Рішення

від 22.01.2013 по справі 14/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/449 22.01.13

За позовомвідкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії доуправління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації простягнення 523 968, 33 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської обласної філії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про стягнення 523 968, 33 грн., (у тому числі 359 299, 90 грн. - основного боргу, 21 380, 81 грн. - пеня, 28 438, 76 грн. - 3 % річних та 114 848, 86 грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року (суддею Нарольським М.М.) порушено провадження у справі № 14/449 та призначено її розгляд на 02.10.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 року зупинено провадження у справі № 14/449 до закінчення розгляду справи № 37/650-7/102 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про спонукання до укладення договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення і зв'язку.

У зв'язку із звільненням судді Нарольського М.М. з посади судді Господарського суду міста Києва, згідно автоматичного розподілу справу № 14/449 передано судді Катрич В.С.

У зв'язку із звільненням судді Катрич В.С. з посади судді Господарського суду міста Києва, згідно автоматичного розподілу справу № 14/449, 23.05.2012 року передано судді Кирилюк Т.Ю. для розгляду.

23.06.2011 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про поновлення провадження у справі № 14/449.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року прийнято та поновлено провадження у справі № 14/449, її розгляд призначено на 04.12.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року продовжено строк вирішення спору.

У судове засідання 22.01.2013 року представник Позивача не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на закінчення строків розгляду справи, необґрунтованість доводів Позивача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник Відповідача у судове засідання 22.01.2013 року повторно не з'явився, однак 21.01.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмові заперечення, в яких зазначив про те, що між сторонами відсутні документально підтверджені зобов'язання, які б слугували обов'язковому їх виконанню, тому на думку останнього відсутні правові підстави для задоволення позову.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань , які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.01.2013 року оголошено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 37/650-7/102-45/7 від 17.03.2010 року зобов'язано Відповідача укласти з Позивачем договір на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони Київської області в редакції, запропонованій Позивачем.

Строк дії зазначеного договору встановлений з 01.01.2007 року до 31.08.2008 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору останній зобов'язався прийняти на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратуру та інші технічні засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони, що перебувають у веденні Відповідача і належать до внутрішньо обласної системи централізованого оповіщення згідно з переліком, а останній прийняти виконану роботу та сплатити кошти.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надання послуг експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури системи оповіщенняу період з січня 2007 року по серпень 2008 року Позивачем підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється Відповідачем у відповідності із загальною вартістю послуг щомісячно, але не пізніше 15 числа наступного місяця у сумі 43 416, 82 грн.

Відповідач повністю не оплатив вартість послуг на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 359 299, 90 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт надання послуг на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 359 299, 90 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання сторонами умов договору сплачується пеня в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 16 числа місяця наступного за розрахунковим.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 21 380, 81 грн. пені за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року є обґрунтованою, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі (за період з січня 2007 року по 20.08.2009 року).

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва № 37/650-7/102-45/7 від 17.03.2010 року та актами про проведення експлуатаційно-технічного обслуговування системи оповіщення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської обласної філії вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, Подільський район, вулиця Вишгородська, будинок, 21, ідентифікаційний код 14372952) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) 359 299 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. - основного боргу, 21 380 (двадцять одна тисяча триста вісімдесят) грн. 81 коп. - пеня, 28 438 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 76 коп. - 3 % річних, 114 848 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 86 коп. - інфляційні втрати, 5 239 (п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 68 коп. - державного мита 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 22.01.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.