Постанова

від 25.01.2013 по справі 2а-13125/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2013 року № 2а-13125/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Будтранс Плюс" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будтранс Плюс", (далі - позивач, ПП "Будтранс Плюс"), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

У позовних вимогах позивач просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП "Будтранс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., в результаті якої був складений акт від 15.08.2012 р. за №305/22-205/35961105;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, які полягають у викладенні в акті перевірки від 15.08.2012 р. за №305/22-205/35961105 протиправних висновків про безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів між ПП "Будтранс Плюс" та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р. та про визнання того, що у ПП "Будтранс Плюс" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ПП "Будтранс Плюс" в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не було повідомлено позивача у порядку, встановленому чинним законодавством про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме, не було вручено до початку проведення перевірки під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, з огляду на що, у відповідача не виникло право на проведення перевірки. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) та без дослідження первинних документів визнав недійсними правочини між позивачем та його контрагентами, а тому висновки викладені в Акті Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Будтранс Плюс" (код за ЄДРПОУ 35961105) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р. від 15.08.2012 р. №305/22-205/35961105 є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р., а також при складанні за наслідками такої перевірки відповідного акту, діяв у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України, зазначив, що дії відповідача та висновки оскаржуваного Акту перевірки є обґрунтованими та правомірними.

В судове засідання 20.12.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Приватне підприємство "Будтранс Плюс" (код ЄДРПОУ 35961105) зареєстровано 11 червня 2008 року Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією.

ПП "Будтранс Плюс" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12 червня 2008 року за № 29306 та перебуває на обліку у ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та Наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 14.08.2012 р. №825 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань порушення вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р., за наслідками якої відповідачем складено Акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Будтранс Плюс" (код за ЄДРПОУ 35961105) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р. від 15.08.2012 р. №305/22-205/35961105 (надалі - Акт перевірки №305/22-205/35961105).

Відповідно до п.75.1 ст.75 та пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд звертає увагу, що представником відповідача не надавались суду докази того, що відповідач звертався до позивача з письмовим запитом, а тому суд приходить до висновку, що такий запит відповідачем позивачу не направлявся.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки..

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Доказів надсилання чи вручення позивачу під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, а також самого наказу відповідачем суду не надано.

З Акту перевірки №305/22-205/35961105 вбачається, що направлення на перевірку та копію наказу вручити посадовим особам ПП "Будтранс Плюс" неможливо у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на неможливість вручення позивачу наказу про проведення перевірки, як на доказ відсутності позивача за податковою адресою, виходячи з наступного.

Відповідно до п.12.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, (надалі - Порядок №1588), у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4. Порядку №1588 встановлено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Відповідно до п. 12.5. Порядку №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 26) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 19-ОПП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вчинено жодних дій з метою встановлення місцезнаходження позивача, довідки №18-ОПП та/або №19-ОПП не складалися.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивача не було повідомлено про проведення відносно нього документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, було порушено його право на надання первинних документів на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх дій, зокрема, при здійсненні господарської діяльності, суд приходить до висновку, що дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р. є протиправними, і як наслідок цього, дії відповідача по складанню Акту перевірки є теж протиправними.

Згідно висновків викладених в Акті перевірки №305/22-205/35961105, перевіркою правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість ПП "Будтранс Плюс" при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) з 01.08.2011 по 31.01.2012 встановлено порушення:

1) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Будтранс Плюс" завищено податкові зобов'язання на суму 885001,80 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. - 328497,00 грн., за вересень 2011 р. - 412101,00 грн., за січень 2012 р. - 144403,80 грн.;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ПП "Будтранс Плюс" завищено податковий кредит на суму 844226,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. - 257233,00 грн., за вересень 2011 р. - 201300,00 грн., листопад 2011 р. - 74756,00 грн., грудень 2011 р. - 172967,00 грн., січень 2012 р. - 137970,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "Майбутнє", як виконавцем, укладено Договір надання рекламних послуг №БП М-2 від 01.08.2011 року, (надалі - Договір №БП М-2), відповідно до п.1.1. та п.3.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції, а саме: виготовлення рекламної продукції. Загальна вартість послуг за цим договором складає 90750,00 грн., в т.ч. ПДВ 15125,00 грн.

Факт надання позивачу послуг (виконання робіт) ТОВ "Майбутнє" підтверджується Актом надання послуг №41 від 26.08.2011 р. на загальну суму 90750,00 грн., в т.ч. ПДВ 15125,00 грн.

ТОВ "Майбутнє" було оформлено на користь позивача податкову накладну №63 від 26.08.2011 р. на загальну суму 90750,00 грн., в т.ч. ПДВ 15125,00 грн.

Судом також встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "Майбутнє", як виконавцем, укладено Договір надання послуг №М БП-3 від 01.08.2011 року (надалі -Договір №М БП-3), відповідно до п.1.1. та п.3.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати будівельно-монтажні роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Факт надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Майбутнє" підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року №1 від 29.08.2011 р., №1/1 від 29.08.2011 р. та Актом виконаних робіт від 30.08.2011 р. на загальну суму 1452647,96 грн., в т.ч. ПДВ 242107,99 грн.

ТОВ "Майбутнє" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1452647,96 грн., в т.ч. ПДВ 242108,00 грн. (№64 від 29.08.2011 р. на суму 595000,00 грн., в т.ч. ПДВ 99166,67 грн.; №65 від 29.08.2011 р. на суму 595000,00 грн., в т.ч. ПДВ 99166,67 грн.; №67 від 30.08.2011 р. на суму 262647,96 грн., в т.ч. ПДВ 43774,66 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних №63 від 26.08.2011 р., №64 від 29.08.2011 р., №65 від 29.08.2011 р., №67 від 30.08.2011 р. включив до податкового кредиту за серпень 2011 року 257233,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "РА "3В Графікс", як виконавцем, укладено Договір на проведення рекламної(их) компанії(й) №2508/11 від 25.08.2011 р. (надалі - Договір №2508/11), відповідно до п.2.1. якого виконавець зобов'язується власними силами та/або з залученням субпідрядником протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну(і) компанію(ї) в інтересах замовника та/або клієнтів-рекламодавців замовника на території України, а замовник зобов'язується вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов договору.

Факт надання послуг (виконання робіт) ТОВ "РА "3В Графікс" за Договором №2508/11 підтверджується актами надання послуг №47 від 08.09.2011 р., №58 від 16.09.2011 р. та №64 від 23.09.2011 р. на загальну суму 785896,19 грн., в т.ч. ПДВ 130982,79 грн.

ТОВ "РА "3В Графікс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 785896,19 грн., в т.ч. ПДВ 130982,79 грн. (№45 від 08.09.2011 р. на суму 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.; №55 від 16.09.2011 р. на суму 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.; №65 від 23.09.2011 р. на суму 85896,19 грн., в т.ч. ПДВ 14316,13 грн.).

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як покупцем, та ТОВ "РА "3В Графікс", як постачальником, укладено Договір №РА БП-1 від 31.08.2011 р. (надалі - Договір №РА БП-1), відповідно до п.1.1.-п.1.3. якого предметом даного договору є надання послуг з поставки продукції відповідно до замовлень покупця. Покупець зобов'язується прийняти у власність та своєчасно оплатити товар, а постачальник зобов'язується своєчасно надати послуги з переданням на умовах даного договору товару у власність покупцю. Відомості про асортимент та ціну на товар зазначаються у накладних, що є невід'ємними частинами договору.

Факт надання послуг ТОВ "РА "3В Графікс" за Договором №РА БП-1 підтверджується товарно-транспортними накладними №22 від 23.09.2011 р., №23 від 23.09.2011 р., №24 від 23.09.2011 р., а також видатковими накладними №113 від 23.09.2011 р., №114 від 23.09.2011 р., №115 від 23.09.2011 р. на загальну суму 421903,26 грн., в т.ч. ПДВ 70317,21 грн.

ТОВ "РА "3В Графікс" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 421903,26 грн., в т.ч. ПДВ 70317,21 грн. (№67 від 23.09.2011 р. на суму 107706,00 грн., в т.ч. ПДВ 17951,00 грн.; №66 від 23.09.2011 р. на суму 173623,26 грн., в т.ч. ПДВ 28937,21 грн.; №68 від 23.09.2011 р. на суму 140574,00 грн., в т.ч. ПДВ 23429,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних №45 від 08.09.2011 р., №55 від 16.09.2011 р., №65 від 23.09.2011 р., №67 від 23.09.2011 р., №66 від 23.09.2011 р. та №68 від 23.09.2011 р. включив до податкового кредиту за вересень 2011 року 201300,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як покупцем, та ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", як постачальником, укладено Договір №311011 від 31.10.2011 р. (надалі - Договір №311011), відповідно до п.1.1.-п.1.3. якого предметом даного договору є надання послуг з поставки продукції відповідно до замовлень покупця. Покупець зобов'язується прийняти у власність та своєчасно оплатити товар, а постачальник зобов'язується своєчасно надати послуги з переданням на умовах даного договору товару у власність покупцю. Відомості про асортимент та ціну на товар зазначаються у накладних, що є невід'ємними частинами договору.

Факт надання послуг ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" за Договором №311011 підтверджується товарно-транспортними накладними №006539 від 01.11.2011 р., №006540 від 02.11.2011 р., №006541 від 04.11.2011 р., №006542 від 07.11.2011 р., №006543 від 08.11.2011 р., №006544 від 09.11.2011 р., а також видатковими накладними №156 від 01.11.2011 р., №159 від 02.11.2011 р., №167 від 04.11.2011 р., №173 від 07.11.2011 р., №184 від 08.11.2011 р., №186 від 09.11.2011 р. всього на загальну суму 448537,46 грн., в т.ч. ПДВ 74756,24 грн.

ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 448537,46 грн., в т.ч. ПДВ 74756,24 грн. (№1 від 01.11.2011 р. на суму 13258,98 грн., в т.ч. ПДВ 2209,83 грн.; №2 від 02.11.2011 р. на суму 218593,20 грн., в т.ч. ПДВ 36432,20 грн.; №5 від 04.11.2011 р. на суму 84657,00 грн., в т.ч. ПДВ 14109,50 грн.; №9 від 07.11.2011 р. на суму 78018,00 грн., в т.ч. ПДВ 13003,00 грн.; №10 від 08.11.2011 р. на суму 26076,72 грн., в т.ч. ПДВ 4346,12 грн.; №13 від 09.11.2011 р. на суму 27933,56 грн., в т.ч. ПДВ 4655,59 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних №1 від 01.11.2011 р., №2 від 02.11.2011 р., №5 від 04.11.2011 р., №9 від 07.11.2011 р., №10 від 08.11.2011 р., №13 від 09.11.2011 р. включив до податкового кредиту за листопад 2011 року 74756,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "Криус", як виконавцем, укладено Договір про надання послуг №К БП-1 від 29.11.2011 р. (надалі - Договір №К БП-1), відповідно до п.1.1. та п.3.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати будівельно-монтажні роботи, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Факт надання послуг ТОВ "Криус" за Договором №К БП-1 підтверджується Актом виконаних робіт за грудень 2011 на загальну суму 331500,66 грн., в т.ч. ПДВ 55250,11 грн.

ТОВ "Криус" була оформлена на користь позивача податкова накладна №15 від 02.12.2011 р. на суму 331500,66 грн., в т.ч. ПДВ 55250,11 грн.

Судом також встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як покупцем, та ТОВ "Криус", як постачальником, укладено Договір №301111 від 31.11.2011 р. (надалі - Договір №301111), відповідно до п.1.1.-п.1.3. якого предметом даного договору є надання послуг з поставки продукції відповідно до замовлень покупця. Покупець зобов'язується прийняти у власність та своєчасно оплатити товар, а постачальник зобов'язується своєчасно надати послуги з переданням на умовах даного договору товару у власність покупцю. Відомості про асортимент та ціну на товар зазначаються у накладних, що є невід'ємними частинами договору.

Факт надання послуг ТОВ "Криус" за Договором №301111 підтверджується товарно-транспортними накладними №49 від 01.12.2011 р., №50 від 01.12.2011 р., №57 від 06.12.2011 р., №58 від 06.12.2011 р., №62 від 14.12.2011 р., №63 від 14.12.2011 р., №64 від 14.12.2011 р., №66 від 16.12.2011 р., №70 від 22.12.2011 р., №71 від 22.12.2011 р., №72 від 22.12.2011 р., №78 від 27.12.2011 р., №79 від 27.12.2011 р., а також видатковими накладними №210 від 01.12.2011 р., №209 від 01.12.2011 р., №226 від 06.12.2011 р., №227 від 06.12.2011 р., №237 від 14.12.2011 р., №238 від 14.12.2011 р., №239 від 14.12.2011 р., №242 від 16.12.2011 р., №264 від 22.12.2011 р., №263 від 22.12.2011 р., №244 від 22.12.2011 р., №270 від 27.12.2011 р., №282 від 27.12.2011 р., всього на загальну суму 706301,34 грн., в т.ч. ПДВ 117716,89 грн.

ТОВ "Криус" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 706301,34 грн., в т.ч. ПДВ 117716,89 грн. (№13 від 01.12.2011 р.; №14 від 01.12.2011 р.; №17 від 06.12.2011 р.; №17/1 від 06.12.2011 р.; №20 від 14.12.2011 р.; №18 від 14.12.2011 р.; №19 від 14.12.2011 р.; №21 від 16.12.2011 р.; №58 від 22.12.2011 р.; №59 від 22.12.2011 р.; №60 від 22.12.2011 р.; №70 від 27.12.2011 р.; №71 від 27.12.2011 р.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних №15 від 02.12.2011 р., №13 від 01.12.2011 р., №14 від 01.12.2011 р., №17 від 06.12.2011 р., №17/1 від 06.12.2011 р., №20 від 14.12.2011 р., №18 від 14.12.2011 р., №19 від 14.12.2011 р., №21 від 16.12.2011 р., №58 від 22.12.2011 р., №59 від 22.12.2011 р., №60 від 22.12.2011 р., №70 від 27.12.2011 р., №71 від 27.12.2011 р. включив до податкового кредиту за грудень 2011 року 172967,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", як підрядником, укладено Договір про надання послуг(підряду) №112/11 від 01.12.2011 р. (надалі - Договір №112/11), відповідно до п.1.1. та п.2.2. якого послуги підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною(вартістю), що наводяться в додатках до цього договору. Факт передачі виконаних робіт замовнику оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього акта виконаних робіт, який підписується у момент приймання виконаних робіт та становить невід'ємну частину цього договору.

Факт надання послуг ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" за Договором №112/11 підтверджується актами виконаних робіт від 10.01.2012 р., від 12.01.2012 р., від 16.01.2012 р., від 17.01.2012 р., від 20.01.2012 р., від 23.01.2012 р., від 25.01.2012 р., від 26.01.2012 р., від 27.01.2012 р., від 30.01.2012 р., від 31.01.2012 р. на загальну суму 818820 грн., в т.ч. ПДВ 136470 грн.

ТОВ "Криус" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 818820 грн., в т.ч. ПДВ 136470 грн. (№3 від 10.01.2012 р., №5 від 12.01.2012 р., №8 від 16.01.2012 р., №9 від 17.01.2012 р., №12 від 20.01.2012 р., №15 від 23.01.2012 р., №19 від 25.01.2012 р., №23 від 26.01.2012 р., №32 від 27.01.2012 р., №33 від 30.01.2012 р., №34 від 31.01.2012 р.).

Судом також встановлено, що між ПП "Будтранс Плюс", як замовником, та ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", як виконавцем, укладено Договір надання рекламних послуг №1012/11 від 10.12.2011 р. (надалі - Договір №1012/11), відповідно до п.1.1. та п.3.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції, а саме: виготовлення рекламної продукції. Загальна вартість послуг за цим договором складає 90750,00 грн., в т.ч. ПДВ 15125,00 грн.

Факт надання послуг ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" за Договором №1012/11 підтверджується Актом надання послуг №5 від 12.01.2012 р. на суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ 1500 грн.

ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" була оформлена на користь позивача податкова накладна №4 від 12.01.2012 р. на суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ 1500 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі податкових накладних №3 від 10.01.2012 р., №5 від 12.01.2012 р., №8 від 16.01.2012 р., №9 від 17.01.2012 р., №12 від 20.01.2012 р., №15 від 23.01.2012 р., №19 від 25.01.2012 р., №23 від 26.01.2012 р., №32 від 27.01.2012 р., №33 від 30.01.2012 р., №34 від 31.01.2012 р., №4 від 12.01.2012 р., включив до податкового кредиту за січень 2012 року 137970,00 грн.

Судом встановлено, що зазначені вище податкові накладні, оформлені ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" та ТОВ "Криус", містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" та ТОВ "Криус" були належним чином зареєстровані як юридичні особи так і як платники податку на додану вартість та, відповідно володіли достатнім обсягом правосуб"єктності.

Відповідачем у спірному Акті перевірки №305/22-205/35961105 не ставився під сумнів факт здійснення позивачем розрахунків із вказаними контрагентами.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за серпень 2011 р., вересень 2011 р., листопад 2011 р. - січень 2012 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" та ТОВ "Криус", а також третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Дослідивши Акт перевірки №305/22-205/35961105, а також письмові заперечення відповідача на позовну заяву, судом встановлено, що в обґрунтування правомірності висновків викладених в Акті перевірки №305/22-205/35961105 відповідач посилається на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Майбутнє" код за ЄДРПОУ 30781694 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 р. від 17.05.2012 р. №1351/22-8/30781694 (надалі - Акт №1351/22-8/30781694), Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Рекламна агенція "3В Графікс", код ЄДРПОУ 34729679 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Сейлфуд" (код ЄДРПОУ 34680053) за вересень 2012 року від 17.05.2012 р. № 1313/22-2/34729679 (надалі - Акт № 1313/22-2/34729679), Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Криус" код за ЄДРПОУ 32376343 щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.10.2011 року по 31.01.2012 р. від 13.04.2012 р. №838/22-2/32376343 (надалі - Акт №838/22-2/32376343), Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" код за ЄДРПОУ 37567227 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.08.2011 року по 31.03.2012 р. від 28.04.2012 р. №1076/22-9/37567227 (надалі - Акт №1076/22-9/37567227).

Суд звертає увагу, що зазначені вище документи, на які посилається відповідач, останнім не було надано суду

Суд критично відноситься до посилання відповідача на вище вказані Акт №1351/22-8/30781694, Акт № 1313/22-2/34729679, Акт №838/22-2/32376343 та Акт №1076/22-9/37567227, як на докази недійсності правочинів між позивачем та ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", ТОВ "Криус", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання вищевказаних Договору №БП М-2, Договору №М БП-3, Договору №2508/11, Договору №311011, Договору №К БП-1, Договору №301111, Договору №112/11 та Договору №1012/11, уклалених між позивачем та його контрагентами, недійсними і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб контрагентів позивача, - ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", ТОВ "Криус" чи позивача.

Відповідно до положень ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність вищевказаних Договору №БП М-2, Договору №М БП-3, Договору №2508/11, Договору №311011, Договору №К БП-1, Договору №301111, Договору №112/11 та Договору №1012/11, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до вимог частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Майбутнє", ТОВ "РА "3В Графікс", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД", ТОВ "Криус", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Нормами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податку на додану вартість, зокрема, є: операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно вимог п.187.1 ст.187 та п.188.1 ст.188 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність обов'язкових підстав для визначення позивачем податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за результатами господарських відносин позивача із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для до висновку про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Будтранс Плюс" завищено податкові зобов'язання на суму 885001,80 грн., та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 844226,00 грн.

Згідно з положеннями п.3,4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 (далі-Порядок), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до положень п.6 розділу І вказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із вимогами п.5.2 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до положень пп. 6.1., 6.2. розділу ІІ Порядку, у висновку акта зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно, в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадових осіб податкового органу, що не ґрунтуються на належних доказах.

Згідно п.7 розділу IV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до положень пп.14.1.157. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно норм п.54.3.1., 54.3.2. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внесення в даному випадку відповідачем змін в облікові дані позивача, як платника податків, зокрема, щодо зміни податкового навантаження по податку на додану вартість, повинно здійснюватись на підставі податкових повідомлень-рішень, а внесення таких змін на підставі акту перевірки є протиправним та суперечить вищенаведеним вимогам податкового законодавства України.

Судом було встановлено, що на підставі Акту перевірки від 15.08.2012 р. за №305/22-205/35961105 відповідачем в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було анульовано (виключено) задекларовані позивачем показники з податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість з господарських операцій Приватного підприємства "Будтранс Плюс" (ідентифікаційний номер 35961105) з ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р. та, що податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду спірного Акту перевірки не приймались.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірності дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 року, щодо складання Акту перевірки №305/22-205/35961105, правомірності дій, що полягають у викладенні у вказаному акті перевірки висновків, про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, обґрунтованості таких висновків Акту перевірки №305/22-205/35961105 та правомірності дій щодо внесення змін в облікові дані позивача, як платника податків.

З урахуванням викладеного, суд також приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити детальну інформацію по платнику податків - ПП "Будтранс Плюс" в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме відновити дані щодо податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість з господарських операцій позивача з ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., оскільки така вимога є належним способом захисту прав та інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного підприємства "Будтранс Плюс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Будтранс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., за результатами проведення якої складений акт від 15.08.2012 р. за №305/22-205/35961105.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, які полягають у викладенні в акті перевірки від 15.08.2012 р. за №305/22-205/35961105 необґрунтованих висновків про нікчемність та фіктивність правочинів між ПП "Будтранс Плюс" та ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р. та про відсутність у ПП "Будтранс Плюс" об'єкту оподаткування податком на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (ідентифікаційний номер 26088848) відновити детальну інформацію по платнику податків - ПП "Будтранс Плюс" (ідентифікаційний номер 35961105) в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме, відновити показники з податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій Приватного підприємства "Будтранс Плюс" (ідентифікаційний номер 35961105) з ТОВ "Майбутнє" (код ЄДРПОУ 30781694), ТОВ "РА "3В Графікс" (код ЄДРПОУ 34729679), ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567227), ТОВ "Криус" (код ЄДРПОУ 32376343) за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., анульовані (виключені) на підставі Акту перевірки від 15.08.2012 р. №305/22-205/35961105.

5. Судові витрати в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) присудити на користь Приватного підприємства "Будтранс Плюс" (ідентифікаційний номер 35961105) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко