Ухвала

від 23.09.2015 по справі 2а-13125/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/39803/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Кошіля В.В.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,

від відповідача - Кравчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватного підприємства «Будтранс Плюс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 р.

у справі № 2а-13125/12/2670

за позовом приватного підприємства «Будтранс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року приватне підприємство «Будтранс Плюс» (далі - позивач, ПП «Будтранс Плюс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), в якому просило суд: - визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП «Будтранс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., в результаті якої був складений акт від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105; - визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва, які полягають у викладенні в акті перевірки від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105 протиправних висновків про безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів між ПП «Будтранс Плюс» та підприємствами постачальниками, підприємствами-покупцями за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р. та про визнання того, що у ПП «Будтранс Плюс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками; - зобов'язати ДПІ у Подільському районі м. Києва відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість - ПП «Будтранс Плюс» в обліковій картці - розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 р. позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі м.Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП «Будтранс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012р., за результатами проведення якої складений акт від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105; визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва, які полягають у викладенні в акті перевірки від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105 необґрунтованих висновків про нікчемність та фіктивність правочинів між ПП «Будтранс Плюс» та ТОВ «Майбутнє», ТОВ «РА « 3В Графікс», ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД», ТОВ «Криус» за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р. та про відсутність у ПП «Будтранс Плюс» об'єкту оподаткування податком на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Майбутнє», ТОВ «РА «3В Графікс», ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД», ТОВ «Криус» за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.; - зобов'язано ДПІ у Подільському районі м. Києва відновити детальну інформацію по платнику податків - ПП «Будтранс Плюс» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме, відновити показники податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій ПП «Будтранс Плюс» з ТОВ «Майбутнє», ТОВ «РА « 3В Графікс», ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД», ТОВ «Криус» за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р., анульовані (виключені) на підставі акту перевірки від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні вимог адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 р.

Відповідач у судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 14.08.2012 р. по 15.08.2012 р., на підставі наказу від 14.08.2012 р. № 825, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено податкову перевірку позивача за результатами якої складено акт від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будтранс Плюс» (код за ЄДРПОУ 35961105) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.01.2012 р.», згідно висновків якого, перевіркою правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість ПП «Будтранс Плюс» при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Майбутнє», ТОВ «РА « 3В Графікс», ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД», ТОВ «Криус» встановлено порушення: - пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено податкові зобов'язання на суму 885 001,8 грн.; - пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено податковий кредит на суму 844 266 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що перевірка податним органом була проведена з порушенням вимог податкового законодавства, та матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відтак висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права.

Скасовуючи рішення окружного адміністративного суду та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкову перевірку позивача було проведено податковим органом з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Як слідує з акту від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105 підставою для проведення податкової перевірки податкової перевірки позивача слугували обставини, з якими положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов'язують можливість призначення та проведення перевірки.

Так, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних щодо обставин, які, у свою чергу були залишені без дослідження і судами попередніх інстанцій, про надіслання податковим органом на адресу позивача обов'язкового письмового запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, згідно абзацу п'ятого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Однак, як зазначено в акті від 15.08.2012 р. № 305/22-205/35961105 направлення на перевірку та копію наказу вручити посадовим особам ПП «Будтранс Плюс» неможливо у в'язку з відсутністю за місцезнаходженням, а сама ж перевірка проводилась в приміщенні ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Разом із цим, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою існування самого факту намагань відповідача вчинити дії по врученню позивачу під розписку наказу про проведення документальної позапланової перевірки та направлення на перевірку, неможливість вчинення яких повинно бути оформлено довідкою про неможливість вручення відповідного документа із подальшим проведенням заходів направлених на встановлення місцезнаходження такого платника податків.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Водночас, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Крім того, судом першої інстанції було визнано протиправними дії відповідача щодо формування висновків акту податкової перевірки.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано того, що предметом спору щодо обґрунтованості проведення перевірок, може бути виключно процедура призначення та/або проведення спірної перевірки. Тому суди не повинні оцінювати будь-які висновки, викладені в актах, що складаються за результатами спірних перевірок.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги).

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці-розшифровці показники з податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з карток особового рахунку чи інформаційних баз органів доходів і зборів задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

В даному випадку судами попередніх інстанцій в повній мірі не з'ясовано та з матеріалів справи не вбачається чи були здійснені податковим органом донарахування позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки.

Крім того, судами попередніх інстанцій залишено без належного дослідження обставини щодо характеру внесеної податковим органом до облікової картки-розшифровки інформації, тобто які саме дані були внесені відповідачем, що слугували підставою для звернення позивача до суду.

При цьому слід наголосити, що в умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з'ясування усіх обставин справи, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору та сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Будтранс Плюс» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 р. у справі №2а-13125/12/2670 - скасувати.

Справу № 2а-13125/12/2670 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль