Постанова

від 29.01.2013 по справі 805/155/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа №805/155/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Аврамченко С.С.

за участю

представника позивача - Курішко І.С. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Мітасьової О.В. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинною та скасування постанови від 12 грудня 2012 року № 1134-ДО-1-Е,

встановив:

4 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології» (далі - Позивач або ТОВ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач або Управління), в якому просило суд визнати нечинною та скасувати у повному обсязі постанову № 1134-ДО-1-Е від 12 грудня 2012 року уповноваженої особи Комісії - начальника Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Серафімової Л.Є. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології».

Позивач вважає спірну постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Позивач створений шляхом перетворення Приватного акціонерного товариства «Мінетек-Технології» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології», Позивач не є учасником ринку цінних паперів, тому положення Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» на нього не поширюються; внаслідок процедури перетворення акціонерного товариства правонаступнику передані всі права і обов'язки, які зазначені в передавальному акті, проте в межах строку для пред'явлення вимог кредиторів Відповідач вимоги по сплаті штрафних санкцій не заявив; крім того, Позивач стверджує, що застосовані до нього штрафні санкції є адміністративним стягненням, яке може бути застосоване протягом строку, передбаченого ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки Відповідач прийняв спірну постанову після закінчення вказаних строків, провадження по справі мало бути закрито.

З урахуванням наведеного та посилаючись на положення Конституції України, Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, ТОВ просило позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві. Вважає, що Відповідач не мав права застосовувати фінансові санкції до ТОВ як правонаступника ПрАТ з тієї причини, що ТОВ є новоствореною юридичною особою та не є емітентом цінних паперів.

Представник Відповідача заявлені вимоги не визнала та пояснила, що спірна постанова прийнята з дотриманням вимог Законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, тому у задоволенні позову просила відмовити.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Мінетек-Технології» (код ЄДРПОУ 24070666) (далі - ПрАТ) як емітент належало до учасників ринку цінних паперів.

Засновниками ПрАТ було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю, оголошення про яке опубліковане в «Бюлетені державної реєстрації» від 15 травня 2012 року № 213 (13) (а.с.22-23).

30 травня 2012 року ПрАТ надало Управлінню річну звітність емітента за 2011 рік (а.с.45, 61-84).

Під час перевірки регулярної річної інформації ПрАТ за 2011 рік як в паперовому, так і в електронному вигляді Управлінням встановлені порушення вимоги ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та п.п.1.4., 1.5., 1.7., 1.8., 1.14., 1.15., 15 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

17 липня 2012 року уповноваженою особою НКЦПФР у відношенні ПрАТ винесене розпорядження за № 202-ДО-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Відповідно до вказаного розпорядження емітент мав у термін до 20 серпня 2012 року включно усунути виявлені порушення та здійснити розкриття річної інформації шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі НКЦПФР, розміщення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, подання до НКЦПФР паперової форми річної інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів та електронної форми річної інформації відповідно до вимог наказу Голови НКЦПФР від 27 грудня 2007 року № 1598 «Щодо вимог глав 1-5 розділу Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів»; у термін до 20 серпня 2012 року (включно) проінформувати уповноважену особу НКЦПФР про виконання цього розпорядження (а.с.27-28).

В судовому засіданні представник Позивача пояснила, що надана ПрАТ річна звітність за 2011 рік дійсно не повною мірою відповідала вимогам чинного законодавства, розпорядження про усунення порушень отримане ПрАТ своєчасно, ним не оскаржувалося, з клопотанням про подовження терміну виконання розпорядження ПрАТ не зверталося.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології» створене на підставі рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ (протокол № 19 від 20 серпня 2012 року) та загальних зборів учасників ТОВ (протокол № 1 від 20 серпня 2012 року) внаслідок реорганізації ПрАТ, що вбачається зі змісту п.1.1. статуту ТОВ, затвердженого загальними зборами учасників прокол № 1 від 20 серпня 2012 року та зареєстрованого 23 серпня 2012 року (а.с.10-19).

ТОВ є юридичною особою, що підтверджується довідкою АБ № 457411 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.32) та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 343875 (а.с.31).

20 серпня 2012 року у зв'язку з перетворенням ПрАТ на ТОВ складений передавальний акт, затверджений позачерговими загальними заборами ПрАТ (протокол № 19 від 20 серпня 2012 року), відповідно до якого ТОВ визначено правонаступником ПрАТ за всіма його зобов'язаннями щодо всіх його кредиторів і боржників, включаючи зобов'язання, що оспорюються сторонами (а.с.21).

Розпорядженням уповноваженої особи НКЦПФР від 20 вересня 2012 року № 15-ДО-1-С-А у зв'язку з реорганізацією ПрАТ в ТОВ скасований випуск акцій ПрАТ та анульоване свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ПрАТ № 84/05/1/10 від 9 червня 2010 року (а.с.26).

22 серпня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про проведення державної реєстрації припинення ПрАТ, що вбачається зі змісту повідомлення від 22 серпня 2012 року б/н (а.с.20).

14 листопада 2012 року уповноваженою особою НКЦПФР винесена постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ як правонаступника ПрАТ. Підставою для порушення провадження слугувало невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 201-ДО-1-Е від 17 липня 2012 року (а.с.24-25).

29 листопада 2012 року уповноваженою особою НКЦПФР у відношенні ТОВ складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 1134-ДО-1-Е (а.с.29-30), зі змісту якого вбачається, що Позивач не виконав розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 201-ДО-1-Е від 17 липня 2012 року.

Представник Позивача в судовому засіданні пояснила, що розпорядження про усунення порушень на ринку цінних паперів виконане не було, оскільки ПрАТ перебувало в процесі реорганізації та не мало ні фінансових, ні технічних можливостей усунути недоліки річної звітності за 2011 рік.

Постановою уповноваженої особи НКЦПФР від 29 листопада 2012 року розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів призначено на 12 грудня 2012 року (а.с.44).

12 грудня 2012 року уповноваженою особою НКЦПФР на підставі акта про правопорушення на ринку цінних паперів № 1134-ДО-1-Е від 29 листопада 2012 року у відношенні ТОВ як правонаступника ПрАТ у зв'язку з невиконанням розпорядження № 201-ДО-1-Е від 17 липня 2012 року прийнята постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів за № 1134-ДО-1-Е (а.с.8-9). Згідно з вказаною постановою до ТОВ застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Представник Відповідача пояснила, що внаслідок технічної помилки в спірній постанові та в акті про правопорушення помилково зазначений номер розпорядження № 201-ДО-1-Е замість № 202-ДО-1-Е. Представником Позивача цей факт не оспорювався.

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду надані не були.

Між сторонами немає розбіжностей стосовно фактичних обставин справи. Наявність публічно-правового спору обумовлена різним тлумаченням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого сторони дійшли протилежних висновків щодо можливості застосування фінансових санкцій до правонаступника емітента, який не є учасником ринку цінних паперів, а також стосовно правової природи застосованого до Позивача штрафу.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в України визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР).

Сутність державного регулювання ринку цінних паперів полягає у здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (абз.2 ст.1 Закону № 448/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України, може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про НКЦПФР, здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Відповідні положення містяться у ч.ч.1, 3, 4 ст.6 Закону № 448/96-ВР.

НКЦПФР має право здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та її відповідністю встановленим вимогам; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (п.п.8, 14 ч.1 ст.8 Закону № 448/96-ВР).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.9 Закону № 448/96-ВР уповноваженими особами НКЦПФР є: Голова та члени НКЦПФР; уповноважені НКЦПФР. Уповноважені особи НКЦПФР мають право відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами НКЦПФР, видавати розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

З урахуванням наведених норм, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Управління виступає у якості суб'єкта владних повноважень, а спірна постанова - є рішенням суб'єкта владних повноважень, що має бути перевірено на відповідність критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулює Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (далі - Закон № 3480).

Ч.ч.1-2 ст.2 Закону № 3480 визначено, що фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку. Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Отже, ПрАТ як емітент належало до учасників фондового ринку.

Вимоги до розкриття інформації визначені ст.39 Закону № 3480, відповідно до ч.1 якої розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом: розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів; опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або НКЦПФР; подання її до НКЦПФР.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону № 3480 регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до НКЦПФР.

Згідно з приписами ч.2 ст.40 Закону № 3480 звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.

Таким чином, ПрАТ як емітент зобов'язане було розкрити звітну інформацію про результати фінансового-господарської діяльності за 2011 рік у відповідності до вимог, встановлених Законом № 3480 та нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Так, відповідно до ч.3 ст.40 Закону № 3480 річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента;цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), спосіб розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок; перелік власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій. Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.

За правилами ч.4 ст.40 Закону № 3480 річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі,

встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або НКЦПФР; розміщення на власному веб-сайті.

Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються НКЦПФР, яка також встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття. (ч.6 ст.40 Закону № 3480).

Склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів емітентами цінних паперів та подання її до НКЦПФР регулює Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 № 1591, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 року за № 97/13364 (далі - Положення № 1591).

Склад річної інформації емітентів цінних паперів визначений главою 3 Положення № 1591.

Річна звітність за 2011 рік, надана ПрАТ, не повною мірою відповідала вимогам ст.40 Закону № 3840 та Положення № 1591, що слугувало підставою для винесення уповноваженою особою НКЦПФР розпорядження про усунення порушень на ринку цінних паперів.

Згідно з п.8 ч.1 ст.11 Закону № 448/96-ВР НКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання розпоряджень уповноважених осіб НКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма свідчить про наявність у Відповідача повноважень застосовувати фінансові санкції до юридичних осіб, при цьому вказаною нормою не передбачена така умова застосування відповідальності, як належність юридичної особи до кола емітентів цінних паперів.

Відповідно до положень ст.12 Закону № 448/96-ВР санкції застосовуються Головою НКЦПФР, членом НКЦПФР, уповноваженими НКЦПФР посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Уповноважена особа НКЦПФР приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано

санкцію.

Ч.6 ст.12 Закону № 448/96-ВР визначено, що юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.

Невиконання ПрАТ розпорядження про усунення порушень на ринку цінних паперів мало наслідком виникнення підстав для застосування до нього фінансової санкції відповідно до ст.11 Закону № 448/96-ВР.

Згідно з положеннями ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За приписами ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Фінансові санкції, передбачені ст.11 Закону № 448/96-ВР, - це заходи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання на фондовому ринку та ліквідацією його наслідків, тобто є адміністративно-господарськими санкціями.

Ч.6 ст.12 Закону № 448/96-ВР передбачений спеціальний строк, протягом якого до юридичної особи можуть бути застосовані фінансові санкції за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів, який становить три роки з дня його вчинення.

З огляду на викладене, положення ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, на які посилається Позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання Позивача на те, що Управління мало заявити вимоги про сплату фінансових санкцій в період перетворення ПрАТ на ТОВ, а також на те, що Управлінням пропущені строки пред'явлення вимог кредиторів, суд вважає безпідставними. Правові відносини між ПрАТ (та його правонаступником - ТОВ) і Управлінням мали публічно-правовий характер, сутність яких полягала у реалізації Управлінням владних управлінських функцій щодо здійснення державного контролю на ринку цінних паперів, тобто ці відносини не є відносинами боржника і кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або в результаті ліквідації.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, що вбачається з положень ст.108 Цивільного кодексу України.

Отже, ТОВ є правонаступником всіх прав та обов'язків ПрАТ.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, крім іншого, з метою одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати

фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; захисту прав учасників фондового ринку; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів, про що йдеться в ст.2 Закону № 448/96-ВР.

Судом встановлено, що ПрАТ невиконане розпорядження про усунення правопорушення на ринку цінних паперів, а саме не оприлюднена у встановленому законодавством порядку річна інформація емітента, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Позивачем не доведено, що ПрАТ або його правонаступником були вжиті заходи, спрямовані на виконання розпорядження про усунення правопорушень на ринку цінних паперів.

Водночас суд відзначає, що ні Господарським кодексом України, ні Законом № 448/96-ВР не передбачена така підстава для звільнення суб'єкта господарювання від застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, як зміна суб'єктом господарювання організаційно-правової форми внаслідок перетворення юридичної особи.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що фінансові санкції застосовані до ТОВ правомірно.

З приводу посилання представника Позивача на Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджені рішенням НКЦПФР від 16 жовтня 2012 року № 1470, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2012 року № 1855/22167 (далі - Правила № 1470), а також на те, що провадження по справі мало бути закрито у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про реєстрацію припинення ПрАТ суд відзначає наступне.

Згідно з п.5 рішення НКЦПФР від 16 жовтня 2012 року № 1470 «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» воно набирає чинності з 1 січня 2013 року, але не раніше дня його офіційного опублікування. Рішення НКЦПФР опубліковане в «Офіційному віснику України» № 87 23 листопада 2012 року, отже Правила № 1470 набрали чинності з 1 січня 2013 року.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідна правова позиція сформульована в рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що провадження по справі про правопорушення на ринку цінних паперів стосовно ТОВ як правонаступника ПрАТ порушено 14 листопада 2012 року, розгляд справи завершений шляхом прийняття спірної постанови 12 грудня 2012 року, отже правові норми, які містяться в Порядку № 1470 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки на час їх виникнення Порядок № 1470 ще не набрав чинності.

Відповідач здійснював розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідно до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 № 2272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 року за № 120/14811 (далі - Правила № 2272).

Згідно з п.1 розділу ІІІ Правил № 2272 справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

П.2 розділу ІІІ Правил № 2272 визначено, що справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом; наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; у разі скасування державної реєстрації або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до п.3 розділу VII Правил № 2272 за справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.

Таким чином, законодавство, що визначало процедуру розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів, на час провадження у справі стосовно Позивача, не передбачало такої підстави для закриття провадження по справі як внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи, стосовно якої порушена справа.

Крім того, провадження було порушено у відношенні ТОВ, стосовно якого ні на час провадження по справі про правопорушення на ринку цінних паперів, ні на час судового розгляду записи про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки, приймаючи спірну постанову, Відповідач діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 448/96-ВР та Правилами № 2272, з дотриманням критеріїв, наведених в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, не здійснювалися, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.1-15, 17-20, 69-72, 86, 94, 98, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетек-Технології» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинною та скасування постанови від 12 грудня 2012 року № 1134-ДО-1-Е - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 29 січня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова складена у повному обсязі 30 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.