Постанова

від 15.11.2006 по справі 9/494

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/494

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.11.2006 р.                                                                                  справа №9/494

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дзюби  О.М.

суддівДіброви  Г.І., Шевкової  Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Рожко Г.В. (за дов.),

від відповідача 1:від відповідача: 2від третьої особи:Сульженко А.В. (за дов.), не з*явивсяне з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариство з обмеженою відповідальністю "Одежда-Мода" м.Донецьк

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від23.08.2006 року

по справі№9/494

за позовомОрендне підприємство "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Одежда-Мода" м.Донецьк

простягнення 12189грн.53коп.

В С Т А Н О В И В:

У грудні  2005року позивач, Орендне підприємство „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода” м.Донецьк,  заборгованості у сумі 12189грн.53коп., яка складається з основного боргу в сумі 9577грн.27коп., суми інфляції –2001грн.24коп., 3% річних в сумі 611грн.02коп.

У ході розгляду справи, господарський суд Донецької області  задовольнив частково клопотання відповідача, та залучив до участі у справі другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Сітнет” м.Донецьк та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Панфілова Ігоря Миколайовича м.Донецьк, про що було винесено ухвалу від 23.03.2006року, у відношенні яких за результатами розгляду справи, провадження припинено.

Рішенням від  23.08.2006року господарський суд Донецької області  позовні вимоги Орендного підприємства „Донецькміськепломережа” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода” м.Донецьк про стягнення заборгованості 12189грн.53коп. задовольнив у повному обсязі. У задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю  „Сітнет” м.Донецьк відмовив.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода” м.Донецьк, з прийнятим рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати  повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи., також неправильно застосовані норми матеріального права, а саме стаття 714 Цивільного кодексу України.

Представники другого відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи  до уваги те, що відповідач та третя особа не використали наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, про поважність причини не направлення свого представника до суду, не повідомили, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного суду була призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

Між  Орендним підприємством „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода” м.Донецьк (перший відповідач) 01.10.1996року був укладений договір №6072, згідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги теплопостачання, а відповідач, в свою чергу, своєчасно оплачувати надані послуги. Загальна площа опалювального за договором приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, пр.Ленінський, 4, складає 236,9 м2 (пункт 1.4 договору).

Розрахунки за теплову енергію визначені пунктом 2.1 договору, згідно з яким абонент здійснює оплату за теплопостачання у строк до 1 числа місяця, наступного за звітним за тарифами теплопостачальної організації.

У ході розгляду справи суд першої інстанції визнав договір від 01.10.1996року діючим, оскільки жодним із сторін не було заявлено про зміну, доповнення або припинення.

Позов заявлено про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  „Одежда-мода” м.Донецьк заборгованості за отримане теплопостачання за вищевказаним договором у період з 16.12.2002 року до 22.04.2005року у сумі 9577грн.27коп., яка задоволена господарським судом у повному обсязі.

Однак, погодитись з прийнятим рішенням не можливо,  оскільки судом прийняте рішення без перевірки правильності заявленої  заборгованості в межах строку позовної давності.  

Як пояснив позивач, заборгованість станом на 1 грудня 2002року у сумі 1232,49грн. складається із нарахувань за надані послуги тепла у жовтні –436,51грн. та листопаді – 795,98грн., яку відповідач не сплатив. Відповідно до пункту 2.1 договору №6072, оплата за теплопостачання здійснюється до 1 числа місяця, наступного за звітним, тобто право вимоги за грудень 2002року виникло 1 січня 2003року. Отже, приймаючи до уваги, що позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою 29.12.2005року, то згідно з ст.257 Цивільного кодексу України,  заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у період з грудня 2002року по квітень 2005року включно в межах строку позовної давності складає 8344,78грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини або випадково. Порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Частиною 2 вказаної статті  передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням вимог вказаної статті позивачем були нараховані додаткові суми у вигляді  3% річних  та інфляційні, які були також перераховані та уточнені позивачем в апеляційній інстанції.

Таким чином, сума основного боргу за договором у період з грудня  2002 по квітень  2005року складає 8344грн.78коп., 3% річних - 484грн.09коп., та інфляційні - 1779грн.99коп.

З  огляду на викладене, судова колегія за результатами апеляційного провадження дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області  підлягає зміні частково з урахуванням  уточнень позовних вимог, оскільки  договірні зобов'язання відповідачем не виконані.  Заборгованість  за вказані послуги не погашена, тому підлягає задоволенню сума боргу  з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Твердження заявника скарги, що  28 березня 2003року Представництвом Фонду Державного майна України  було укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сітнет” на оренду нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: 83062, м.Донецьк, пр.Ленінський,4, а тому саме воно має сплачувати ОП „Донецькміськтепломережа” платежі за отримане тепло, не приймаються до уваги, оскільки  даний спір випливає з договору №6072 від 01.10.1996року, укладеного з Товариство з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода”,  який не був розірваний у встановленому порядку, як це передбачено п.2.9 та 3.1 договору.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що позивачем не представлені до суду документи, які підтверджують розірвання спірного договору і акт, який свідчить про неотримання послуг теплопостачання, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості, оскільки оплата за теплопостачання було нарахована відповідачу саме за договором №6072 від 01.10.1996року, який є діючим, але господарський суд не перевірив правильність нарахування заборгованості відповідно чинному законодавству.

За таких обставин, враховуючи викладене, за результатами апеляційного провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006року підлягає зміні в частині стягнення заборгованості з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105,116,117 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                       П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одежда-мода” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006року у справі №9/494 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006року у справі №9/494 змінити.

Позовні вимоги Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю  „Одежда-мода” м.Донецьк про стягнення 12189грн.53коп. задовольнити частково в сумі 10608,86грн. у т.ч. 8344,78грн. основного боргу, 484,09грн. –3% річних, 1779,99грн. –інфляційні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Одежда-мода” м.Донецьк (м.Донецьк, пр-т Ленінський, 4, 83062, р/р 26009184937001  у філії КБ „Приватбанк” ДРУ м.Донецька, МФО 335496, ЄДРПОУ 24464431)  на користь Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (м.Донецьк, вул.Постишева,68, р/р 260049801539 у ДОД АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011, 03337480)  основний борг у сумі 8344грн.78коп., інфляційні у сумі 1779грн.99коп., 3% річних у сумі 484грн.09коп., витрати по сплаті державного мита у сумі  за подання позовної заяви у сумі 106грн.09коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 102грн.70коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати наказ.

Головуючий          Дзюба  О.М.

Судді:          Діброва  Г.І.

          Шевкова  Т.А.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС