послугами рухомого (мобільного) зв'язку, зокрема, є роумінг.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаних Правил, роумінг - забезпечення надання телекомунікаційної послуги із збереженням початкової реєстрації споживача в телекомунікаційній мережі одного оператора у разі зміни ним свого місцезнаходження всередині цієї мережі або в разі користування телекомунікаційними послугами в межах телекомунікаційної мережі іншого оператора;

роумінг-партнери - оператори, що уклали між собою договір про роумінг.

Таким чином, суд вважає, що надання послуг з роумінгу здійснюється в будь-якому випадку тим оператором, з яким укладений у споживача договір (в даному випадку UMC), але за допомогою роумінг-партнеру. При цьому, надання послуг споживачеві роумінг-партнером не спростовує необхідності розрахунку саме з тим оператором, з яким перебуває в договірних відносинах споживач (в даному випадку ТОВ "Финстройинвест").

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач, виходячи з умов укладених між сторонами договорів, представив суду, в якості підтвердження факту надання відповідачеві послуг, звіт про баланс рахунку абонента (а.с.18-19), довідкову інформацію про надані послуги (а.с.63-67, 88-97).

Враховуючи характер правовідносин між сторонами - надання віртуальних послуг, та умови укладених договорів, суд вважає за необхідне звернути увагу на засоби доказування, які є обмеженими та до яких входять саме ті докази, які надані позивачем.

Згідно з пунктом 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Заперечуючи проти позову та проти факту отримання послуг, відповідач, окрім голослівних тверджень, не представив суду жодних доказів та жодних посилань на норми законодавства, які б спростовували позовні вимоги.

Сума заборгованості відповідача за період з 01.04.2012 по 01.06.2012 перед позивачем склала 105587,14 грн., а саме:

- абонентська плата за квітень 2012 року - 18,54 грн. (в. т.ч. ПДВ - 3,71 грн.);

- вихідні дзвінки по Україні - 55 грн (ПДВ - 11,00 грн.);

- гіпер NET - 0,09 грн (ПДВ - 0,02 грн);

- послуги, що надавались у мережах іноземних роумінг-партнерів - 87799,85 грн (ПДВ - 17559,96 грн.);

- послуги по забезпеченню міжнародного роумінгу - 1,26 грн. (ПДВ- 0,25 грн.);

- послуги по забезпеченню виклику абонента в роумінзі - 20,84 грн (ПДВ - 4,17 грн.);

- оплата за користування послугою гіпер NET - 33,36 грн (ПДВ - 6,67 грн);.

- корегування попереднього рахунку - 0,04 грн. (ПДВ - 0,008 грн.);

- зберігання номерів - 250,00 грн. (ПДВ - 50,00 грн.).

Крім того збір до Пенсійного фонду України, що справляється з користувача послугами мобільного зв'язку згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.12.2002 №373 складає за рахунками позивача 15,00 грн.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 105572,14 грн. за Договорами та збору до Пенсійного фонду України - 15,00 грн. станом на дату розгляду справи - відсутні.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу та збору до Пенсійного страхування України обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті судового збору у розмірі 2111,74 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Финстройинвест" (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, будинок 10 А, ідентифікаційний код 31267540) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (ідентифікаційний код 14333937, 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Лейпцизька, будинок 15) заборгованість по оплаті послуг зв'язку - 105572,14 грн.; збір до Пенсійного фонду України у розмірі 15,00 грн., а всього - 105587,14 грн. (сто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. 14 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Финстройинвест" (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, будинок 10 А, ідентифікаційний код 31267540) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (ідентифікаційний код 14333937, 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Лейпцизька, будинок 15) витрати по сплаті судового збору 2111,74 грн. (дві тисячі сто одинадцять грн. 74 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.01.2013

Суддя підпис О.С. Погребняк