Ухвала

від 25.01.2013 по справі 26/175-10-4484

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" січня 2013 р.Справа № 26/175-10-4484

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Чернової О.В.

за участю представників:

від ПАТ "АКБ "КИЇВ" (стягувача, позивача): не з'явився;

від скаржника ТОВ "Офісно - промисловий термінал" (боржника, відповідача): Гук В.С. за довіреністю від 18.10.2012р.;

від Державної виконавчої служби України : Парфьонов Г.В. за довіреністю від 19.12.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги (вх.суду №38790/2012 та вх.суду №39276/2012) Товариства з обмеженою відповідальність "Офісно - промисловий термінал" ( далі - Скаржник, Товариство ) на протиправні дії Державної виконавчої служби України ( далі - ДВС України ) та зобов'язання вчинити певні дії поданих у порядку ст.121 -2 ГПК України по справі № 26/175-10-4484:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"; ( далі - Позивач, Банк)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність "Офісно - промисловий термінал";

про стягнення 34519051,81 грн., -

у с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2011р. у справі №26/175-10-4484 позов публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" задоволено повністю.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно - промисловий термінал" (65031, м. Одеса, Новомосковський шлях, 3 код ЄДРПОУ 32622874, п/р 26007003264901 в ПАТ "АКБ "КИЇВ" МФО 322496) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869, п/р 373970005980 в ПАТ "АКБ "КИЇВ" МФО 322498) стягнуто заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/09 від 03.11.2009:

o 32 440 000 грн. - простроченої заборгованості по кредиту;

o 2 035 554 грн. 75 коп. - простроченої заборгованості по сплаті процентів;

o 1 991 грн. 64 коп. - пені за прострочення сплати кредиту;

o 41 505 грн. 42 коп. - пені за прострочення сплати процентів.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно - промисловий термінал" (65031, м. Одеса, Новомосковський шлях, 3 код ЄДРПОУ 32622874, п/р 26007003264901 в ПАТ "АКБ "КИЇВ" МФО 322496) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869, п/р 373970005980 в ПАТ "АКБ "КИЇВ" МФО 322498) стягнуто -державного мита в сумі 25 500 грн. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

На примусове виконання вказаного рішення 16.01.2012 р. видані накази.

В апеляційному та касаційному порядку дана справа не розглядалась.

19.12.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх.суду №38790/2012) Товариства на дії ДВС України у порядку ст.121 -2 ГПК України по справі № 26/175-10-4484 у якій Скаржник ( Товариство ) зазначає таке.

14 грудня 2012 року Товариство дізналося від Приватного підприємства «Нива В.-Ш.» (далі - 3-я особа) про те, що в процесі виконавчого провадження, яке проводиться ДВС України будуть проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить Позивачу, а саме нежитлових будівель площею 20 569,8 кв.м., розташованого в м. Одеса, по вул. Новомосковський шлях, буд. 3. Вказані прилюдні торги призначено на 26 грудня 2012 року, та мають відбутися за місцем знаходження зазначеного нерухомого майна.

Скаржник вважає дії ДВС щодо усіх заходів з реалізації арештованого нерухомого майна, належного Позивачу (Банку), незаконними, а саме виконавче провадження - таким, що підлягає обов'язковому зупиненню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2012 року порушено провадження у справі № 5017/3580/2012 про банкрутство Позивача. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4 ст. 12 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, на думку скаржника, ДВС України незаконно, всупереч п. 8 ч.1 ст. 37 вказаного Закону, проводить дії щодо примусової реалізації майна Банка, оскільки останнє підлягає реалізації виключно в процедурі банкрутства, як це передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч.3 ст. 58 вказаного Закону державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленої державним виконавцем.

Як зазначає Скаржник, Банк отримав повідомлення вже про проведення прилюдних торгів, при чому жодного повідомлення, листа, копій документів про результати експертної оцінки ринкової вартості нерухомого майна, на які він міг подати заперечення, Банк не отримував.

Як зазначає Скаржник лише з повідомлення про проведення прилюдних торгів від Третьої особи ( ПП „Нива В.-Ш) Банку стало відомо, що належне йому нерухоме майно площею 20 569,8 кв.м. виставляється на торги за стартовою ціною в 14370025,50 грн., в той час як станом на ЗО вересня 2009 року вартість цього майна склала 76 105 000.00 грн.. згідно Звіту про оцінку майна-цілісного майнового комплексу загальною площею 20 569,8 кв.м., копія якого додається.

З викладених обставин, на думку Скаржника випливає, що майно Банка, яке відповідно до звіту про оцінку майна від 30 вересня 2009 року коштувало 76 105 000,00 грн., лише через три роки його намагаються продати лише за 15 966 695, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В обґрунтування своїх доводів Скаржник посилається на :

Лист ПП «НИВА-В.Ш.» від 07.12.2012 р. № 1125/12; Висновок про вартість майна, наданого Центром економіко-правового забезпечення; Звіт про оцінку майна-цілісного майнового комплексу загальною площею 20 569,8 кв.м.; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.04.2007 р.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37, 58, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 121-2 господарського процесуального кодексу України, п.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», - Скаржник просить скаргу від 19.12.2012 р. задовольнити та :

Визнати протиправними дії ДВС України щодо примусової реалізації майна Товариства - нежитлових будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., розташованих в м. Одеса, по вул. Новомосковський шлях, буд. 3.

Зобов'язати ДВС України винести постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

24.12.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла ще одна скарга (вх.суду 39276/2012) Товариства на дії ДВС України у порядку ст.121 -2 ГПК України по справі № 26/175-10-4484 у якій Скаржник ( Товариство ) зазначає таке.

21 грудня 2012 року на адресу Товариства надійшов лист Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 14.12.2012 року №12-0-34-5491/5-10 з відповіддю на заяву підприємства з приводу термінового надання звіту про оцінку майна нежилих будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., які знаходяться за адресою м. Одеса: Новомосковський шлях, 3 на суму 15966695,00 грн.

У даній відповіді від 14.12.2012 року №12-0-34-5491/5-10 Товариству було відмовлено у наданні звіту про оцінку майна з посилання на статтю 12 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, та користуватися іншими правами, наданими законом. У відповіді Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.12.2012 року №12-0-34-5491/5-10 вказано про те, що щовівторка державними виконавцями відділу проводиться особистий прийом з 10:00 год. до 17:00 год. за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, 5-й поверх, на якому сторони виконавчого провадження можуть скористуватись своїми правами і ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, зокрема зі звітом про оцінку майна, який містить понад 90 аркушів.

Скаржник вважає дії ДВС України щодо відмови у наданні звіту з оцінки майна, а саме, нежилих будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса: Новомосковський шлях, 3 на суму 15 966 695, 00 грн. є неправомірними і такими, що порушують права Товариства з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.58 вказаного Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з ч.3 ст.58 вказаного Закону державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем Фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Скаржник зазначає, що до теперішнього часу жодних офіційних повідомлень про оцінку майна, звіту про оцінку майна на суму 15 966 695, 00 грн. на адресу Товариства не надходило. Відповідно Товариство було позбавлено права ознайомлення з результатами визначення вартості і оцінки державного майна, та надання заперечення на звіт з оцінки майна, так як на адресу підприємства, як того вимагає ч.3 ст.58 вказаного Закону, не було надіслано повідомлення зі звітом про оцінку майна рекомендованим листом за адресою вказаною у виконавчому документі чи за місцем знаходження підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо відмови у ознайомленні Товариства з результатами оцінки майна а саме, нежилих будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса: Новомосковський шлях, 3 на суму 15 966 695, 00 грн., на думку Скаржника є незаконними.

Крім того, Скаржник просить суд зобов'язати ДВС України надати Товариству копію Звіту про оцінку майна, а саме, нежилих будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., які знаходяться за адресою м. Одеса: Новомосковський шлях, 3 на суму 15 966 695, 00 грн., так як у задоволенні заяви Товариства до Голови ДВС України, на думку Скаржника, було відмовлено з неправомірних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На думку Скаржника ДВС України порушує приписи ч.1 ст. 6, ч.3 ст. 58 вказаного Закону.

В обґрунтування своїх доводів Скаржник надав заяву Товариства з приводу термінового надання звіту про оцінку майна від 26.11.2012 року; лист Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 14.12.2012 року №12-0-34-5491/5-10.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 58 вказаного Закону Скаржник просить :

Визнати протиправними дії ДВС України щодо відмови у наданні звіту про оцінку майна нежитлових будівель Товариства загальною площею 20 569,8 кв.м., розташованих в м. Одеса, по вул. Новомосковський шлях, буд. 3.

Зобов'язати ДВС України надати Товариству копію Звіту про оцінку майна, а саме, нежилих будівель загальною площею 20 569,8 кв.м., які знаходяться за адресою м. Одеса: Новомосковський шлях, 3 на суму 15 966 695, 00 грн.

Представник ДВС України зі скаргами не згоден цілком, вважає їх безпідставними, про що зазначив у запереченнях.

Крім того, під час розгляду скарг представником ДВС України надано копія виконавчого провадження № 492/10 на виконання наказу господарського суду Одеської області № 26/175-10-4484 про стягнення з Товариства на користь Банку 34 519 051,81 грн. (яке долучено до матеріалів справи та досліджено у засіданні суду) у якому міститься копія постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 21.12.2012 р. про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу господарського суду Одеської області у зв'язку із порушенням господарським судом Одеської області 11.12.2012 р. справи № 5017/3580/2012 про банкрутство Товариства.

В засідання суду оголошено перерви з 16.01.2013р. по 23.01.2013 р. та з 23. 01.2013 р. по 25.01.2013 р., згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2013р. вказані скарги об'єднані в одне провадження.

Розглянувши надані скарги, матеріали справи, вислухавши представників Боржника, ДВС України, господарський суд прийшов до наступного висновку.

За загальним правилом ст. 33 ГПК України кожна сторона доводить ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, - Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - 9.13. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як випливає з матеріалів справи, листом від 07 грудня 2012 р. № 1125/12 ДВС України повідомила боржника - Товариство та стягувача - Банк про призначення повторних торгів на реалізацію нерухомого майна ( предмет іпотеки) за Договором № 12/26 від 07 вересня 2010 року, що належить Товариству - нежилі будівлі загальною площею 20 569,8 кв.м. на 26 грудня 2012 р. ( а.с. 23 т. 2).

З копії матеріалів виконавчого провадження випливає, що 17.12.2012 р. Товариство звернулось до ДВС України ( вх. ДВС України від 20.12.2012 р.) із клопотанням про зупинення виконавчих дій у якому просить зупинити виконавче провадження у зв'язку із порушення господарським судом Одеської області 11.12.12 р. провадження у справі про банкрутство боржника - товариства.

Додатком до цього клопотання Товариством надана вказана ухвала господарського суду Одеської області від 11.12.12 р. про порушення справи про банкрутом Товариства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п.8 ст. 37 вказаного Закону із змінами, внесеними згідно із Законом N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 р. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: 8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до статті 39 вказаного Закону Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статями 37 і 38 цього Закону , яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав , передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

З приведених норм вказаного Закону випливає обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію. При цьому постанову про зупинення з цієї підстави виконавчого провадження державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Постановою від 21.12.2012 р. про зупинення виконавчого провадження винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України - зупинено виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу господарського суду Одеської області, у зв'язку із порушенням господарським судом Одеської області 11.12.2012 р. справи № 5017/3580/2012 про банкрутство Товариства.

Таким чином, державний виконавець відповідно до приписів ст. 39 вказаного Закону у наступний, після отримання відомостей про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження (отримання вказаного клопотання та вказаної ухвали суду ), робочий день виніс постанову про зупинення виконавчого провадження.

З приведеного чітко випливає, що державний виконавець при винесенні вказаної постанови діяв в межах строку визначеного ст. 39 вказаного Закону.

Таким чином, вимоги Скаржника по скарзі від 19.12.2012 р. про зобов'язання ДВС України винести постанову про зупинення виконавчого провадження є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог по цій же скарзі про визнання дій ДВС України протиправними щодо примусової реалізації майна Товариства, суд вважає що ці вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки судом не встановлено дій ДВС України з примусової реалізації вказаного майна і тому вважати їх протиправними неможна.

Щодо скарги від 24.12.2012 р. суд зазначає таке.

Підставою пункту 2 скарги, виходячи з її змісту є те, що державний виконавець, на думку скаржника, відповідно до ч.1 ст. 58 вказаного Закону не повідомив Товариство про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Це твердження Скаржника не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Як випливає з матеріалів виконавчого провадження, ДВС України повідомленням від 02.08.2012 р. № 12-0-34-3504/5-492/10 повідомила Товариство та Банк про наявність звіту про незалежну оцінку ринкової вартості вказаного майна - нежилих будівель, загальною площею 20 569.8 кв.м. при цьому додатком до даного повідомлення ДВС України направила до Товариства копію висновку на 1 арк.

Вказане повідомлення було отримано Товариством , про що свідчить відповідь Товариства від 10.08.2012 р. на № 12-0-34-3504/5-492/10 від 02.08.2012 р. на адресу ДВС України у якому Товариство повідомляє ДВС України про отримання вказаного повідомлення та висловлює свою незгоду із оцінкою ринкової вартості майна.

Таким чином, вказані документи прямо свідчать про повідомлення ДВС України Товариства про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Отже, ці вимоги Товариства є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог скарги про зобов'язання ДВС України надати Товариству копію Звіту про оцінку майна, то ці вимоги також не підлягають задоволенню за таких підстав.

Частиною 3 ст. 58 вказаного Закону визначено, що Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем Фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Таким чином, виходячи з того, що Товариство було повідомлено належним чином про наявність вказаного Звіту, про що зазначено вище, то Товариство як сторона у виконавчому провадженні має право ознайомитись із звітом у приміщенні ДВС України.

Як зауважив представник ДВС України вказаним Законом, зокрема ст. 58, не передбачено направлення копії звіті стороні виконавчого провадження.

Крім того, у виконавчому провадженні міститься лист ДВС України на адресу Товариства „Про надання відповіді" від 14.12.2012 р. № 12-0-34-5491/5-10 відповідно до якого ДВС України повідомляє Товариства, що згідно ст. 12 вказаного Закону Товариство, як сторона у виконавчому провадженні має право: «Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, та користуватись іншими правами, наданими законом». Крім того, цим листом ДВС України повідомило Товариство про час та місце особистого прийому державним виконавцем сторін виконавчого провадження на якому сторони можуть скористатись своїми правами та ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, зокрема із звітом про оцінку майна, який містить понад 90 аркушів.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обидві скарги не підлягають задоволенню з вищеприведених підстав і отже вони підлягають відхиленню.

Разом з приведеним суд звертає увагу Скаржника на те, що в тексті обох скарг ним зазначено Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „КИЇВ" як позивач, сам Скаржник як Відповідач ( Заявник), а ДВС України як відповідач.

Дані скарги подані на дії виконавчої служби при виконанні виконавчого провадження, отже у скаргах йдеться про виконавче, а не позовне провадження.

Сторони у виконавчому провадженні мають іншу назву : Стягував та Боржник.

У даному випадку Банк є стягувачем, Відповідач (Заявник) - Товариство є Скаржником, а ДВС України є ДВС України, а не відповідачем.

Керуючись п.8. ч.1 ст. 37, ч.1,3 ст. 58, ч.1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження, ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, - суд -

У х в а л и в :

Скарги (вх.суду №38790/2012 та вх.суду №39276/2012) Товариства з обмеженою відповідальність "Офісно - промисловий термінал" від 19.12.2012 р. та 24.12.2012 р. на протиправні дії Державної виконавчої служби України та зобов'язання вчинити певні дії подані у порядку ст.121-2 ГПК України по справі № 26/175-10-4484 - відхилити.

Суддя Никифорчук М.І.