Постанова

від 25.01.2013 по справі 18/2221/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. Справа №18/2221/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача (заявник) Блажкевич С.В.- голова ліквідаційної комісії ТОВ "Агротехнічна компанія"

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія", м. Київ (вх. №153 П/3-10)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.12.2012р. у справі №18/2221/12 (суддя Пушко І.І.) про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія", м. Київ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009р. по справі №16/216-21/237

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія", м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Сазонівка, Оржицький район, Полтавська обл.

про стягнення 311881,58 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про стягнення суми боргу за договором №050 від 20.07.2006 р. у розмірі 206 585,94 грн., з яких 118 500,00 грн. - сума заборгованості, 43 133,52 грн. -пеня, 38 956,12 грн. інфляційні, 5 996,3 грн. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих йому послуг

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.11.2008 р. по справі №16/216-21/237 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СТОВ "Маяк" на користь ТОВ "Агротехнічна компанія" 118 500, 00 грн. основного боргу, 11 798, 17 грн. пені, 38 956, 12 грн. інфляційних нарахувань та 5 996, 30 грн. 3% річних. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2009 р. судові рішення попередніх інстанцій по справі були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявою від 02.09.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з СТОВ "Маяк" заборгованість в розмірі 118 500,00 грн., пеню в розмірі 49 791,71 грн., інфляційні витрати в розмірі 71 986,66 грн. та річні у сумі 71 603,21 грн..

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі №16/216-21/237 (суддя Тимченко Б.П.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротехнічна компанія" відмовлено в повному обсязі з посиланням на те, що надані позивачем в підтвердження своїх вимог акти виконаних робіт від 22.08.2006 р., 01.10.2006 р., 22.12.2006 р. та акт звірки від 12.02.2007 р. не є належними доказами у справі.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2009 р. рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009р. по справі №16/216-21/237 було скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги були задоволені частково у розмірі 273 670,31 грн., а саме, стягнуто з СТОВ "Маяк" на користь ТОВ "Агротехнічна компанія" 118 500,00 грн. заборгованості, 11 580,44 грн. Пені, 71 986,66 грн. інфляційних втрат, 71 603,21 грн. річних. В решті позовних вимог в частині 38 211,27 грн. відмовлено, мотивуючи своє рішення тим, що заборгованість відповідача у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за договором щодо оплати наданих йому послуг становить 138 820 грн., проте, з урахуванням угоди про переведення боргу, укладеної між сторонами та ТОВ "Першотравневе", на виконання якої було погашено борг СТОВ "Маяк" на суму 20 320 грн., сума заборгованості відповідача складає 118 500,00 грн., з якої і підлягає нарахування річних, інфляційних та пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010р. касаційну скаргу СТОВ "Маяк" задоволено, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2009 р. скасовано, а рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. залишено без змін.

У листопаді 2012р. ТОВ "Агротехнічна компанія" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009р. за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 08.10.2012р. йому стали відомі обставини, які безпосередньо впливають на позицію суду по прийнятому рішенню господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237. При цьому заявник послався на те, що рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 19.07.2012 року у справі № 2/1627/286/2012 за позовом гр. Різник В.П до ТОВ "Агротехнічна компанія", за участі третьої особи: ТОВ "Баришівська зернова компанія" про стягнення боргу, в ході судового розгляду суд дійшов висновку про те, що роботи щодо збору врожаю, які були предметом договору № 50 від 20.07.2006 року були виконані в повному обсязі, бригадою комбайнерів на загальну суму 138200,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили. Зазначені обставини заявник вважав нововиявленими, оскільки вони, на його думку, є істотними для розгляду справи та не були йому відомі на момент прийняття рішення господарським судом Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.12.2012р. по справі №18/2221/12 було задоволено клопотання заявника - ТОВ "Агротехнічна компанія" та замінено відповідача по справі - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія". В задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237 за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено вказане рішення без змін.

Заявник - ТОВ "Агротехнічна компанія" із вказаною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким заяву ТОВ "Агротехнічна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237 задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено усі нововиявлені обставини справи, вказані заявником, та не надано відповідної правової оцінки наведеним доказам.

ТОВ "Баришівська зернова компанія", яка є правонаступником СТОВ "Маяк", відзив на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. апеляційну скаргу ТОВ "Агротехнічна компанія" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.01.2013р. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, направлена на адресу ТОВ "Баришівська зернова компанія", повернулась до суду із позначкою на повідомленні поштового відправлення про відсутність організації за зазначеною адресою.

Оскільки ГПК України на господарський суд не покладено обов'язку з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі, колегія суддів вважає, що ТОВ "Баришівська зернова компанія" є таким, що належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте ТОВ "Баришівська зернова компанія" не скористалось своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, заслухавши думку заявника апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 24.01.2013р. року за відсутності представника ТОВ "Баришівська зернова компанія" за наявними у справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення та заслухавши представника ТОВ "Агротехнічна компанія", колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 року (суддя Тимченко Б.П.) ТОВ "Агротехнічна компанія" було відмовлено в задоволенні позовних вимог до СТОВ "Маяк" про стягнення 118500,00 грн. заборгованості по договору №50 від 20.07.2006р. за наданні послуги по збиранню сільськогосподарських культур, 49 791,71 грн. пені, 71 986,66 грн. інфляційних витрат, 71 603,21 грн. відсотків річних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідно до п. 1.3 цього договору сторони передбачили, що Замовник зобов'язується надати Виконавцю площі для збирання сільськогосподарських культур. Крім того, не пізніше, ніж за 5 днів до початку збиральних робіт, сторони мали погодити дату і місце початку надання послуг за даним договором (пункт 4.2.8).

Згідно пункту 5.1 вказаного договору фактичний обсяг і вартість наданих позивачем послуг по збиранню кожної сільськогосподарської культури фіксується актом виконаних робіт. Акт підписується сторонами не пізніше двох календарних днів після фактичного завершення робіт. Допускається оформлення акта виконаних робіт по кожному фактично прибраному полю.

Проте, під час розгляду справи судом було встановлено, що в порушення пунктів 1.3 та 4.2.8 договору, площі для збирання сільськогосподарських культур не надавались, дата та місце надання послуг за договором №50 від 20.07.2006р. сторонами не погоджувались, надані позивачем акти виконаних робіт від 22.08.2006 р., 01.10.2006 р., 22.12.2006 р., які є первинними документами, не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та складені з порушенням приписів пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, оскільки не містять посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів, а саме: відсутні відомості про залучення до прийняття робіт агронома-технолога та обліковця СТОВ "Маяк". Крім того, акт звірки від 12.02.2007 р., який є первинним документом також не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки підписаний лише головним бухгалтером, який не є керівником підприємства і не має достатніх повноважень на вчинення відповідних дій одноособово.

Зазначене рішення господарського суду Полтавської області було залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010р.

Звертаючись до господарського суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237 за нововиявленими обставинами ТОВ "Агротехнічна компанія" посилається на те, що Семенівський районний суд Полтавської області від 19.07.2012 року у справі № 2/1627/286/2012 за позовом гр. Різник В.П. до ТОВ "Агротехнічна компанія", за участю третьої особи: ТОВ "Баришівська зернова компанія" про стягнення заборгованості, у своєму рішенні дійшов висновку про те, що роботи по збору урожаю, які були предметом договору № 50 від 20.07.2006 року були виконані в повному обсязі бригадою комбайнерів на загальну суму 138200,00 грн.. Рішенням суду, як зазначає заявник, також визначено, що роботи є виконаними по факту та належним чином оформлені відповідно до договору. Отже, на думку заявника, вказане рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19.07.2012 року у справі № 2/1627/286/2012 повністю спростовує як позицію відповідача, так і висновки, викладені у рішенні господарського суду Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237, а тому вважає, що зазначені обставини є нововиявленими, оскільки вони, на його думку, є істотними для розгляду справи та не були йому відомі на момент прийняття рішення господарським судом Полтавської області від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» також визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, щодо існування юридичного факту, тобто нововиявленої обставини на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом, колегія суддів зазначає, що рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19.07.2012 року у справі № 2/1627/286/2012 було винесене після прийняття рішення господарським судом Полтавської області по справі від 11.09.2009р. № 16/216-21/237, тобто на час розгляду справи та прийняття рішення місцевим господарським судом вказаного рішення не існувало. У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність рішення Семенівського районного суду на момент прийняття рішення господарським судом Полтавської області позбавляло господарський суд можливості використати встановлені в рішенні Семенівського районного суду факти як такі, що мають преюдиційний характер відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною в цій частині.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що суд першої інстанції не дослідив повністю усіх нововиявлених обставин справи, вказаних заявником та не надав відповідної правової оцінки наведеним доказам.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає безпідставною позицію господарського суду Полтавської області про те, що рішенням Семенівського районного суду не досліджувались відносини сторін в рамках договору № 50 від 20.07.2006 року, укладеного між ТОВ "Агротехнічна компанія" та СТОВ "Маяк", оскільки, на думку скаржника, така позиція спростовується позовними вимогами гр. Різник В.П., що викладені у позовній заяві та за результатом розгляду якої прийнято рішення Семенівським районним судом Полтавської області про задоволення таких вимог повністю. Також, заявник вважає, що зазначеним рішенням доведено та встановлено факт виконання робіт по збору урожаю за договором №50 від 20.07.2009 р., їх належне оформлення та приймання, що суперечить позиції суду, викладеному у рішенні від 11.09.2009 р. по справі № 16/216-21/237, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротехнічна компанія" до СТОВ "Маяк" було відмовлено у визнанні факту виконання таких робіт та належного їх оформлення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком заявника з наступних підстав.

Статтею ст. 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

За наведеною вище нормою, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. При цьому не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Як вбачається з рішення Семенівського районного суду Полтавської області, між позивачем по справі Різник В.П. та ТОВ "Агротехнічна компанія" був укладений договір доручення від 03.04.2006р. на формування бригади. Сформована бригада виконала роботи на загальну суму 138200 грн. Виконання бригадою робіт по збору урожаю відбувалось на підставі договору, укладеного між ТОВ "Агротехнічна компанія" та СТОВ "Маяк" - третьою особою по справі. Але, як зазначено в рішенні, кошти за виконані роботи СТОВ "Маяк" товариству "Агротехнічна компанія" не сплатило до цього часу, у зв'язку з чим ТОВ "Агротехнічна компанія" не виплатило 5% оговореної в договорі доручення суми виконаних робіт Різник В.П.

Проте, як вбачається із вказаного рішення, визнавши правомірність позовних вимог гр.Різник В.П., судом досліджувались підстави умов виконання сторонами саме договору доручення від 03.04.2006р., однак підстави, що зазначені роботи по збору урожаю повинні були оплачуватись СТОВ "Маяк" саме відповідно до укладеного договору №50 від 20.07.2006р., Семенівським районним судом не встановлювались. Посилань та доказів виконання робіт по збору урожаю саме на виконання договору №50 від 20.07.2006р. це рішення теж не містить. Також, рішенням районного суд не надавалось оцінки виконання сторонами умов договору №50 від 20.07.2006р., а є лише посилання на існування заборгованості на користь ТОВ "Агротехнічна компанія" з боку третьої особи по справі №1627/859/2012 - СТОВ "Маяк". При цьому не вказано, по якому договору не сплачена заборгованість, тому посилання позивача на те, що районним судом досліджувався договір №50 від 20.07.2006р. є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення Семенівського районного суду не встановлює будь-яких обставин, які б спростовували висновок господарського суду Полтавської області в рішенні від 11.09.2009 року про те, що в порушення п.п. 1.3 та 4.2.8 договору площі для збирання сільськогосподарських культур не надавались, дата та місце надання послуг сторонами не погоджувались, так само, як не встановлено інших обставин, які б спростовували встановлені господарським судом недоліки актів здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, рішення Семенівського районного суду, на яке посилається заявник, як на нововиявлену обставину, не може вважатися такою.

Розглядаючи заявлені вимоги щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та надаючи правову оцінку наведеному заявником обґрунтуванню, господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність у заяві позивача нововиявлених обставин та правомірно спростував його доводи.

Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Полтавської області від 18.12.2012р. у справі №18/2221/12 є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування з наведених у апеляційній скарзі мотивів, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.12.2012р. у справі №18/2221/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови підписано 25.01.2013р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.