Постанова

від 14.01.2013 по справі 2а-14901/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 січня 2013 року 09:38 № 2а-14901/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Дніпросіті - Інвест» про скасування податкових повідомлень-рішення від 26.09.2012 №№0004731503, 0004741503, 0004751503 за участю :

представника позивача: Рибальченко Л.В., Рибалко Н.О.

представника відповідача: Печковська О.В.

представника третьої особи: Полодін В.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.01.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідромеханізація» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - Відповідач), третя особа що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпросіті - Інвест» про скасування податкових повідомлень-рішення від 26.09.2012 №№0004731503, 0004741503, 0004751503.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-14901/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 19.11.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що надавались під час розгляду справи.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, про що подав відповідні письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив суд в позові відмовити, посилаючись на відсутність, станом на час розгляду справи, інформації про зміну договору оренди землі між ТОВ «Гідромеханізація» та Київською міською радою або його розірвання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Підставою для донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно визначених зобов'язань з оренди земельної ділянки стали матеріали камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки Публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» (код за ЄДРПОУ 0416398), про що ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено Акт перевірки від 25.09.2012р. №604/15-413 та акт перевірки від 25.09.2012р. №605/15-413.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0004731503 від 26.09.2012, №0004741503 від 26.09.2012 та №0004751503 від 26.09.2012, якими до позивача, згідно ст. 126 Податкового кодексу України, (наділі - ПКУ) застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 548597,44грн.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Гідромеханізація» несвоєчасно сплачувало самостійно визначену орендну плату за земельну ділянку у періоді, що перевірявся, а саме:

- жовтень, листопад, грудень 2009;

- січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серепень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010;

- січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція позивача полягає в тому, що Товариство не вважає себе суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 126 ПКУ, посилаючись на те, що з моменту продажу та реєстрації за новим власником (ТОВ «Дніпросіті-Інвест») майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці, з приводу якої проводились перевірки, договір оренди земельної ділянки між позивачем та Київською міською радою припинив свою дію, внаслідок чого, на думку заявника, у нього відпали правові підстави для сплати орендної плати за земельну ділянку за адресою: просп. Московський, 32 у м. Києві.

Зокрема, як зазначає позивач, 02.06.2008 ВАТ «Гідромеханізація» та ТОВ «Дніпросіті-Інвест» уклали Договір купівлі-продажу нерухомого майна з розстроченням платежу. 09.06.2008, відповідно до умов Договору, за Актом приймання - передачі ВАТ «Гідромеханізація» передало, а ТОВ «Дніпросіті-Інвест» прийняло нерухоме майно, що знаходиться по проспекту Московському, 32 у м. Києві.

Вказані обставини, на думку представника позивача, є достатнім доказом того, що з моменту продажу майнового комплексу та реєстрації права власності на нього за ТОВ «Дніпросіті-Інвест», позивач перестав бути платником орендної плати за земельну ділянку, що розташована під даним цілісним майновим комплексом.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що в даному випадку позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, з приводу посилань представника позивача на те, що ПАТ «Гідромеханізація» не є суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ст.126 ПКУ, як на підставу для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Між Київською міською радою та ВАТ «Гідромеханізація» було укладено Договір оренди земельної ділянки по проспекту Московському, 32 м. Києва, на якій був розміщений майновий комплекс (далі - Договір оренди), що був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що було зроблено запис від 24 грудня 2007 року за № 78-6-00504 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з Договором оренди, Київська міська рада передала ВАТ «Гідромеханізація» в користування строком на п'ять років земельну ділянку, визначену наступними характеристиками: місце розташування - проспект Московський, 32; розмір - 2,7648 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування виробничої бази; кадастровий номер - 8 000 000 000:78:167:0002.

В подальшому, 02 червня 2008 року ВАТ «Гідромеханізація» та ТОВ «Дніпросіті-Інвест» уклали Договір купівлі-продажу нерухомого майна з. розстроченням платежу.

9 червня 2008 року, відповідно до Договору, за Актом приймання-передачі нерухомого майна ВАТ «Гідромеханізація» передало покупцю - ТОВ «Дніпросіті-Інвест» - нерухоме майно (будівлі та споруди виробничо-адміністративного комплексу) з усіма розташованими в ньому комунікаціями, що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Московський, 32.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2535) використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.

Згідно ст. 5 Закону «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як визначено статтею 13 Закону № 2535, є договір оренди такої земельної ділянки.

В той же час, статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (із змінами та доповненнями) встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 161), а також договором оренди землі.

До розмежування, відповідно до Закону, земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Кодексом (прикінцеві положення Закону № 161).

Згідно із статтею 5 Закону № 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (статті 13, 18 Закону).

Невід'ємною частиною договору оренди землі, як визначено статтею 15 Закону № 161, є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Враховуючи зазначені правові норми, що регулюють спірні правовідносини, ТОВ «Гідромеханізація», що продало будівлю, розташовану на земельні ділянці, для припинення нарахування йому орендної плати, згідно ст. 35 Закону «Про оренду землі», необхідно повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, передбачених Договором, тобто підписати з Київською міською радою (орендодавцем), акт прийому-передачі земельної ділянки, який підтверджує повернення землі.

Втім, як на час подання даного адміністративного позову так і станом на 14.01.2013 позивачем до матеріалів справи не надано відповідного акту прийому передачі земельної ділянки по проспекту Московському, 32 в м. Києві, що б підтверджував припинення права користування ПАТ «Гідромеханізація» вказаною земельною ділянкою.

Матеріали справи також не містять доказів подання ПАТ «Гідромеханізація» позову про визнання договору оренди припиненим.

Більш того, згідно Акту обстеження земельної ділянки від 31.01.2012 №169/05 Головного управління земельних ресурсів КМДА (а.с.43), в ході обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка огороджена парканом, охороняється та використовується ВАТ «Гідромеханізація» для здавання в орендне користування виробничої бази.

Таким чином, суд вважає за можливе погодитись з доводами податкового органу з приводу того, що при переході права власності на будівлю або споруду від одного власника до іншого, за земельну ділянку під приміщенням, яка перебуває в оренді державної або комунальної власності, орендар земельної ділянки сплачує орендну плату за землю доти, поки він не припинить або не розірве договір оренди землі та не поверне орендодавцеві (місцевому Органу влади) земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2011 по справі №38/384 за позовом Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах Держави в особі Київської міської ради до ВАТ «Гідромеханізація» про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, вмотивовуючи це таким.

Дійсно, згідно вказаного рішення Господарського суду м. Києва, суд прийшов до висновку про те, що на час розгляду справи в Господарському суді м. Києва договір оренди земельної ділянки між ВАТ «Гідромеханізація» та Київською міською радою є припиненим, а ВАТ «Гідромеханізація» земельною ділянкою не користується, прав та інтересів Держави не порушує.

Однак, слід зазначити, що обставини, викладені у вказаному рішенні стосуються лише питань укладення/припинення договору оренди, на підставі якого позивачем самостійно визначались суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, що, в свою чергу, жодним чином не стосується обставин правомірності/неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого зобов'язання, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, за умови, що позивачем частково сплачувались взяті на себе зобов'язання, однак - несвоєчасно.

В порушення п.288.1 ст.288 ПК України, ПАТ «Гідромеханізація» подавало до ДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2009-2011 роки, але своєчасно не сплачувало самостійно визначені податкові зобов'язання за земельну ділянку, передану позивачу для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП від 21.12.2000р., який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві, додаткових письмових та усних поясненнях представника позивача не знаходять свого підтвердження доказами, що зібрані під час розгляду справи.

При цьому, представником позивача жодним чином не спростовується інформація, що міститься у Витягу з Бази даних Державного земельного кадастру України, станом на 20.07.2011, з якої вбачається, що землекористувачем земельної ділянки по проспекту Московському, 32 у м. Києві є ВАТ «Гідромеханізація», а матеріали справи містять належним чином завірені копії платіжних доручень ВАТ «Гідромеханізація», що підтверджують факт сплати грошових зобов'язань останнього по орендній платі за земельну ділянку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність оскаржуваного рішення в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПАТ «Гідромеханізація», в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович

Постанова складена в повному обсязі 21.01.2013.