Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-5135/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К/9991/61302/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Шульга А. В.

представники відповідача Малишева Т. В.

представник прокуратури Чубенко В. В.

розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та прокуратури м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоком" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві за участю прокуратури Голосіївського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоком" (далі -ТОВ "Новоком") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві за участю прокуратури Голосіївського району м. Києва в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення, стягнути суму бюджетної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року позов ТОВ "Новоком" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та прокуратура м. Києва подали касаційні скарги в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Новоком" у задоволені позову.

ТОВ "Новоком" подало до суду письмові заперечення на касаційні скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та прокуратура м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ТОВ «Новоком»подало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад місяць 2010 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1 514184, 00 грн.

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року, якою встановлено порушення п. п. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168 від 03 квітня 1997 року , за результатами якої складено акт від 18 березня 2011 року №275/1-07-20-31808816.

На підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2011 року, а саме №0000160720/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад місяць 2010 року у розмірі 1 514184, 00 грн. та №0000170720/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів у розмірі 1 329384, 00 грн. (червень 2008 року на суму ПДВ 172717, 00 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119, 00 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924, 00 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757, 00 року, серпень 2009 року на суму ПДВ 44660, 00 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13 311, 00 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що між TOB «Новоком»та ЗАТ Тесhnіка», LT-62175 м. Алітус, Литва укладено угоду №U-21 від 06 березня 2009 pоку, на виконання якої згідно ВМД №10000007/9/104007 від 12 березня 2009 року позивачем було імпортовано гральне обладнання на суму 4 275 779, 05 грн., в тому числі гральні автомати SUPER GAMINATOR.

Під час митного оформлення товару позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 855608, 69 грн.

В квітні 2009 року на виконання угоди з TOB «ІгроТех-Імпорт»від 22 квітня 2009 року за №16/09 позивачем було відвантажено TOB «ІгроТех-Імпорт»14 гральних автоматів, імпортованих на підставі ВМД №10000007/9/104007 від 12 березня 2009 року згідно номерів та видано податкову накладну №57 від 30 квітня 2009 року на суму ПДВ у розмірі 184 800 грн.

Станом на 01 серпня 2009 року TOB «Ігротех-Імпорт»не здійснило оплату вартості відвантажених гральних автоматів, а тому позивачем було направлено претензію №27 від 03 серпня 2009 року з вимогою оплатити поставлений товар, на що у відповідь TOB «Ігротех-Імпорт»погодилось повернути товар та розірвати Договір.

15 вересня 2009 року TOB «ІгроТех-Імпорт»було повернуто зазначені 14 гральних автоматів, а позивачем здійснено коригування сум податкових зобов'язань відповідно до вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03 квітня 1997 року та вимог п. 5.6. розділу 5 «Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ»Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166.

Розрахунок коригування податкових зобов'язань №1/57 від 15 вересня 2009 року до податкової накладної №57 від 30 квітня 2009 року на суму 184800, 00 грн. відображено в реєстрі виданих податкових накладних за вересень 2009 року.

17 грудня 2010 року TOB «Новоком»було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1514184, 00 грн.

Сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1514184, 00 грн. складається із частини залишку від'ємного значення з ПДВ, що виникло у період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року).

Вказана сума була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03 квітня 1997 року - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій підтверджено, згідно поданих декларацій за 2008-2009 роки та даних підтверджених результатами перевірки, право на отримання бюджетного відшкодування суми, заявленої позивачем виникло в наступні періоди: червень 2008 року на суму ПДВ 172717, 00 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119, 00 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924, 00 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757, 00 грн., серпень 2009 року на суму ПДВ 44660, 00 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13311, 00 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869, 00 грн.

Всі зазначені суми від'ємного значення з ПДВ заявленого до відшкодування були позивачем сплачені.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ, реалізується платником податків, зокрема, шляхом зазначення суми бюджетного відшкодування саме в рядку 25.1, або 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та прокуратури м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров